Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2023 року

Микола Легкий народився 9 листопада 1968 року в с. Заланові (тепер Івано-Франківського району тієї ж области). Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України (Львів); професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Член Наукового товариства імені Шевченка.

Лауреат Премії НАН України для молодих учених ім. О. Т. Гончара (2001), Львівської обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури ім. М. Возняка (2022).

Сфери наукових інтересів: франкознавство, історія української літератури, теорія літератури, зокрема наратологія, жанрознавство, поетика тексту, культурологія.

Найважливіші праці:

Книги: Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. Львів, 1999. 160 с.; Іван Франко [Українська література: програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести / УСЕ для школи. Вип. 9]. Львів; К.: Всеувито, 2001. 64 с.; Проза Івана Франка: естетика, поетика, рецепція в критиці: монографія. Львів, 2021. 608 с.

Розділи в колективних працях: Проза [1880–1890-х років] // Історія української літератури: У 12 томах. К.: Наук. думка, 2020. Т. 7: Література 80–90-х років ХІХ століття. Кн. 1. С. 277–419; Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач) // Там само. С. 420–433; Наталія Кобринська // Там само. С. 458–475.

Енциклопедичні статті: Довідник з історії України: А–Я / Вид. 2-ге, доопрац. і доповн. – К.: Генеза, 2001: Винниченко Володимир Кирилович // – С. 107–108; у співавторстві з І. Підковою); Вишенський Іван // Там само. – С. 110; Кобринська Наталія // Там само. – С. 316–317; «Молода Муза» // Там само. – С. 482–483; Стороженко Олекса (Олексій) Петрович // Там само. – С. 837; // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. – К.; Л.; Тернопіль, 2014. – Т. 2: Бібл – Вес.: «Веселка. Літературна збірка. Зложив Андрій Молодченко– С. 612; Т. 3. К.; Л.; Тернопіль, 2016.: Вес – Глин.: «Вечерниці». – С. 39–41; «Вік» // Там само. – С. 135–136;  «Вірша про Барську конфедерацію» // Там само. – С. 162–163; «Галицький “Москаль-чарівник”» // Там само. – С. 390–391; Т. 4: Глин – Даш. К.; Л.; Тернопіль, 2019. Глібов (Глібів) Леонід. С. 26–28; Грабовський Павло // Там само. С. 228–231; Гребінка Євген // Там само. С. 251–255; Грінченко Борис // Там само. С. 323–330; «Громада. Українська збірка» // Там само. С. 330–331; «Громада. Українська часопись» // Там само. С. 331–332; «Громадський голос» // Там само. С. 334–337; «Громадський друг. Місячник літературний і політичний» // Там само. С. 337–338; «Громадські шпихліри і шпихліровий фонд у Галичині 1784–1840 рр.» // Там само. С. 338–342; Гулак-Артемовський Петро // Там само. С. 424–428; Т. 5: Даш–Жуч. К.; Львів; Тернопіль, 2022: Денисюк Іван. С. 80–83; «Дневник Якова Марковича» // Там само. С. 230–233; Драматичне товариство імені Івана Котляревського // Там само. С. 355–356; «Друг» // Там само. С. 367–370; «Дружний лихвар» // Там само. С. 372–373; «Житє і Слово» // Там само. С. 650–654; Франківська енциклопедія: У 7 томах. – Львів: Світ, 2016. – Т. 1: А–Ж. Серія «Іван Франко і нова українська література. Попередники і сучасники». Будзиновський В’ячеслав Титович. – С. 204–210; Будзиновський Тит Євстахійович // Там само. – С. 210–211; Возняк Михайло Степанович. Франко про В[озняка] // Там само. – С. 289–292); Галіп Теодот Мелетійович // Там само. – С. 321–323; Грінченко Борис Дмитрович // Там само. – С. 453–475;  Джиджора Іван Миколайович // Там само. – С. 541–545; Думитрашко Костянтин Данилович // Там само. – С. 610–611.

