Останні новини

Українська гуманітаристика: хто цьогоріч претендує на премію Івана Франка

10 березня 2017 року у Києві відбулася прес-конференція «Міжнародна премія імені Івана Франка – претенденти 2017 року».

Під час заходу було оприлюднено список претендентів на здобуття Міжнародної премії імені І. Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.

Зокрема, на початку заходу, голова Правління Фонду Роланд Франко зізнався, що мріє, щоб премія Івана Франка набула популярності подібної до премією Альфреда Нобеля. « Я розумію, що ця праця потребує багато зусиль. І ми вкладаємо у неї увесь свій час, кошти і натхнення. Ми впевнені, що Міжнародна премія Івана Франка є дуже важливою для просування України в цивілізований світ. І ця праця буде успішною, коли до неї долучаться мільйони українців по всьому світу» – вважає внук Великого Каменяра.

Директор Фонду Ігор Курус підбив загальні підсумки подачі документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році. Зокрема, він зазначив, що з 15 січня по 1 березня 2017 року на адресу Фонду було подано 21 наукову роботу з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право; мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія.

«Цього року ми отримали у двічі більше наукових робіт, ніж було подано у 2016 році. Сподіваюся, що рівень конкуренції у 20117 році буде ще вищим, а Міжнародне журі, на засіданні у Відні, обере безсумнівного переможця Премії у кожній з номінацій», – зазначив директор Фонду.

Ігор Курус також наголосив, що премія не державна, а преміальний фонд формується за рахунок благодійників, і в 2017 році він становить 500 тисяч гривень.

Член Правління Фонду, проректор Київського національного університету імені Т. Шевченка Володимир Бугров ознайомив з критеріями і процесом визначення лауреатів премії, а також з претендентами на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».

«Зараз Фонд завершив прийом робіт і приступив до формування номінаційних комітетів до яких увійдуть по 3 вчених з різних університетів світу. З визначених ними робіт Міжнародна експертна рада має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке буде засідати з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні і будуть оголошені лауреати премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься у Дрогобичі 27 серпня — у день народження Івана Франка», – підкреслив Володимир Бугров.

У свою чергу член Правління Фонду, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим розповів про претендентів на премію у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики», зазначивши, що остаточну кількість кандидатів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка буде визначено номінаційними комітетами, які відсіють можливі псевдонаукові подання.

«Міжнародна премія Івана Франка в галузі україністики сприяє залученню авторитетних гуманітаріїв сучасності до нового прочитання нашої тисячолітньої історії, осмислення унікальності і неповторності української культури та до виявлення особливостей збереження національної ідентичності у процесі соціокультурної глобалізації», – наголосив Ярослав Гарасим.

З переліком поданих на здобуття премії можна ознайомитися на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: www.frankoprize.com.ua

Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком.

У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.

Останній день подачі заявок на Міжнародну премію ім. Івана Франка

Прийом робіт та документів на Міжнародну премію ім. Івана Франка закінчується завтра, 1 березня.

Після прийому документів, Комітет Премії передасть наукові роботи на розгляд Номінаційних комітетів, які визначать відповідність робіт заявленим номінаціям. Роботи, які затвердять Номінаційні комітети, будуть передані на розгляд Міжнародній раді експертів, яка визначить по три претенденти на здобуття Премії у кожній з номінацій. 23-25 червня у Відні відбудеться засідання Міжнародного Журі, яке з трьох претендентів у кожній з номінацій обере лауреатів премії.

Нагадаємо, що Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році преміальний фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком Лауреата.

Любомир Гузар: Міжнародна премія імені Івана Франка дуже важлива!

Блаженніший Любомир, колишній предстоятель Української греко-католицької церкви, перший лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка в інтерв’ю розповів про екуменізм*, який сьогодні є дуже важливим для об’єднання християн, про формування сучасної мирної України та про важливість такої нагороди, як Міжнародна премія імені Івана Франка.

Ваше Блаженство, у 2016 році Ви стали першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка. Чим для Вас є ця нагорода?

