Публікації

Річний звіт Міжнародного фонду Івана Франка за 2022 рік

Міжнародний фонд Івана Франка опублікував річний звіт, який було затверджено на Зборах учасників.

Звіт містить інформацію про діяльність і ключові проєкти Фонду, фінансові показники та загальну інформацію про Фонд.

Основні показники:

На початок широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ, 24 лютого 2022 року, на адресу Оргкомітету Премії надійшло 15 наукових робіт – претендентів на Премію. Рішенням Оргкомітету нагородження Премії було перенесено на 2023 рік. У жовтні 2022 року відновлено процедури визначення лауеата Премії та сформовано Міжнародну експертну раду, куди увійшли 32 учених з 6 країн Європи – України, Словаччини, Італії, Австрії, Чехії та Польщі.
Нагороджено переможців V Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу “Стежками Каменяра”, а також організовано новий прийом конкурсних робіт. У період з 15 листопада по 15 грудня 2022 року на конкурс надійшло 2095 робіт від учнів з України та Молдови.
Після успішної реалізації у 2021 році проєкту для соціальної адаптації підлітків «Віртуальний друг» Фонд продовжив удосконалювати соціальний чат-бот і подав новий проєкт на конкурс Українського культурного фонду «Віртуальний друг 2.0.» у програмі «Відеоконтент для медіаплатформ». За результатами оцінювання експертами УКФ проєкт «Віртуальний друг 2.0.» отримав найвищий бал і має шанс бути профінансованим у 2023 році.

11 серпня 2022 року, в першу річницю з дня смерті Роланда Франка, було презентовано збірку спогадів про єдиного онука Івана Франка. У збірці опубліковано текст, що був написаний самим Роландом Тарасовичем за життя. До написання спогадів було запрошено людей, які добре знали пана Роланда у різні періоди його життя, щоб доповнити образ і спробувати зрозуміти, яким же був останній онук величного Івана Франка. У Київському музеї видатних діячів української культури відбувся вечір пам’яті Роланда Франка та було представлено нову експозицію.
27 серпня, у 166-ту річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі, в рамках проєкту Міжнародного фонду Івана Франка «Украдені імена», відбулася панельна дискусія “Національна приналежність нематеріальної культурної спадщини ХVІІІ-ХХ ст.: теорія і практика”.
11 листопада 2022 року, Міжнародний фонд Івана Франка за ініціативи Львівського товариства у м. Києві та Івано-Франківського земляцтва, у партнерстві з Київським національним академічним театром оперети провели благодійний вечір «Об’єднані заради Перемоги». За результатами заходу, на спеціальний розрахунковий рахунок Міжнародного фонду Івана Франка надійшло 280 000 грн. благодійних внесків.

За звітний період Фонд Франка отримав надходження у розмірі 513 073 грн.

Благодійні внески – 336 718 грн.
Кошти засновників – 176 355 грн.

Видатки Фонду Франка становили 513 073 грн. Кошти у сумі 280 000 гривень, які були зібрані під час благодійного вечора «Об’єднані заради Перемоги” були направлені на лікування і реабілітацію бійців ЗСУ, які проходять лікування у Київському військовому госпіталі:

солдат Белінський Роман (м. Коломия),
старший солдат Лук’янов Олександр (м. Полтава),
солдат Робич Любомир (Дрогобич),
солдат Некрасов Іван (с. Богуславець, Черкаської обл.),
старший солдат Пєтухов Андрій (м. Львів),
солдат Скворцов Святослав (м. Київ)
та солдат Михайлов Ігор (м. Кременчук).

Засновники БО “Міжнародний фонд Івана Франка” висловлюють подяку благодійникам і партнерам за фінансову підтримку.

У п’ятницю, 10 лютого 2023 року, відбулися Загальні збори учасників Міжнародного фонду Івана Франка.

На засіданні було заслухано і затверджено звіт дирекції Фонду, прийнято нову редакцію Статуту організації та створено новий постійно діючий дорадчий орган – Консультативну раду Міжнародного фонду Івана Франка.

Відповідно до статутних документів учасники Фонду Франка обрали Правління, до складу якого увійшли: Володимир Бугров – ректор Київського національного університету імені Т. Шевченка, Ярослав Гарасим – професор Львівського національного університету імені І. Франка, Ігор Курус – директор-розпорядник Фонду, Святослав Пилипчук – професор Львівського національного університету імені І. Франка, Ігор Сердюк – професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка, Тамара Смовженко – голова правління Львівського товариства у місті Києві.

