Міжнародна премія імені Івана Франка вже невдовзі здобуде високий престиж і матиме не менш вагому фінансову складову, що дозволить їй дорівнятися до Нобелівської.

Таке переконання висловив у п’ятницю Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – під час прес-конференції в Укрінформі.

“Нобелівська премія не одразу стала такою відомою і бажаною, як сьогодні. Хоча очевидно, що вона мала певні фінансові основи для того, щоб будувати грошовий фонд. Премія Франка також має певну основу, хоч і не таку потужну, як Нобелівська. Тому що у нас серед засновників немає розробників ядерної зброї і відомих хіміків, а все – гуманітарії. Але з часом, років за 5, за 10 ми піднімемо грошовий фонд, і він буде набагато вищий. Ми прагнемо до того, щоб грошова винагорода була не менша, ніж Нобеля. Якщо ми досягнемо цього за 50 років, а не за 100, як Нобель, це теж буде успіх”, – сказав Курус, відповідаючи на запитання кореспондента агентства. 

Водночас він підкреслив, що за перший рік існування премії вдалося проламати стіну недовіри серед західних вчених і “процес пішов” – зкожним роком про неї більше говоритимуть, вона ставатиме більш престижною і відповідно ростиме грошова винагорода.

“Нам важливо, щоб прихильниками преміїстало широке коло науковців, які є лідерами думки в своїх країнах. Вони поїдуть в свої університети і розкажуть про наші дискусії колегам. Таким чином, інформація про Україну зацікавить більше людей, і завтра уважніше приглядатимуться до того, що відбувається в Україні – не через призму Майданів, Чорнобильської аварії чи футболіста Шевченка, а через призму Франка, науки України”, – зазначив Курус.

Він додав, що Фонд Франка поширює інформацію про премію, що дало змогу залучити до співпраці кілька потужних університетів з Канади. Також Фонд має підтримку Світового конгресу українців, який є провідником україністики в світі.

“Зараз у нас період, коли ми будемо, як торік, розсилати листи в усі університети світу. Минулоріч нам вдалося отримати членів Номінаційного комітету від Японії аж до Канади. І члени комітету, й експерти з Міжнародної ради також пропагуватимуть премію, і ми отримаємо роботи і з цих країн. Нам, як науковцям, вдасться розбити кригу неправди про Україну, яка сьогодні продукується Росією”, – підкреслив директор Фонду.

Читайте також: Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії

Володимир Бугров, член правління Фонду, проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, додав: “У будь-якій справі, яка стосується науки, дуже важлива довіра. Вона грунтується на дотриманні певних процедур. У премії ми маємо своєрідне “сито”, яке дозволяє досягнути верхнього щабля найдостойнішим – як і у випадку з Нобелівським комітетом. Звісно, це тяглий процес, але з самого початку треба задавати найвищі критерії”.

15 січня 2017 року розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.

Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2017 року. Прийом Наукових робіт і супроводжуючих документів буде тривати до 1 березня 2017 року.

6 претендентів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено на початку травня 2017 року. А лауреатів Міжнародної Премії ім. Івана Франка оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме наприкінці червня у м. Відень (Австрія).

Премія вручається щорічно 27 серпня – у день народження Івана Яковича Франка у двох номінаціях: «За вагомі здобутки у галузі україністики» та «За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук».

Роланд Франко, голова Правління Фонду зазначив: « що Фонд робить усе, щоб забезпечити високий рівень конкуренції та безсумнівного переможця Премії. Тому усі необхідні процедури є відкритими з використанням найкращого міжнародного досвіду. Наша мета – популяризувати діяльність Івана Франка та спонукати учених з різних країн світу до проведення активних досліджень у галузі суспільних наук та україністики. Міжнародна премія імені Івана Франка має стати містком визнання української науки і культури. Бо Іван Франко — це найкращий «фронтмен» просування позитивного іміджу про Україну у світі».

Ігор Курус, директор Міжнародного фонду Івана Франка повідомив, що преміальний фонду 2017 році становитиме 500 тис. гривень та зауважив, що окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і пам’ятний нагрудний золотий знак (медаль).

Директор Фонду також наголосив, що на здобуття Премії роботи науковців подають академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

Член Правління Фонду, проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Володимир Бугров, ознайомив журналістів з вимогами прийому наукових робіт на здобуття Премії та звернув увагу, що роботи претендентів мають містити ISBN. А довідка про автора та розширена анотація до наукової роботи, що подається на здобуття Премії, мають бути подані українською та англійською мовами.

З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фундації: www.frankoprize.com.ua. Роботи на здобуття премії слід надсилати на поштову адресу: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф.15 або на електронну адресу: frankofund@ukr.net.

