Останні новини
«Франко єднає»: визначено фіналістів конкурсу
Завершилося оцінювання конкурсних пісень Всеукраїнського пісенного фестивалю-конкурсу «Франко єднає». За його результатами до фіналу пройшли 14 учасників.
Четверо учасників набрали однакову кількість балів. Оргкомітет ухвалив рішення допустити до фіналу всіх конкурсантів, які набрали однаковий прохідний бал. Таким чином, у фіналі виступлять 14 учасників.
Фіналісти конкурсу «Франко єднає»:
«Всюди нівечиться правда» — виконує Оксана Бобечко
«Дивувалась зима» — виконує Оля Блауцяк
«Не схиляй своє личко прекрасне» — виконує Юрій Йосифович
«Не мовчи» — виконує Софія Кінаш
«Тріолет Франка» — виконує Анастасія Ковальчук
«Як не бачу тебе» — виконує Марта Крагиль
«Земле, моя» — виконує Ілона Кутна
«Не минай з погордою» — виконує Єлизавета Кушнір
«Моя любов» — виконує Народний аматорський вокальний ансамбль «Любисток» Народного дому села Розжалів
«Товаришам» — виконує гурт «Сім хвилин»
«Воля» — виконує Анастасія Табакова
«У долині село лежить…» — виконує гурт «Фranko»
«Зів’яле листя» — виконує Надія Флякович
«Вій, вітре, горою…» — виконує гурт «Флюґер»
Фінал відбудеться 28 серпня 2026 року в Нагуєвичах, на батьківщині Івана Франка. Учасники виконають свої конкурсні пісні наживо, після чого журі визначить переможців.
Цього ж дня відбудеться гала-концерт «Франко єднає» за участю фіналістів, переможців конкурсу та українських зірок за підтримки Українського культурного фонду.
Серед запрошених виконавців — Злата Огнєвіч, Арсен Мірзоян, Тоня Матвієнко, Павло Табаков, Олег Сербін та Олесь Журавчак.
Всеукраїнський пісенний фестиваль-конкурс «Франко єднає» присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка.
Інформаційним партнером фестивалю-конкурсу є музичний телеканал М1.
Організатор — Міжнародний фонд Івана Франка. Партнери проєкту: Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», Дрогобицька міська рада, Дрогобицький музичний коледж імені Василя Барвінського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Музей видатних діячів української культури та Управління культури і розвитку туризму Дрогобицької міської ради.
«Я був причетний до цього…»: спогади Роланда Франка про родину, Україну та Івана Франка
До п’ятої річниці від дня смерті Роланда Тарасовича Франка публікуємо фрагменти його спогадів «Нащадки Франка», написаних у Києві 2008 року.
11 серпня 2021 року відійшов у вічність Роланд Тарасович Франко — онук Івана Франка, науковець, дипломат, громадський діяч, ініціатор створення і один із засновників Міжнародного фонду Івана Франка.
У 2008 році Роланд Франко написав спогади «Нащадки Франка». У них він розповів про своє дитинство у Львові, родину, навчання, непрості сторінки молодості, наукову роботу, дипломатичну службу у Великій Британії, українську діаспору, передачу Україні антарктичної станції та повернення на Батьківщину.
У цих спогадах немає Міжнародної премії імені Івана Франка чи конкурсу «Стежками Каменяра» — ці сторінки його життя з’явилися пізніше. Натомість тут є багато особистого: люди, яких він пам’ятав, події, що вплинули на його долю, і власний погляд на родину та Україну.
Публікуємо скорочені фрагменти спогадів.
«Я застав ще живою дружину Івана Франка — бабцю Ольгу»
Роланд Франко народився у Львові, у будинку, збудованому його дідом.
«Народився я в будинку, збудованому Іваном Франком, на тодішній околиці міста Львова, біля знаменитого Стрийського парку, по вулиці Понінського, 4. Тут провів зрілі роки письменник, звідси він у 1916 році відійшов у вічність і упокоївся на Личаківському кладовищі Львова».
Особливе місце в його дитячих спогадах посідала бабуся — Ольга Франко, дружина Івана Франка.
«Особливе значення у моєму житті має те, що я застав ще живою дружину Івана Франка — бабцю Ольгу, і хоча вона після тяжкої нервової недуги сторонилась людей, зустрічі з нею запам’ятались».
У пам’яті залишилися прості моменти:
«Бабуся часто прикликувала мене, пригощала смачним варенням, просила не бігати швидко, після чого заспівувала тихенько якусь пісеньку».
Так у спогадах Роланда Франка родина постає через дитячі враження, голоси, зустрічі й прості щоденні моменти.