Статті: Оповідання Винниченка (до проблеми неоромантизму) // Сучасна філологічна наука в національному відродженні: М-ли звітної наук. конф. викладачів, студентів, аспірантів, присв. пам’яті проф. Т. Комаринця [5 травня 1992 р.]. – Львів, 1994. – С. 80–81; Художня оповідь в оповіданні І. Франка «Батьківщина» // Українська філологія: досягнення і перспективи: До 145-річчя заснування кафедри укр. філології у Львівському ун-ті. – Львів, 1994. – С. 272–276; Форми художнього викладу в історичних оповіданнях М. Грушевського // Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повід. наук. конф. – Львів, 1995. – С. 197–199; Про одну майже непомічену новелу І. Франка // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: М-ли міжнар. наук. конф. [Львів, 25–27 вересня 1996 р.]. – Львів: Світ, 1998. – С. 467–471; Уснооповідна манера викладу в малій прозі І. Франка // Маґістеріум. – Вип. 2: Літературознавчі студії / НаУКМА: Маґістерські програми. – К.: КП ВД «Педагогіка», 1999. – С. 11–17; Проблематика добра і зла в оповіданнях Івана Франка // Українська мова та література. – 1999. – Листопад. – Ч. 43. – С. 1–2; Риси імпресіонізму в новелістиці Івана Франка // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Зб. наук. праць Міжнар. конф., присв. 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському ун-ті [Львів, 23–25 жовтня 1998 р.]: У 2-х част. – Львів: Світ, 1999. – Част. 1. – С. 202–207; Українська проза Пантелеймона Куліша в тогочасному наративному контексті // НаУКМА: Наукові записки. – К.: Stylos, 1999. – Т. 17: Філологія. – С. 23–25; «Потік свідомості» в прозі Івана Франка // Літературознавство: М-ли ІV конгресу МАУ (Одеса, 26–29 серпня 1999 р.). – К.: Обереги, 2000. – Кн. 1. – С. 515–523; За лаштунками психіки автора: Сновидіння у Франкових сюжетах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. – № 6. – С. 68–77; Ремінісценції «Зів’ялого листя» у прозі І. Франка // Укр. літературознавство. – Львів, 2001. – Вип. 64. – С. 44–53; Іван Франко у ХХ столітті: новий тип діалогу в прозі // Літературознавчі обрії: студії, публікації, рецензії, бібліографія. – Львів, 2001. – Вип. 1. – С. 98–109; Іван Франко і канон українського модернізму [Спроба (де)канонізації] // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Вимір, 2001. – Вип. 1. – С. 83–89; «Великий шум» Івана Франка: до поетики модернізму // Укр. літературознавство. – Львів, 2003. – Вип. 66. – С. 78–93; Алегорії і символи «Похорону» // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів, 2003. – Вип. 32. – С. 59–65; Вглядання в форму, або Ще про формалізм в українському контексті // Соло триває… Нові голоси / Лекція на пошану Соломії Павличко: 2002. – Львів: Літопис, 2004. – С. 95–108; Поетика одного циклу Марка Черемшини: деякі реконструкції та спостереження // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Ювілейний збірник на пошану чл.-кор. НАН України Миколи Ільницького. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2004. – С. 347–352; Призабута компаративістична студія Івана Франка на сторінках журналу «Wisła» [«Wojna żydowska»] // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Коло, 2005. – Вип. 3. – С. 35–63; Обрії літературознавчих зацікавлень [Передмова] // Денисюк І. О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4-х книгах. – Львів: ЛНУ, 2005. – Т. 1: Літературознавчі дослідження. – Кн. 1. – С. 3–15; Український дебют Габрієле д’Аннунціо // Літературний Львів. – 2005. – № 2. – С. 10–15; «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком»: наративно-поетикальна ретроспектива // Studia methodologica. – Тернопіль, 2005. – Вип. 16: Наративні виміри літератури: М-ли між нар. конф. з наратології (23–24 жовтня 2003 р.). – С. 209–214; Танатологічні виміри Франкового тексту // Записки НТШ. – Львів, 2005. – Т. ССL: Праці філологічної секції. – С. 241–260; Франкова творчість у новітній історико-літературній парадигмі // Слово і час. – 2006. – № 4. – С. 58–65; «Неначе сон, неначе ясний привид…»: до генези одного мотиву «Зів’ялого листя» // Дзвін. – 2006. – № 8. – С. 159–162; «Син Остапа»: до ґенези тексту // Українське літературознавство. – Львів, 2006. – Вип. 68. – С. 98–105; Кримінальний світ Франкової новелістики // Іван Франко – майстер кримінального читва: Збірник. – Львів: Світ, 2006. – С. 357–362; Маловідомі польськомовні студії Івана Франка (погляд крізь призму українсько-польських стосунків) // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. – Warszawa, 2007. – Zesz. 23/24: Spotkania polsko-ukraińskie. Uniwersytet Warszawski – Iwanowi France. Studia Ucrainica. – S. 101–118; Майстерність Франка-портретиста // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Коло, 2007. – Вип. 4. – С. 182–193; Українська проза Олекси Стороженка: рух тексту й наративний контекст // Вісник Львівського університету / Серія філологічна. – Львів: ЛНУ, 2007. – Вип. 39. – Част. 2. – С. 217–226; Текст, контекст, інтертекст (Про інтертекстуальні зв’язки «Сойчиного крила») // Simpozion omagial «Ivan Franko (1856–1916): 150 de ani de la naştere» [Universitatea din Bucureşti, 8–9 decembrie 2006]. Ювілейний симпозіум «Іван Франко (1856–1916): 150 років від дня народження [Бухарестський університет, 8–9 грудня 2006 р.]. – Bucureşti – Бухарест: RCR Editorial, 2008. – С. 171–185. Румунська версія: Povestirile «Aripa gaiţei» de Ivan Franko şi «Pan» de A. Knut Hamsun (paralele intertextuale). – P. 185–189; З останнього десятиліття франкознавства // Слово і час. – 2008. – № 10. – С. 21–31 (у співавторстві з С. Пилипчуком); Неосягнені горизонти Франкової прози (актуальні проблеми наукових досліджень) // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: М-ли Міжнар. наук. конґресу, присв. 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Т. 1. – С. 725–734; Перший незавершений роман [Івана Франка] із тюремного життя // Укр. літературознавство. – Львів, 2008. – Вип. 70. – С. 130–137; Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби // Записки НТШ. – Львів, 2009. – Т. ССLVII: Праці Філологічної секції. – С. 134–146; Ще одна загадка Франкового тексту // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2010. – Вип. 51. – С. 10–16; Голос у діалозі генерацій (Михайло Возняк в оцінці Івана Франка) // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2010. – Вип. 69. – С. 202–208; Навздогін одній полеміці між Іваном Франком та Оленою Пчілкою // Нагуєвицькі читання – 2009: Іван Франко і парадигми соціально-гуманітарних наук початку ХХІ століття: М-ли Всеукр. наук. конф. (Нагуєвичі, 28–29 серпня 2009 р.). – Дрогобич: Посвіт, 2010. – С. 97–109; Творчість Івана Франка в культурно-історичному просторі України // Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові. – Львів: Ініціатива, 2010. – Вип. 9: 70-річчю Музею присвячується. – С. 422–429; Охопив щонайширші простори (топонімічний сегмент прозової імагографії Івана Франка) // Парадигма. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. – Вип. 5: Зб. наук. праць на пошану Миколи Ільницького. – С. 96–106; Іван Франко і Лесь Мартович: мотиви одного непорозуміння // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2011. – Вип. 74. – С. 157–163; Проза Івана Франка: проблеми класифікації // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2011. – Вип. 55. – С. 15–20; Художня проза Олени Пчілки (історико-літературний шкіц) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. – Вип. 21: Scripta manent: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. – С. 483–491; Проза Наталії Кобринської (ідейно-естетична еволюція й поетика) // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2012. – Вип. 75. – С. 95–115; Іван Франко і Борис Грінченко: нові матеріали до мовно-літературної полеміки // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2012. – Вип. 76. – С. 32–59; До історії перекладів «Короледвірського рукопису» українською мовою: Маркіян Шашкевич та Іван Франко // Записки НТШ. – Львів, 2012. – Т. CCLXIII. – С. 130–138; «В поті чола»: поетика, естетика, рецепція // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2013. – Вип. 58. – С. 29–41; Іван Франко та євреї: З приводу фальсифікату в журналі «Profil» // Літературна Україна. – 2013. – № 45. – 21. ХІ. – С. 2, 14 (підп.: М. Жулинський, Д. Павличко, І. Дзюба, Є. Нахлік, М. Легкий); Постать Тараса Шевченка в історико-літературних працях Івана Франка // Taras Şevcenko un apostol al neamului ucrainean. Тарас Шевченко – апостол українського народу. – Бухарест: RCR Editorial, 2013. – C. 96–102; «Апостолові праці»: універсалізм Франкового генія // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – Вип. 78. – С. 15–24; Постать Тараса Шевченка в історично-літературних працях Івана Франка // Записки НТШ. – Львів, 2014. – Т. CCLXVI: Праці філологічної секції. – С. 302–308; Поетика повістки Івана Франка «Як Юра Шикманюк брів Черемош» // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. – Вип. 40: Присвячений професору Лідії Дунаєвській. – С. 122–131; Оповідання-притча Івана Франка «Терен у нозі»: поетика і семантика // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. – Івано-Франківськ, 2014. – Вип. 2. – С. 62–72; Гуцульський триптих Франкової прози // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2015. – Вип. 62. – С. 3–13; «Radovi apostola»: univerzalizam Frankova genija / Mykola Leğkyj // Ukrajinska Galicija (prijevodi s ukrajinskoga ) / Uredio Jevgenij Paščenko. – Zagreb, 2015. – S. 295–305. S ukrajinskoga preveo Josip Ralašić; Проза Івана Франка початку ХХ ст.: проблема теодицеї // Слово і час. – 2015. – № 6. – С. 3–11; Повість Івана Франка «Захар Беркут»: спроба стереометричного прочитання // Spheres of culture. – Lublin, 2015. – Vol. XI. – P. 85–94; Проза Івана Франка: діалоги епох, діалоги культур // Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III. Україністика: минуле, сучасне, майбутнє ІІІ. Literatura a kultura. Література та культура: Kolektivni monodrafie věnovaná 20. výroči zahájení výuku ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykovy univerzity v Brně. Колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно. – Brno, 2015. – С. 153–162; Новелістика Олександра Кониського в контексті української прози 1880–1890-х років [Електронний ресурс] // philology.lnu.edu.ua / wp-content/uploads/2015/12 / Lehkyy_Mykola_Novelistyka_Konyskoho.pdf [Круглий стіл «Світлом науки і знання: До 115 річниці від дня смерті Олександра Кониського» (16 грудня [2015 р.])]; Роман Івана Франка «Петрії і Добощуки»: поетика, естетика, рецепція в критиці // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ, 2015. – Вип. 79. – С. 6–18; Три однойменні шевченкознавчі студії Івана Франка: аспекти, ідеї, концепції // Тарас Шевченко: Апостол правди і науки: М-ли Міжнар. наук. конф. – Л.: ЛНУ, 2015. – С. 257–269; Діалектика національного та регіонального у прозі Івана Франка // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2015. – Вип. 770: Слов’янська філологія. – С. 59–66; «Захар Беркут» Івана Франка: повість про минуле для майбутніх поколінь // Педагогічна думка. – 2016. – №. 2. – С. 3–8; Перехресними стежками Франкової прози // Франко І. Вибрані твори для шкільної молоді. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – Т. 2: Проза. – С. 3–23; «Ім’я нове написане», або Про деякі нерозшифровані наймення у прозі Івана Франка // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 3–10; Проза [Івана Франка] [Електронний ресурс] // Франко Іван Якович. – uk.wikipedia.org/wiki/Франко_Іван_Якович; Проза Івана Франка: сенсаційна повість і скандальний роман // Записки НТШ. – Львів, 2016. – Т. CCLXIX: Праці філологічної секції. – С. 86–101; Танатопоетика прози Івана Франка: тривіалізація смерті // Toronto Slavic Quaterly. – 2016. – Вип. 58. Режим доступу: Sites.utoronto.ca/tsq/58/index_58.shtm.; Проза Івана Франка. Польськомовна рецепція в критиці та приватному листуванні // Київські полоністичні студії. – К.: Університет «Україна», 2017. – Т. ХХІХ: Іван Франко і польська культура. – С. 303–311; Повість про силу і мудрість [Передмова] // Франко І. Захар Беркут. – Харків: Фоліо, 2017. – С. 3–19; Примітки. – С. 241–245; Франкознавчі студії Івана Денисюка: аспекти й концепти (на матеріалі прозознавчих праць) // Іван Денисюк: не попіл слів, а серця жар…: Зб. наук. праць та матеріалів / Серія «Українська філологія: Школи. Постаті. Проблеми. – Львів, 2017. – Вип. 17. – С. 18–40; Над великою рікою…: локус Черемоша в прозі Івана Франка // «Дивлячись на цей гірський світ»: Літературознавчий збірник. – Львів, 2018. – С. 11–20; Малознана рецензія на відомий твір («Захар Беркут» у польськомовній критиці) // Укр. літературознавство. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. Вип. 83. С. 263–269;  Проза Івана Франка як психобуттєвий та соціокультурний феномен. Загальні зауваги // Слово і Час. 2019. № 2. С. 12–25; Проза Івана Франка в культурному просторі України та світу // Іван Франко: «Я єсть пролог…»: Матеріали Міжнародного наукового конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): У 2 т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. Т. 2. С. 3–13; Роман Івана Франка «Петрії і Добощуки»: до генези сюжету // Укр. літературознавство. Львів: ЛНУ, 2019. Вип. 84. С. 3–11; Проза Івана Франка: проблеми періодизації // Записки НТШ. Львів, 2019. Т. CCLXXII: Праці Філологічної секції. С. 182–191; «Микитичів дуб» Івана Франка: поетика, естетика, семантика // Укр. літературознавство: Зб. наук. праць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. Вип. 85. С. 239–250; До ґенези головного образу повісти Івана Франка «Boa constrictor» (декілька гіпотез) // Альманах «Франкіана»: М-ли Наук.-практ. конф. «Іван Франко у ХХІ ст.: виклики та перспективи», присв. 165-тій річниці від дня народж. Івана Франка та 105-річчю зі дня його смерті (Київ, 25травня 2021 року). К.: ВПЦ «Київський університет», 2021. С. 144–153; Фейлетон Івана Франка «Доктор Бессервіссер»: мотиви появи та полеміка навколо нього // Слово і Час. 2021. № 5. С. 118–122; Фрагментарні жанри в прозі Івана Франка // Укр. літературознавство: Зб. наук. праць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. Вип. 86. С. 147–168; «Абсолютний пан форми»: новелістика Василя Стефаника в контексті розвитку української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. Івано-Франківськ, 2022. Вип. 16 (63). С. 87–103; Проза Івана Франка: до ґенези феномена // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Тернопіль: Крила, 2022. Вип. 1. С. 203–219; Проза Миколи Устияновича: поетика образка «Старий Ефрем» // Будитель нашого народного руху: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження): колективна монографія. Львів, 2022. С. 40–49; Художня символіка повісти Івана Франка «Великий шум» // Література та історія: антропос – топос – тропос: монографія / За ред. М. Гнатюка. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 281–288; «Галицька Каліфорнія» Стефана Коваліва (оповідання «Добрий заробок») // Стефан Ковалів: педагог, письменник, громадський діяч «Галицької Каліфорнії» та високоповажний друг Івана Франка: Науковий збірник статей і матеріалів Регіональної науково-практичної конференції до 175-ї річниці від дня народження Стефана Коваліва 24 листопада 2023 р. Борислав; Нагуєвичі: Посвіт, 2023. С. 92–106; Проза Ганни Барвінок 1880–1890-х років: проблематика й поетика // Література та культура Полісся. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2023. № 109. Серія «Філологічні науки». № 23. С. 5–25; Франко, Іван Якович // Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/.