: Володимир Бугров

: Ярослав Гарасим

: Тамара Смовженко

: Святослав Пилипчук

: Ігор Курус

: Ігор Сердюк

Головою Правління Міжнародного фонду Івана Франка обрано відомого франкознавця, доктора філологічних наук, професора Львівського національного університету імені І. Франка Святослава Пилипчука.

Збори учасників Фонду продовжили повноваження директора-розпорядника Міжнародного фонду Івана Франка Ігоря Куруса та затвердили персональний склад Консультативної ради.

Нагадаємо, Міжнародний фонд Івана Франка – неурядова громадська організація, яку 2015 року створив онук Івана Франка Роланд. З 2016 року Фонд проводить Міжнародну премію імені Івана Франка. Магістральними завданнями Премії є розвивати у суспільстві критичне мислення, формувати конкурентне наукове середовище, інкорпорувати українську гуманітарну науку у світову та відкривати Україну світові. За час існування Премії лауреатами ставали науковці з Австрії, Італії, України та Фінляндії.

Фонд Франка оприлюднив короткий список номінантів на здобуття Премії у 2023 році. Роботи усіх 15 претендентів на Міжнародну премію імені Івана Франка оцінювали 32 вчені Експертної ради з 6 країн Європи – України, Словаччини, Італії, Австрії, Чехії та Польщі.

Незмінними критеріями оцінювання наукових праць, поданих на здобуття Премії, є наявність інноваційних та незвичних підходів до певних явищ, концептуальність, критичність та системність, міжнародний контекст і рівень. Враховуючи ці вимоги, члени Експертної ради поставили найвищі бали і номінували на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка трьох претендентів:

БІЛОУС НАТАЛІЯ з монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Інститут історії України НАНУ, Київ “Простір”, 2021. – 536 с.
ЛЕГКИЙ МИКОЛА з монографією «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці». ДУ Інститут Івана Франка НАН України.- Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. – 608 с.
КОЛЕКТИВ АВТОРІВ із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. П. Толочка; НАН України, Ін-т історії України. – Київ: Академперіодика, 2020. – 929 с.

До ТОП-5 списку наукових праць, які вивчали експерти, також увійшли: монографія львівської дослідниці Соломії Бук «Велика проза Івана Франка: електронний корпус, частотні словники та інші міждисциплінарні контексти» та книга японського історика Йошіхіко Окабе «Історія японсько-українських відносин 1915-1937 рр.».

Оскільки минулого року Міжнародна премія імені Івана Франка не присуджувалася через повномасштабне вторгнення на територію України російських окупаційних військ, цьогоріч за перемогу змагаються роботи, які були подані у 2022 році.

Засідання міжнародного журі Премії відбудеться влітку 2023 року. Урочисту церемонію нагородження Лауреата традиційно буде проведено на батьківщині Івана Франка, у місті Дрогобичі, 27 серпня 2023 року – в 167-му річницю від дня його народження.

Довідково: Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована онуком Великого Каменяра – Роландом Франком. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та нагрудний золотий знак.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії обрано доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка.

Сьогодні, 30 січня 2023 року, Міжнародний фонд Івана Франка завершив технічний відбір конкурсних робіт Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Отже, у номінації «ПРОЗА» за перемогу змагатимуться 294 учасники. У віковій категорії 6-9 років – 22 учнівські роботи; 10-13 років – 137 учнівських робіт; 14-16 років – 132 роботи.

У номінації «ПОЕЗІЯ» найкращі роботи обиратимуть серед 432 учасників. У віковій категорії 6-9 років – 67 віршів; 10-13 років – 192 вірші; 14-16 років – 179 віршів.

У номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» за перемогу змагатимуться 1353 мистецькі роботи. У віковій категорії 6-9 років – 471 ілюстрація; 10-13 років – 597 ілюстрацій; 14-16 років – 285 ілюстрацій.

Звертаємо увагу на те, що Оргкомітет надіслав кожному конкурсанту повідомлення на електронну адресу стосовно проходження технічного відбору. 16 робіт було не допущено до конкурсу через порушення вимог і неуважність заявників.