«Мене часто запитують, яким чином на мою долю впливало прізвище Франко»
Прізвище Франко супроводжувало Роланда Тарасовича все життя.
«Мене часто запитують, яким чином на мою долю впливало прізвище Франко. Я можу ствердити, що завдяки Іванові Франкові я і моя сестра Зиновія уникнули ув’язнення».
Бувало, що воно допомагало у цілком несподіваних ситуаціях. Під час одного з іспитів професор, побачивши його прізвище, почав розпитувати про родину.
«Професор гірничої електротехніки… взявши мою екзаменаційну книжку, з усмішкою зауважив: “Знамените прізвище Франко”. Хтось із хлопців додав: “Це внук Івана Франка”. Професор оглянув мене здивовано і почав розпитувати про батька, родину Франків і так захопився, що забув про предмет. Поставив оцінку “відмінно” і, потиснувши мені руку, відпустив».
Та були в його житті й значно складніші моменти.
«Я також був причетний до цього»
У студентські роки Роланд Франко потрапив у поле зору КДБ. Його допитували у справі підпільної організації, до якої були причетні його шкільні товариші.
«Вже приблизно за кілька місяців, коли я вранці прямував на заняття в інститут, до мене підійшов молодик в цивільному і, показавши посвідчення КДБ, посадив в автомобіль, що під’їхав, яким відвезли мене до приміщення Комітету державної безпеки на вулиці Володимирській».
Його товариші отримали тривалі терміни ув’язнення.
«Група хлопців нашого класу одержала найвищий присуд — 25 років ув’язнення. Реабілітація прийшла тільки з хрущовською відлигою».
Про цю сторінку свого життя Роланд Франко довго мовчав.
«Я розповів про цю подію в моєму житті тільки моїй матері. Ні батько, ні особливо сестра Зиновія нічого не знали».
«Франко вже все написав за нас»
Роланд Франко не став літератором. Він обрав технічну професію, закінчив Політехнічний інститут, працював інженером, а згодом присвятив своє життя науці.
Про вибір професії він розповідав уже в пізнішому інтерв’ю. Коли настав час обирати фах, мати сказала йому:
«Не треба тобі філології. Франко вже все написав за нас. Ти вже нічого не додаси. Будеш виглядати як недолугий “дітьониш”, який користується чиєюсь славою».
Тому Роланд Франко обрав інженерію.
«Я подався в науку»
Після навчання він продовжив наукову роботу.
«Я подався в науку».
Роланд Франко працював в Інституті автоматики, закінчив аспірантуру, захистив дисертацію, пройшов наукові та керівні посади.
«Я тут закінчив аспірантуру, захистив дисертацію і, пройшовши всі наукові посади, дійшов до крісла заступника генерального директора науково-технічного його об’єднання “Київський інститут автоматики”».
Згодом його професійний шлях привів до дипломатичної служби.
Лондон
У 1993 році Роланд Франко почав працювати радником з питань науки Посольства України у Великій Британії. Окрім роботи у сфері науки, він підтримував зв’язки з українською громадою.
«Посол доручив мені, крім проблем науки, зайнятись і зв’язками з діаспорою. Це дало мені можливість безперешкодно відвідувати осередки українських громад в різних містах Великої Британії, виступати в клубах і гостювати у безлічі українських родин».
Ця робота мала й конкретні результати. За участі Роланда Франка Україна отримала від представників української діаспори кілька будинків у Великій Британії. Один із них, в Единбурзі, став приміщенням українського консульства.
Роланд Франко згадував:
«До свого позитиву я також зараховую участь в організації передачі Україні кількох будинків від української діаспори. В Шотландії в Единбурзі вже в одному з таких будинків працює українське консульство».
Окремо він згадував і про будинки в Лондоні:
«…у 1993 році Посольство України здобуло безкоштовно два будинки у Лондоні… які належали пану Василю Борецькому».
«Хрещений батько справи»
Працюючи у Великій Британії, Роланд Франко долучився до переговорів про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей».
«До свого позитиву я зараховую… активну роботу щодо отримання від британського міністерства закордонних справ [Форен-офісу] науково-дослідної станції імені Фарадея в Антарктиці безкоштовно…»
Переговори завершилися успішно. У 1996 році Україна безкоштовно отримала станцію «Фарадей», яка згодом отримала назву «Академік Вернадський».
Роланд Франко згадував, що учасники першої української експедиції надіслали йому фотографію з написом:
«Роландові Франку — Хрещеному батьку справи».
Так у його біографії з’явилася історія, яка згодом стала одним із найвідоміших епізодів його дипломатичної роботи.