Рецензії: Вагомий здобуток франкознавства [Рец. на кн.: Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка: горизонти поетики. Монографія. – Львів: ЛНУ, 2004. – 488 с.] // Слово і час. – 2006. – № 5. – С. 77–81; На межі двох епох [Рец. на кн.: Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.: У 2-х книгах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. О. Д. Гнідан. – К.: Либідь, 2005. – Кн. 1. – 624 с.; К.: Либідь, 2006. – Кн. 2. – 496 с.] // Дзвін. – 2008. – № 3. – С. 129–131; Метакритична студія мисленнєвої енергії народу [Рец. на кн.: Пилипчук С. «Галицько-руські приповідки»: пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 220 с.] // Міфологія і фольклор. – 2009. – № 1. – С. 103–106; Розсекречення таїн, або Осягнення мистецтва поетичного [Рец. на кн.: Лучук І. Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики: монографія. – Л.; К., 2012. – 444 с.] // Дзвін. – 2012. – № 8. – С. 147–149; У сфері Франкових концепцій [Рец. на кн.: Пилипчук С. Фольклористична концептосфера Івана Франка: монографія. –Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 466 с.] // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – Вип. 78. – С. 336–339; Віднайдена ідентичність [Рец. на кн.: Дуркалевич В. У пошуках наративної ідентичності: індивідуальний міф у творах Івана Франка, Анджея Хцюка і Бруно Шульца. – Дрогобич: Коло, 2015. – 366 с.] // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ, 2015. – Вип. 79. – С. 312–314; «Читаючи, перечитуючи» [Миколу Ільницького] // Українська літературна газета. 2021. № 25. 17. ХІІ. С. 16–17 (у співавторстві); Mundus, tempus et populus, або Іван Франко «в контексті світу, часу і людей» [Рец. на кн.: «Твоїми говоритиму устами…»: Іван Франко в контексті свого часу / Авт.-упор. М. Гнатюк. Київ: Парламентське вид-во, 2021. 600 с.] // Слово і Час. 2023. № 1. С. 120–122.  https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.01

