Публікації
Лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка в КНУ ім. Т.Шевченка
У четвер, 15 грудня 2016 року в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.
У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.
По волі Блаженнішого Любомира Гузара, лекцію в Університеті прочитав Степан Павлюк – академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства НАН України, професор, та Владика Гліб Лончина – єпископ Української Греко-Католицької Церкви, єпарх Єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні, апостольський візитатор для українців греко-католиків Ірландії.
У заході також взяли участь: Роланд Франко, Голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Володимир Бугров, проректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Ігор Курус, директор Фонду.
Нагадаємо, що згідно з положенням Міжнародної премії ім. Івана Франка, Лауреат, протягом шести місяців після вручення йому Премії має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи.
У Києві відкрили квартиру-музей родини Івана Франка
25 листопада 2016 року відбулося урочисте відкриття квартири-музею родини Івана Франка у Києві та презентовано виставку картин Тараса Франка.
Головна мета музею – уславлення сміливості, патріотизму, волелюбності Івана Франка та його родини. Життя Франків – це приклад самовідданого служіння своєму народу у вирі щоденної боротьби за правду і справедливість.
Цей музейний заклад створено в будинку, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину Тараса Франка зі Львова.
У цій квартирі мешкала вся родина Тараса Івановича. До 2015 року нею опікувалась і в ній жила дочка Тараса і сестра Роланда — Дарія-Любомира.
Музей складається із двох залів, де містяться архівні документи, фотографії з сімейного архіву. Тут розміщена меморіальна кімната, де частково відображено побут родини Тараса Франка, предмети інтер’єру, документи та праці Тараса, Зіновії, Дарії та Роланда Франків. Також представлено експозицію, присвячену дітям Івана Франка: Андрію, Петру, Тарасу та Анні, життя яких пов’язане з Києвом.
Відзначимо, що музей створено за ініціативи онука Івана Франка – Роланда, а організатором заходу виступив Міжнародний фонд Івана Франка.
Неординарні Франки
Діти Франка — визначні особистості. Тарас — кандидат філологічних наук, перекладач. Ентузіаст розвитку спорту в Галичині, педагог, журналіст, винахідник, художник. Петро — педагог, письменник, науковець-хімік, засновник спортивного товариства “Україна”, співзасновник “Пласту”. Анна — активна громадська діячка, активіста Червоного Хреста.
Франки були не тільки хорошими гуманітаристами, вони були ще й спортсменами. Мало хто знає, що діти Франка були засновниками спортивних товариств. Вони перші, хто видав в Україні книжки про “шведську руханку” — фізкультуру, — розповів Ігор Курус.
Онуки Івана Франка, діти Тараса, продовжили славні традиції свого роду. Зиновія-Ростислава — кандидат філологічних наук, громадська діячка, відкрито виступала на підтримку заарештованих шістдесятників, за що була репресована радянською владою. Дарія-Любомира — також кандидат філологічних наук, “хранителька” спадку родини Франків. Роланд -Олександр — кандидат технічних наук, має 50 наукових праць та винаходів.
Завдяки його авторитету Україна безкоштовно отримала від Великої Британії полярну станцію Академіка Вернадського (раніше — ім. Фарадея) на Південному полюсі. Нині пан Роланд — голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, ініціатор міжнародної премії імені Івана Франка (яку минулого року, до слова, отримав Любомир Гузар).
Про музей-квартиру
Це звичайна київська квартира. Щоправда, у самому центрі, поряд з Оперним театром. Високі стелі, широкі коридори, просторі кімнати. І — відсутність модного чи навіть просто — свіжого ремонту. Так, це не еклектичні хороми януковичів-пшонок. Але змісту у цих стінах значно більше.
Експозиція розміщена у двох кімнатах. На стінах — картини, зокрема — пензля Тараса Франка. Він багато писав ілюстрацій до батькових творів. Створив також портрет самого Івана Яковича. Всі написи на картинах – оригінальні, написані рукою самого автора.