«Повернення на свою Батьківщину було для нас великим святом»
Наприкінці 1996 року Роланд Франко разом із дружиною повернувся в Україну.
Його запитували, чому він не залишився у Великій Британії.
«Скажу однозначно: повернення на свою Батьківщину було для нас великим святом, і я щиро співчуваю нашим емігрантам, які заради заробітку змушені проживати на чужій землі».
Після повернення він продовжив громадську, культурну та просвітницьку діяльність.
У 2006 році, під час відзначення 150-річчя від дня народження Івана Франка, Роланд Франко багато зустрічався зі школярами та студентами, говорив про творчість свого діда, брав участь у ювілейних заходах.
Він особливо наголошував на значенні Франкової спадщини для сучасної України:
«Надзвичайно важливим є те, що творчість Івана Франка є об’єднавчою для українського суспільства і в наш час політичних баталій є вкрай необхідною».
Справа, яка триває
Наприкінці своїх спогадів Роланд Франко пояснює, навіщо взявся за цю роботу:
«Моя мета — задовольнити цікавість громадян нашої держави деякими штрихами з життя родини і нащадків Івана Франка на прикладі певних подій і дійств у моєму житті».
Через сім років після написання цих слів, у червні 2015 року, Роланд Франко ініціював створення Міжнародного фонду Івана Франка.
Одним із головних задумів стала Міжнародна премія імені Івана Франка. Перша церемонія її нагородження відбулася у 2016 році. Відтоді Премія щороку відзначає науковців за вагомий внесок у розвиток україністики та соціально-гуманітарних наук.
У листопаді 2016 року за ініціативи Роланда Франка у Києві відкрили квартиру-музей родини Івана Франка на вулиці Володимирській, 48А. Саме в цій квартирі після примусового переселення зі Львова жила родина Тараса Франка. До музейної експозиції увійшли родинні фотографії, документи, особисті речі та матеріали з домашнього архіву Франків.
У 2017 році за ініціативи Роланда Франка започаткували Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра». Він дає дітям і підліткам можливість відкривати творчість Івана Франка через власні поезію, прозу та образотворче мистецтво.
У 2026 році Міжнародна премія імені Івана Франка відзначає 10-річчя. 27 серпня, у 170-ту річницю від дня народження Івана Франка, відбудеться ювілейна церемонія нагородження її лауреата.
Цьогорічний конкурс «Стежками Каменяра» також встановив рекорд: на нього надійшло 3058 робіт.
Минуло п’ять років від дня смерті Роланда Франка.
Його спогади залишилися свідченням часу, родинної пам’яті та його власного життєвого шляху. А справи, яким він присвятив останні роки життя, продовжуються.
Завершився перший тур конкурсу «Франко єднає»: створено 35 нових творів на слова Івана Франка
В Україні завершився перший тур Всеукраїнського пісенного фестивалю-конкурсу «Франко єднає». Уже на цьому етапі проєкт засвідчив свій головний результат: українська пісенна Франкіана поповнилася 35 новими авторськими піснями на слова Івана Франка.
Із 15 липня до 5 серпня учасники з різних куточків України надсилали до Оргкомітету власні музичні твори, створені спеціально для участі. Загалом надійшло 37 заявок.
До оцінювання журі допущено 35 творів. Два подані твори не відповідали умовам, адже обов’язковою вимогою було створення нової пісні на слова Івана Франка.
Нові композиції створено на тексти 31 твору Івана Франка. За результатами аналізу музичної Франкіани, до початку фестивалю-конкурсу було відомо про 22 публічно виконувані пісні на слова письменника. Композиції, створені в межах проєкту, суттєво розширили сучасний музичний репертуар на тексти Івана Франка.
«Франко єднає» підтвердив, що творчість Івана Франка залишається актуальною й сьогодні, надихаючи сучасних композиторів і виконавців на створення нових музичних творів у різних жанрах.
До 10 серпня журі визначить десять найкращих пісень, які візьмуть участь у фіналі.
До складу журі увійшли українські виконавці Злата Огнєвіч, Арсен Мірзоян, Тоня Матвієнко, Павло Табаков, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін, а також, виконавець на українських етно-духових інструментах і культурний менеджер Олесь Журавчак.
Фінал Всеукраїнського пісенного фестивалю-конкурсу «Франко єднає» відбудеться 28 серпня 2026 року на батьківщині Івана Франка — у селі Нагуєвичі Львівської області. Саме там десять фіналістів виконають свої конкурсні композиції наживо перед журі та глядачами.
Того ж дня відбудеться гала-концерт за участю популярних українських артистів і переможців конкурсу за підтримки Українського культурного фонду.