Упорядкування: Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 51: Прозові переклади. 1876–1912. – 988 с.; Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 52: Оригінальні та перекладні поетичні твори. – 1040 с.; Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 53: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1876–1895. – 832 с.; Франко І. Покажчик купюр до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2009. – 336 с.; Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2010. – Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896–1916. – 1216 с. (всі – у співавторстві).

Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2021 року

Леонід Тимошенко  народився 1 червня 1955 року в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області. Доктор історичних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка. Член Українського геральдичного товариства (від 2001), Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Українського історичного товариства, Товариства дослідників Волині, Науково-культурологічного товариства Бойківщина. 

Член редколегії наукових видань: Острозька давнина. Науковий збірник [Остріг: Видавництво Національного університету «Острозька академія»]; Res Historyka. Czasopismo Instytutu Historii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; Saeculum Christianum. Pismo historyczne / Wydawca Wydział Nauk Historycznych i Społecznych Uniwersytetu Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie.

Учасник міжнародних проектів «Місце зустрічі двох культур: церква і монастир Св. Трійці у Вільні (XIV-XIX ст.)», «Портал літопису життя та діяльності Бруно Шульца» на 2016-2025 рр. (Гданський університет, Польща).

Нагороджений відзнаками Міністерства освіти України: «Відмінник освіти України» (2000 р.) і «За наукові досягнення» (2005 р.), премією обласної ради та адміністрації за наукові досягнення 2013 р., грамотою обласної ради 2015 р. та ін. У 2010 р. – візит-професор відділу дослідження модерної історії університету Париж-1 Сорбонна-Пантеон, у 2008-2013 рр. – професор-консультант міжнародного проекту «Історія релігійних традицій Європи» (С.-Петербург, Іваново, Москва, Суздаль, Пльос).

Сфера наукових інтересів – історія церкви та релігійної культури Центрально-Східної Європи (XV–XVIII ст.), литуаністика (білорусистика), волинознавство, історія Дрогобиччини, історичне краєзнавство Київського Полісся, спеціальні історичні дисципліни (джерелознавство, археографія, архівознавство, символіка, родоводи).

Найважливіші праці:

Книги: “З історії уніатської церкви на Київщині (XVI – XIX ст.)” (Київ, 1997); “Потіївка та її околиці в XVI–XIX ст.” (Дрогобич, 2000); „Бібліографія Дрогобича” (Дрогобич, 2002); „Нариси з історії давнього Дрогобича (Праці НДЛАК. Вип.2.)” (Дрогобич, 2003); „Берестейська унія 1596 р. Навч. посібник” (Дрогобич, 2004); „Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII–ХХ ст.” (Дрогобич, 2005); Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І. Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. – Дрогобич: Коло, 2013; Іпатій Потій / ред. кол.; упор.: Л. Моравська, І. Паславський. – Львів: Логос, 2013 (серія: Духовні діячі України). Сны о Византии ? Место цивилизационного и культурного наследия Византии в регионе Пограничья Центрально-Восточной Европы. – Вильнюс: Европейский гуманитарный университет, 2014. – 332 с. (Спіавтори О. Дзярнович, В. Бырледяну); На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі. Колективна монографія за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса. Vilnius: Vilnius universitety press, 2017. 472 p.; Kultūrų kryžkelė: Vilniaus Švč. Trejybės šventovė ir vienuolynas. Kolektyvinė monografija / Mokslinai redaktorai: A. Bumblauskas, S. Kulevičus, I. Skočilasas. Vilniaus universiteto leidykla, 2017. 408 p.; На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі: Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулевічюса та Ігоря Скочиляса / 2-ге, виправл. й доповнене видання.  Львів: УКУ, 2019 (Серія «Київське християнство». Т. 16).  912 с.; Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича) / Наук. ред. Л. Тимошенка. – Дрогобич: Коло, 2016. – 374 с. (32,5 д.а.) (співавтори Б. Лазорак, Л. Хомич, І. Чава); Церква Святого Юрія в Дрогобичі. Ілюстрований нарис-проспект історії та мистецтва храму й парафії / Автор тексту, упорядник: Леонід Тимошенко. – Дрогобич: «Трек-ЛТД», 2016. – 84 с.

Статті: 