Попереду – оцінювання учнівських робіт фаховим журі, яке триватиме з 10 лютого до 10 квітня 2023 року. Роботи конкурсантів оцінюватимуть по 5 фахівців у кожній номінації і кожній віковій категорії окремо. Переможцями стануть учасники, роботи яких отримають найвищий загальний бал від журі. Переможців і призерів оголосять наприкінці квітня, а нагородження відбудеться 28 травня 2023 року у м. Києві.

До речі, за ініціативи ректора Володимира Бугрова цьогоріч до засновників конкурсу доєднався Київський національний університет імені Тараса Шевченка, викладачі якого також братимуть участь в оцінюванні конкурсних робіт.

Нагадаємо, на IV Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» надійшло 2095 учнівських робіт з усіх областей України, зокрема з окупованих територій, а також з Республіки Молдова.

Шостий рік поспіль конкурс проводить Міжнародний фонд Івана Франка у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Він має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах.

15 грудня 2022 року Міжнародний фонд Івана Франка завершив прийом робіт на VІ Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Як повідомила координаторка проєкту Ольга Нижник, цього року ми отримали 2095 учнівських робіт у трьох номінаціях – «Проза», «Поезія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» – у трьох вікових категоріях: 6-9 років, 10-13 та 14-16 років відповідно. Бажання взяти участь у конкурсі виявили учні з усіх областей України, в тому числі із тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. Також надійшли роботи від учнів з Республіки Молдова.

Найбільшу кількість творчих робіт було отримано із Центральної України – 46%, а найактивнішими були учні з Дніпропетровської області (319) та Полтавської області – 278 конкурсантів.

Найбільша конкуренція буде у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» – 64,1% робіт; у номінації «Поезія» – 21,9% робіт; «Проза» – 14,1% робіт від загальної кількості. Найактивнішими були учні вікової категорії 10-13 років – 44,4%.

До 1 лютого 2022 року організатори мають завершити технічний відбір та сформувати склад журі. У кожній номінації і кожній віковій категорії конкурсні роботи оцінюватимуть по 5 членів журі. Завдяки рейтинговому оцінюванню буде визначено переможців і дипломантів.

Відповідно до Положення про конкурс, організатори мають оголосити імена переможців до 30 квітня, а нагородження відбудеться наприкінці травня 2023 року.

Нагадаємо, що Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» проводиться вшосте і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював І. Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність. Організаторами конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний фонд Івана Франка, Львівське товариство у м. Києві та Львівський національний університет імені Івана Франка.

З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочав прийом робіт на VI щорічний Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», який триватиме до 15 грудня 2022 року.

Відповідно до Положення про конкурс, переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: «Проза», «Поезія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка», за трьома віковими категоріями: 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми. Вона доступна лише з електронної адреси Gmail і заповнити її з однієї електронної адреси можна лише один раз.

Організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях «Проза» і «Поезія»: обсяг роботи має бути не більше ніж 5 сторінок друкованого тексту на папері формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Крім того, конкурсні роботи у цих номінаціях виконуються на довільну тему і повинні відповідати таким вимогам: академічна доброчесність, художньо-мистецька цінність, патріотизм, соціальна значущість.

Роботи у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» виконуються у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за А2 і, крім заповненої електронної форми, оригінал малюнку обов’язково надсилається на поштову адресу Міжнародного фонду Івана Франка (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф. 15), з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».

Переможців оголосять наприкінці квітня, а нагородження відбудеться 28 травня 2023 року у м. Києві.

Нагадаємо, що конкурс проводить Міжнародний фонд Івана Франка у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Він має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах. За п’ять років проведення у ньому взяли участь понад 10 000 учнів з усіх областей України та з-за кордону.

ОБ’ЄДНАНІ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ: БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТ НА ПІДТРИМКУ БІЙЦІВ ЗСУ

11 листопада у Національній опереті України відбувся благодійний захід, кошти від якого мають цільове призначення – допомога сімом тяжкопораненим українським захисникам, чиї історії прозвучали зі сцени. Концерт «Об’єднані заради Перемоги» і благодійна лоторея були реалізовані театром спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, Львівським товариством у місті Києві та Івано-Франківським земляцтвом.

Головними героями вечора стали семеро бійців, які мужньо боронили терени нашої держави від російських окупантів, допоки складні поранення не вивели їх зі строю.

42-річний Роман Белінський родом з Коломиї на Івано-Франківщині. За фахом юрист з 2020 рку служив у ЗСУ за контрактом. Командир бойової машини отримав важке поранення в Гуляйполі, уже переніс 9 операцій.