Нагадаємо, що першим лауреатом Премії став архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар у номінації «за визначний особистий внесок у розвиток соціально-гуманітарних наук» за наукову монографію «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму.

У понеділок, 10 жовтня 2016 року у Львові відбулося засідання Правління Міжнародного фонду Івана Франка.

Члени правління затвердили Календарний план на 2017 рік, а також внесли зміни до положення Премії.

У заході взяли участь: Ігор Курус, директор Міжнародного фонду Івана Франка; Алоїс Волдан, Професор Віденського університету, директор Інституту славістики (Австрія); Роман Мних, Професор Природничо гуманітарного університету у м. Седльце, заступник директора Інституту неолінгвістики (Республіка Польща); Ярослав Гарасим, Доктор філологічних наук, професор, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка; Борис Бунчук, Доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича; Володимир Антофійчук, Доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича; Михайло Шалата, Кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького університету; Євген Нахлік, Доктор філологічних наук, професор, Директор інституту Івана Франка НАН України; Тамара Смовженко, Професор, «Почесний професор Міжнародного Віденського університету», доктор економічних наук, Голова Правління Львівського Товариства у Києві.

Сьогодні, 22 вересня 2016 року, у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відкрився Міжнародний науковий конгрес: “Іван Франко: Я єсть пролог…” ( до 160 річчя від дня народження).

Голова правління Міжнародного фонду Івана Франка – Роланд Франко у вітальному слові подякував усім науковцям, які вивчають науковий доробок Івана Франка і потроху знімають з постаті Великого вченого пил радянщини і партійної ідеології.

” Ми маємо згадати і розповісти світу про істині наукові здобутки Франка, які забуті, не вивчені і лежать в музейних архівах. Бо його праці містять доктрину перетворення Украіни у заможну, сильну і процвітаючу країну”,- наголосив Роланд Франко.

Онук Великого Каменяра також повідомив науковців про створення Міжнародного фонду Івана Франка, започаткування преміі імені Івана Франка, яка охоплює всі соціально-гуманітарні знання.

Наприкінці свого виступу, Роланд Франко висловив щиру вдячність керівництву Львівського національного університету ім. Івана Франка за щоденну працю у вихованні молоді на благо розвитку Украіни.

” Хочеться сподіватися, що дякуючи вашим вихованцям, я ще побачу Украіну, про яку Франко писав ” та прийде час і ти огнистим видом засяєш у народі вольних колі, труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, покотиш Чорним морем гомін волі і глянеш, як хазяїн домовитий, по своїй хаті і по своїм полі”,- зазначив Голова правління Фонду Івана Франка.

27 серпня в м. Дрогобичі відбулось вручення Міжнародної премії імені Івана Франка, першим лауреатом якої в номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук” став Блаженніший Любомир, архиєпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви. Колишній предстоятель УГКЦ отримав високу відзнаку за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”.

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка у своєму виступі зазначив, що коли задумували створення премії, то сподівалися не лише піднести наукові здобутки Івана Франка, які забуті, не вивчені і лежать в музейних і архівних запасниках, але й продемонструвати світові, що Україна не терра інкогніто; що Україна має геніїв, якими може пишатися.

“Премію імені Івана Франка було названо міжнародною, бо він це заслужив. Мрію, щоб премія стала відомою у всьому світі і, поряд з премією Альфреда Нобеля, стала достойною і бажаною винагородою вченим з різних країн світу за дослідження в соціально-гуманітарних науках та україністиці”,- наголосив Роланд Франко.

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що організатори зробили все, щоб забезпечити високий рівень конкуренції і мати безсумнівного переможця Преміі.

На церемонії нагородження були присутніми й члени міжнародного журі з Німеччини та Словаччини, представники влади та громадськість.

Відтак члени міжнародного журі – професор Микола Мушинка і професор Альфред Шпрьоде – розповіли про критерії, згідно яких оцінювались наукові праці. До складу ради увійшли науковці з 4 країн. На номінацію премії були подані 14 монографій з богослов’я, історії, філософії, культурознавства, літературознавства, етнології і україністики..

“Хочу зазначити, що цьогорічний Лаурет премії зробив вагомий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук, зокрема богослов’я, тому заслуговує на таке визнання”, – сказав Микола Мушинка професор Прешівського університету в Словаччині, даючи оцінку науковій праці Блаженнішого Любомира.

За словами Альфреда Шпрьоде, професора Університету Мюнстера в Німеччині, монографія “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму” була захищена Блаженнішим Любомиром як докторська дисертація в 1972 році в Папському урбаніанському університеті в Римі. Наукова праця була написана англійською мовою, а в 2015 році за сприяння Львівського національного університету імені Івана Франка була перекладена української мовою. Перекладачі актуалізували текст праці таким чином, що впровадили у неї найновішу бібліографію.

