Публікації

Засідання журі Премії перенесено на 25 серпня у Дрогобич

РІШЕННЯ

зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка»

Про внесення змін до Календарного плану діяльності Фонду в зв’язку з обмеженнями, пов’язаними із загрозою поширення коронавірусної хвороби COVID-19

12 травня 2020 р.

Засідання проведено дистанційно

ВИРІШИЛИ:

Унести зміни до Календарного плану заходів з проведення конкурсу на здобуття та відзначення лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році в частині обрання лауреатів Премії, перенісши проведення засідання Міжнародного журі на 25-26 серпня у м. Дрогобич Львівської області.
Дирекції Фонду розробити план заходів із гарантування безпечного проведення засідання журі та V урочистої церемонії нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка у м. Дрогобич за умови посилення карантинних вимог, пов’язаних із загрозою поширення коронавірусної хвороби COVID-19.
Перенести проведення Благодійного вечора та аукціону на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка у м. Львові на жовтень 2020 року.

Голова Зборів Р. Франко

Секретар Зборів В. Бугров

38 науковців з Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Словаччини, України та Чехії визначили трьох номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року.

Як передбачено Положенням про Міжнародну експертну раду, оцінювання наукових праць та анотацій до них відбувалося за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання члени Ради експертів рекомендують до розгляду Міжнародного журі наступні наукові роботи:

монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.» доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОРЯ СЕРДЮКА (Україна);

монографію «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка НАН України ЄВГЕНА НАХЛІКА (Україна);

монографію «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні») професорки історії Стетсонського університету МЕЙГІЛ К. ФАУЛЕР (США).

Усі три роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, 12 членів якого оберуть цьогорічного лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка. Засідання журі проходитиме за підтримки МФ «Відродження».

V церемонія нагородження відбудеться в день народження Івана Франка, 27 серпня, на його батьківщині – у місті Дрогобичі.

Нагадаємо, у 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт.

Довідково: Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: у 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році – професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році – професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

24 учні стали переможцями всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра». Про це повідомили організатори.

Цьогоріч на конкурс надійшло 1425 учнівських робіт у чотирьох номінаціях і двох вікових категоріях: 6-11років, 12-16 років. У змаганні взяли участь учні з усіх областей України. Найбільша конкуренція була у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».

«Конкурс показав дуже високий інтелектуальний і професійний рівень учасників. У кожній з номінацій працювало по 6 фахових членів журі – відомі театральні діячі, письменники, художники, мистецтвознавці, професори та викладачі ЗВО, музейники та франкознавці з України та з-за кордону. За рейтингом балів було визначено по три переможці у номінації «Поезія», «Проза», «Драматургія» і «Краща ілюстрація до твору І. Франка» та у двох вікових категоріях відповідно. Також свої спеціальні призи підготував для учасників і онук Каменяра Роланд Франко», – зазначила координатор проекту Ольга Нижник.

Список переможців:

Номінація «ПОЕЗІЯ»

У віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість балів отримала робота Труфаненко Діани, учениці 4-го класу Новодмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Херсонської області;

друге місце – Андрущенко Каріна, учениця 6-го класу Ржищівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Олега Кошового Київської області;

третє місце – Осипчук Олександра, учениця 4МТ Херсонського Таврійського ліцею мистецтв.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце здобула Бібік Катерина, учениця 8-го класу опорного закладу «Засульський ліцей» Полтавської області;

друге місце – Семисал Катерина, учениця 11-го класу Красноградського РЦПО Харківської області;

третє місце – Станович Соломія, учениця 10-го класу КЗ «Попелівський НВК І-ІІІ ступенів» Львівської області.

Номінація «ПРОЗА»

У віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість балів отримала робота Бевз Анастасії, учениці 5-го класу КЗ «Нікопольська середня ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22» Дніпропетровської області;

друге місце – Приходько Мілана, учениця 5-го класу КЗ «Дніпрорудненська гімназія «Софія» – ЗОШ I-III ступенів №1» Запорізької області;

третє місце – Годованюк Софія, учениця 6-го класу КЗ «Компаніївське навчально-виховне об’єднання» Кіровоградської області.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце здобула Ільчак Дар`я, учениця 9-го класу КЗ «Базар`янська ЗОШ І-ІІІ ст.» Одеської області;

друге місце – Єфімов Денис, учень 10-го класу КЗ «Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Патріот» Харківської області;

третє місце – Кіріченко Ольга, учениця 9-го класу Токмацької ЗОШ № 2 Запорізької області.

