Події

Друзі Міжнародного фонду Івана Франка запрошують на благодійний аукціон

22 березня у Львові відбудеться Перший благодійний вечір і аукціон на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка.

Захід відбудеться 22 березня о 15:00 у Львівському Палаці графів Потоцьких на вул. М. Коперника, 15.

Зокрема, до уваги гостей вечора буде представлено музично-поетичну композицію за поезією Івана Франка «Зів’яле листя» – Театралізоване дійство «Щоденник душевного стану» у виконанні народного артиста України Богдана КОЗАКА, акторів Першого українського театру – заслуженої артистки України Олени КРИЛОВОЇ та Лесі ШКАП’ЯК.

По завершенню вистави відбудеться відкритий аукціон , ведучою якого буде заслужена артистка України Ірма ВІТОВСЬКА.

Захід благословив Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав і передав для аукціону спеціальний лот – ікону Святого Миколая Чудотворця. З іншими лотами  можна ознайомитися тут.

Для гостей заходу Організатори також підготували «тихий» аукціон та лотерею з чудовими подарунками від партнерів заходу. По завершенню аукціону відбудеться Благодійний прийом від друзів Міжнародного фонду Івана Франка.

Усі виручені кошти будуть спрямовані на підтримку всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» та наповнення преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка.

Програма вечора. 

Замовити квиток можна за телефоном: 0667111284

 

Міжнародна премія ім. Івана Франка 2020

Комітет Премії приймає наукові роботи з 15 січня до 1 березня 2020 року.

З умовами участі у конкурсі  можна ознайомитися тут.

Обов’язковою умовою участі у конкурсі є заповнення електронної  форми.

Три екземпляри наукової роботи у друкованому вигляді з автографом автора слід надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Як подати наукову роботу на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році дивіться у  відео інструкції.

Вибір року: в Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію Івана Франка

З 15 січня Фонд Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 році. Про це повідомив директор фундації Ігор Курус.

Обов’язковою умовою участі є заповнення електронної  форми. А три екземпляри наукової роботи у друкованому вигляді з автографом автора слід надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

«Наукові роботи-претенденти мають мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. Монографії мають бути опубліковані у 2017-2019 роках та мати ISBN», – наголосив директор Фонду І. Франка.

Комітет премії прийматиме наукові праці з 15 січня до 1 березня 2020 року. З умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка можна ознайомитися за посиланням http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 і 2019 роках – 400 тисяч гривень) та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

Лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка Марія Ґрація Бартоліні прочитала лекцію у Львівському університеті

11 грудня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч із лауреаткою Міжнародної премії імені Івана Франка, професоркою  Міланського університету Марією Ґрацією Бартоліні. У рамках свого візиту Марія Ґрація Бартоліні провела для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену аналізу філософського бачення Григорія Сковороди в загальноєвропейському контексті. Під час лекції професорка також презентувала свою монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди», за яку була удостоєна премії.

Марія Ґрація Бартоліні – італійська славістка і дослідниця українських ранньомодерних текстів. На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, яке відбувалося 28-29 червня в Інституті славістики Віденського університету (Австрія), Марію Ґрацію Бартоліні було обрано лауреаткою премії у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики». До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована у 2015 році Міжнародним фондом Івана Франка і щорічно присвоюється за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премія має на меті спонукати науковців з усього світу до вивчення україністики, соціально-гуманітарних наук, а також наукової та творчої спадщини Івана Франка.

Перед початком лекції до вступного слова запросили декана філологічного факультету, професора Святослава Пилипчука, який входив до складу журі конкурсу. Він детальніше розповів про значення та мету премії та про лауреатів минулих років.

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус розповів про ідею премії, а також ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи. За словами Ігоря Куруса, цьогоріч на розгляд журі було подано 27 наукових робіт, які охоплювали 13 наукових дисциплін. Свої пропозиції щодо номінацій подали представники 22 університетів Канади, Данії Сербії, України та інших держав. Цьогоріч журі прийняло рішення обрати переможця лише в одній номінації – «За вагомі досягнення в галузі україністики».

Марія Ґрація Бартоліні розпочала свою лекцію із презентації книги «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди». Вона зазначила: «У книзі я зосередила увагу на аналізі того, чим Сковорода завдячує неоплатонічній думці у християнській інтерпретації». До уваги було взято творчість улюблених авторів Григорія Сковороди, перелік яких наводить його учень, а згодом уточнює та доповнює сам Григорій Сковорода. Це, зокрема, твори Філона Александрійського, Климента Александрійського, Ойгена, Максима Сповидника, Августина, Григорія Великого та інших. За словами авторки, «пошук відповідностей та текстуальних аналогій між творами українського письменника та мислителів, яких він найбільше любив і читав, у книзі поміщається у чіткі інтерпретаційні рамки».

