Події

Іванові Франкові у Києві бути!

Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду реалізовуватиме проєкт «Віртуальний музей Іван Франко у Києві».

Проєкт переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і має на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

«Віртуальний музей Іван Франко у Києві» передбачає низку інноваційних заходів. Також буде створено онлайн-платформу, оцифровано та описано автентичні експонати, які містяться у квартирі-музеї родини І. Франка у Києві, розроблено 3D-тур з аудіогідом 4-ма мовами.

У ході реалізації проєкту також передбачається проведення вуличних перфомансів, які зможуть відвідати кияни і гості столиці. Де, коли  і з ким  можна зустріти Івана Франка у Києві, організатори повідомлятимуть на своїх сторінках у соціальних мережах.

Реалізація такого проєкту допоможе актуалізувати постать І. Франка в суспільстві, популяризуватиме історико-культурне надбання в Україні та за кордоном,  сприятиме  збереженню культурної спадщини Івана Франка і його родини.

Нагадаємо, нещодавно Міжнародний фонд Івана Франка створив інтерактивний  проєкт «Іван Франко на мапі Європи», де відзначено  меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.

Фонд Франка співпрацюватиме з Фондом «Відродження»

Міжнародний фонд Івана Франка та Міжнародний фонд «Відродження» підписали Угоду, якою передбачено надання гранта у розмірі 75 000 гривень на реалізацію проекту «Міжнародна премія ім. Івана Франка 2020».

27 серпня 2020 року, в 164-ту річницю від дня народження Каменяра, на його батьківщині відбудеться V урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка, яку проводить Фонд Франка у партнерстві з Дрогобицькою міською радою.

Грантові кошти, які  було отримано в рамках Програми «Соціальний капітал», буде спрямовано на організаційні витрати Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 році.

Дирекція Фонду Франка щиро дякує за підтримку Міжнародному фонду «Відродження», а також усім фондодавцям, які фінансово підтримали проект на  краудфандинговій платформі «Спільнокошт».

Міжнародний фонд Івана Франка є недержавною благодійною організацією, діяльність якої спрямована на поширення позитивної інформації про Україну у світі та створення позитивного іміджу України за її кордонами, підтримку розвитку україністики та суспільно-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового і творчого доробку Івана Франка.

Наповнення преміального фонду Міжнародної премії ім. Івана Франка триває.

Щоб  долучитися до становлення Премії, яка, займаючи вільну нішу у науковому світі, має усі шанси, поряд із премією А. Нобеля, стати першою у галузі суспільно-гуманітарних наук світу, Ви можете зв’язатися з нами поштою frankofund@ukr.net  або зробити свій внесок на банківський рахунок БО «Міжнародний Фонд Івана Франка».

ІВАН ФРАНКО НА МАПІ ЄВРОПИ

Міжнародний фонд Івана Франка розпочинає громадський проєкт «Іван Франко на мапі Європи», що передбачає нанесення на картографічний сервіс Google maps меморіальних місць, де перебував Іван Франко за життя.

Інтерактивна мапа стане зручним і простим інструментом для користування, що дозволить спростити доступ до інформації про Івана Франка і пов’язані з ним місця. Усі зацікавлені можуть завантажити звичну мапу Google і в розділі «Ваші місця» додати карту «Іван Франко», на якій будуть позначені локації з коротким описом, координатами та маршрутом. Достатньо натиснути на іконку зі зображенням письменника та дізнатися, коли і з ким тут бував Іван Франко.

За задумом ініціаторів проєкту, інтерактивна мапа стане ґрунтовною доступною базою історичних відомостей про Івана Франка. Вона буде наповнюватися перевіреним фактажем, що надходитиме від науковців, краєзнавців, франкознавців та усіх шанувальників творчости Каменяра, яких дирекція Міжнародного фонду Івана Франка запрошує до діяльної співпраці.

Інформацію та фото з підтвердженими фактами про локації перебування Івана Франка слід надсилати на електронну адресу Фонду – ourfranko@gmail.com.

Засідання журі Премії перенесено на 25 серпня у Дрогобич

РІШЕННЯ

зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка»

Про внесення змін до Календарного плану діяльності Фонду в зв’язку з обмеженнями, пов’язаними із загрозою поширення коронавірусної хвороби COVID-19

12 травня 2020 р.