Номінація «ДРАМАТУРГІЯ»

У віковій категорії 6-11 років журі не присудили першість жодному учаснику, але за кількістю балів друге місце посіла Якименко Софія, учениця 6-го класу Олексіївської ЗОШ І-ІІІ ст. Донецької області;

третє місце – Паршин Дмитро, учень 3-го класу Комишуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів Донецької області.

У віковій категорії 12-16 років найбільшу кількість балів дістала робота Анни Повх, учениці 11-го класу Дубенської гімназії № 2 Рівненської області;

друге місце – Скорик Єлизавета, учениця 6-го класу Великополовецького НВК Київської області;

третє місце – Пасько Тетяна, учениця 10-го класу Семенівської НВК № 1 імені М. М. Хорунжого Полтавської області.

Номінація «Краща ілюстрація до творів Івана Франка»

У віковій категорії 6-11 років:

перше місце посіла Михеєнкова Ліна, учениця КПНЗ «МПДЮТ» «Горицвіт» міста Кривий Ріг;

друге місце – Вакуленко Дар’я, учениця 2-го класу Драбівського НВК “школи-гімназії” Черкаської області;

третє місце – Шишков Данило, учень 4-го класу Мангуської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Донецької області.

У віковій категорії 12-16 років найкращими роботами визнано:

перше місце – Максименко Вікторія, учениця 11-го класу Шевченківської спеціалізованої ЗОШ-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської області;

друге місце – Старченко Денис, учень 10-го класу Пирогівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Полтавської області;

третє місце розділили – Кісіль Марія, учениця 8-го класу Новояворівської ЗОШ I-III ст. № 3 Львівської області, та Фьодорова Поліна, учениця 9-го класу Енергодарського НВК № 5 Запорізької області.

Спеціальні призи від онука Івана Франка Роланда Франка отримають Романчукевич Вероніка, учениця 2-го класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 112 імені Т. Шевченка, учениця 9-го класу Липівського НВК Львівської області Івахів Єлизавета, учень 8-го класу Левківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської області Капран Євгеній.

Цьогоріч Оргкомітет ухвалив рішення відмовитися від урочистої церемонії нагородження переможців, яка щорічно відбувалася в місті Києві біля погруддя Іванові Франку, у зв’язку з епідемією коронавірусної хвороби COVID-19. Дипломи і призи переможці отримають поштою.

Нагадаємо, всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України, громадською організацією «Львівське товариство» у місті Києві та Львівським національним університетом ім. Івана Франка. Це щорічний конкурс, який має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах.

Фонд Франка став переможцем Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019»

У четвер, 9 квітня Асоціація благодійників України оголосила переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019».

Міжнародний фонд Івана Франка вже вдруге отримує цю почесну нагороду.

Цьогоріч свого «Янгола добра» Фонд отримав у номінаціі «Благодійність в культурі та мистецтві».

«Такі ініціативи стимулюють працювати, надихають творити добро і розвивати в країні культуру благодійництва. Визнання на національному рівні – найкращий подарунок»,- наголосив директор фундації Ігор Курус.

Нагадаємо, цього року за перемогу змагалися 1132 учасники у 24 номінаціях. У зв’язку з пандемією COVID – 2019 та запровадженням карантинних заходів в Україні оголошення переможців конкурсу було в онлайн режимі.

Міжнародна премія Івана Франка – 2020: відомі головні претенденти

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

У 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади та США. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії написані трьома мовами – українською, англійською, російською – та охоплюють понад 20 наукових дисциплін.

Ініціаторами подання претендентів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 стали 10 ЗВО з Києва, Чернівців, Тернополя, Полтави, Одеси, Львова, Дрогобича, Острога, Вінниці; 4 наукові установи та 5 лауреатів Премії попередніх років.