У вересні 2026 року в ефірі загальнонаціонального музичного телеканалу М1 відбудеться трансляція програми «Франко єднає на М1», створеної за підтримки Українського культурного фонду. Це дасть змогу широкій аудиторії почути нові пісні, написані на слова Івана Франка.
Всеукраїнський пісенний фестиваль-конкурс «Франко єднає» присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка.
Ініціаторами проєкту виступили Міжнародний фонд Івана Франка, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», Дрогобицька міська рада, Дрогобицький музичний коледж імені Василя Барвінського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Музей видатних діячів української культури та Управління культури і розвитку туризму Дрогобицької міської ради.
«Франко єднає» — це культурна ініціатива, покликана відкрити нове звучання творчості Івана Франка. Уже перший сезон проєкту засвідчив, що слово Каменяра продовжує надихати сучасних українських музикантів, а його поезія народжує нові пісні, які стають частиною сучасної української музичної культури.
Франко єднає: стартував прийом заявок на перший Всеукраїнський фестиваль-конкурс пісні на слова Івана Франка
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому заявок на участь у першому Всеукраїнському фестивалі-конкурсі пісні «ФРАНКО ЄДНАЄ». Проєкт, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка, має на меті відкрити нове звучання його поезії та підтримати сучасних українських виконавців, які створюють авторську музику на слова Каменяра.
До участі запрошуються сольні виконавці, музичні гурти та автори-виконавці з усієї України. Конкурс відкритий для всіх музичних жанрів — від pop, rock та indie до folk, rap, electronic та інших сучасних напрямків.
Для участі необхідно обрати поетичний твір Івана Франка, створити авторську пісню, записати live-виконання та подати заявку за посиланням: https://forms.gle/AxmSoPmZyUfgypVP6.
Прийом заявок триватиме з 15 липня до 5 серпня 2026 року. Онлайн-відбір конкурсантів відбудеться 6–10 серпня, а 28 серпня у Нагуєвичах пройде фінал та гала-концерт фестивалю за підтримки Українського культурного фонду.
До складу журі увійшли українські співаки Злата Огнєвіч, Арсен Мірзоян та Павло Табаков.
Інформаційним партнером фестивалю-конкурсу є музичний телеканал М1, який підготує розширений телевізійний огляд гала-концерту, а також покаже фрагменти конкурсних виступів фіналістів.
Участь у конкурсі є безкоштовною.
Детальні умови участі доступні за посиланням: https://surl.lt/gapylq
Організаторами фестивалю-конкурсу є Міжнародний фонд Івана Франка, Дрогобицька міська рада, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», Дрогобицький музичний коледж імені Василя Барвінського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Київський музей видатних діячів української культури та Управління культури і розвитку туризму Дрогобицької міської ради.
Три дослідження увійшли до короткого списку Міжнародної премії імені Івана Франка 2026 року
15 червня 2026 року Комітет Міжнародної премії імені Івана Франка узагальнив результати експертного оцінювання робіт, які було подано на конкурс у 2026 році.
До фіналу увійшло три наукові праці про ключові питання української історії, культури та мови. Авторами цих праць є науковці з Канади, Польщі та України.
За результатами роботи Експертної ради до розгляду міжнародного журі, засідання якого відбудеться 25–27 серпня 2026 року в місті Дрогобичі, рекомендовано три видання:
Володимира В’ятровича та Любомира Луцюка — «Архіви ворога: Операції радянської контрповстанської боротьби та український націоналістичний рух — підбірка з архівів таємної поліції». Монреаль: McGill-Queen’s University Press, 2023. 988 с. Подання: кафедра українських студій Університету Торонто, Канада.
Владислава Грибовського — «Ханська Україна». Харків: Фоліо, 2025. 414 с.
Подання: лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2024 року Олексій Сокирко, Україна.
Йоанни Ґетки та Віктора Мойсієнка — «Спочатку було слово… Від мовного узусу — до літературної норми. Нарис генези української літературної мови». Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2024. 248 с. Подання: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Польща — Україна.
Цьогоріч до складу Експертної ради увійшли 53 науковці зі семи країн: Італії, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Франції та Чехії. Така географія експертів підкреслює міжнародний авторитет Премії та зацікавлення українською гуманітаристикою у світі.
Церемонія нагородження лауреата і номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка відбудеться 27 серпня 2026 року — у 170-ту річницю від дня народження Івана Франка. Цього дня Міжнародний фонд Івана Франка проведе 10-ту, ювілейну церемонію нагородження, що стане своєрідним узагальненням десятиліття діяльності Премії та підкреслить її роль у представленні української науки та культури у світі.
Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
У межах фінального етапу Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026 оголошено переможців у всіх трьох номінаціях. Конкурс традиційно об’єднав учнів з усієї України, а також учасників із Польщі та Словаччини, які представили свої творчі роботи, натхненні спадщиною Івана Франка.
Цьогоріч на конкурс надійшло 3058 робіт. Із них 698 — у номінації «Поезія», 469 — у номінації «Проза» та 1812 — у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка». Така кількість поданих робіт засвідчує не лише масштаб конкурсу, а й зацікавленість молоді у творчому переосмисленні класичної української літератури.
Як зазначила координаторка конкурсу Ольга Нижник: «Найбільше відзнак цьогоріч здобули учасники з Полтавської області, а також Рівненщини та Київщини. Високі результати продемонстрували представники Волині, Донеччини, Хмельниччини та Чернігівщини.
Серед переможців — учні як із великих міст, так і з невеликих громад, що підкреслює доступність конкурсу та рівні можливості для творчої самореалізації дітей з різних регіонів. Загалом до числа переможців увійшли представники понад п’ятнадцяти областей України, що формує широку й репрезентативну карту сучасної учнівської творчості».
На офіційному сайті Міжнародного фонду Івана Франка оприлюднено роботи та імена переможців (І, ІІ та ІІІ місця) у трьох вікових категоріях у номінаціях «Поезія», «Проза» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» .
2026 рік є ювілейним для Івана Франка: цього року відзначається 170 років від дня його народження, 140 років від дня одруження та 110 років від дня смерті. У цьому контексті конкурс набуває особливого значення як платформа для сучасного осмислення постаті одного із найвеличніших діячів української культури.
Міжнародний фонд Івана Франка висловлює щиру подяку Збройним Силам України за можливість продовжувати культурно-освітню діяльність навіть у час війни, а також партнерам і меценатам — за підтримку розвитку юних талантів: Тамарі Смовженко, АТ «Європейський промисловий банк» та голові наглядової ради банку Віталію Романчукевичу, Благодійній організації «Серця єдності» та її директору Миколі Вірьовкіну.
Нагадаємо, що щорічний конкурс проводиться Міжнародним фондом Івана Франка за сприяння Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Львівського товариства у місті Києві, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Інформаційно конкурс підтримує Світовий конгрес українців.
Оголошено переможців у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
У середу, 29 квітня, у межах фінального етапу Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» оголошено імена переможців у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».
Цьогоріч конкурс об’єднав талановитих юних художників з усієї України та з-за кордону. У своїх роботах учасники візуалізували відомі й менш знані твори Івана Франка, переосмислюючи їх через призму сучасного досвіду, особистих емоцій і художнього бачення.
«Представлені ілюстрації вирізняються глибоким розумінням літературних образів, увагою до деталей і символіки, а також різноманіттям технік — від класичного живопису до графіки. У багатьох роботах відчувається сміливість інтерпретацій, щира емоція і актуальність франкових ідей у сьогоденні», — зазначила координаторка проєкту Ольга Нижник.
У номінації було розглянуто значну кількість творчих робіт. Журі відзначило високий рівень виконавської майстерності, оригінальність підходів та глибину художнього мислення учасників. За результатами оцінювання обрано трійку найкращих у кожній віковій категорії.
Імена переможців:
Вікова категорія 6–9 років
І місце – Гавриленко Вероніка, учениця 3 класу Пирятинського ліцею № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області.
ІІ місце розділили:
- Кіш Мілана, учениця 3 класу Павлиського ліцею імені В. О. Сухомлинського Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області.
- Матвєєв Гліб, учень 1 класу КЗ «Харківська гімназія № 59 Харківської міської ради».
- Яковець Максим, учень 4 класу Сарненської гімназії № 6 Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області.
ІІІ місце розділили:
- Бєдіна Владислава, учениця 2 класу Миколаївського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 11 Новогродівської міської ради Донецької області.
- Косинська Поліна, учениця 3 класу Енергодарської гімназії № 5 Енергодарської міської ради Василівського району Запорізької області.
- Устименко Олег, учень 3 класу Драбівського ліцею Драбівської селищної ради Черкаської області.
Вікова категорія 10–13 років
І місце – Катюха Ярослава, учениця 6 класу Рівненського ліцею № 22 Рівненської міської ради.
ІІ місце розділили:
- Мальований Богдан, учень 6 класу Заводського ліцею Кириківської селищної ради Сумської області.
- Парасюк Єлизавета, учениця 7 класу Кам’янець-Подільського ліцею № 10 Хмельницької області.