Уздовж стін — стенди з книгами, документами, фотографіями, друкованими роботами, листами. Є також робочий стіл Тараса Івановича і друкарська машинка “Континенталь”. Не оригінальна, але саме така, яку свого часу він замовив у Польщі, про що упорядники музею дізналися з листів Тараса до сестри.
Серед інших експонатів музею — оригінальна фотографія, де молоді Петро і Тарас Франки серед товариства “Сокіл”, фотографія з одруження Тараса і Катерини Франко-Фалькевич. Виставлені також оригінал книжки “Перша українська практична кухня” Ольги Франко, машинопис твору “Вчителька” Анни Франко, який не був опублікований.
Всі меблі, які є у квартирі-музеї — оригінальні, часів Івана і Тараса Франка. Деякі з них привезені Тарасом зі Львова.
Насправді це далеко не всі цікавинки, що є у музеї. Але доторкнутися до історії краще особисто.
Про майбуття
Квартира-музей відкриється для відвідувачів вже наступного тижня. За словами Ігоря Куруса, пускатимуть невеликі групи, оскільки приміщення належить до житлового фонду міста, тому є свої особливості у відвідуванні.
Але на цьому ідеї і активність франкознавців не зупиняються.
“Сподіваємося, що мрія Роланда Тарасовича про те, що в Києві постане Франко в повноформатному пам’ятнику і з великим музеєм — здійсниться”, — висловив сподівання Ігор Курус.
Зазначимо, що квартиру-музей освятив архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків, якому співслужив секретар єпархіального управління протоієрей Андрій Безушко.
Лекція лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка у Чернівецькому університеті
У четвер, 17 листопада 2016 року у Червоній залі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича відбулася лекція по монографії Блаженнійшого Любомира Гузара «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», як Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.
По волі Блаженійшого кардинала та Верховного Архієпископа-емерита Любомира лекцію прочитав академік Національної академії наук України, директора Інституту народознавства НАН України, професора, завідувача кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Степана Павлюка.
У заході також взяли участь директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус та доктор філологічних наук, професор філологічного факультету, письменник Борис Бунчук.
Ігор Курус подякував Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, який очолює ректор Степан Мельничук, за співпрацю і підтримку премії. А також повідомив, що з 15 січня наступного року Фонд розпочне прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року.
У своїй доповіді, академік Степан Павлюк виклав основні тези праці Блаженнішого Любомира Гузара. Зокрема він підкреслив, що основною ідеєю монографії є єднання: «без єдності у суспільстві і зближення християнських церков в Україні неможлива реалізація екуменічної ідеї, принаймні, суспільний рух за її втілення міг би стати серцевинною компонентою успішного шляху до державності»,- зазначив доповідач.
Урочиста академія відбулася у 5-ому, центральному корпусі університету, де 125 років тому ступав студент Іван Франко.
Відбулася лекція по монографії Любомира Гузара
3 листопада 2016 року в Університеті Банківської справи Національного Банку України відбулася лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.
Оскільки за станом здоров’я, Любомир Гузар не зміг прибути на захід, по волі Блажейнішого, лекцію прочитав академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства НАН України, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національногоуніверситету «Львівська політехніка» – Степан Павлюк.
Нагадаємо, що згідно з Положенням Міжнародноі преміі ім.Івана Франка, лауреат, протягом шести місяців після вручення йому Премії має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи.
У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнійшого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.
У Фонді Франка переконані, що Премія його імені стане престижною у світі
Міжнародна премія імені Івана Франка вже невдовзі здобуде високий престиж і матиме не менш вагому фінансову складову, що дозволить їй дорівнятися до Нобелівської.
Таке переконання висловив у п’ятницю Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – під час прес-конференції в Укрінформі.
“Нобелівська премія не одразу стала такою відомою і бажаною, як сьогодні. Хоча очевидно, що вона мала певні фінансові основи для того, щоб будувати грошовий фонд. Премія Франка також має певну основу, хоч і не таку потужну, як Нобелівська. Тому що у нас серед засновників немає розробників ядерної зброї і відомих хіміків, а все – гуманітарії. Але з часом, років за 5, за 10 ми піднімемо грошовий фонд, і він буде набагато вищий. Ми прагнемо до того, щоб грошова винагорода була не менша, ніж Нобеля. Якщо ми досягнемо цього за 50 років, а не за 100, як Нобель, це теж буде успіх”, – сказав Курус, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.
Водночас він підкреслив, що за перший рік існування премії вдалося проламати стіну недовіри серед західних вчених і “процес пішов” – зкожним роком про неї більше говоритимуть, вона ставатиме більш престижною і відповідно ростиме грошова винагорода.
“Нам важливо, щоб прихильниками преміїстало широке коло науковців, які є лідерами думки в своїх країнах. Вони поїдуть в свої університети і розкажуть про наші дискусії колегам. Таким чином, інформація про Україну зацікавить більше людей, і завтра уважніше приглядатимуться до того, що відбувається в Україні – не через призму Майданів, Чорнобильської аварії чи футболіста Шевченка, а через призму Франка, науки України”, – зазначив Курус.
Він додав, що Фонд Франка поширює інформацію про премію, що дало змогу залучити до співпраці кілька потужних університетів з Канади. Також Фонд має підтримку Світового конгресу українців, який є провідником україністики в світі.
“Зараз у нас період, коли ми будемо, як торік, розсилати листи в усі університети світу. Минулоріч нам вдалося отримати членів Номінаційного комітету від Японії аж до Канади. І члени комітету, й експерти з Міжнародної ради також пропагуватимуть премію, і ми отримаємо роботи і з цих країн. Нам, як науковцям, вдасться розбити кригу неправди про Україну, яка сьогодні продукується Росією”, – підкреслив директор Фонду.
Читайте також: Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії
Володимир Бугров, член правління Фонду, проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, додав: “У будь-якій справі, яка стосується науки, дуже важлива довіра. Вона грунтується на дотриманні певних процедур. У премії ми маємо своєрідне “сито”, яке дозволяє досягнути верхнього щабля найдостойнішим – як і у випадку з Нобелівським комітетом. Звісно, це тяглий процес, але з самого початку треба задавати найвищі критерії”.
Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії
15 січня 2017 року розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.
Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2017 року. Прийом Наукових робіт і супроводжуючих документів буде тривати до 1 березня 2017 року.
6 претендентів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено на початку травня 2017 року. А лауреатів Міжнародної Премії ім. Івана Франка оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме наприкінці червня у м. Відень (Австрія).
Премія вручається щорічно 27 серпня – у день народження Івана Яковича Франка у двох номінаціях: «За вагомі здобутки у галузі україністики» та «За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук».
Роланд Франко, голова Правління Фонду зазначив: « що Фонд робить усе, щоб забезпечити високий рівень конкуренції та безсумнівного переможця Премії. Тому усі необхідні процедури є відкритими з використанням найкращого міжнародного досвіду. Наша мета – популяризувати діяльність Івана Франка та спонукати учених з різних країн світу до проведення активних досліджень у галузі суспільних наук та україністики. Міжнародна премія імені Івана Франка має стати містком визнання української науки і культури. Бо Іван Франко — це найкращий «фронтмен» просування позитивного іміджу про Україну у світі».
Ігор Курус, директор Міжнародного фонду Івана Франка повідомив, що преміальний фонду 2017 році становитиме 500 тис. гривень та зауважив, що окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і пам’ятний нагрудний золотий знак (медаль).
Директор Фонду також наголосив, що на здобуття Премії роботи науковців подають академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.
Член Правління Фонду, проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Володимир Бугров, ознайомив журналістів з вимогами прийому наукових робіт на здобуття Премії та звернув увагу, що роботи претендентів мають містити ISBN. А довідка про автора та розширена анотація до наукової роботи, що подається на здобуття Премії, мають бути подані українською та англійською мовами.