Відкрита лекція лауреатки для студентів Львівського університету мала назву «Просторові метафори пізнання самих себе у творчості Сковороди: біблійні та патристичні джерела» і була зосереджена на аналізі деяких аспектів сковородинського пізнання самого себе. Авторка підняла питання філософських засад процесу самопізнання у творчості Григорія Сковороди. «Якщо детально розглянути метафоричне полотно діалогів, які присвячені темі пізнання самого себе, можна побачити, що більшість метафор, застосованих Сковородою до опису самопізнавального процесу, тяжіють до просторового протиставлення внутрішнього і зовнішнього, поверхового і глибинного, закритого і відкритого. Іншими словами, текстове представлення пізнання самого себе основується на просторовій метафоризації процесу, з допомогою якого, за неоплатонічною діалектикою, матерія повертається до Бога», – розповіла лекторка. Свій виступ Марія Ґрація Бартоліні зосередила на доведенні думки про те, що пізнавати самого себе означає рухатися з якогось місця, що відповідає найнижчому ступеню психологічної автентичності, в напрямку до більш автентичного буття – домівки «я». Професорка розглянула проблему діалектики внутрішнього-зовнішнього у творчості Сковороди, його тлумачення домівки «я» як будинку серця та засади «християнського сократизму» філософа.

Після виступу лауреатки та обговорення її лекції до слова зголосилися Ярослава Мельник, Святослав Пилипчук та Ярослав Гарасим. Професорка Ярослава Мельник розповіла про те, чому вирішила висунути на премію роботу Марії Ґрації Бартоліні. Професор Святослав Пилипчук розповів про роботу журі конкурсу і наголосив, що «великою перевагою цієї роботи було те, що постать українського філософа авторка намагається (і робить це успішно) вписати в загальноєвропейський контекст, показати, наскільки величним і глибоким є Сковорода, наскільки його філософія перегукується із загальноєвропейською філософією і наскільки християнські цінності для нього є важливими».

Професор Ярослав Гарасим розповів про співпрацю з Міжнародним фондом імені Івана Франка і про значення його діяльності: «Співпраця із фондом є дуже цікавою, а насамперед продуктивною й ефективною. Я вважаю, що цьогорічні результати конкурсу премії імені Івана Франка є своєрідним тріумфом україністики в світі, тому що дуже довгий час україністика була загорнута в славістику і навіть у русистику, і все зводилось до того, що не було інформації про українську культуру, не було достойних вчених, які б її досліджували. Марія Ґрація Бартоліні – це представниця того нового покоління, яке бачило русистику, але зрозуміло, що україністика глибша, і це дуже приємно. Це стало можливим завдяки діяльності Міжнародного фонду імені Івана Франка, який не має державної підтримки, але доводить, що українці можуть відбудовувати свою державу навіть за її межами».

Насамкінець Ігор Курус висловив вдячність спонсорам премії та людям, які активно підтримують діяльність фонду, а також анонсував наступний конкурс на Міжнародну премію імені Івана Франка, розповів про нововведення та вимоги до робіт. Зокрема, він зазначив, що у 2020 році премія буде присуджуватися в одній номінації. До розгляду будуть прийматися наукові роботи, які мають міжнародне значення і належать до соціально-гуманітарних дисциплін, але ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці або суспільному житті України.

За матеріалами прес-служби ЛНУ ім. Івана Франка

У Львові презентували збірку спогадів Тараса Франка

«… шляхом аргументації «за» і «проти» віднаходив правду, переконував других або сам давався переконати», – так висловився про Батька Тарас Франко у своїх спогадах «Як Франко з синами спорив», збірка яких сьогодні була презентована у Львівському університеті.

На початку презентації декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук наголосив на важливості видань такого типу, адже через спогади найближчих людей по-іншому пізнаємо геній Івана Франка, сприймаємо його не лише як громадського, політичного діяча, а передусім як людину, Батька, наставника. «У презентованій книзі маємо незнаний досі спогад сина Тараса про домашнє спілкування в родині Франків, про унікальні методи виховання, засновані на правді».

Ольга Нижник, упорядниця й авторка передмови, поділилася своїми враженнями від роботи з текстом Тараса Франка. «Вперше прочитавши машинопис, я зрозуміла, що Франко був зовсім іншим, ніж мені доводилося читати про нього раніше. Це були зовсім інші спомини про Каменяра, які навіть захотілося проілюструвати. За цю роботу взялася молода київська художниця Юстина Якимяк».

