Начальнику
Львівської обласної військової адміністрації Максиму КОЗИЦЬКОМУ

В. о. голови
Львівської обласної ради
Юрію ХОЛОДУ

Головам фракцій Львівської обласної ради

Шановні добродії,

Міжнародний фонд Івана Франка звертається до Вас щодо рішення депутатської комісії з питань комунального майна Львівської обласної ради від 13 червня 2025 року про підтримку ініціативи створення комунального закладу Львівської обласної ради «Національний комплекс меморіальних музеїв Івана Франка та Михайла Грушевського». Вважаємо, що створення такого комплексу не відповідаєнаціональним інтересам України, адже, по суті, є неприхованою спробою через таке об’єднання ліквідувати Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові як інституцію і додати до Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка невластиві франкознавцям функції. І Іван Франко, і Михайло Грушевський – дві самодостатні постаті, які потребують окремого вивчення, музейного представлення і популяризації.

У червні 1944 року совєтська влада вже один раз приєднувала віллу Михайла Грушевського до тодішнього музею Івана Франка, аби стерти пам’ять про видатного українського науковця і державника.Такий крок у незалежній Україні важаємо неприйнятним, адже це повторення політики «совєцької» влади призведе щонайменше до знівелювання знаковости обох видатних діячів, втрати їхньої статусности.

Переконані, що сучасна Україна, перебуваючи у стані жахливої війни з російською недоімперією, потребує глибокого вивчення творчої спадщини Івана Франка та гідного пошанування Михайла Грушевського – чільного творця нашої державності на початку ХХ століття, автора десятитомної «Історії України-Руси» та шеститомної (9 книг) «Історії української літератури».

Наполягаємо на збереженні самостійногоінституційного статусу Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, що був утворений у 1998 році для осмислення політичної, громадської, культурницької, наукової, творчої, видавничої діяльности Михайла Грушевського, біографія якого упродовж 1894–1914 роківнерозривно пов’язана зі Львовом. Урочисте відкриття Музею 22 серпня 2000 року знаменувало собою той факт, що нинішнє покоління українців почало глибоко усвідомлювати неоціненний вклад, який зробив Михайло Грушевський у розвиток нашої науки, формування національної ідентичности та утвердження української державности. Особливо, якщо взяти до уваги, що у новітній добі наш найбільший історик переконливо на основі неспростовних фактів та феноменальної ерудиції повністю зруйнував основи московської імперськоїісторіографії.

Сподіваємося, що в умовах жорстокої війни з московським окупантом Ви чітко усвідомлюєте національно-державницькі пріоритети і не допустите знищення важливого центру вивчення та популяризації однієї з чільних постатей нашої героїчної історії – Михайла Грушевського.

Водночас наголошуємо на необхідності зберегти самостійний статус Львівського національноголітературно-меморіального музею Івана Франка, оскільки зміщення фокусу діяльності цієї важливої інституції не сприятиме всеохопному представленню універсального генія Івана Франка.

З повагою,

члени Правління та Координаційної ради Міжнародного фонду Івана Франка:

ВОЛОДИМИР БУГРОВ, кандидат філософських наук, професор, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, Україна);

ЯРОСЛАВ ГАРАСИМ, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка (Львів, Україна);

ІГОР КУРУС, директор-розпорядник Фонду (Київ, Україна);

СВЯТОСЛАВ ПИЛИПЧУК, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, голова Правління Міжнародного фонду Івана Франка (Львів, Україна);

ТАМАРА СМОВЖЕНКО, докторка економічних наук, Голова правління Львівського товариства у м. Києві (Київ, Україна);

ІГОР СЕРДЮК, доктор історичних наук, професор Київської школи економіки, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Київ, Україна).