– Свою дисертацію про екуменічну діяльність митрополита Андрея Шептицького я написав і захистив ще у 1972 році. Вона була написана англійською мовою у Папському Урбаніянському університеті в Римі – це мій докторат. Коли я приїхав в Україну у 90-х роках, я робив багато спроб, щоб перекласти її на українську мову. Переклад зробили, але нагоди видати не було. І лише у 2015 році завдяки колективу Львівського національного університету імені Івана Франка було зроблено цей переклад і видано книгу.

Щодо нагороди, то я був неймовірно здивований. Для мене це була велика несподіванка, що моя праця одержала таку високу оцінку міжнародного журі. Знаєте, у мене перша думка була така, мушу щиро сказати: «Ой шкода, що це сталося не 40 років тому. Бо, напевно, молодшому чоловікові то була б велика радість…. Мені вже, пристареному життям, це інакше виглядає». Але все ж таки була це дуже велика несподіванка. Звичайно, що я вдячний тим, хто робив цей вибір і хто зробив цю премію.

Ваша праця була написана понад 40 років тому і стосується екуменізму. Як Ви вважаєте, чи є актуальною ця тема для сьогодення?

– Знаєте, ця тема є дуже актуальною. Але є велика різниця між 70-ми роками і сьогоденням. Для мене особисто різниця полягає в тому, що дуже багато змінилося. Зараз є доступ до певних документів, які я не мав нагоди бачити раніше, коли писав свою докторську працю. На жаль, мені сьогодні важко щось доповнювати, але я щиро надіюся, що молодші науковці займуться цим. Також є інша атмосфера – українська. Вона з одної сторони дуже позитивна, бо українська, а з другої сторони, ця атмосфера могла би бути кращою, якби у нас більше діялося у напрямку об’єднання християн в Україні, над чим так дуже працював у свої часи митрополит Шептицький.

Представники Міжнародного фонду Івана Франка вважають, що саме через просування премії у науковий світ українська гуманітаристика може отримати нові стимули для розвитку. Ви поділяєте такі очікування?

– Та певно, що так! Я дуже тішуся, що існує такий міжнародний фонд, бо нам це потрібно! Ми стільки років були під окупацією, де окупанти цілком не цікавилися тим, щоб розвивати нашу науку, щоб ми краще пізнавали свою історію і, взагалі, краще могли розуміти себе… Тепер маємо цю нагоду (ред. – Міжнародну премію ім. Івана Франка) і я думаю, що це надзвичайно важливо, і Богу дякувати, що така ініціатива існує. І дай Боже, щоб вона розвивалася і щоб знаходилися молоді науковці, які будуть опрацьовувати теми, які є для нас, для українців, дуже-дуже важливими.

На думку багатьох вчених, старт Міжнародної премії імені Івана Франка є доволі вдалим. Ваше Блаженство, що, на Вашу думку, мають зробити ініціатори премії, щоб вона стала бажаною нагородою для науковців світу?

– Я думаю, що вже сам факт існування, вишукування і нагородження творів, які справді є корисними для української науки і для української свідомості – це вже є дуже великою заслугою.

Що зробить премію більш атрактивною? Я думаю, що популярність її буде рости. Моя мрія, щоб Міжнародна премія ім. Івана Франка росла… Щоб монографії, які будуть взяті до розгляду, а пізніше – до нагородження, щораз були на кращому, вищому рівні. Думаю, в комплексі таких заходів ця нагорода буде набирати більшого престижу!

Довідка:

Любомир (Гузар) – Верховний Архиєпископ-Емерит — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Римської церкви, з титулом малої базиліки Святої Софії у Римі.

Народився 26 лютого 1933 року у м. Львові.

2001 року на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ вибраний Верховним Архиєпископом – предстоятелем УГКЦ і, того ж року поставлений Папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.

10 лютого 2011 року зрікся з уряду Верховного Архиєпископа УГКЦ.

Сьогодні займається активною громадською діяльністю. Зокрема є одним із учасників Ініціативної групи «Першого грудня».

*екуменізм – рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.

Премія Івана Франка: півмільйона за наукові досягнення!

Роланд Франко, онук українського класика Івана Франка, все своє життя присвятив популяризації творчої спадщини діда. Пан Роланд є останнім нащадком, хто носить прізвище Франко в Україні, тому він робить усе, щоб донести до найширшого загалу правдивий образ велета духу, апостола правди та великого каменяра.