Радомишльський архів уніатських митрополитів // Записки Наукового Товариства Шевченка / Комісія спеціальних історичних дисциплін. – Т. 240. – Львів, 2000. – С.72-85; Василіянські життєписи митрополитів Михайла Рагози, Іпатія Потія та Йосифа Рутського з Віленського монастиря Святої Трійці // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип.V. – Дрогобич, 2001. – С.97-109; Осецька шляхта: причинки до історії давнього поліського роду // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. – Ч.2. – Біла Церква, 2001. – С.89-98; Архів уніатських митрополитів: до історії вивезення з України // Київська Церква. Альманах християнської думки/ Видання ЧСВВ. – Львів, 2001. – № 2-3 (13-14). – С.157-159; Архіви уніатської церкви – джерельна база дослідження краєзнавства Правобережжя XVI-XVIII ст. // Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархівів України. – К., 2003. – Т.10. – С.12-16; Життєпис та діяльність Перемишльського єпископа Михайла Копистенського // Київська старовина. Науковий історико-філологічний журнал. – К., 2003. – № 1. – С.132-156; Нові джерельні свідчення про герб Дрогобича // ДКЗ. – Вип.VIII. – Дрогобич, 2004. – С.414-423; Єпископ Кирило Терлецький: родовід і початок духовної кар’єри // ДКЗ. – Вип.ІХ. – Дрогобич, 2005. – С.202-213; Іван Франко – знавець історії ранньомодерної церкви // ЗНТШ. – Т. 250. – Львів, 2005. – С.338-355; „Жаль намъ души и сумненья вашей милости” (київський митрополит Онисифор Дівочка перед викликами часу) // ДКЗ. – Вип. Х. – Дрогобич, 2006. – С. 149-165; Духовенство дрогобицьких церков XV–XVIII ст.: особовий склад, душ пастирська та мистецька праця // ДКЗ. – Вип. Х. – Дрогобич, 2006. – С.221-240; Інвентар Дрогобицького староства 1568 р. // ДКЗ. – Вип. Х. – Дрогобич, 2006. – С.519-570 (у співавторстві з І. Смутком); Iwan Franko (1856–1916) // Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku / Pod red. J.Maternickiego przy współpracy L.Zaszkilniaka. – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2007. – S.241-252; Anton Petruszewicz (1821–1913) // Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku / Pod red. J.Maternickiego przy współpracy L.Zaszkilniaka. – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2007. – S.121- 130; Stauropigija bractw cerkiewnych i geneza unii brzeskiej // Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej XVI–XVIII wieku. Zbiуr studiоw / Red. Andrzej Gil. Lublin: Instytut Ewropy Srodkowo-Wschodniej, 2005. – S.237-250; Учитель Івана Франка, бургомістр Дрогобича Ксенофонт Охримович  // Scripta manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Вип.  21). – Львів, 2012. –  С. 732-737; Єпископська альтернатива ставропігійній реформі церкви (неставропігійні братства Київської митрополії кінця XVI – початку XVII століття) // Theatrum Humanae Vitae. Студії на пошану Наталії Яковенко. – Київ: Laurus, 2012. – С. 277-287; Генеза церковних братств та початковий етап мирянського руху в Київській митрополії у XVI ст.: історіографічна традиція й спроби переосмислення проблеми // Крізь століття. Студії на пошану Миколи Крикуна з нагоди 80-річчя.  – Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 2012. – С. 174-191; Руське (українсько-білоруське) православ’я і «єдиновірна» Московська Русь в останній третині XVI – на початку XVIІ ст. (до проблеми взаємовідносин релігійних культур Східної Європи) // ДКЗ. – Вип. XVI. – Дрогобич, 2012. – С. 103-132;  Старий Самбір за інвентарем Самбірського староства 1585 р. // ДКЗ. – Вип. XVI. – Дрогобич, 2012. – С. 431-446 (співавтор І. Смуток); Predgovor // Galyk V. Ivan Franko i hrvatska kulturna baština. S ukrainskog preveo Domagoj Kliček. Uvod J. Paščenko. – Zagreb, 2012. – S. 27-33; Кризис православия в Речи Посполитой и Московском государстве второй половины ХVI – начала XVII вв.: сравнительный анализ // Смутное время в России: конфликт и диалог культур. Материалы научной конференции, Санкт-Петербург, 12-14 октября 2012 года. – Санкт-Петербург, 2012. – С. 241-243;  Князь В.-К. Острожский и «единоверная» Московская Русь (к проблеме взаимоотношений православных религиозных культур Восточной Европы) // Православие Украины и Московской Руси в XV – XVII веках: общее и различное / Под ред. М. В. Дмитриева. – Москва, 2012. – С. 82-109; Скільки церковних братств заснували патріархи в XVI – першій половині XVII ст. ? (Малодосліджені аспекти генези та масштабів ставропігійської форми організації мирянського руху в Київській митрополії) // Записки НТШ. – 2013. – Т. 264: Праці Історично-філософської секції. – С. 234-256; Полемічний твір Клірика Острозького «Исторіа о листрикійскомъ синоде»: історіографічні традиції і «флорентійсько-берестейські» контексти відповіді православних на виклики часу // Острозька давнина. Науковий збірник / Ред. кол. Ігор Пасічник (гол. ред.), Ігор Тесленко (відпов. ред.) та ін. – Вип. 2. – Остріг: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013.  – С. 73-91; Берестейська (Радзивилівська) Біблія 1563 р. та її вплив на релігійні культури Східної Європи (до 450-річчя видання пам’ятки) // Український археографічний щорічник. – Т. 18. – Київ, 2013. – С. 196-218; Братський «епізод» в історії Берестейського собору 1594 р. // ДКЗ. – Вип. XVII-XVIII. – Дрогобич, 2014. – С. 101-113; Документи до історії церкви та братства Св. Юра в Дрогобичі (друга половина XVII – початок XVIII ст.) // ДКЗ. – Вип. XVII-XVIII. – Дрогобич, 2014. – С. 467-476; Historia ecclesiastica institutionalis contemporalis (огляд найновішої літератури з історії Київської православної і унійної митрополій ранньомодерної доби) // ДКЗ. – Вип. XVII-XVIII. – Дрогобич, 2014. – С. 607-620; Генеза та ідея Острозької академії у світлі історіографії // SPHERES OF KULTURE / Jornal of Philologi, History, Social and Media Communication, Political Science, and Cultural Studies / Editor-in-Chief I. Nabytovych. – Vol. VII. – Lublin, 2014. – S. 394-413; Генеза та ідея Острозької академії у світлі історіографії та нових гіпотез // Острозька давнина. – Вип. 3. – Остріг, 2014. – С. 148-191; Ustawy bractw kościelnych i cerkiewnych w Rzeczypospolitej w XVI wieku: analiza porównawcza // Bractwa religijne w średniowieczu i w okresie nowożytnym (do końca XVIII wieku) / Red. D. Burdzy, B. Wojciechowska. – Kielce: Wydawnictwo Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 2014. – S. 283-293; Східні церкви ранньомодерної доби на польсько-українському пограниччі в сучасній історіографії // Zagadnienia społeczno-ekonomiczne, polityczne, kulturalne i religijne w badaniach polskich, słowackich oraz ukraińskich. – T. I: Historia – religia / Pod red. W. Wierzbieńca / Państwowa Wyższa Szkloła Techniczno-Ekonomiczna im. ks. Bronisława Markiewicza w Jarosławiu. – Jarosław, 2014. – S. 37 – 50; Спрэчныя пытанні з гісторыі Берасцейскай уніі // Палитычная сфера. Часопіс палітычных даследаванняŷ. – Мінск, 2014-2015. – № 22-23: Гісторыя: літаратура, права, палітыка. – С. 161 – 172; Tajemnice symboliki miejskiej Drohobycza z XVIII wieku // Biuletyn Stowarzyszenia Przyjaciół Ziemi Drohobyckiej. – Nr 16. – Wrocław, 2015, maj. – S. 14-18; Інтриги і конфлікти в історії укладення Берестейської унії у світлі документальних джерел та полемічної латератури // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії / Інститут історії України НАН України; ред кол. В. Смолій, В. Горобець, Н. Старченко, Н. Білоус. – Вип. 11-12. – Київ, 2015. – С. 185-209; Wspomnienie zmarłych w prawosławnych bractwach cerkiewnych metropolii kijowskiej w XVI-XVII wieku // Cywilizacja prowincji Rzeczypospolitej szlacheckiej. Cykl II: Nie wszystek umrę. Pamięć o zmarłych w kulturze staropolskiej / Stidia pod red. A. Jankowskiego i A. Klondera. – Baydgoszcz, 2015. – S. 149-157; Wizje Drohobycza w retrospektywie historycznej (kształtowanie i ewolucja koncepcji miasta wśród jego mieszkańców i obserwatorów) // O Drohobyczu, trójmieście i zaglębiu. Polsko-ukraińskie studia z sociologii historycznej / Red. J. Kurczewski, D. Wojakowski, L. Tymoszenko. – Rzeszów: Wydawnictwo UR, 2016. – S. 36-54; Археологічні дослідження вежі-дзвіниці костьолу Святого Бартоломея в Дрогобичі 2015 р. // ДКЗ. – Вип. ХІХ-ХХ. – Дрогобич, 2017. – С. 9-54 (співавтори Ю. Лукомський, Р. Миська); Книга протоколів дрогобицького кравецького цеху (XVI – початок ХІХ ст.) ДКЗ. – Спецвипуск ІІІ. – Дрогобич, 2017. – С. 21-30; Мирянські організації Перемишльської єпархії в XVI – на початку XVII ст.: ставропігійні чи єпископські братства  ? // Unia Brzeska i jej konsekwencje. W 420 rocznice synodu unіjnego / Pod. red. A. Krochmal i A. Nowak. – Warszawa, 2017. – S. 21-34; Програма реформування церкви у фундаційних та статутних документах і релігійних практиках мирянських організацій Київської митрополії доби Берестейської унії (друга половина XVI – початок XVII ст.) // Львівська Ставропігія: історія, персоналії, взаємини / наук. ред. І. В. Орлевич; Ін­ститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів: Логос, 2017. – С. 7-43; Крилоси єпископських кафедр Київської митрополії у XVI – на початку XVII століть: місце в системі церковно-адміністративної організації, повноваження та особливості функціонування // ЗНТШ. – Т. CCLXX: Праці Історично-філософської секції. – Львів, 2017. – С. 135-164; Організаційна структура Київської митрополії в другій половині XVI ст.: становище та функціонування інституцій // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), В. Александрович, Л. Винар, Л. Войтович та ін. – Вип. ХІХ-ХХ. – Дрогобич: Коло, 2017. – С. 149 – 187; Луцьке Хрестовоздвиженське братство в XVII ст.: типологічні риси мирянської організації та її інституційний розвиток // Луцьке Хрестовоздвиженське братство – інституційний розвиток та місце в суспільному русі України та Білорусі: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 400-літтю Луцького Хрестовоздвиженського братства, м. Луцьк, 28-29 вересня 2017 р.: наук. зб. / упоряд. О. Бірюліна, О. Карліна. – Луцьк: Вежа-Друк, 2017. – С. 9-30; Історія давнього Трускавця (XV – початок ХІХ ст.): підсумки і перспективи дослідження // Східноєвропейський історичний вісник [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич : Посвіт, 2017. – Спеціальний випуск. – С. 6 – 18; Берестейський собор Київської митрополії у червні 1590 р. у світлі маловідомих та віднайдених джерел // Studia z dziejów Europy Šrodkowo-Wschodniej / Red. naukowa W. Bondyra, D. Kupisz, J. Ternes, L. Wierzbicki [Profesorowi Henrykowi Gmiterkowi w czterdziestopięciolecie Jego pracy naukowej – uczniowie, współpracownicy, przyjaciele]. – Lublin, 2018. – S. 467-483; Митрополит Михайло (Рагоза) і підготовка собору Київської митрополії в Бересті 1596 року в контексті документальних джерел // ЗНТШ. – Т. CCLXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 2018. – С. 16-38.; Сакралізація міст Перемишльської і Холмської єпархій унаслідок поширення топоса Богоспасаємого града (XVI – перша половина XVII ст.) // ДКЗ. – Вип. ХХІ. – Дрогобич, 2019. – С. 221-230; Полемічний твір Бенедикта Гербеста «Wypisanie drogi» (1566) та відповідь на нього православних // ДКЗ. – Вип. ХХІ. – Дрогобич, 2019. – С. 388-410 (співавтор М. Тимошенко); Справа про трагічну загибель дівчинки-християнки в Дрогобичі та спробу обвинувачення в злочині місцевого кагалу (1687 р.) // ДКЗ. – Вип. ХХІ. – Дрогобич, 2019. – С. 466-477 (співавтор І. Смуток); Сакралізація Луцька і Острога внаслідок поширення топосу «Богоспасаємого граду» (XVI – перша половина XVII ст.) // Острозька давнина. Науковий журнал / Ред. кол. Ігор Пасічник (гол. ред.), Ігор Тесленко (відпов. ред.) та ін. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2019. – Вип. 6. – С. 97-112; Єзуїтська і православна програми релігійних перетворень на Сході Європи: проблема взаємовідносин і впливів (доба Берестейської унії) // Orientalia et Occidentalia. Analecta Instituti studiis spiritalitatis orientalium occidentaliumque provenenedis nomine P. Michaelis Lacko Apellati. – Volumen 24: NATIO ERUDITA. Školstvo v konfesionálnom prostredí na slovensku v minulosti. – Košice, 2019. – S. 139-162.