Відтак відбулась церемонія вручення нагороди Лауреату. Оскільки з об’єктивних причин Блаженніший Любомир Гузар не зміг прибути на захід, він уповноважив прийняти нагороду, а відтак в його імені зачитати подячне слово, владику Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького УГКЦ.

У своєму слові Блаженніший Любомир подякував членам журі за те, що головну нагороду вирішили вручити за працю про митрополита Андрея Шептицького. “Митрополит Андрей – це постать, яка заслуговує на особливу увагу. Я вважаю, що нам важливо не тільки знати про Митрополита. Далеко важливішим є, щоб, пізнавши його багатосторонні діяння, ми старались його наслідувати”, – наголосив лауреат. Блаженніший Любомир висловив подяку також ректорату й науковим працівникам Львівського національного університету, завдяки ініціативі і праці яких ця книга вийшла у світ.

З вітальним словом до присутніх також звернувся голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, мер міста Дрогобич Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного університету ім.І.Франка надія Скотна.

Завершилась перша частина церемонії вручення міжнародної премії покладенням квітів до пам’ятника Івана Франка.

Міжнародна премія імені Івана Франка започаткована Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко. У цьому році на здобуття премії було подано 14 наукових робіт з трьох країн Європи у восьми наукових дисциплінах. Міжнародна премія вручається у двох номінаціях: “ за вагомий особистий внесок у розвиток україністики” та “ за вагомий особистий внесок у розвиток соціально-гуманітарних наук”. У 2016 році премію було присуджено лише у одній номінації. Лауреат преміі визначався на трьох етапах, де наукові роботи оцінювалися номінацій ними комітетами, потім Радою експертів і Міжнародним журі.

Місце проведення: м. Дрогобич, с. Нагуєвичі (Дрогобицького району)
Дата проведення: 27 серпня 2016 року (субота)
Час проведення: 10:00 -16:00 год.

10:00-11:00
Покладання квітів біля пам’ятника Івана Франка у с.Нагуєвичі

12:00 – 13:50
Церемонія нагородження Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка (м. Дрогобич, Народний дім (вул. І.Франка, 20)

14:00-14:30
Покладання квітів біля пам’ятника Івана Франка у м. Дрогобичі Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка (м. Дрогобич, площа І.Франка)

14:30-16:00 Концерт на вулиці біля пам’ятника І.Франка (Площа Івана Франка)

14:30-15:00
Прес-конференція Лауреата премії (Приміщення Народного дому (м. Дрогобич, вул. І.Франка, 20)

15:10-15:40
Презентація монографії Лауреата премії у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка (Зала Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (м.Дрогобич, вул. І.Франка, 24)

16:00-17:00
Благодійний прийом з нагоди Дня народження Івана Франка (по запрошеннях)

• Алоїс Волдан,  професор Віденського університету, заступник Директора Інституту славістики (Австрія) – голова журі;
• Роман Мних,  заступник директора Інституту неолінгвістики, професор Природничо гуманітарного університету у м. Седльце, (Польща);
• Альфред Шпрьоде, професор Університету Мюнстера (ФРН);
• Микола Мушинка, Академік НАН України, професор Прешівського університету (Словаччина);
• Мирослав Сополига, доктор історичних наук, директор Музею української культури у Свиднику (Словаччина);
• Агнешка Матусяк, професор Вроцлавського університету, завідувач кафедри україністики (Польща);
• Петер Штьогер, професор Інсбрукського університету (Австрія);
• Ярослав Гарасим, проректор Львівського університету ім. І.Франка, професор (Україна);
• Володимир Антофійчук, професор Чернівецького національного університету ім. В.Стефаника (Україна);
• В’ячеслав Кушнір, професор Одеського університету ім. Мечнікова (Україна);
• Михайло Шалата, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. І.Франка (Україна);
• Ульріх Шмід, професор  Університету Санкт Галлена (Швейцарія).

Відповідно до Положення,  журі формується з урахуванням міждиспиплінарності та паритетності наукових дисциплін, які представлені науковими роботами-номінантами; до складу Журі входять науковці, що вільно володіють мовами, які відповідають мовам оригіналу наукових робіт-номінантів; члени Журі мають мати науковий ступінь не нижче доктора наук і бути незалежними та об’єктивними у відборі лауреата.

5 серпня 2016 року у Віденському університеті ( Відень, Австрія) цей склад Міжнародного журі обрав першого лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.  У номінації  “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук” найвищі оцінки журі отримала монографія Блаженнійшого Любомира Гузара, під назвою “Андрей Шептицький Митрополит Галицький провісник екуменізму”.

Нагадаємо, що церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2016 року на батьківщині Івана Франка у місті Дрогобич ( Львівська область, Україна).