У свої 84 Роланд Франко є головою правління Міжнародного фонду Івана Франка, який було засновано за його ініціативи у 2015 році. Чим займається очолюваний ним Фонд запитаємо у самого пана Роланда.

Міжнародний Фонд Івана Франка був створений у 2015 році. Це була ваша ініціатива?

Так. Я давно хотів щось створити в пам’ять про діда. Щоб не тільки Україна, але увесь світ дізнався про те, хто такий Іван Франко і що він мав і має передавати своїм науковим та ідейним спадкоємцям. Сьогодні першочерговим завданням Фонду — це Міжнародна премія імені Івана Франка, яка б дала нам не лише краще пізнати Франка, а насамперед звернути увагу на гуманітаристику в Україні та світі.

Премій Франка в Україні є чимало, можете розповісти про Вашу Міжнародну премію і кому її вручають?

Міжнародна премія імені Івана Франка є щорічною, недержавною нагородою і має 2 номінації – за вагомі здобутки у галузі україністики та у галузі соціально-гуманітарних наук. Лауреатом премії може стати будь-який дослідник з будь-якої країни світу, які мають дипломатичні стосунки з Україною. Роботи можуть подавати академічні установи та вищі навчальні заклади, також можуть подавати роботи лауреати премії попередніх років.

Але чому Міжнародна премія імені Івана Франка є такою важливою?

Премія є новим явищем для поступу української науки і, України в цілому. Це – своєрідний ліфт, який має витягнути українську науку з радянщини і академічної корупції. Водночас, премія відкриває Україну для науковців – лідерів громадської думки на Заході. Через те, премія має стати своєрідним “вікном в Україну” для гуманітаріїв світу. І це вкрай важливо для становлення України, особливо сьогодні під час російської агресії! Ми усе робимо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка поряд з премією Альфреда Нобеля стала найбажанішою нагородою науковців світу!

Висока мета? Хтось Вам у цьому допомагає?

Ми сподіваємося на благодійні внески шанувальників Франка і української науки. На сьогодні ми можемо забезпечити Преміальний фонд на рівні 500 тисяч гривень. Для прикладу Державна премія імені Т.Шевченка становить лише 190 тисяч гривень. Але ми бажаємо забезпечити об’єктивне оцінювання робіт, високу конкуренцію і високу вартість премії, яка б зацікавила світову наукову еліту. І тут ще треба попрацювати.

А хто і як може внести ці внески?

Будь яка людина може внести свій внесок у преміальний фонд. На сайті Фонду www.frankoprize.com.ua є банківський рахунок, на якому акумулюються кошти.

Лауреатом попередньої Міжнародної премії імені Франка став Любомир Гузар?

Так, першим переможцем у минулому році був визнаний Блаженніший Любомир Гузар за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901 – 1944) провісник екуменізму”. Я гадаю, що ми отримали дуже хорошого і безапеляційного лауреата. Ми отримали дуже жваву і глибоку дискусію у Відні. Найважливіше те, що науковий світ почав визнавати премію.

Прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка розпочався з 15 січня 2017 року і триватиме до 1 березня, скільки робіт уже надійшло?

На сьогодні, ми маємо вже 10 наукових робіт, які будуть боротися за премію. Але час ще є, тому ми завжди відкриті і чекаємо роботи до 1 березня. Хто зацікавиться і матиме бажання подати свою роботу на премію, зможе знайти більше інформації на нашому сайті – www.frankoprize.com.ua.

Засідання журі знову плануєте проводити у Відні?

Так, згідно нашого календарного плану, 23-25 червня у Відні відбудеться засідання міжнародного журі де буде визначено лауреатів. 27 серпня, у день народження Івана Франка, ми сподіваємося вітати переможців, яких будемо нагороджувати премією і золотим знаком Лауреата.

Які ще завдання ставить перед собою Фонд Франка?

Фонд – це недержавна установа, ми не можемо робити багато речей одночасно, але ми можемо їх стимулювати. Нашим досягненням у 2016 році, окрім вручення премії, було ще відкриття у Києві квартири-музею родини Івана Франка.