ВОЛОДИМИР АНТОФІЙЧУК, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна);

МАРІЯ ГРАЦІЯ БАРТОЛІНІ, докторка філології (Dr. Hab), професорка Міланського університету, лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка (Мілан, Італія);

ЄВГЕН БИСТРИЦЬКИЙ, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України (Київ, Україна);

БОРИС БУНЧУК, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна);

АЛОЇС ВОЛЬДАН, доктор славістики (Dr. Hab), професор Віденського університету (Відень, Австрія);

РОМАН ГОЛОД, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (Івано-Франківськ, Україна);

ЛЕШЕК КОРПОРОВИЧ, доктор соціології (Dr.Hab), професор Ягеллонського університету, (Краків, Польща);

МІХАЕЛЬ МОЗЕР, доктор славістики, професор Віденського університету, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Відень, Австрія);

РОМАН МНИХ, доктор наук (Dr. Hab), професор Варшавського університету (Варшава,  Польща);

ВІТАЛІЙ РОМАНЧУКЕВИЧ, доктор економічних наук, професор Національного авіаційного університету, Перший віце-президент Асоціації українських банків Голова Наглядової Ради АТ «Європейський промисловий банк» (Київ, Україна);

МИРОСЛАВ СОПОЛИГА, доктор історичних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, директор Музею української культури у Свиднику (1986 – 2016) (Свидник, Словаччина);

ЛЕОНІД ТИМОШЕНКО, доктор історичних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Дрогобич, Україна);

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК, доктор юридичних наук, професор, народний депутат України (Київ, Україна);

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО, народний депутат України V, VI та VII скликань, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді 2015-2021 років, співзасновник Медіацентр Україна (Київ, Україна).

Міжнародний фонд Івана Франка продовжує розвивати проєкт «КультPRO» за підтримки Українського культурного фонду.

🔹 Що таке КультPRO 2.0? Це мобільний додаток  для культурної навігації Україною. Оновлений мобільний застосунок з інтерактивною мапою подій, push-сповіщеннями та можливістю швидко дізнатися, що відбувається поруч — навіть у непередбачуваних умовах воєнного часу.

🔹 Для кого? Для тих, хто навіть в час війни ходить в театри, відвідує виставки і музеї, хто підтримує українську культуру, творить її, шукає емоційного відновлення, і отримує естетичну насолоду.

🔹 Що нового? – оновлений інтерфейс і мапа подій з геолокацією – персоналізовані афіші та сповіщення про зміни у реальному часі – зручний кабінет для організаторів подій – просвітницька кампанія у 13 містах України – розширення функцій і перенесення аудиторії з чат-бота у мобільний додаток

Проєкт реалізується в умовах війни, коли гнучкість, швидкість реакції й довіра до джерела інформації мають вирішальне значення. КультPRO 2.0 — це відповідь на запит часу: збереження культурного життя навіть у періоди тривог і невизначеності.

🔹 Де слідкувати? Запуск мобільного додатку очікується у серпні 2025 року. Анонси презентацій, інструкції для культурних менеджерів та кампанії підтримки — зовсім скоро на офіційних сторінках Міжнародного фонду Івана Франка.

Українська культурна спадщина — це те, що робить нас українцями, вирізняє з-поміж інших і те, що ворог прагне знищити в першу чергу.

Збережемо українську культурну спадщину разом!

Приєднуйтесь!

У червні 2025 року Міжнародна експертна рада визначила імена науковців, праці яких рекомендовано до розгляду у заключному етапі конкурсу на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка.

У роботі Ради взяли участь 29 фахівців із Австрії, Польщі, Словаччини та України. Експерти оцінювали наукові дослідження за такимикритеріями:

• наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні,
• концептуальність, системність та критичність дослідження, міжнародний рівень наукового дослідження.

Номінантами стали науковці, дослідження якихбуло оцінено найвищими балами:

• Андрій Даниленко, професор Університету «Пейс» (Нью-Йорк) — автор монографії «Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови» (Київ: Критика, 2023).

Подання: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

• Колективна монографія «Країна солі і нафти»: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали, 2024 — автори: Богдан Лазорак, Беата Скварек і ТетянаЛазорак.

Подання: Колегіум Вітелона, Державний заклад вищої освіти, Лєгниця (Польща).

• Ігор Набитович, професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін) та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка — автормонографії «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» (Люблін: UMCS, 2022).

Подання: ДДПУ ім. Івана Франка, факультет української та іноземної філології.

Ім’я лауреата 2025 року буде оголошено 27 серпня, у день народження Івана Франка, під час урочистої церемонії нагородження у м. Дрогобич, Львівської області.

Метою Міжнародної премії імені Івана Франка є сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті.