 Засідання проведено дистанційно

ВИРІШИЛИ:

  1. Унести зміни до Календарного плану заходів з проведення конкурсу на здобуття та відзначення лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році в частині обрання лауреатів Премії, перенісши проведення засідання Міжнародного журі на 25-26 серпня у м. Дрогобич Львівської області.
  2. Дирекції Фонду розробити план заходів із гарантування безпечного проведення засідання журі та V урочистої церемонії нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка у м. Дрогобич за умови посилення карантинних вимог, пов’язаних із загрозою поширення коронавірусної хвороби COVID-19.
  3. Перенести проведення Благодійного вечора та аукціону на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка у м. Львові на жовтень 2020 року.

 

Голова Зборів        Р. Франко

Секретар Зборів    В. Бугров

Оголошено номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020

38 науковців з Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Словаччини, України та Чехії визначили трьох номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року.

Як передбачено Положенням про Міжнародну експертну раду, оцінювання наукових праць та анотацій до них відбувалося за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання члени Ради експертів рекомендують до розгляду Міжнародного журі наступні наукові роботи:

монографію  «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.» доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОРЯ СЕРДЮКА (Україна);

монографію «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка НАН України ЄВГЕНА НАХЛІКА (Україна);

монографію «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні») професорки історії Стетсонського університету МЕЙГІЛ К. ФАУЛЕР (США).

Усі три роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, 12 членів якого оберуть цьогорічного лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка. Засідання журі проходитиме за підтримки МФ «Відродження».

V церемонія нагородження відбудеться в день народження Івана Франка,  27 серпня, на його батьківщині – у місті Дрогобичі.

Нагадаємо, у 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт.

Довідково: Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: у 2016 році –  Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році – професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році –  професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

Фонд Франка став переможцем Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019»

У  четвер, 9 квітня Асоціація благодійників України оголосила переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019».

Міжнародний фонд Івана Франка вже вдруге отримує цю почесну нагороду.

Цьогоріч свого «Янгола добра» Фонд отримав у номінаціі «Благодійність в культурі та мистецтві».

«Такі ініціативи стимулюють працювати, надихають творити добро і розвивати в країні культуру благодійництва. Визнання на національному рівні – найкращий подарунок»,- наголосив директор фундації Ігор Курус.

Нагадаємо, цього року за перемогу змагалися  1132 учасники у 24 номінаціях. У зв’язку з пандемією COVID – 2019 та запровадженням карантинних заходів в Україні оголошення переможців конкурсу було в онлайн режимі.

Міжнародна премія Івана Франка – 2020: відомі головні претенденти

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

У 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади та США. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії написані трьома мовами українською, англійською, російською та охоплюють понад 20 наукових дисциплін.

Ініціаторами подання претендентів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 стали 10 ЗВО з Києва, Чернівців, Тернополя, Полтави, Одеси, Львова, Дрогобича, Острога, Вінниці;  4 наукові установи та 5 лауреатів Премії попередніх років.

Серед претендентів:

  1. Ольга Богомолець, монографія «Українська домашня ікона», Україна.
  2. Андрій Бойко-Гагарін, монографія «Фальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часу», Україна.
  3. Анна Варава, монографія «Крос-державне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи, на прикладі України», Україна.
  4. Микола Галів, монографія «Український історико-педагогічний наратив (середина ХІХ – кінець ХХ століття): епістемологічні засади», Україна.
  5. Майя Гарбузюк , монографія «Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації», Україна.
  6. Віктор Гаркавко, монографія «Про хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія – основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)», Україна.
  7. Марія Дружинець, монографія «Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти», Україна.
  8. Андрій Заярнюк, монографіяLviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnev» («Львів – місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєва»), Канада.
  9. Архиєпископ Ігор Ісіченко, монографія «Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича», Україна.
  10. Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія «Обмеження правом законодавчої та судової влади», Україна.
  11. Лариса Масенко, монографія «Мова радянського тоталітаризму», Україна.
  12. Ігор Набитович, монографія «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська», Україна.
  13. Євген Нахлік , монографія «Віражі Франкового духу : Світогляд. Ідеологія. Література», Україна.
  14. Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія «Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання», Україна.
  15. Лариса Семенко, Олександр Логінов , монографія « Вінницький театр у свічаді історії (1910-1944)», Україна.
  16. Ігор Сердюк, монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.», Україна.
  17. Тетяна Сивець, монографія «Християнські концепти в літературі Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.)», Україна.
  18. Мейгіл Фаулер, монографія «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні»), США.
  19. Олександр Федорук, монографія «Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту», Україна.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка оголосять в кінці червня 2020 року у Відні (Австрія). Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, в день його народження – 27 серпня.