Ми робимо багато речей. Але найбільше приділяємо сил та уваги Премії. Я дуже хочу, щоб українці розуміли, що Іван Франко усе своє життя працював саме для них.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про початок конкурсу на найкращий силуетний портрет Івана Франка

До участі в конкурсі запрошуються усі бажаючі. Роботи слід надсилати на електронну адресу (frankofund@ukr.net), або поштову адресу Фонду (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15) з поміткою «силует».

Міжнародний фонд Івана Франка прийматиме роботи з 1 лютого по 1 березня 2017 року.

Директор Фонду Ігор Курус повідомив, що для учасників конкурсу встановлюється три премії: 3 тис. грн., 2 тис. грн. та 1 тис. грн. відповідно.

«Силует має відповідати мистецтвознавчим вимогам, має бути оригінальним, що забезпечуватиме його пізнаваність та візуальну ідентифікацію із зображенням Івана Франка; має бути контурним, легким у відтворенні; має бути зображеним на білому фоні та містити зображення І. Франка у профіль», – зауважив Ігор Курус.

Детальна інформація про конкурс, а також вимоги до силуетного портрету Івана Франка містяться на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2017/01/20/poryadok-provedennya-konkursu-na-najkraschyj-syluetnyj-portret-ivana-franka/.

Лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка в КНУ ім. Т.Шевченка

У четвер, 15 грудня 2016 року в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

По волі Блаженнішого Любомира Гузара, лекцію в Університеті прочитав Степан Павлюк – академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства НАН України, професор, та Владика Гліб Лончина – єпископ Української Греко-Католицької Церкви, єпарх Єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні, апостольський візитатор для українців греко-католиків Ірландії.

У заході також взяли участь: Роланд Франко, Голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Володимир Бугров, проректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Ігор Курус, директор Фонду.

Нагадаємо, що згідно з положенням Міжнародної премії ім. Івана Франка, Лауреат, протягом шести місяців після вручення йому Премії має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи.

У Києві відкрили квартиру-музей родини Івана Франка

25 листопада 2016 року відбулося урочисте відкриття квартири-музею родини Івана Франка у Києві та презентовано виставку картин Тараса Франка.

Головна мета музею – уславлення сміливості, патріотизму, волелюбності Івана Франка та його родини. Життя Франків – це приклад самовідданого служіння своєму народу у вирі щоденної боротьби за правду і справедливість.

Цей музейний заклад створено в будинку, куди в 1950 році радянська влада насильно переселила родину Тараса Франка зі Львова.

У цій квартирі мешкала вся родина Тараса Івановича. До 2015 року нею опікувалась і в ній жила дочка Тараса і сестра Роланда — Дарія-Любомира.

Музей складається із двох залів, де містяться архівні документи, фотографії з сімейного архіву. Тут розміщена меморіальна кімната, де частково відображено побут родини Тараса Франка, предмети інтер’єру, документи та праці Тараса, Зіновії, Дарії та Роланда Франків. Також представлено експозицію, присвячену дітям Івана Франка: Андрію, Петру, Тарасу та Анні, життя яких пов’язане з Києвом.

Відзначимо, що музей створено за ініціативи онука Івана Франка – Роланда, а організатором заходу виступив Міжнародний фонд Івана Франка.

Неординарні Франки

Діти Франка — визначні особистості. Тарас — кандидат філологічних наук, перекладач. Ентузіаст розвитку спорту в Галичині, педагог, журналіст, винахідник, художник. Петро — педагог, письменник, науковець-хімік, засновник спортивного товариства “Україна”, співзасновник “Пласту”. Анна — активна громадська діячка, активіста Червоного Хреста.

Франки були не тільки хорошими гуманітаристами, вони були ще й спортсменами. Мало хто знає, що діти Франка були засновниками спортивних товариств. Вони перші, хто видав в Україні книжки про “шведську руханку” — фізкультуру, — розповів Ігор Курус.

Онуки Івана Франка, діти Тараса, продовжили славні традиції свого роду. Зиновія-Ростислава — кандидат філологічних наук, громадська діячка, відкрито виступала на підтримку заарештованих шістдесятників, за що була репресована радянською владою. Дарія-Любомира — також кандидат філологічних наук, “хранителька” спадку родини Франків. Роланд -Олександр — кандидат технічних наук, має 50 наукових праць та винаходів.