Премію з 2016 року вручає неурядова організація – Міжнародний фонд Івана Франка. Серед лауреатів попередніх років — кардинал Любомир Гузар, професор Міхаель Мозер (Відень), академік Олег Шаблій (Львів), професорка Ярослава Мельник (Львів), доцент Йоганнес Ремі (Гельсінкі), професорка Марія Грація Бартоліні (Мілан), професор Ігор Сердюк (Полтава), професор Леонід Тимошенко (Дрогобич), франкознавець Микола Легкий (Львів) та історик Олексій Сокирко (Київ).

31 березня 2025 року завершено розгляд наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка номінаційними комітетами.

Відповідно до Положення завданням Номінаційних комітетів є фахове встановлення відповідності поданих на конкурс наукових робіт визначеним науковим дисциплінам згідно з Положенням про Міжнародну премію імені Івана Франка.

Після аналізу усіх подань, які надійшли до Комітету премії, було відхилено 2 книги:

• «Українське будення 22-24» автор Дмитро ГРУЗІНСЬКИЙ у зв’язку з тим, що книга не є науковою працею і не має подання академічної установи;
• монографію Владислава ГРИБОВСЬКОГО«Ханська Україна» у зв’язку з тим, що книга вийшла друком у 2025 році, а в умовах конкурсу  передбачено розгляд праць, які вийшли у період 2022-2024 років.

У результаті роботи номінаційних комітетів на розгляд Міжнародної експертної ради передано 13 наукових праць:

• монографію «Переставляючи слова у століттях»: інтелектуальна біографія Ілька Борщака», автор професор Українського католицького університету Вадим АДАДУРОВ
• монографію «Екокритика: методологічна інтеграція, взаємодія. інтерпретація», автор професорка Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Лариса ГОРБОЛІС
• монографію «Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови», автор професор університету «Пейс» (Нью-Йорк)Андрій ДАНИЛЕНКО
• монографію «IMAGO GENTIS TAUROSCYTAE: леґендарний родовід Руси в князівських особових знаках Х–ХІ століть, автор професор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій ДИБА
• монографію «Синдром втрати дому у вимушених мігрантів: слідами маріупольської трагедії», автор професорка Маріупольського державного університету Тетяна ІВАНЕЦЬ
• колективну монографію «Психологічні наслідки війни: міждисциплінарний нарис про Харківщину та її мешканців», автори: Оксана Брусакова, Володимир Греченко, Олена Євдокімова, Ірина Нечітайло, Яна Пономаренко, Юлія Твердохвалова
• колективну монографію «Таксономія правових заходів», автори: Любов Біла-Тіунова, Тетяна Білоус-Осінь, Олеся Василяка, Юлія Даниленко-Негара, Олена Данильченко, Сергій Ківалов, Олександр Козаченко, Діана Козачук, Юлія Коломієць, Ольга Мусиченко, Родіон Негара, Наталя Орловська, Ганна Сарибаєва, Андрій Стрельников, Євгенія Фролова, Євген Харитонов, Олена Харитонова
• колективну монографію «Країна солі і нафти»: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали», автори: Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак
• колективну монографію «Антропонімікон українського привілейoваного прошарку X–XVIII ст.», автори: Ірена Митнік, Світлана Пахомова
• колективну монографію «Інтермедіум Кассандра: Інтермедіальні студії», автори: Софія Варецька, Світлана Маценка, Діана Мельник, Ярина Тарасюк, Оксана Левицька, Наталія Мочернюк, Євген Нахлік
• монографію «Багатомовність воєнних мігрантів з України у Польщі», автор Павло ЛЕВЧУК
• монографію «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина», автор професорПрикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван МОНОЛАТІЙ
• монографію «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації», автор професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ігор НАБИТОВИЧ

Нагадаємо, що у попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко, завідувач відділу франкознавства, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий, доцент кафедри давньої та нової історії України в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко.

На Міжнародну премію імені Івана Франка претендують 15 наукових праць.

1 березня 2025 року Комітет Премії завершив прийом наукових праць, які претендують на Міжнародну премію імені Івана Франка 2025 року.