У своєму виступі авторка передмови також зазначила, що ці машинописи були частиною більшої праці. «І хоча ці спогади охоплюють орієнтовно 1905-1908 роки, але я припускаю, що Тарас Франко написав їх під час роботи над книгою «Про Батька» (1956р.). Це однозначно частина більшої роботи, про що свідчить нумерація сторінок від 1 до 19, поставлена друкарським способом, і є загальна нумерація від 250 до 268, поставлена олівцем синього кольору рукою Тараса Франка».

Своєю чергою професор Львівського університету Ярослав Гарасим, який написав післямову до спогадів, зазначив, що актуальність збірки для нинішнього читача є особливою. «Вдумливий аналіз основ нашої суспільності демонструє, що глибока освіченість і широка ерудованість перестали бути такими цінностями, які сприяють успішному розташуванню у верхній частині ієрархії сучасного українського соціуму чи надають перевагу у процесі відбору ефективних державних менеджерів».

Захід відбувся за підтримки Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Відкрита лекція лауреатки Міжнародної премії І.Франка Марії Грації Бартоліні

10 грудня 2019 року в КНУ ім. Т. Шевченка відбулася зустріч із лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка, професоркою Міланського університету Марією Грацією Бартоліні.

У рамках свого візиту Марія Грація прочитала для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену просторовим метафорам пізнання самих себе у творчості Сковороди. Також під час лекції професорка презентувала свою монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди» (Київ, Академперіодика, 2017), за яку отримала Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2019 році.

 

МАРІЯ ГРАЦІЯ БАРТОЛІНІ – доцент кафедри слов’янських мов Міланського університету,  де з  2014-го року викладає старослов’янську мову і культуру, а також українську літературу; відома італійська славістка та дослідниця українських ранньомодерних текстів, членкинякерівного комітету Італійської асоціації україністів (AISU). Сфера наукових зацікавлень: давнє українське письменство, українська література XVII-XVIII ст., проповіді, релігіозната візуальна культура українського бароко.

Розпочинаючи зустріч із професоркою Бартоліні, проректор Київського університету Володимир Бугров ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи, а також подякував дирекціі Фонду за їхню працю та представив лауреатку.

Своєю чергою директор Фонду Ігор Курус розповів про основне завдання Премії, яке полягає у створенні позитивного іміджу для України за кордоном, донесенні історії України до західного світу, інкорпоруванні України в міжнародний науковий простір як країни високого гуманістичного етносу.

На початку лекції Марія Грація Бартоліні докладно окреслила проблематику, порушену в її монографії, та розставила важливі акценти сковородинського пізнання самого себе.

Науковиця спростовує стереотипи, насамперед про народний, несистематичний характер рефлексії Г. С. Сковороди, що продовжують оточувати постать українського мислителя та його доробок.

Велику увагу професорка приділяє просторовим протиставленням. «Більшість метафор, застосованих Сковородою для опису самопізнавального процесу, тяжіють до просторового протиставлення внутрішнього і зовнішнього, поверхового і глибинного, закритих і відкритих місць».

Марія Грація Бартоліні пояснила присутнім свої погляди на розуміння філософії Сковороди: «як систему, де розуміння власної природи не дається раз і назавжди, а здобувається динамічно, через проходження спочатку через стадію заперечення, щоб дійти відтак до стадії ствердження».

Після виступу Маріі Граціі Бартоліні проректор КНУ Володимир Бугров подякував дослідниці за доповідь: «Я думаю, що ви дослідили тему, яка актуальна у філософському контексті».

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував у 2015 році його онук Роланд Франко. Премію щорічно присвоюють за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.

В Україні стартував учнівський конкурс “Стежками Каменяра”

З 15 листопада 2019 року розпочався прийом конкурсних робіт на третій Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Роботи прийматимуть до 15 грудня 2019 року. Брати участь у конкурсі можуть учні шкіл віком від 6 до 16 років (включно). Переможців визначатимуться у 4 номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» у двох вікових категоріях: 6-11 років і 12-16 років. Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDl8uP84xe3Ota6FpTdjejzHZbvaf8E5cGWb0U9m47iFTNJQ/viewform?usp=sf_link

Увага! З однієї електронної адреси можна заповнити лише одну заявку на конкурс. На поштову адресу Міжнародного Фонду І.Франка надсилаються лише ілюстрації.

Докладніше про вимоги до робіт у кожній з номінацій, перебіг конкурсу, нагородження переможців читайте в Положенні про конкурс.