Рецензії:

Перше поунійне півстоліття в Україні (Волинь та Київщина) мовою документальних джерел // Архіви України. Науково-практичний журнал / Держкомархівів України. – К., 2002. – № 1-3. – С.34-45; Міське право України на тлі жанрово-стилістичного „безправ’я”: Тетяна Гошко. Нариси з історії магдебурзького права в Україні. XIV – початок XVII ст. Львів: Афіша, 2002 // Український гуманітарний огляд / Національний університет „Києво-Могилянська Академія”. – К., 2003. – Вип.9. – С.151-163; Lorens B. Bractwa cerkiewne w eparchii przemyskiej w XVII – XVIII wieku. – Rzeszуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2005. – 336 s. // ДКЗ. – Вип.ІХ. – 2005. – С.572-580; Тетяна Шевченко. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI – середини XVII ст. – Львів: Свічадо, 2005. – Серія: Studia rationis 1. – 340 c. // Записки НТШ. – Львів, 2006. – Т.251. – С.663-670; М.В.Дмитриев, Л.В.Заборовский, А.А.Турилов, Б.Н.Флоря. Брестская уния 1596 г. и общ.-полит. борьба… Ч.2. М., 1999 // Український історичний журнал. Науковий журнал / НАН України. – К., 2004. – № 1. – С.133-136; Aurea mediocritas російського унієзнавства: зміна парадигми чи реанімація старих концепцій? // Український гуманітарний огляд. – Вип.11. – 2005. – С.104-120; Historiografia unii brzeskiej na przełomie stulieci: prуba porуwnawczej recenzji monografii o. Borysa Gudziaka i Michaiła Dmitriewa // Rocznik Instytutu Europy Srodkowo-Wschodniej. – Lublin: Instytut Ewropy Srodkowo- Wschodniej, 2005. – R.3. – S.206-221; Криза ідентичності історика [Рецензія] // ДКЗ. – Вип. XVI. – Дрогобич, 2012. – С. 585-604; A. Gil, I. Skoczylas. Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795. – Lublin-Lwów, 2014, 684 s. // Наукові записки УКУ. – Львів, 2014. – Число VI. – Серія «Історія». – Вип. 2. – С. 214-218.

Література про вченого: Галів М. Полудень віку у професора Тимошенка // Франківець. – 2005. – 3 червня; Пастух Р. Потіївські старожитності (Щоб «накопати» фактів про своє рідне село, вченому довелося добряче попотіти) // Мій Дрогобич. – 2005. – 19 травня; Стратонович С. Дослідження минувшини Потіївщини // Зоря Полісся. – 2006. – 2 вересня; Гольберг Л. Задля збереження унікальних пам’яток історії в Дрогобичі необхідний історико-культурний заповідник [Розмова з Леонідом Тимошенком] // Львівська газета. – 2006. – 5 жовтня.

Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року

Ігор Сердюк народився 30 квітня 1983 року в місті Хорол на Полтавщині. Доктор історичних наук, науковець, викладач. З 2009 року працює у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, співредактор історичного порталу historians.in.ua

Є одним із провідним науковців в Україні, що розробляють ряд тем у галузі історичної демографії та історії дитинства. Неодноразово давав відкриті лекції та презентації з історичної демографії у вишах та наукових закладах України. Стипендіат Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв (2010—2011 рр.), Наукового товариства імені Шевченка в Америці (2014, 2016), Верховної Ради України (2020 р.). Був учасником освітнього та наукового стажування при факультеті «Artes Liberales» Варшавського університету (2014, 2016), ряду літніх шкіл та конференцій.

Сфера наукових інтересів: історична демографія та урбаністика Гетьманщини, соціальна історія, останнім часом працює над вивченням дитини і дитинства в української традиційному суспільстві.

Автор наукових та науково-популярних праць (статей, монографій), серед яких:

Книги

• Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст. / науковий редактор Юрій Волошин. Київ: К.І.С., 2018. 456 с.
• Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.
• Українська держава другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.: політика, суспільство, культура. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2014. (у співавторстві).
• Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення. Київ: Інститут історії України НАН України. 2012. (у співавторстві).

Статті

• Serdiuk I., Voloshyn Yu. Historical Demography in Ukraine: From “Political Arithmetic” to Non-Political Histor Poland’s Demographic Past. 2019. 41. P. 9–32.
• Сердюк І. Образ дитини в судовій документації Гетьманщини: інформаційний потенціал і пастки документальних джерел // Записки товариства імені Шевченка. Т. CCLXХI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2018. С. 199–208.
• Сердюк І. Древо без плоду: бездітність і безпліддя в суспільстві Гетьманщини // Соціум. Вип. 13–14. Київ. 2017. С. 162–181.
• Сердюк І. «Для проискания себѣ к житие мѣста пришел в город»: дитина і наймитування в міському суспільстві Гетьманщини ХVІІІ ст. // Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. Київ, 2017. № 1(4). С. 55–75.
• Сердюк І. Ставлення до хворих дітей і сиріт в суспільстві Гетьманщини (на прикладі долі Романа Краснощоченка та його племінників) // Соціум. Альманах соціальної історії. Київ. 2015. Вип.11–12. С. 61–70.
• Сердюк І. Населення літнього віку у містах Гетьманщини (за даними Румянцевського опису 1765—1769 рр.) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип.9. Київ. С. 56–66.

Науково-популярні тексти та авторські колонки:

• Сердюк І. Інакше дитинство // Локальна історія. 2019. №11. С. 9-12.
• Сердюк І. Коли публічна історія перестає бути історією: «Хіпстерська псевдоісторія» про Київську Русь як «Лігу Сміху».
• Сердюк І. Як ми знайшли Атлантиду // Historians.in.ua
• Сердюк І. Вогонь, вода та неостанні клейноди. Декілька слів про історію дитячої праці в Гетьманщині.
• Сердюк І. Місто в козацьких шароварах. Про ідентичність Полтави і полтавців.

Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2019 року

У номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лауреатом стала Марія Ґрація Бартоліні.

Марія Ґрація Бартоліні народилася 1980 року в місті Чезена, що в Італії. Зараз вона працює доцентом на кафедрі слов’янських мов Міланського університету, де з 2014-го року викладає старослов’янську мову і культуру, а також українську літературу. Марія Ґрація Бартоліні є членом керівного комітету Італійської асоціації україністів (AISU).

Сфера наукових зацікавлень: давнє українське письменство, українська література XVII-XVIII ст., проповіді, релігіозна та візуальна культура українського бароко.

Закінчила факультет іноземних мов Міланського університету (2007). 2010 року захистила кандидатську дисертацію в галузі української літератури. У 2013-му році була стипендіаткою ім. родини Шклярів у Гарвардському університеті.

Автор монографії “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди (Київ: Академперіодика, 2017), «Nello stretto triangolo della notte…» Jurij Tarnavs’kyj, il gruppo di New York e la poesia della diaspora ucraina negli USA (Рим: Lithos, 2012) та понад тридцяти статей про релігійні, літературні та лінгвістичні аспекти української культури ранньомодерного часу. У 2017 році нагороджена премією Асоціації старослов’янських студій (Early Slavic Studies Association) за статтю “Judging a book by its cover. Meditation, Memory, and Invention in Early Modern Ukrainian Title Pages” (Canadian Slavonic Papers, 59, 2017, pp. 21-55).

Лауреати

Міжнародної премії імені Івана Франка 2018 року

У номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лауреатом стала Ярослава Мельник.

Доктор філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувач кафедри філології Українського католицького університету.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом став Йоганнес Ремі.

Доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету, кафедра філософії, історії, культури та мистецтвознавства.

Біографічні відомості лауреатів 2018 року:

ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК

    Народилася 1954 року в селі Годвишня Городоцького району Львівської обл. Професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

Сфера наукових зацікавлень: історія української літератури ХІХ – поч. ХХ ст, зокрема франкознавство, давнє українське письменство, апокрифи, порівняльне літературознавство.

Закінчила українське відділення Львівського національного університету імені Івана Франка (1976). У 1993 році захистила кандидатську дисертацію, у 2006 році — докторську. Працювала у Львівському літературно-меморіальному музеї І. Франка (1976–1990), відтак (із 1990 року) в Інституті українознавства ім. І.Крип’якевича Національної академії наук України (молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу української літератури). Одночасно викладала в Українському католицькому унітерситеті (Львів), а також працювала в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Декан факультету україністики Українського вільного університету у Мюнхені (2008–2011), ректор Українського вільного університету 2012–2015 рр. Із 2016 р. — дотепер завідувач кафедри філології Українського католицького університету.

Ярослава Мельник — авторка численних наукових праць, зокрема книг: «Іван Франко й biblia apocrypha: До 150-річчя від дня народження І. Франка» (Львів, 2006), «… І остання часть дороги. І. Франко: 1908–1916» (Дрогобич, 2006), «І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908–1916 роках» / Вид. 2-е, вип. і доп. (Дрогобич, 2016), «Апокрифічний код українського письменства» (Львів, 2017), упорядниця вид. «Апокрифи і леґенди з українських рукописів…» у дзеркалі критики» (Львів, 2001), «Апокрифи і леґенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і пояснив д-р Іван Франко» у 5-ти т. (Львів, 2006), «Іван Франко. Благовіщення. Порвівняльний дослід біблійної теми» (Львів, 2009).