Киянин Святослав Скворцов поранення отримав при штурмуванні Ново-Бахмутівки на Донеччині, потрапивши під мінометний обстріл. Батько трьох доньок пережив дві ампутації, а під час операції – зупинку серця.

Уже 26 лютого пішов добровольцем до військкомату Ігор Михайлов, народжений у Полтаві. На початку березня став військовослужбовцем частини у Кременчуку. Під час ракетного удару по в/ч Ігор отримав тяжкі поранення, пережив дві ампутації та складні переломи. Зараз 60-літній чоловік проходить лікування у Київському воєнному госпіталі. Має повернутися до звичного життя хоча б заради доньки, в якої залишився лише він.

У вересні під час артобстрілу наїхав на міну при звільненні Лимана Донецької області Любомир Робич із Дрогобича Львівської області, позивний «Лев». Отримав тяжкі опіки. Турбуються про чоловіка дружина і 12-річна донька.

Дружина Олександра Лук’янова, який лікується у Київському клінічному госпіталі, була серед глядачів концерту «Об’єднані заради Перемоги» у залі Національної оперети. Їй з чоловіком зал аплодував, як і всім захисникам.

Народжений на Полтавщині Олександр Лук’янов тяжке поранення отримав у липні у Бахмутовському напрямку на Донеччині. Подружжя має чотирьох доньок, чекають ще на поповнення.

Всю лінію фронту від Миколаєва до Харкова пройшов 32-річний львів’янин Андрій Петухов, учитель інформатики у мирному житті. На початку вересня зв’язківець десантно-штурмової бригади в автомобілі підірвався на міні поблизу Балаклеї. Після чого – дві ампутації і тяжке пошкодження лівої руки. Подружжя має доньку і чекає ось-ось народження другої дитини.

Іван Некрасов – з Черкащини, батько двох синів, учасник АТО. Тримав оборону і визволяв Ізюм Харківської області. Водій артилерійської установки наприкінці вересня наїхав на протитанкову міну – після цього вже ніколи не ходитиме своїми ногами.

У залі були присутні лікарі Київського воєнного госпіталю, які рятують українських захисників і намагаються поставити їх на ноги після важких поранень.

У програмі концерту представили українські пісні, з якими йшли у бій, та ті, які співали, чекаючи повернення коханих з війни. Виконали «Пливе кача» і «Ми тую червону калину підіймемо». Немало було ліричних вкраплень, зокрема, «Гуцулка Ксеня», «Чому тебе раніше не зустрів?» Програма звучала у виконанні солістів, оркестру та хору Національної оперети України.

Окрім цього, організатори проєкту ініціювали проведення благодійної лотереї із символічними лотами, де були представлені патріотичні поштові марки, монети, картини українських художників, подарункові сертифікати від партнерів проєкту.

Зібрані кошти з концерту, лотереї і донати будуть передані Міжнародним Фондом Івана Франка усім сімом бійцям ЗСУ, які після важких операцій продовжують лікування.

Благодійний захід відбувся завдяки спільній ініціативі Національної оперети України, Івано-Франківського земляцтва та Львівського Товариства у Києві, а також за підтримки Міжнародного Фонду Івана Франка.

1. Ідентичність в усі часи є множинною, що особливо характерно для представників домодерних націй, а чи мешканців домодерних (ненаціональних) держав. Людина усвідомлює себе через належність одразу до кількох спільнот, тому декларація певної ідентичності зазвичай залежить від місця та контексту.

2. Про належність людини минулого до української історії свідчить її самоідентифікація з тими спільнотами, які сьогодні пов’язують з творенням української нації.

3. Постаті минулого необхідно розглядати з урахуванням особливостей періоду, в якому вони жили, особливо це стосується домодерного періоду української історії – перебування українських земель у складі Великого князівстві Литовського та Речі Посполитої.

4. Українська історія довгий час формувалася під впливом російського імперського наративу, модифікованого у радянську версію української історії, що потребує на сьогодні наукових зусиль по деколонізації українського ґранднаративу. Паралельно наукові дослідження мають широко популяризуватися, аби забезпечити стійкі зміни історії пам’яті пересічних українців.

5. Необхідно активізувати суспільний дискурс та підняти рівень експертності в процесі деколонізації символічного простору України (зокрема в практиках зміни топонімів), а водночас залучати до просування експертної думки лідерів громадської думки (сучасних відомих артистів, співаків, волонтерів тощо);

6. Необхідне критичне переосмислення діючих практик у створенні канону культурної спадщини.