Серед претендентів:

Ольга Богомолець, монографія «Українська домашня ікона», Україна.
Андрій Бойко-Гагарін, монографія «Фальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часу», Україна.
Анна Варава, монографія «Крос-державне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи, на прикладі України», Україна.
Микола Галів, монографія «Український історико-педагогічний наратив (середина ХІХ – кінець ХХ століття): епістемологічні засади», Україна.
Майя Гарбузюк , монографія «Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації», Україна.
Віктор Гаркавко, монографія «Про хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія – основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)», Україна.
Марія Дружинець, монографія «Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти», Україна.
Андрій Заярнюк, монографія “Lviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnev» («Львів – місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєва»), Канада.
Архиєпископ Ігор Ісіченко, монографія «Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича», Україна.
Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія «Обмеження правом законодавчої та судової влади», Україна.
Лариса Масенко, монографія «Мова радянського тоталітаризму», Україна.
Ігор Набитович, монографія «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська», Україна.
Євген Нахлік , монографія «Віражі Франкового духу : Світогляд. Ідеологія. Література», Україна.
Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія «Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання», Україна.
Лариса Семенко, Олександр Логінов , монографія « Вінницький театр у свічаді історії (1910-1944)», Україна.
Ігор Сердюк, монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.», Україна.
Тетяна Сивець, монографія «Християнські концепти в літературі Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.)», Україна.
Мейгіл Фаулер, монографія «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні»), США.
Олександр Федорук, монографія «Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту», Україна.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка оголосять в кінці червня 2020 року у Відні (Австрія). Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, в день його народження – 27 серпня.

Лауреат Премії нагороджується грошовою винагородою і золотим знаком.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище…

Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович понад 30 років життя присвятив праці в Київському інституті автоматики, де захистив кандидатську і пройшов шлях від наукового співробітника до заступника генерального директора. Пізніше кілька років очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування. Став автором понад 50 наукових робіт у галузі автоматичного регулювання та приладобудування. А в 90-х роках, на запрошення МЗС України, перебував на дипломатичній службі у Великобританії. Мало хто знає, що саме Роланд Франко став «хрещеним батьком» антарктичної станції «Фарадей» (нині – «Академіка Вернадського»), яку 1994 року Великобританія передала Україні безкоштовно.

Участь Роланда Тарасовича у заходах, присвячених пам’яті Івана Франка, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій, мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велета духу, зрозуміти й гідно оцінити його. І, звісно, популяризацію на всеукраїнському і світовому рівнях наукового і творчого доробку Івана Франка.

Народився Роланд Франко у 1932 році у Львові в будинку, де багато років жив Іван Франко (нині тут розташований музей). У 50-х роках родина змушена була виїхати до Києва. Адже в ті часи на Галичині активно переслідували ідеологічно «неправильну» молодь, і нащадки письменника викликали прискіпливу увагу радянських спецслужб. Саме тут, у столиці, Роланд Франко здобув вищу освіту. Проте, на вмовляння матері, професію обрав «приземлену» – інженера.

У свої 88 років Роланд Тарасович має доволі гарну фізичну форму і продовжує працювати. Очолює Міжнародний фонд Івана Франка, відвідує літературні та мистецькі заходи, присвячені пам’яті свого видатного діда.

Онук Великого Українця є останнім продовжувачем роду, хто носить це прізвище. Адже в трьох синів Івана Франка – Петра, Андрія та Тараса, народився лише один нащадок чоловічої статі – Роланд. Решта – дівчата. Дітей письменника й більшість онучок вже немає в живих, а правнуки роз’їхалися світом. І тепер, через багато років після смерті свого відомого діда, Роланд Франко докладає максимум зусиль, аби ім’я Івана Франка не забули.

Сьогодні Роландові Франку виповнюється 88 років.

Увесь колектив Міжнародного фонду Івана Франка щиро вітає свого наставника і бажає доброго здоров’я, довголіття, всіх земних благ. Многая і благая літа!

Друзі Міжнародного фонду Івана Франка запрошують на благодійний аукціон

22 березня у Львові відбудеться Перший благодійний вечір і аукціон на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка.

Захід відбудеться 22 березня о 15:00 у Львівському Палаці графів Потоцьких на вул. М. Коперника, 15.

Зокрема, до уваги гостей вечора буде представлено музично-поетичну композицію за поезією Івана Франка «Зів’яле листя» – Театралізоване дійство «Щоденник душевного стану» у виконанні народного артиста України Богдана КОЗАКА, акторів Першого українського театру – заслуженої артистки України Олени КРИЛОВОЇ та Лесі ШКАП’ЯК.

По завершенню вистави відбудеться відкритий аукціон , ведучою якого буде заслужена артистка України Ірма ВІТОВСЬКА.

Захід благословив Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав і передав для аукціону спеціальний лот – ікону Святого Миколая Чудотворця. З іншими лотами можна ознайомитися тут.