Цьогоріч серед претендентів:

Професор Українського католицького університету Вадим АДАДУРОВ з монографією «Переставляючи слова у століттях»: інтелектуальна біографія Ілька Борщака». – Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2024.

ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка, проф. Ігор Сердюк, Україна.

Професорка Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Лариса ГОРБОЛІС з монографією «Екокритика: методологічна інтеграція, взаємодія. інтерпретація». – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024.

ПОДАННЯ – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Україна.

Старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наукУкраїни Владислав ГРИБОВСЬКИЙ з монографією «Ханська Україна». – Харків: «Фоліо»,2025.

ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка, проф. Олексій Сокирко, Україна.

Дмитро ГРУЗІНСЬКИЙ з монографією«Українське будення 22-24». – Дніпро: «Ліра», 2024.Україна.

Професор університету «Пейс» (Нью-Йорк) Андрій ДАНИЛЕНКО з монографією «Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови». – Київ: Критика, 2023.

ПОДАННЯ – Інститут мовознавства ім. О. О.Потебні Національної академії наук України.Україна.

Професор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій ДИБА «IMAGO GENTIS TAUROSCYTAE: леґендарний родовід Руси в князівських особових знаках Х–ХІ століть». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», Наукове товариство ім. Шевченка, 2024.

ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка, проф. Леонід Тимошенко, Україна

Професорка Маріупольського державного університету Тетяна ІВАНЕЦЬ з монографією «Синдром втрати дому у вимушених мігрантів: слідами маріупольської трагедії». – Київ: «МДУ»,2024.

ПОДАННЯ – Маріупольський державний університет, Україна.

Колектив авторів: Оксана Брусакова, Володимир Греченко, Олена Євдокімова, Ірина Нечітайло, Яна Пономаренко, Юлія Твердохвалова з колективною монографією «Психологічні наслідки війни: міждисциплінарний нарис про Харківщину та її мешканців». – Харків: «Факт», 2024.

ПОДАННЯ – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Колектив авторів: Любов Біла-Тіунова, Тетяна Білоус-Осінь, Олеся Василяка, Юлія Даниленко-Негара, Олена Данильченко, Сергій Ківалов, Олександр Козаченко, Діана Козачук, Юлія Коломієць, Ольга Мусиченко, Родіон Негара, Наталя Орловська, Ганна Сарибаєва, Андрій Стрельников, Євгенія Фролова, Євген Харитонов, Олена Харитонова з колективною монографією «Таксономія правових заходів». – Миколаїв: «Іліон», 2024.

ПОДАННЯ – Національний університет «Одеська юридична академія», Україна.

Колектив авторів: Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак з колективною монографією «Країна солі і нафти»: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали». – Видавництво Вищого державного Колегіуму імені Вітелона, 2024.

ПОДАННЯ – Колегіум Вітелона Державний заклад вищої освіти в місті Лєгниця, Польща.

Колектив авторів: Ірена Митнік, Світлана Пахомова з колективною монографією «Антропонімікон українського привілейoваногопрошарку X–XVIII ст.». – Седльце: IKRiBL, 2024.

ПОДАННЯ – Інститут україністики Варшавського університету, Польща.

Ад’юнкт Павло ЛЕВЧУК з монографією «Багатомовність воєнних мігрантів з України у Польщі». – Варшава: Інститут славістики Польської академії наук, 2024.

ПОДАННЯ – Лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка, проф. Міхаель Мозер, Австрія.

Колектив авторів: Софія Варецька, Світлана Маценка, Діана Мельник, Ярина Тарасюк, Оксана Левицька, Наталія Мочернюк, Євген Нахлік з монографією «Інтермедіум Кассандра: Інтермедіальні студії». – Львів: «Апріорі», 2024.

ПОДАННЯ – Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна.

Професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван МОНОЛАТІЙ з монографією «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина». – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023.

ПОДАННЯ – Кафедра політичних наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Україна.

професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ігор НАБИТОВИЧ з монографією «Gloriaet sacrum. Історична проза української еміґрації». – Люблін: UMCS, 2022.

ПОДАННЯ – Факультет української та іноземної філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Україна.

Нагадаємо, у попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко, завідувач відділу франкознавства, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий, доцент кафедри давньої та нової історії України в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко.