25 травня, у Києві, за участі широкого кола столичних та львівських науковців,  в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему “Державотворчі концепції у працях Івана Франка: актуальність на сучасному етапі”.

“Це – чи не перший такий захід у столиці України, в ході якого ми пробуємо подивитися на праці Івана Франка в цікавому і широкому контексті. Минає 101 рік від смерті генія, але його спадок, який ми отримали, – під цілісною концепцією розбудови України. Нам залишилося лише правильно його зрозуміти”, – сказав голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, онук Івана Яковича – Роланд Франко під час круглого столу в Укрінформі.

Він підкреслив при цьому, наскільки важливо сьогодні показати, хто такий Іван Франко і як він працює на Україну, а також висловив сподівання, “що це не остання така розмова в Києві і що в науковій спадщині Івана Франка  можна вибрати все необхідне для побудови сильної, потужної держави, у якій вільно житиме щасливий народ”.

Проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим нагадав, що широка Україна і все світове українство відзначили торік 160-річчя від дня народження Івана Франка.

“І цьогорічні травневі дні вийшли за рамки Галичини, і в Києві є дуже розгорнутий план заходів, присвячений вшануванню пам’яті Івана Франка, популяризації його постаті”, – зазначив науковець.

Водночас Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – звернувся до президента НАПНУ, президента Товариства “Знання” Василя Кременя.

“Так сталося, що всі франкознавці живуть у Львові і Дрогобичі, а вся спадщина Франка – у Києві. Франка начебто розірвали. Все, що він створив, перевезли в Київ, а всі вчені живуть у Галичині. Варто було би Товариству “Знання” у Києві започаткувати Лабораторію франкознавства, в якій би почали вивчати Франка і, можливо, переписувати 50-томник його творів, який був покритий радянською пропагандистською мішурою, що не дає можливості його прочитати”, – сказав Курус.

Державотворчі концепції у працях Івана Франка є дуже актуальні на сучасному етапі розвитку України.

На цьому наголосив академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства “Знання” Василь Кремень під час сьогоднішнього круглого столу, що відбувся в Укрінформі.

“В сучасних умовах, коли надзвичайно актуальним завданням є подальше зміцнення Української держави, є важливим опертися на творчу спадщину наших видатних діячів і зокрема Івана Франка –  людину, яка має, мабуть, найбільше праць, людину, всебічно діючу в різноманітних напрямках – від науки до прози та поезії, людину, яка щиро любила Україну, яка вболівала за Україну, яка будила громадську думку щодо державності України”, – наголосив Кремень.

Як зазначив академік АПН, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко, ми мусимо знати і використовувати величезне надбання української політико-правової думки, “але не робити це прямолінійно, голобельно, шукаючи прямі паралелі між минулим і сучасністю, намагаючись в минулому знайти ідеальну картинку сьогодення”.

“Потрібне, як би сказав сам Франко, “неупереджене дослідження правди”. Він закликав всіх до школи політичного думання для того, щоб запобігти партійній заїлості і фанатизму. Це звучить абсолютно актуально”, – підкреслив Копиленко.

Він зазначив, зокрема, що Франко писав про необхідність емансипації народу для того, щоб запобігти страшному, кривавому вибухові народного гніву, який би був для всього поступу дуже шкідливим. Те ж саме у 1918 році писав і Михайло Грушевський.

“Франко демонструє шляхи розв’язання цих проблем, і це – основа його державотворчих поглядів. Ідеться про широкий розвиток парламентаризму і участі народу в парламентській діяльності з активним використанням інститутів парламентської демократії. У нього в 1893 році вийшла дуже цікава робота як приклад його діяльності на цій парламентській ниві, що так і називалася – “Десять заповідей виборців”. Це абсолютно сучасний підхід до виборчого процесу, гарантій прав громадян. Наприклад, він пише, що український селянин, коли зустрічає австрійського урядовця, має право не говорити про те, куди він іде, за кого збирається голосувати і взагалі яка його політична позиція”, – сказав науковець.

За його словами, з цього народжується суспільний ідеал Івана Франка – він пише про народ, який “сам собою управляє, і править, і захищається”. А основне гасло, яке витікає з цього, – щоби запобігти утиску бюрократії на кожну людську одиницю.

Як наголосив член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства “Знання” Василь Кушерець, на тему філософії державотворення Іван Франко має більше сотні робіт, а щодо державного управління – далеко за двісті, також Франко присвятив багато праць економічним підвалинам держави.

Учасники: Роланд Франко – голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Василь Кремень – академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства «Знання» України; Олександр Копиленко – доктор юридичних наук, професор, академік АПН, член-кореспондент НАН України; Василь Кушерець – член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Володимир Сергійчук – доктор історичних наук, професор; Петро Леоненко – віце-президент державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Ярослав Гарасим – проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Ігор Бегей – професор кафедри менеджменту та соціальних наук Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ “Університет банківської справи”, доктор політичних наук; Анфіса Нашинець-Наумова – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного та приватного права факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Б. Грінченка;  Зоя Скринник – доктор філософських наук, професор; Михайло Цимбалюк -доктор юридичних наук, професор;   Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка, модератор.

Міжнародна рада експертів обрала шістьох номінантів (по три у кожній номінації) цьогорічної Міжнародної премії ім. Івана Франка, яка відзначає найкращі наукові роботи з усього світу у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Про це сьогодні на прес-конференції в ІА “Укрінформ” оголосили представники Міжнародного фонду Івана Франка.

Цього року на здобуття премії було подано 20 наукових робіт з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук»  члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі тритомну монографію авторського колективу у складі Юрія Макара, Михайла Горного, Віталія Макара, Анатолія Салюка «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915-1947 рр.). Дослідження. Спогади. Документи» (м. Чернівці); монографію Софії Боньковської «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х – XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості» (м. Львів); наукову роботу Олега Шаблія «Суспільна географія» у 2-х томах (м. Львів).

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі буде представлено монографію Міхаеля Мозера  «Нові причинки до історії української мови» (м. Відень, Австрія);  монографію Зоряни Купчинської «Стратиграфія архаїчної ойконімії України» (м. Львів); монографію Володимира Сергійчука  «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (м. Київ).

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 23-25 червня.

Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка-2017 оголосять 25 червня. Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі.

Премія є щорічною і вручається з 2016 року. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком. У 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень.

Нагадаємо, що у 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографію Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», було визнано найкращою у номінації «за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук».

Міжнародна рада експертів визначить по три претенденти у двох номінаціях на здобуття Міжнародної премії  ім. Івана Франка у 2017 році.

Сьогодні, 4 квітня, Комітет Премії передав на розгляд Міжнародної експертної ради 20 наукових робіт, які претендують у 2017 році на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів протягом місяця, з дня отримання документів від Комітету Премії, мають визначити у кожній з номінацій не більше трьох робіт і передати іх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. Уразі відсутності достойних робіт, коли в котрійсь з номінацій усі наукові роботи набрали менше 4 позитивних висновків членів Ради експертів, Комітет Премії приймає рішення не присуджувати Премію в цій номінації. Тоді, на розгляд Міжнародного журі подаються наукові роботи в тій номінації, де Радою експертів визначено наукові роботи-номінанти.

Цього року, Міжнародне журі засідатиме у Відні. 23-25 червня у Віденському університеті відбудеться науково-міждисциплінарна дискусія, де буде оголошено  лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017.

Церемонія нагородження лауреатів премії відбудеться 27 серпня 2017 року на батьківщині Івана Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Нагадаємо, Міжнародну премію ім.Івана Франка присуджують дослідникам, наукові роботи, яких було подано до Комітету Премії науковими установами і роботи яких було визнано найкращими за оцінкою Міжнародного журі. Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Міжнародний фонд Івана Франка завершив прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка.

Список претендентів на премію у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики 2017 року нараховує 20 робіт. Наукові роботи було подано з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право, мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія. Роботи подано чотирма мовами: українською, англійською, польською та івритом.

Найважливішими критеріями відбору на премію є прозорість, професійна компетентність у своїй галузі та міжнародний рівень наукового дослідження.

Фонд завершив прийом робіт і приступив до формування номінаційних комітетів, до яких увійдуть по троє вчених з різних університетів світу. Вибрані роботи передадуть до Міжнародної експертної ради, яка має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке засідатиме з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні й буде оголошено лауреатів премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра  – у Дрогобичі –  27 серпня, у день народження Івана Франка.

Преміальний фонд премії формується за рахунок благодійних внесків від прихильників спадщини Івана Франка. У 2017 році премія становить півмільйона гривень для двох номінацій.

У номінації за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук представлені роботи:

1. Авторський колектив у складі: Юрій Макар; Михайло Горний; Віталій Макар; Анатолій Салюк (м.Чернівці)

Тритомна монографія «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915- 1945рр). Дослідження. Спогади. Документи. Монографія у ІІІ томах видана у 2011-1015рр) форматом 60х84/16 І том – 880 стор.; ІІ том – 900 стор.; ІІІ том – 960 стор.

Подання Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича

2. Анна БАРІКОВА (Київ)

Монографія «Електронна держава: нова ефективність урядування». Монографія видана у 2016 р.Формат 60х90/16.  223 стор.

Подання Київського національного  університету ім. Т.Шевченка

3. Моша ТАУБЕ (Єрусалим)

Монографія: «Логіка ожидовілих».  Монографія видана у 2016 р. 724 c.

Подання Єрусалимського  Hebrew університету, Ізраїль

4. Софія БОНЬКОВСЬКА (Львів)

Монографія «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х – XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості”».  Мoнографія видана у 2014 р.

Формат 60Х90/8. 590 стор. з ілюстраціями.

Подання Інституту народознавста  НАН України

5. Зоряна КІСІЛЬ (Львів)

Наукова робота «Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів».  Монографія видана у 2016 р. Формат 60х84/16, 848 стор.

Подання Львівського Державного університету внутрішніх справ

6. Олег ШАБЛІЙ (Львів)

Суспільна географія у 2 томах.  Книги видані у 2015 р. Формат 70х100/16. І том – 814 стор, ІІ том. – 706 стор

Подання Львівського національного  університету ім. І.Франка

У номінації за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики представлені наукові роботи:

1. Євген НАХЛІК (Львів)

Монографія «Перелицьований  світ Івана Котляревського: текст-інтертекст-контекст» Монографія видана у 2015 році. 543 стор. Формату 70×100 1/16.

Подання Інституту Івана Франка НАН України

2. Міхаель МОЗЕР (Відень, Австрія)

Монографія „Нові причинки до історії української мови“ . Монографія видана у 2016 році

Формат 60Х90 /16 668 стор.

Подання Інституту Славістики Віденського університету.

3. Інна ЦАРАЛУНГА (Хмельницький)

Акти Вижвівської міської книги XVII ст . Дослідження видане у 2015 р. Формат 80х90/16 170 стор.

Подання Хмельницького національного університету.

4. Григорій ВАСЯНОВИЧ (Львів)

«Прометей духа». Збірник наукових праць виданий у 2016 р. Формат 60х84/16  120 стор.

Подання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

5. Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ (Дрогобич)

Монографія  «Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954)». Монографія видана  у 2016 році. Формат 79х100 1/16, 696 стор.

Подання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.

6. Зоряна КУПЧИНСЬКА (Львів)

Монографія «Стратиграфія архаїчної ойконімії України». Монографія видана у 2016 р. Формат видання 84×108 1/16  1278 стор.; 56 картосхем.

Подання Львівського національного університету  імені І.Франка.

7. Володимир СЕРГІЙЧУК (Київ)

Монографія «Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства». Монографія видана у 2016 р. Формат 84×108 1/32 320 стор.

Подання Київського університету  сучасних знань.

8. Авторський колектив Керівник проекту Ярослава Конєва  (Ольшин, Польща)

Монографія «Культура українців на Вармії і Мазурах: традиція і сучасність (культурно-етнологічне дослідження)». Монографія видана у 2016 році.  370 стоp.

Подання Університету Вармсько-Мазурського в Ольштині.

9. Віктор КАРПОВ (Київ)

Наукове дослідження «Українська звитяга у символах».  Монографія видана у 2016 році, 421 стоp.

Подання Національної академії керівних кадрів культури  і мистецтв .

10. Андрій ТЕМЧЕНКО (Черкаси)

Монографія «Традиційні мантичні  практики: архаїка знакової системи».  Дослідження видане у 2015р. Формат 60х841/16. 111 стор.

Подання Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького

11. Андрій ТЕМЧЕНКО (Черкаси)

Монографія: «Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми».  Монографія видана у 2014р. Формат 60х84 1/16 572 стор.

Подання Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.

12. Віталій ТЕЛЬВАК, Василь ПЕДИЧ (Дрогобич)

Монографія «Львівська історична школа Михайла Грушевського».  Монографія видана у 2016 році. Формат 70×100/16; 440 стоp.

Подання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

13. Наталія СТОЛЯРЧУК (Луцьк)

Навчальний посібник  «Український авангард ХХ століття».  Навчальний посібник видано у 2015р. Формат 60х84 1/16. 182 стор.

Подання Східно-європейського університету ім. Л.Українки

14. Нестор МИЗАК, Андрій ЯРЕМЧУК (Чернівці)

Монографія «Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині».  Монографія видана у 2016 р. Формат 84х108 1/16. 320 стор.

Подання Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується  у двох номінаціях:  за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком.

У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографію Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», було визнано найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.

10 березня 2017 року у Києві відбулася прес-конференція «Міжнародна премія імені Івана Франка – претенденти 2017 року».

Під час заходу було оприлюднено список претендентів на здобуття Міжнародної премії імені І. Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.

Зокрема, на початку заходу, голова Правління Фонду Роланд Франко  зізнався, що мріє, щоб премія Івана Франка набула популярності подібної до премією Альфреда Нобеля. « Я розумію, що ця праця потребує багато зусиль. І ми вкладаємо у неї увесь свій час, кошти і натхнення. Ми впевнені, що Міжнародна премія Івана Франка є дуже важливою для просування України в цивілізований світ. І ця праця буде успішною, коли до неї долучаться мільйони українців по всьому світу» – вважає внук Великого Каменяра.

Директор Фонду Ігор Курус підбив загальні підсумки подачі документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році. Зокрема, він зазначив, що з 15 січня по 1 березня 2017 року на адресу Фонду було подано 21 наукову роботу з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право; мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія.

«Цього року ми отримали  у двічі більше наукових робіт,  ніж було подано у 2016 році.  Сподіваюся, що рівень конкуренції у 20117 році буде ще вищим, а Міжнародне журі, на засіданні у Відні, обере безсумнівного переможця Премії у кожній з номінацій», – зазначив директор Фонду.

Ігор Курус також наголосив, що премія  не державна, а преміальний фонд формується за рахунок благодійників, і в 2017 році він становить 500 тисяч гривень.

Член Правління Фонду, проректор Київського національного університету імені Т. Шевченка Володимир Бугров ознайомив з критеріями  і процесом визначення лауреатів премії, а також з претендентами на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».

«Зараз Фонд завершив прийом робіт і приступив до формування номінаційних  комітетів до яких увійдуть по 3 вчених з різних університетів світу. З визначених ними робіт Міжнародна експертна рада має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд  до  Міжнародного журі, яке буде засідати з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні і будуть оголошені лауреати премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься у Дрогобичі 27 серпня — у день народження Івана Франка», – підкреслив Володимир Бугров.

У свою чергу член Правління Фонду, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим розповів про претендентів на премію у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики», зазначивши, що остаточну кількість кандидатів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка буде визначено номінаційними комітетами, які відсіють можливі псевдонаукові подання.

«Міжнародна премія Івана Франка в галузі україністики сприяє залученню авторитетних гуманітаріїв сучасності до нового прочитання нашої тисячолітньої історії, осмислення унікальності і неповторності української культури та до виявлення особливостей збереження національної ідентичності у процесі соціокультурної глобалізації», – наголосив Ярослав Гарасим.

З переліком поданих на здобуття премії  можна ознайомитися на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: www.frankoprize.com.ua

Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується  у двох номінаціях:   за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.  Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком.

У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.

Прийом робіт та документів на Міжнародну премію ім. Івана Франка  закінчується завтра,  1 березня.

Після прийому документів,  Комітет Премії передасть наукові роботи на розгляд Номінаційних комітетів, які визначать відповідність робіт заявленим номінаціям. Роботи, які затвердять Номінаційні комітети, будуть передані на розгляд Міжнародній раді експертів, яка визначить по три претенденти на здобуття Премії у кожній з номінацій. 23-25 червня у Відні відбудеться засідання Міжнародного Журі, яке з трьох претендентів у кожній з номінацій обере лауреатів премії.

Нагадаємо,  що Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка.  Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році преміальний фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком Лауреата.