7. Культурна спадщина України має включати в себе досвід інших народів, що упродовж століть жили поруч із українцями. Це співжиття суттєво позначилося на формуванні світогляду, системи цінностей та політичної культури сучасних громадян України.

8. Підходи до визначення “свій-чужий” в історії та укладання пантеону героїв сучасної України мають враховувати галузеву та часову особливості; для домодерних періодів важливим є маркування з допомогою історичних постатей символічної української території, відповідно, внесення до пантеону тих постатей, які відстоювали на різний спосіб окремішність своєї спільноти або сприяли її розбудові в різний спосіб (Русь/руськість у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій).

9. У формуванні уявлень про “героїчність” варто враховувати не лише військові заслуги, а й працю задля загалу.

10. Варто формувати уявлення про українську націю як спільноту, що об’єднується на фундаменті спільних цінностей.

11. Усі історичні постаті, пов’язані з Україною, варто оцінювати за їх значенням у формуванні українського символічного простору.

12. Не варто глорифікувати знакові постаті, які мають відношення до України, але за життя виступали проти української культури і заперечували її існування. Ці факти мають ставати предметом експертного обговорення і надбанням громадськості.

Згідно оновленого плану заходів, протягом 2022-2023 років планується провести усі процедури для визначення і нагородження лауреата Премії, які були призупинені у зв’язку з повномасштабним військовим вторгненням росії в Україну.

Найближчими днями Комітет Премії надішле наукові роботи – претенденти на Премію членам Міжнародної експертної ради. Експертами буде обрано 3 наукові праці – номінанти серед 15 претендентів.

Улітку 2023 року пройде засідання Міжнародного журі, в ході якого буде обрано 9 лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

Урочиста церемонія нагородження традиційно відбудеться 27 серпня – у 167 річницю від дня народження Івана Франка – на його батьківщині.

У 2022 році на Міжнародну премію імені Івана Франка було подано 15 наукових робіт з України та Японії.

Нагадаємо, Премію присуджують щорічно з 2016 року. Лауреат Премії отримує грошову винагороду та золотий знак. У попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко.

У Дрогобичі, на Львівщині, відбулася панельна дискусія “Національна приналежність нематеріальної культурної спадщини ХVІІІ-ХХ ст.: теорія і практика”. Науковці з 7 країн Європи обговорювали проблеми повернення до української культурної спадщини знакових постатей минулого, які народилися і працювали на території сучасної України, а також дискутували про очищення громадських просторів міст і сіл від нав’язаних героїв московсько-радянської імперії.

На прикладах Австрії, Італії, Польщі, Румунії, України та Франції було розглянуто практики формування національних спадщин, а також те, як Україні позбавитися і чи потрібно вилучати чужі імена зі своєї культурної спадщини та громадських просторів. Учасники дискусії погодилися, що існування в містах і селах «чужих імен» досі є ідеологічними маркерами минулого і вони впливають на формування національної самоідентифікації українців.

Під час виступу професор Ягеллонського університету з Польщі Лешик Корпорович розглянув культурну спадщину як елемент прав людини і наголосив на важливості міжкультурних зв’язків.

Своєю чергою професорка Міланського університету з Італії Джованна Броджі з розумінням поставилася до того, що українці хочуть знищити всі символи минулого гніту, проте закликала до конструктивного підходу. Адже вважає, що минулих імен не потрібно позбуватися, їх треба опрацювати. «Суспільство має зрозуміти, що ці пам’ятники втратили свою цінність на теперішній час і їх можна перемістити в інші місця громадського простору», – наголосила пані професорка.

Доцентка Страсбурзького університету Вікторія Фейбуа закликала проаналізувати всі аспекти минулих практик і вивчити генеалогію культурної спадщини. На її думку, це допоможе нам уникнути культурних обмежень у вивченні культурної спадщини. «Ми повинні вивчати минуле, але ми мусимо жити теперішнім часом»,– вважає пані Фейбуа.

Доктор мистецтвознавства, проректор Сучавського університету імені Штефана челМаре Стефан Пурічі поділився досвідом подолання наслідків засилля радянськими символами в Румунії, а професор італійського університету в Удіне Еміліано Раноккі розповів про досвід поводження зі спадщиною Муссоліні. Ірина Склокіна, дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи, поділилася австрійськими музейними практиками упорядкування культурної спадщини. А професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Ігор Набитович на прикладі Александера Фредро проілюстрував проблеми ідентифікації на так званих порубіжних землях.