Для гостей заходу Організатори також підготували «тихий» аукціон та лотерею з чудовими подарунками від партнерів заходу. По завершенню аукціону відбудеться Благодійний прийом від друзів Міжнародного фонду Івана Франка.

Усі виручені кошти будуть спрямовані на підтримку всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» та наповнення преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка.

Програма вечора.

Замовити квиток можна за телефоном: 0667111284

Киян запрошують на презентацію збірки спогадів Франкового сина

У середу, 29 січня, в Музеї видатних діячів української культури відбудеться презентація збірки спогадів Тараса Франка «Як Франко з синами спорив». Про цю книгу сьогодні говорили в ефірі радіо «Культура» з упорядницею й авторкою передмови Ольгою Нижник.

Збірка спогадів другого Франкового сина допомагає краще зрозуміти Івана Франка, відкривається ще одна грань його особистості. Цей образ відрізняється від образу Великого Каменяра чи Вічного революціонера, який був нам нав’язаний радянською пропагандою.

«Ці спогади є надзвичайно важливим елементом дослідження Франка-Батька, який завжди знаходив час на «полемічний банкет» із синами, незважаючи на свою зайнятість. Тарас Франко привідкрив нам завісу домашнього залаштуння, і ми побачили манери спілкування в родині, дотепність самого Франка, поради Мами й іронію та гумор усіх франчат», – зазначила упорядниця збірки.

Вона також повідомила, що оригінал машинопису було знайдено у київській квартирі Тараса Франка, де зараз розташований музей.

«Готуючи нову експозицію до 130-ї річниці від дня народження Тараса Франка, я натрапила на машинопис із назвою «Як Франко з синами спорив». На 19 сторінках друкованого тексту було 12 коротких оповідок, які сюжетно не зв’язані між собою, але в кожному спомині фігурував Іван Франко. І хоча ці спогади охоплюють орієнтовно 1905-1908 роки, я припускаю, що Тарас Франко написав їх під час роботи над книгою «Про батька» (1956 р.). Це однозначно частина більшої роботи, про що свідчить загальна нумерація сторінок від 250 до 268, поставлена олівцем синього кольору рукою Тараса Франка»,- повідомила упорядниця текстів.

Ольга Нижник також зазначила, що у книзі збережено всі лексичні, граматичні, орфографічні, стилістичні особливості оригіналу, а також враховано правки Тараса Франка, які зроблені його рукою.

На завершення упорядниця текстів та авторка передмови запросила усіх на презентацію збірки споминів Тараса Франка, яка відбудеться завтра о 17 годині в Києві у Музеї видатних діячів української культури (вул. Саксаганського, 97).

Державу потрібно розвивати через впровадження критичного мислення, а не через високі зарплати міністрів. Про це сьогодні в ефірі радіо «Культура» сказав директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

«Першочерговим завданням Фонду Франка є створення якісного продукту, який стане популярним у світі і завдяки якому світ пізнає іншу Україну: критичну, толерантну, зі своїм культурно-історичним надбанням і науковим потенціалом. І тут Іван Франко є найкращим амбасадором України в гуманітарному світі і має найкращі рецепти», – зазначив Ігор Курус.

Він також розповів, що з 15 січня стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії Івана Франка у 2020 році, і назвав основні вимоги: «Наукові роботи-претенденти мають мати міжнародне значення, належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України».

Комітет Премії прийматиме наукові праці до 1 березня, а з умовами участі у конкурсі можна ознайомитися на офіційній сторінці Фонду Франка.

Ігор Курус також зауважив, що Премія, яку заснував онук Івана Франка Роланд, на сьогодні є найвищою українською науковою нагородою. За п’ять років існування за неї змагалися 70 науковців і 6 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великобританії, Німеччини, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії. Лауреатами Премії стали науковці з України, Австрії, Фінляндії та Італії, праці яких найбільше відповідали позиції Івана Франка, яку він висловив за життя: «Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…»

З 15 січня Фонд Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 році. Про це повідомив директор фундації Ігор Курус.

Обов’язковою умовою участі є заповнення електронної форми. А три екземпляри наукової роботи у друкованому вигляді з автографом автора слід надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

«Наукові роботи-претенденти мають мати міжнародне значення, належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. Монографії мають бути опубліковані у 2017-2019 роках та мати ISBN», – наголосив директор Фонду І. Франка.

Комітет премії прийматиме наукові праці з 15 січня до 1 березня 2020 року. З умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка можна ознайомитися за посиланням http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 і 2019 роках – 400 тисяч гривень) та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).