 ЙОГАННЕС РЕМІ

Йоханнес Ремі (Фінляндія, Канада) – народився 28 квітня 1962 року. Доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету, кафедра філософії, історії, культури та мистецтвознавства.

Сфера наукових зацікавлень: всесвітня історія, історія Польщі, історія Росії та  СРСР, історія України ХІХ ст.

Ph.D .: Всесвітня історія, Університет Хельсінкі, 14 вересня 2000 р.

Ліценціат у галузі філософії: всесвітня історія, Університет Хельсінкі, 3 червня 1997 р.

М.А. Майор-всесвітня історія; Теоретична філософія, російська мова та література, Університет Хельсінкі, 27 жовтня 1992 р.

Основні наукові праці: «Brothers or Enemies: the Ukrainian National Movement and Russia from the 1840s to the 1870s». Торонто: Університет Торонто Прес, 2016., «Ukrainan historia. Гельсінкі: Gaudeamus Helsinki University Press, 2015.(Книга); «Higher Education and National Identity. Polish Student Activism in Russia 1832-1863», Гельсінкі: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura (Фінський літературний журнал), 2000.

Лауреати

Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року

У номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – лауреатом став Міхаель Мозер.

Професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідник української мови. Професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом став Олег Шаблій.

Доктор географічних наук (1978), Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка – завідувач кафедри економічної і соціальної географії, Заслужений діяч науки і техніки України (2016),. Академік Академії Вищої Школи України та Української Екологічної академії, Голова Географічної комісії Наукового Товариства ім. Шевченка, Почесний член Українського Географічного Товариства, професор – гість Українського Вільного Університету у Мюнхені (Німеччина).

Біографічні відомості:

МІХАЕЛЬ МОЗЕР 

Народився 1969 року в м. Лінц, Австрія. Професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові та Президент Міжнародної Асоціації Україністів (з 2013 року), Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2017 року). Автор низки наукових праць в галузі слов’янського мовознавства та історичної граматики української мови.

Коло наукових інтересів: внутрішня й зовнішня історія слов´янських мов від початків до сьогоднішнього дня.

Навчався у Віденському університеті, який закінчив у 1991 і став науковим співробітником кафедри славістики цього університету.

У 1994 завершив докторат, а у 1998 габілітацію, з 1998 – професор Віденського університету.

2005-2006-го рр. був стипендіатом Гарвардського університету.

У 2009 став професором Українського Вільного Університету в Мюнхені, у 2011-2013 займав посаду декана філософського факультету цього закладу.

З 2013 працює на посаді професора Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі.

Від 2011 дійсний член НТШ у Львові.

Від 2013 року обраний президентом Міжнародної Асоціації Україністів.

З 2014 до 2016-го року посідав посаду Директора Інституту славістики Віденського університету.

У 2017-му визнаний Почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Найважливішими серед його попередніх премій та нагород є Премія ФІҐДОР Австрійської академії наук (2004р.) та Премія СТАРТ Міжнародної журі СТАРТ і Вітґенштайна.

Міхаель Мозер – член видавничих рад та редколегій низки наукових журналів, зокрема Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae (Будапешт, Угорщина), Slavia Orientalis (Варшава, Польща), Діалектологічні студії (Львів, Україна), Україна модерна (Київ, Україна), Nationalisms Across the Globe (Сент Ендрюс, Шотландія; Варшава, Польща), «Енциклопедія України» (Internet Encyclopaedia of Ukraine, Канада), Українське мовознавство (Інститут філології, КНУШ), є видавцем серії видань Slavische Sprachgeschichte.

Міхаель Мозер – автор 10 монографій і близько 300 наукових праць із проблем слов’янського мовознавства.

ОЛЕГ ШАБЛІЙ

Народився 14 листопада 1935 р. у с. Курівці Зборівського району Тернопільської області. Закінчив Бережанське педагогічне училище (1954), а через п’ять років (1959) – географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Захистив кандидатську (1966) та докторську (1978) дисертації. Тема кандидатської – “Лісопромисловий комплекс Українських Карпат: тенденції розвитку і структура”, тема докторської – “Міжгалузеві територіальні комплекси: проблеми теорії і методики дослідження”.

Напрямки наукової діяльності: теорія, історія, методологія та методика суспільної географії та картографії; географічне українознавство і реґіоналістика; комплексне атласне картографування; географо-математичне моделювання.

Опублікував понад 550 наукових праць, в т. ч. близько 50 монографій, підручників і навчальних посібників, атласів, збірників та матеріалів конференцій тощо.

Висунув і обґрунтував ідею гнучкої територіальної організації виробництва, принцип нестрогого входження територіальних систем у їхні суперсистеми і геопросторової організації розселення, концепцію міжгалузевих територіальних комплексів, створив оригінальні схеми класифікації суспільно-географічних та екологічних наукових дисциплін, природно-ресурсного потенціалу, висунув гіпотезу аридизації Західного регіону України, обґрунтував шестичленну суспільно-географічну реґіоналізацію України та ін. Організував підготовку та видання шкільно-краєзнавчих та географічних атласів Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей України.

За керівництва і консультацій Олега Шаблія захищено 21 кандидатську та п’ять докторських дисертацій.

Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2016 року,

Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архиєпископ-емерит

Народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії.

Середню освіту майбутній владика здобув у Малій духовній семінарії в Стемфорді (штат Коннектикут, США).

У 1954 році одержав ступінь бакалавра в Колегії святого Василія, де студіював філософію

Богословські студії відбув у Вашингтонському католицькому університеті в Америці.

У 1958 році, як вихованець Великої духовної семінарії святого Йосафата, одержав ліценціат богослов’я. Тридцятого березня того ж року владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для служіння в Стемфордській єпархії.

У 1958-1959 роках працював вчителем і префектом у Стемфордській духовній семінарії святого Василія (США)

З 1965 року – настоятель парафії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.

У 1967 році здобув ступінь магістра у Фордгамському університеті Нью-Йорка.

В 1969 році переїхав до Рима для продовженим богословських студій, які завершив доктором богослов’я в 1972 році.

У 1972 році вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).

У 1973-1984 роках викладав у Папському місійному університеті “Урбаніана” в Римі.

2 квітня 1977 року в монастирі Студійського уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріархом Йосифом на єпископа.

У 1978 році Патріарх Йосиф призначив єпископа Гузара архимандритом монастиря Святого Теодора.

З 1984 до 1991 року – протосинкел Львівської архиєпархії в Римі.

У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся в Україну.

У 1993-1994 роках служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

У листопаді 1996 року владика Любомир призначений Єпископом-помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви.

26 січня 2001 році на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ.

21 лютого призначений Папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.

10 лютого 2005 року Папа Венедикт XVI прийняв зречення Блаженнішого Любомира Гузара з уряду Верховного Архиєпископа УГКЦ.

Монографія Блаженнішого Любомира Гузара, архієпископа емерита та Української греко-католицької церкви, кардинала Католицької церкви під назвою  «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму» у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук” була визнана найкращою .