Розглядаючи українські практики, народний депутат України Михайло Цимбалюк навів приклади з Миколою Гоголем, який у суспільній свідомості постає як російський письменник, хоча народився і працював в Україні і писав багато творів українською. Та про це мало кому відомо, вважає політик. А виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський поділився досвідом підтримки знакових постатей у програмах УКФ і запевнив, що Фонд і надалі продовжуватиме цей тренд.

Професорка Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кривда повідомила учасників панелі про діяльність експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України з подолання наслідків русифікаціі. На її думку, універсального минулого немає. «Ми його реконструюємо відповідно до сучасного, проте цю роботу потрібно активізувати, щоб не пропустити «вікно можливостей»».

У рамках дискусії було розглянуто критерії, за якими були спроби ідентифікувати приналежність відомих постатей до різних культур. Зокрема, професор Києво–Могилянської академії Володимир Маслійчук звернувся до етнічного походження “будителів” та національної сепарації, а докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Наталія Старченко звернула увагу на шкільну програму. Разом з тим пані Старченко вважає, що ми фактично самі відмовилися від цілого періоду української історії – Великого Литовського князівства та Речі Посполитої, де є безліч руських (українських) культурних маркерів: Гедеміновичі, Ян Кисіль, Лаврин Древлинський, Євстафій Гізель. Вона запропонувала вибрати критерії формування пантеону і вважає, що вони повинні бути різними для різних історичних періодів, особливо для імперського.

Лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року, професор Полтавського національного педагогічного університету Ігор Сердюк вважає, що ми повинні повертати невідомі імена, які відіграли важливу роль у збереженні культури в минулому, бо вони «зшивають» Україну попри їхній локальний характер. З іншого боку, на думку пана Сердюка,нам потрібно повертати довіру до експертів, щоб їх чуло суспільство.

Професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Вінцковський розповів про українські політичні мезоеліти періоду революції 1917-1921 рр. та про дискусії й комеморативні практики, що відбуваються у публічному просторі сучасної Одеси. Кандидат історичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, секретар Українського комітету славістів Ігор Стамбол звернув увагу на важливість створення біографічного словника.

Науковці–франкознавці Святослав Пилипчук, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та професори Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Микола Зимомрята Галина Сабат проілюстрували позицію Івана Франка щодо різних проблем, які обговорювалисяв ході дискусії.

Під час заходу Валентина Кирилова презентувала книжку Nomina та розповіла про свої критерії відбору діячів, короткі біографії яких увійшли у збірник.

На початку панельної дискусії до учасників із привітальним словом звернулися міський голова м. Дрогобича Тарас Кучма, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер, голова Львівської обласної ради Ірина Гримак, проректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Пантюк та директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак.

Усі учасники погодилися, що закон про декомунізацію є важливим, проте він не виконав своєї місії до кінця. Також учасники дійшли згоди, що найближчим часом слід обговорити критеріально– рамкові методи, які презентував під час заходу директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

Панельна дискусія складалася із трьох частин. Модератором дискусії «Український досвід декомунізації і деколонізації національного пантеону (практичні кейси)» був директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус. Другу панель «Культура памʼяті, імперська спадщина та дискусійні постаті (досвід інших країн – Республіки Польща, Австрії, Італії, Румунії, Великої Британії та Франції) модерував Посол України в Канаді (2015-2021), співзасновник Медіацентру Україна Андрій Шевченко. І третю панельну дискусію «Історичні постаті та їх ідентифікація в сучасній і майбутній Україні» модерував доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка Ярослав Гарасим.

Захід відбувався в пам’ять про Івана Франка, у 166-ту річницю від дня його народження. Участь у панельній дискусії наживо й онлайн взяли 107 науковців та громадсько-політичних діячів. Серед учасників також були присутні правнуки Каменяра – пані Люба і пан Петро Галущаки.

Співорганізаторами заходу та партнерами є Міжнародний фонд Івана Франка, Дрогобицька міська рада, Міжнародна асоціація україністів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівська обласна військова адміністрація, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», Київський музей видатних діячів української культури, Всеукраїнська асоціація викладачів української мови і літератури, Медіацентр Україна, Український культурний фонд, інформаційна агенція «Гал –інфо», інформаційне видання «Фотографії старого Львова».