Завдяки його авторитету Україна безкоштовно отримала від Великої Британії полярну станцію Академіка Вернадського (раніше — ім. Фарадея) на Південному полюсі. Нині пан Роланд — голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, ініціатор міжнародної премії імені Івана Франка (яку минулого року, до слова, отримав Любомир Гузар).

Про музей-квартиру

Це звичайна київська квартира. Щоправда, у самому центрі, поряд з Оперним театром. Високі стелі, широкі коридори, просторі кімнати. І — відсутність модного чи навіть просто — свіжого ремонту. Так, це не еклектичні хороми януковичів-пшонок. Але змісту у цих стінах значно більше.

Експозиція розміщена у двох кімнатах. На стінах — картини, зокрема — пензля Тараса Франка. Він багато писав ілюстрацій до батькових творів. Створив також портрет самого Івана Яковича. Всі написи на картинах – оригінальні, написані рукою самого автора.

Уздовж стін — стенди з книгами, документами, фотографіями, друкованими роботами, листами. Є також робочий стіл Тараса Івановича і друкарська машинка “Континенталь”. Не оригінальна, але саме така, яку свого часу він замовив у Польщі, про що упорядники музею дізналися з листів Тараса до сестри.

Серед інших експонатів музею — оригінальна фотографія, де молоді Петро і Тарас Франки серед товариства “Сокіл”, фотографія з одруження Тараса і Катерини Франко-Фалькевич. Виставлені також оригінал книжки “Перша українська практична кухня” Ольги Франко, машинопис твору “Вчителька” Анни Франко, який не був опублікований.

Всі меблі, які є у квартирі-музеї — оригінальні, часів Івана і Тараса Франка. Деякі з них привезені Тарасом зі Львова.

Насправді це далеко не всі цікавинки, що є у музеї. Але доторкнутися до історії краще особисто.

Про майбуття

Квартира-музей відкриється для відвідувачів вже наступного тижня. За словами Ігоря Куруса, пускатимуть невеликі групи, оскільки приміщення належить до житлового фонду міста, тому є свої особливості у відвідуванні.

Але на цьому ідеї і активність франкознавців не зупиняються.

“Сподіваємося, що мрія Роланда Тарасовича про те, що в Києві постане Франко в повноформатному пам’ятнику і з великим музеєм — здійсниться”, — висловив сподівання Ігор Курус.

Зазначимо, що квартиру-музей освятив архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків, якому співслужив секретар єпархіального управління протоієрей Андрій Безушко.

Лекція лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка у Чернівецькому університеті

У четвер, 17 листопада 2016 року у Червоній залі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича відбулася лекція по монографії Блаженнійшого Любомира Гузара «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», як Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

По волі Блаженійшого кардинала та Верховного Архієпископа-емерита Любомира лекцію прочитав академік Національної академії наук України, директора Інституту народознавства НАН України, професора, завідувача кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Степана Павлюка.

У заході також взяли участь директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус та доктор філологічних наук, професор філологічного факультету, письменник Борис Бунчук.

Ігор Курус подякував Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, який очолює ректор Степан Мельничук, за співпрацю і підтримку премії. А також повідомив, що з 15 січня наступного року Фонд розпочне прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року.

У своїй доповіді, академік Степан Павлюк виклав основні тези праці Блаженнішого Любомира Гузара. Зокрема він підкреслив, що основною ідеєю монографії є єднання: «без єдності у суспільстві і зближення християнських церков в Україні неможлива реалізація екуменічної ідеї, принаймні, суспільний рух за її втілення міг би стати серцевинною компонентою успішного шляху до державності»,- зазначив доповідач.

Урочиста академія відбулася у 5-ому, центральному корпусі університету, де 125 років тому ступав студент Іван Франко.

Відбулася лекція по монографії Любомира Гузара

3 листопада 2016 року в Університеті Банківської справи Національного Банку України відбулася лекція Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

Оскільки за станом здоров’я, Любомир Гузар не зміг прибути на захід, по волі Блажейнішого, лекцію прочитав академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства НАН України, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національногоуніверситету «Львівська політехніка» – Степан Павлюк.

Нагадаємо, що згідно з Положенням Міжнародноі преміі ім.Івана Франка, лауреат, протягом шести місяців після вручення йому Премії має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи.

У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнійшого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.