Лауреат Премії нагороджується грошовою винагородою і золотим знаком.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

РОЛАНДУ ФРАНКУ – 88!

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище…

Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович понад 30 років життя присвятив праці в Київському інституті автоматики, де захистив кандидатську і пройшов шлях від наукового співробітника до заступника генерального директора. Пізніше кілька років очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування. Став автором понад 50 наукових робіт у галузі автоматичного регулювання та приладобудування. А в 90-х роках, на запрошення МЗС України, перебував на дипломатичній службі у Великобританії. Мало хто знає, що саме Роланд Франко став «хрещеним батьком» антарктичної станції «Фарадей» (нині – «Академіка Вернадського»), яку 1994 року Великобританія передала Україні безкоштовно.

Участь Роланда Тарасовича у заходах, присвячених пам’яті Івана Франка, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій, мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велета духу, зрозуміти й гідно оцінити його. І, звісно, популяризацію на всеукраїнському і світовому рівнях наукового і творчого доробку Івана Франка.

Народився Роланд Франко у 1932 році у Львові в будинку, де багато років жив Іван Франко (нині тут розташований музей). У 50-х роках родина змушена була виїхати до Києва. Адже в ті часи на Галичині активно переслідували ідеологічно «неправильну» молодь, і нащадки письменника викликали прискіпливу увагу радянських спецслужб. Саме тут, у столиці, Роланд Франко здобув вищу освіту. Проте, на вмовляння матері, професію обрав «приземлену» – інженера.

У свої 88 років Роланд Тарасович має доволі гарну фізичну форму і продовжує працювати. Очолює Міжнародний фонд Івана Франка, відвідує літературні та мистецькі заходи, присвячені пам’яті свого видатного діда.

Онук Великого Українця є останнім продовжувачем роду, хто носить це прізвище. Адже в трьох синів Івана Франка – Петра, Андрія та Тараса, народився лише один нащадок чоловічої статі – Роланд. Решта – дівчата. Дітей письменника й більшість онучок вже немає в живих, а правнуки роз’їхалися світом. І тепер, через багато років після смерті свого відомого діда, Роланд Франко докладає максимум зусиль, аби ім’я Івана Франка не забули.

Сьогодні Роландові Франку виповнюється 88 років.

Увесь колектив Міжнародного фонду Івана Франка щиро вітає свого наставника і бажає доброго здоров’я, довголіття, всіх земних благ. Многая і благая літа!

Друзі Міжнародного фонду Івана Франка запрошують на благодійний аукціон

22 березня у Львові відбудеться Перший благодійний вечір і аукціон на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка.

Захід відбудеться 22 березня о 15:00 у Львівському Палаці графів Потоцьких на вул. М. Коперника, 15.

Зокрема, до уваги гостей вечора буде представлено музично-поетичну композицію за поезією Івана Франка «Зів’яле листя» – Театралізоване дійство «Щоденник душевного стану» у виконанні народного артиста України Богдана КОЗАКА, акторів Першого українського театру – заслуженої артистки України Олени КРИЛОВОЇ та Лесі ШКАП’ЯК.

По завершенню вистави відбудеться відкритий аукціон , ведучою якого буде заслужена артистка України Ірма ВІТОВСЬКА.

Захід благословив Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав і передав для аукціону спеціальний лот – ікону Святого Миколая Чудотворця. З іншими лотами  можна ознайомитися тут.

Для гостей заходу Організатори також підготували «тихий» аукціон та лотерею з чудовими подарунками від партнерів заходу. По завершенню аукціону відбудеться Благодійний прийом від друзів Міжнародного фонду Івана Франка.

Усі виручені кошти будуть спрямовані на підтримку всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» та наповнення преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка.

Програма вечора. 

Замовити квиток можна за телефоном: 0667111284

 

Міжнародна премія ім. Івана Франка 2020

Комітет Премії приймає наукові роботи з 15 січня до 1 березня 2020 року.

З умовами участі у конкурсі  можна ознайомитися тут.

Обов’язковою умовою участі у конкурсі є заповнення електронної  форми.

Три екземпляри наукової роботи у друкованому вигляді з автографом автора слід надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Як подати наукову роботу на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році дивіться у  відео інструкції.



Наші партнери