ІІІ місце розділили:
- Кононова Марія, вихованка Помічнянського центру дитячої та юнацької творчості (художня студія «Art-студія»), Кіровоградська область.
- Романчук Дарина, учениця 7 класу Білокоровицького ліцею Білокоровицької сільської ради Житомирської області.
- Тертишна Дар’я, учениця 6 класу Драбівського ліцею Драбівської селищної ради Черкаської області.
Вікова категорія 14–16 років
І місце – Таровик Всеволод, учень 9 класу Смолінського ліцею № 2 Смолінської селищної ради Кіровоградської області.
ІІ місце розділили:
- Пилипенко Єлизавета, учениця комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа № 14» Криворізької міської ради.
- Поцулко Валерія, учениця 9 класу Кам’янець-Подільського ліцею № 10 Хмельницької області.
- Харко Софія, учениця 9 класу Рава-Руського ліцею Львівської області.
ІІІ місце розділили:
- Бордун Ірина, учениця 10 класу Мирненського ліцею Вороньківської територіальної громади Бориспільського району Київської області.
- Горлач Анжеліка, учениця 11 класу Конотопського ліцею № 11 Конотопської міської ради Сумської області.
- Онашко Поліна, учениця 10 класу Студениківського ліцею Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Міжнародний фонд Івана Франка висловлює щиру подяку спонсорам конкурсу: Тамарі Смовженко, АТ «Європейський промисловий банк» та голові наглядової ради банку Віталію Романчукевичу, Благодійній організації «Серця єдності» та її директору Миколі Вірьовкіну. Завдяки вашій підтримці найталановитіші учні України отримають цінні призи та визнання на шляху до творчих успіхів.
Нагадаємо, що щорічний конкурс проводиться Міжнародним фондом Івана Франка за сприяння Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Львівського товариства у місті Києві, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Інформаційно конкурс підтримує Світовий конгрес українців.
Оголошено переможців у номінації «Проза» конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
У вівторок, 28 квітня, в межах фінального етапу Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» оголошено імена переможців у номінації «ПРОЗА».
Цьогоріч конкурс об’єднав тисячі юних авторів з усієї України та з-за кордону. У своїх прозових творах учасники розповідали історії, що народжуються з реальності сьогодення: війни, втрат, розлук і водночас — внутрішньої сили, дорослішання та пошуку світла навіть у найтемніші часи.
«Це проза, яка свідчить. У текстах дітей багато болю, але ще більше — чесності й глибини. Вони вже сьогодні формують літературу пам’яті та відповідальності», — зазначила координаторка проєкту Ольга Нижник.
У номінації «Проза» було розглянуто 469 творчих робіт. Журі відзначило високий рівень поданих текстів, жанрове розмаїття та сміливість авторів у порушенні складних і важливих тем. За результатами оцінювання обрано трійку найкращих у кожній віковій категорії.
Імена переможців:
Вікова категорія 6–9 років
І місце — Стороженко Олівія, учениця 1 класу Хорольського центру дитячої та юнацької творчості Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області. Твір «Там, де вибухи не знищили надію»
ІІ місце — Паршук Олександр, учень 4 класу гімназії № 15 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області. Твір «Жовто-блакитний янгол-охоронець»
ІІІ місце — Фісенко Вікторія, учениця 4 класу навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Твір «У моєму серці живе Україна».
Вікова категорія 10–13 років
І місце — Мащенко Аліна, учениця 8 класу Миколаївського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 11 Новогродівської міської ради Донецької області. Твір «Листівка, знайдена серед руїн»
ІІ місце розділили:
- Дорофєєва Анна, учениця 7 класу Башарівської гімназії — філії Радивилівського ліцею № 2 імені П. Г. Стрижака, Рівненська область. Творча робота «Щоденник військового, який обіцяв повернутись»
- Скрибченко Анастасія, учениця 8 класу опорного закладу освіти «Хомутецька гімназія» Миргородської міської ради Полтавської області. Твір «Мій батько — наш небесний вартовий»
ІІІ місце розділили:
- Балицький Давид, учень 6 класу товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад загальної середньої освіти — гімназія «Фортуна» (м. Бровари, Київська область). Твір «Лист, який не мав адреси»
- Кацевич Девора, учениця 8 класу Щедрогірського ліцею Забродівської сільської ради Волинської області. Оповідання «Сльоза ангела»
Вікова категорія 14–16 років
І місце — Литвин Соломія, учениця 11 класу Княгининівського ліцею Волинської обласної ради. Твір «Дивак»
ІІ місце розділили:
- Скидан Діана, учениця 9 класу опорного закладу «Дихтинецький ліцей» Чернівецької області. Творча робота «Маестро»
- Яковенко Анна, учениця 10 класу Ірпінського академічного ліцею Національного університету біоресурсів і природокористування України Ірпінської міської ради Київської області. Оповідання «Уламки тиші»
ІІІ місце розділили:
- Корвацька Каріна, учениця 9 класу Калуського ліцею № 4 Калуської міської ради Івано-Франківської області. Твір «Монологи з татом»
- Різченко Єгор, учень 9 класу Комунального закладу «Златопільський ліцей № 2» Златопільської міської ради Харківської області. Повість «Залишені черешні»
Завтра, 29 квітня буде оголошено імена переможців у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».