Змагання проводитиметься вдруге за підтримки Міністерства освіти і науки України, спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка. Нагадаємо, що торік у конкурсі взяли участь 1756 школярів з усіх областей України. Конкурс проводиться для того, щоб посилити мотивацію у вивченні учнями шкіл творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

У Києві презентували збірку споминів Франкового сина

В меморіальній Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві в середу, 13 листопада, відбулася презентація книги «Як Франко з синами спорив» – збірки спогадів Тараса Франка.

За словами організаторів, це збірка спогадів одного із синів про Тата, які ніколи не оголошувалися у колі друзів чи на широкий загал. Сама збірка є невеликою, містить 12 коротких оповідок, але вона точно заслуговує на увагу читача, бо тут Іван Франко  зовсім інший, ніж ми звикли його сприймати: домашній, дуже простий і справжній, який вміло використовує свою мудрість і батьківський авторитет, щоб виховати у синів цікавість до знань, утвердити моральні цінності та сформувати «цілого чоловіка». Описаний у спогадах образ відрізняється від образу суворого реаліста та революціонера-демократа, який у свій час нам насаджувала радянська пропаганда.

«Це сімейне Франкове залаштуння, – розповідає упорядниця збірки Ольга Нижник. – Нашою метою було не лише видати текст, який прийшов з минулого і дозволив нам заглянути за завісу домашніх одкровень родини Франків, але і  розвінчати радянський міф про те, що найгіршими творами Каменяра були його рідні діти. Водночас ми спеціально видали ці спомини окремою книжечкою, бо її точно прочитає кожен, хто триматиме в руках. Бо це не черговий фоліант, який пилитиметься на  полицях».

Чому ці фрагменти досі не публікувалися, залишається загадкою: або тодішня цензура не дозволила видавати такий фривольний текст про Великого Каменяра, або автор сам не захотів зробити його доступним.

«У мене були сумніви, чи варто було публікувати цей матеріал. Чи когось не образить те, що відбувалося у будинку по вулиці Понінського, 4  у Львові, коли Іван Франко повчав своїх уже дорослих синів? Чи не завдасть цей текст шкоди самому Франкові?.. І чи варто видавати ці спомини окремою брошуркою?.. Проте велич та авторитет Івана Франка є непохитним, і тому ми вирішили оприлюднити ці дуже цікаві й оригінальні одкровення одного із синів Івана Франка», – наголосила О. Нижник.

«Тато був надзвичайно толерантним і простим у розмові, він вражав своєю ерудицією, порядністю, правдивістю, інтелігентністю та почуттям гумору. Ніколи не нав’язував своїх поглядів та переконань, а тільки власним прикладом та працею впливав на наше виховання. Усе своє життя він боровся за українську мову. На жаль, батько так ніколи і не написав спогадів про себе, хоча міг і, можливо, хотів це зробити. Важка недуга обірвала його життя 13 листопада 1971 року», – розповів про Тараса Франка його син  Роланд.

Післямову до збірки написав доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Гарасим. Рецензентами стали: професор Львівського національного університету ім. І. Франка С. Пилипчук та професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Р. Голод.

У презентації взяли участь син Тараса Франка – Роланд,  упорядниця та авторка передмови Ольга Нижник, авторка малюнків Юстина Якимяк,  директор Фонду І. Франка – Ігор Курус, музейники та поціновувачі творчості українського генія.

Міжнародний фонд Івана Франка став переможцем Рейтингу благодійників 2019 року

1 листопада Український форум благодійників оголосив імена переможців Національного рейтингу  благодійних організацій 2019 року.

Міжнародний фонд Івана Франка публічно підтвердив прозорість і підзвітність діяльності на всеукраїнському рівні та став лідером номінації “Розвиток науки та освіти” в сегменті благодійників з бюджетом до 1 млн грн на рік.

Міжнародний фонд Івана Франка було засновано в 2015 році його онуком Роландом Франком. Діяльність Фонду спрямована на сприяння розвитку науки, освіти та культури, на підтримку розвитку україністики та суспільно-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового та творчого доробку Івана Франка.

За 2018-2019 рр. Фонд разом з Міністерством освіти та науки України, Львівським Товариством у м. Києві та Львівським національним університетом ім. І. Франка провів Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», у якому взяли участь 1756 школярів з усіх областей України.

Разом із Дрогобицькою та Бориславською міськими радами Фонд провів у Києві дводенний фестиваль «Країна ФРАНКІАНА», на якому виступали колективи з Дрогобиччини, а відвідали захід понад 5 тисяч гостей.