З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фундації: www.frankoprize.com.ua. Роботи на здобуття премії слід надсилати на поштову адресу: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф.15 або на електронну адресу: frankofund@ukr.net.
Нагадаємо, що першим лауреатом Премії став архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар у номінації «за визначний особистий внесок у розвиток соціально-гуманітарних наук» за наукову монографію «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму.
Засідання Правління Міжнародного фонду Івана Франка
У понеділок, 10 жовтня 2016 року у Львові відбулося засідання Правління Міжнародного фонду Івана Франка.
Члени правління затвердили Календарний план на 2017 рік, а також внесли зміни до положення Премії.
У заході взяли участь: Ігор Курус, директор Міжнародного фонду Івана Франка; Алоїс Волдан, Професор Віденського університету, директор Інституту славістики (Австрія); Роман Мних, Професор Природничо гуманітарного університету у м. Седльце, заступник директора Інституту неолінгвістики (Республіка Польща); Ярослав Гарасим, Доктор філологічних наук, професор, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка; Борис Бунчук, Доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича; Володимир Антофійчук, Доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича; Михайло Шалата, Кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького університету; Євген Нахлік, Доктор філологічних наук, професор, Директор інституту Івана Франка НАН України; Тамара Смовженко, Професор, «Почесний професор Міжнародного Віденського університету», доктор економічних наук, Голова Правління Львівського Товариства у Києві.
Директор фонду Івана Франка виступив на Міжнародному науковому конгресі
22 вересня 2016 року, у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбувся Міжнародний науковий конгрес: “Іван Франко: Я єсть пролог…” ( до 160 річчя від дня народження).
У заході взяли участь голова правління Міжнародного фонду Івана Франка – Роланд Франко та директор Фонду – Ігор Курус.
Під час свого виступу, Ігор Курус презентував учасникам заходу Міжнародну премію ім. Івана Франка.
Розповів про першого Лауреата премії, яким у 2016 році став Блаженніший Любомир Гузар.
Ознайомив з календарним планом проходження премії у 2017 році, а також наголосив на проектах, які Фонд планує реалізувати у 2017 році. А саме, встановлення повноформатного пам’ятника Іванові Франкові у столиці України та відкриття музею-квартири родини Франків у Києві.
Керівництво фонду Івана Франка взяло участь у Міжнародному науковому конгресі
Сьогодні, 22 вересня 2016 року, у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відкрився Міжнародний науковий конгрес: “Іван Франко: Я єсть пролог…” ( до 160 річчя від дня народження).
Голова правління Міжнародного фонду Івана Франка – Роланд Франко у вітальному слові подякував усім науковцям, які вивчають науковий доробок Івана Франка і потроху знімають з постаті Великого вченого пил радянщини і партійної ідеології.
” Ми маємо згадати і розповісти світу про істині наукові здобутки Франка, які забуті, не вивчені і лежать в музейних архівах. Бо його праці містять доктрину перетворення Украіни у заможну, сильну і процвітаючу країну”,- наголосив Роланд Франко.
Онук Великого Каменяра також повідомив науковців про створення Міжнародного фонду Івана Франка, започаткування преміі імені Івана Франка, яка охоплює всі соціально-гуманітарні знання.
Наприкінці свого виступу, Роланд Франко висловив щиру вдячність керівництву Львівського національного університету ім. Івана Франка за щоденну працю у вихованні молоді на благо розвитку Украіни.
” Хочеться сподіватися, що дякуючи вашим вихованцям, я ще побачу Украіну, про яку Франко писав ” та прийде час і ти огнистим видом засяєш у народі вольних колі, труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, покотиш Чорним морем гомін волі і глянеш, як хазяїн домовитий, по своїй хаті і по своїм полі”,- зазначив Голова правління Фонду Івана Франка.