Міжнародний фонд Івана Франка висловлює щиру подяку спонсорам конкурсу: Тамарі Смовженко, АТ «Європейський промисловий банк» та голові наглядової ради банку Віталію Романчукевичу, Благодійній організації «Серця єдності» та її директору Миколі Вірьовкіну.
Завдяки вашій підтримці найталановитіші учні України отримають цінні призи та визнання на шляху до творчих успіхів.
Нагадаємо, що щорічний конкурс проводиться Міжнародним фондом Івана Франка за сприяння Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Львівського товариства у місті Києві, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Інформаційно конкурс підтримує Світовий конгрес українців.
Оголошено переможців у номінації «Поезія» конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
У понеділок, 27 квітня, в рамках фінального етапу Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» були оголошені імена переможців у номінації «ПОЕЗІЯ». Цьогоріч конкурс об’єднав понад три тисячі дітей з усіх куточків України та з-за кордону — учасники надсилали власні вірші, у яких відображено особисті переживання, біль втрат, досвід війни та водночас — незламність, надію і любов до України.
«У поданих творах відчутні глибокі емоції та досвід, який формує сьогоднішнє покоління. Це поезія про війну, втрати і пам’ять, але також про силу, витримку й віру в майбутнє», — зазначила координаторка конкурсу Ольга Нижник.
У номінації «Поезія» було розглянуто 698 поетичних творів, поданих у трьох вікових категоріях: 6–9 років (119 робіт), 10–13 років (325 робіт), 14–16 років (254 роботи) відповідно. Журі обрало трійку найкращих у кожній віковій категорії.
Імена переможців:
Вікова категорія 6–9 років
І місце — Тернавська Мілана, учениця 4 класу Сарнівської гімназії Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області. МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
ІІ місце — Стороженко Олівія, учениця 1 класу Хорольського центру дитячої та юнацької творчості Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області. Вірш “Нескорена земля”
ІІІ місце — Сорока Кароліна, учениця 5 класу Коростського ліцею Сарненської міської ради Рівненської області. Вірш “Лист Воїну”
Вікова категорія 10–13 років
І місце — Хирилюк Тетяна, учениця 8 класу ЗЗСО “Воєгощанський ліцей” Камінь-Каширської міської ради Волинської області. Збірка віршів “Безсмертя у віках тебе, Вкраїно, жде!”
ІІ місце розділили:
- Удовиченко Михайло, учень 7 класу Ліцею № 1 Охтирської міської ради Сумської області. Вірш “Лист”
- Смоляніков Роман, учень 5 класу Сахнівщинської гімназії Машівської селищної ради Полтавської області. Казка “Лисиця та Журавель”
ІІІ місце — Королевят Ангеліна, учениця 8 класу Ставківського опорного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Зіньківської міської ради Полтавської області. Вірш “Привіт, загиблий могутній воїне, мій тату “
Вікова категорія 14–16 років
І місце — Жога Єлизавета, учениця 9 класу Чернігівської гімназії № 27 Чернігівської міської ради. Вірші зі збірки «МИ – ДІТИ ВІЙНИ»
ІІ місце розділили:
- Погрібняк Руслана, учениця 9 класу Ліцею № 38 імені І. П. Павловського Полтавської міської ради. Вірш “Непочута молитва”
- Проботюк Катерина, учениця 11 класу Ліцею № 1 міста Житомира. Збірка поетичних творів
ІІІ місце – Ковальова Єсенія, учениця 10 класу Остерського ліцею № 1 Остерської міської ради Чернігівської області. Вірші зі збірки “Поверніть мені тата…”
Оголошення переможців відбулося онлайн у форматі Zoom-зустрічі.
Завтра, 28 квітня, буде оголошено переможців у номінації «Проза», а у середу, 29 квітня — у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».
Міжнародний фонд Івана Франка висловлює щиру подяку спонсорам конкурсу: Тамарі Смовженко, АТ «Європейський промисловий банк» та голові наглядової ради банку Віталію Романчукевичу, Благодійній організації «Серця єдності» та її директору Миколі Вірьовкіну.