До 130-ї річниці від дня народження сина І. Франка – Тараса – у Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відкрилася унікальна експозиція «Завзятий Франковий сокіл». До цієї події було відкрито виставку картин «Колесо історії Тараса Франка» у КНУ ім. Шевченка та Музеї видатних діячів української культури. Фонд виступив співорганізатором виставки картин Тараса Франка в музеї І. Франка у Львові та Нагуєвичах.

За цей рік Фонд Франка зумів розширити географію науковців, які взяли участь у Міжнародній премії імені Івана Франка, як претендентів на Премію, так і експертів. Збільшено кількість ЗВО, які подали наукові праці на здобуття Премії. Обрано та урочисто нагороджено лауреатку 2019 року – італійську вчену Марію Грацію Бартоліні.

Крім того, за звітний період проведено: Церемонію нагородження Лауреатки премії 2019 року;  3 прес-конференції;  8 Лауреатських лекцій;  5 публічних заходів, присвячених пам’яті Івана Франка. Також організовано консультації  продакшн-компанії Ganzafilm, яка знімає фільм «Інший Франко».

Голова правління Фонду Роланд Франко подякував Українському форуму благодійників за високу оцінку діяльності очолюваної ним організації. Особливу подяку Роланд Франко адресував партнерам, колегам та меценатам, які підтримують Фонд. Він зазначив, що “ми всі повинні працювати для України, знаючи, що тільки своєю працею кожен може внести той вклад, який буде сприяти розбудові держави, відродженню її культури, розвитку науки та освіти”.

Національний рейтинг благодійників – це незалежний рейтинг благодійних організацій, які оприлюднюють свої річні податкові звіти і тим самим підтверджують прозорість і підзвітність діяльності на всеукраїнському рівні.

Єдина міжнародна наукова премія України зазнає змін

22 жовтня 2019 року у Львові було презентовано новації Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році.

П’ятий конкурс на щорічну Премію видатного українського вченого зазнає відчутних змін і з 2020 року вручатиметься лише в одній номінації. Про це повідомили під час прес-конференції представники Міжнародного фонду Івана Франка.

«Це крок до підвищення престижу премії Івана Франка і збільшення конкуренції наукових робіт. І хоча всі нинішні лауреатські роботи мають надзвичайно високий науковий рівень, наступні зміни покликані ще вище підняти якість поданих робіт на Премію», – зазначив доктор Ярослав Гарасим – член Правління Фонду, професор Львівського національного університету імені Івана Франка.

Єдина номінація матиме назву «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».

Учасники  заходу також звернули увагу на вимоги до поданих на конкурс наукових робіт.

«Ми оновили вимоги до наукових робіт, що претендуватимуть на здобуття Премії. Зокрема, обов’язково має бути міжнародне значення роботи і приналежність її до соціально-гуманітарних дисциплін. Праці-претенденти мають ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України», – прокоментувала ще одне нововведення докторка Тамара Смовженко – членкиня Правління Фонду, професорка Університету банківської справи.

Директор Міжнародного фонду І. Франка Ігор Курус ознайомив присутніх з інновацією у процесі подання наукових робіт.

«Комітет прийматиме роботи з 15 січня до 1 березня 2020 року. Суб’єкти подання мають заповнити відповідну електронну форму, яка міститься на сайті Фонду. А також надіслати на поштову адресу Комітету три примірники друкованої праці зі своїм підписом», – наголосив Ігор Курус.

За його словами, решта супровідних документів залишаються незмінними, що передбачено Положенням про Премію. Також сталими будуть усі відбіркові процедури: від номінаційних комітетів, експертних рад і до визначення лауреата міжнародним журі.

Організатори конкурсу розпочнуть формувати преміальний фонд ще цього року і вже звернулися до усіх прихильників Івана Франка долучитися до цієї кампанії. А також висловили подяку від Роланда Франка усім меценатам, зокрема – Мирославу Хом’яку, Михайлу Цимбалюку, Оксані Юринець, родині Івана Франка з Торонто, о. митр. прот Богдану Матвійчуку та власникам СПА-готелю «RESPECT».

У підсумку, учасники заходу закликали небайдужих українців до підтримки Міжнародної премії імені Івана Франка у ювілейному для Фонду і Премії році.

Нагадаємо, V урочиста церемонія нагородження лауреата Премії відбудеться уже традиційно 27 серпня 2020 року в місті Дрогобичі.

Довідково: Міжнародну премію ім. Івана Франка  заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко.

У 2016 році премію отримав Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула  професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, та  доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду отримала доктор філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).



Наші партнери