Завдяки вашій підтримці найталановитіші учні України отримають цінні призи та визнання на шляху до творчих успіхів.
Нагадаємо, що щорічний конкурс проводиться Міжнародним фондом Івана Франка за сприяння Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Львівського товариства у місті Києві, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Цьогоріч конкурс інформаційно підтримував Світовий конгрес українців.
Завершився перший етап відбору лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка у 2026 році
Номінаційні комітети Міжнародної премії імені Івана Франка визначили наукові праці, які буде передано Експертній раді для оцінювання.
Серед них монографії:
ВОЛОДИМИРА АЛЕКСАНДРОВИЧА та БОГДАНА ЛАЗОРАКА
«Східницька громада: спадщина давніх церков та церковного мистецтва». Дрогобич: Коло, 2025. 884 с.
ПОДАННЯ – Науково-методична рада Комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”» (Україна).
ТАРАСА ВЕРЕМЕЄНКА
«Києво-Лаврська церковно-мистецька школа XVIII – початку XIX століття: історія, художня спрямованість, майстри». Київ: Наукова думка, 2024. 192 с.
ПОДАННЯ – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Україна).
ЮРІЯ ВОЛОШИНА
«Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри)». Львів: Український католицький університет, 2023. 420 с.
ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року ІГОР СЕРДЮК (Україна).
ВОЛОДИМИРА В’ЯТРОВИЧА та ЛЮБОМИРА ЛУЦЮКА
«Архіви ворога: Операції радянської контрповстанської боротьби та український націоналістичний рух — Підбірка з архівів таємної поліції». Монреаль: McGill-Queen’s University Press, 2023. 988 с.
ПОДАННЯ – кафедра українських студій Університету Торонто (Канада).
ВЛАДИСЛАВА ГРИБОВСЬКОГО
«Ханська Україна».Харків: Фоліо, 2025. 414 с.
ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2024 року ОЛЕКСІЙ СОКИРКО (Україна).
ЙОАННИ ҐЕТКИ та ВІКТОРА МОЙСІЄНКА
«Спочатку було слово… Від мовного узусу – до літературної норми (Нарис генези української літературної мови)». Варшава: видавництво Варшавського університету, 2024. 248 с.
ПОДАННЯ – Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Польща- Україна).
ВОЛОДИМИРА КРАВЧЕНКА та МАРКА РОБЕРТА СТЕХА
«Непередбачуване минуле? переосмислення російських, українських та східноєвропейських досліджень». Торонто: видавництво CIUS, 2024. 462 с.
ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2018 року ЙОГАННЕС РЕМІ (Канада).
ІВАНА МОНОЛАТІЯ
«Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики». Київ: Дух і Літера, 2025. 272 с.
ПОДАННЯ – кафедра політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (Україна).
ВІТАЛІЯ МИХАЙЛОВСЬКОГО
«Феномен Поділля: історія регіону в другій половині XIV — на початку XVI століття». Київ: Темпора, 2025. 296 с.
ПОДАННЯ – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. (Україна).
СЕРГІЯ РОМАНОВА
“Доля чи воля”. Жінки епохи modern». Київ: Атена, 2025. 624 с.
ПОДАННЯ – Волинський національний університет імені Лесі Українки (Україна).
Номінаційні комітети відхилили дві праці від дальшого номінування на Міжнародну премію імені Івана Франка:
АДАМА БЖОХА (Словаччина) «Розмова та європейська література», яка не відповідає меті Премії.
та
ЮЛІЇ ПРИСЯЖНОЇ (Львів, Україна) «З глибин думками повернусь. Спогади про Михайла Присяжного», яка не відповідає розділу ІІІ Положення про Міжнародну премію імені Івана Франка.
Календарний план заходів з проведення конкурсів на здобуття та відзначення лауреата Премії у 2026 році:
до 10.05.2026 – Міжнародна експертна рада оцінює наукові роботи та визначає номінантів Премії
26.08.2026 – Визначення лауреата Премії Міжнародним журі
27 серпня 2026 – Відзначення лауреата Премії
Міжнародну премію імені Івана Франка заснував Міжнародний фонд Івана Франка з метою сприяння комплексному вивченню художньої, наукової та публіцистичної спадщини Івана Франка, а також заохочення дослідників із різних країн світу до проведення актуальних наукових студій у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія покликана увиразнювати гуманістичний, національний, духовний і державотворчий сенс української наукової та культурної традиції у світовому контексті.












































