Події

Оголосили лонглист претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова;  6 наукових установ та 4 лауреати Премії попередніх років.

За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії (в Інституті славістики Віденського університету). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Серед претендентів:

  1. Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
  2. Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
  3. БЕРЕГОВА ОЛЕНА (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
  4. ГОРАК РОМАН (кандидат хімічних наук), «Андрей Шептицький. Біографія».
  5. ЗИМОМРЯ МИКОЛА (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України), ЯКУБОВСЬКА МАРІЯ (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».
  6. КІСЬ ОКСАНА (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
  7. КОЗАК БОГДАН (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».
  8. КРАВЧЕНКО ОЛЕНА (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
  9. МАСЛІЙЧУК ВОЛОДИМИР (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».
  10. МАЦЮК ЗОРЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».
  11. МОНОЛАТІЙ ІВАН (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
  12. ПАТТЕРСОН ШОН (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».
  13. ПІДКУЙМУХА ЛЮДМИЛА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
  14. РОЗДОЛЬСЬКА ІРИНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
  15. СОВА АНДРІЙ (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
  16. СТЕПИКО МИХАЙЛО (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
  17. ТАРАСЕНКО МИКОЛА (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».
  18. ТИМОШЕНКО ЛЕОНІД (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
  19. ФЕДОРАК НАЗАР (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
  20. ХАЙ МИХАЙЛО (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».
  21. ШАРОВА ТЕТЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».
  22. ШАФ ОЛЬГА (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».
  23. БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ  ШЕВЧУК(доктор богослов’я), ЗАБУЖКО ОКСАНА (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
  24. ЮДКІН ІГОР (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Хто претендує на Міжнародну премію імені Івана Франка у 2021 році?

У середу, 3 березня 2021  року, о 12:00 год. у пресцентрі інформаційного агентства Укрінформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбудеться пресконференція,  під час якої буде названо імена претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка та критерії відбору наукових робіт (Зала 1).

Учасники: Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка; Володимир Бугров – член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ; Тамара Смовженко – член правління Міжнародного фонду Івана Франка, голова Львівського товариства у м. Києві.

Довідково:  Міжнародна премія Івана Франка присуджується за наукову роботу, яка є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, має міжнародне значення та ґрунтується на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України.

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Завершено прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка – 2021

Комітет Премії завершив прийом наукових робіт та супровідних документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2021 році.

Претендентів на Премію буде оголошено під час пресконференції, яка відбудеться 3 березня 2021 року о 12:00 в ІА “Укрінформ”.

В Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію ім. Івана Франка

З 15 січня 2021 року Фонд Франка вже вшосте розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка.

Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії у 2021 році може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

Обов’язковою умовою для участі у конкурсі є заповнення електронної  форми.

Монографії мають бути опубліковані у 2018-2020 роках та мати ISBN.

Три друковані примірники наукової роботи з автографом автора слід надіслати на поштову адресу Комітету Премії (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Наукові роботи, які претендують на Премію мають мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Комітет премії прийматиме наукові праці з 15 січня до 1 березня 2021 року. З умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка можна ознайомитися за посиланням: http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

У січні стартує прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка

З 15 січня 2021 року Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом робіт та супровідних документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка.

Премія присуджується щороку науковцям у галузузі гуманітаристики і має на меті заохотити вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті.

Наукові роботи (монографії)  і супровідні документи прийматимуться з 15 січня до 1 березня 2021 року.

На офіційному сайті Фонду буде розміщена  обов’язкова для заповнення електронна форма.

Три екземпляри наукової роботи в друкованому вигляді  надсилаються поштою на адресу Комітету Премії (01054, м.Київ, вул. Володимирська, 48А, оф.15). Друковані екземпляри мають бути завізовані автором наукової роботи.

З переліком документів та з положенням про Міжнародну премію ім. Івана Франка можна ознайомитися тут.

Стартував всеукраїнський учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

Міжнародний фонд Івана Франка з 15 листопада розпочав прийом робіт на  Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра». Щорічне змагання проводиться вчетверте у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві.

Уперше до участі в конкурсі запрошено дітей з українських діаспорних родин, що навчаються поза межами України.

Прийом конкурсних робіт триватиме до 15 грудня 2020 року. Переможців конкурсу і дипломантів визначатимуть у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка». Кожна номінація має дві вікові категорії: учні віком 6-11 років і 12-16 років відповідно.

Конкурсні роботи повинні відповідати таким вимогам: художньо-мистецька цінність, патріотизм, соціальна значущість. З Положенням про конкурс можна ознайомитися за посиланням.

Обов’язковою вимогою для  участі у конкурсі є заповнення електронної форми, яку можна заповнити лише з електронної адреси Gmail  і лише один раз.

Крім того, організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях  «Проза», «Поезія», «Драматургія»: обсяг роботи  має бути не більше ніж 5 сторінок друкованого тексту на папері формату  А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту  – 14, міжрядковий інтервал  – 1,5.

Роботи у номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» виконуються у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за А2 і, крім заповненої електронної форми, оригінал малюнку обов’язково надсилається на поштову адресу Міжнародного фонду Івана Франка (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф. 15), з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».

Оголошення переможців відбудеться наприкінці квітня 2021 року.

Нагадаємо, що конкурс має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах. За три роки проведення у ньому взяли участь понад 5000 учнів з усіх областей України.

Слідкуйте за новинами на Facebook-сторінці конкурсу @stegkamykamenyara

У Києві з’явився віртуальний музей Івана Франка

У вівторок, 20 жовтня, в інформаційному агенстві “Укрінформ”  було презентовано віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка у Києві та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізовано Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Музей складається з п’яти залів: зала № 1 «Іван Франко у Києві» розповідає про перебування письменника у столиці у 1885,1886 і 1909 роках; зала № 2 «Нащадки Франка» – про дітей та онуків Каменяра; зала № 3 «Тарас Франко» – про другого сина І. Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві; зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина» – про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка; зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка» – про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків у Києві можна здійснити на сайті www.frankovi.com.ua у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою і російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайн-платформі також створено розділ «Архів», де виставлено цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщено картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначено меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Нагадаємо, проєкт переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

У ході реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.

У Львові відбувся благодійний аукціон: кошти спрямують на реалізацію проєктів Фонду Франка

У четвер, 15 жовтня, у львівському Палаці Потоцьких відбувся благодійний вечір та аукціон на підтримку проєктів Міжнародного фонду Івана Франка.
Захід благословив Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав і передав для аукціону спеціальний лот – ікону Святого Миколая Чудотворця. Лотами аукціону також були предмети образотворчого мистецтва – репринти картин Тараса Франка, реквізити з фільму «Інший Франко», а на «тихому» аукціоні були представлені роботи учасників учнівського конкурсу «Стежками Каменяра».

Хочеться відзначити, що практично всі представлені на аукціоні лоти були викуплені у процесі жвавих і надзвичайно хвилюючих торгів. Під час вечора для друзів Фонду Франка вдалося зібрати 102 000 гривень. Усі виручені кошти будуть спрямовані на підтримку всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» та проведення Міжнародної премії імені Івана Франка у 2021 році.

«Такі заходи якнайкраще сповняють побажання самого Івана Франка, який, вітаючи українську суспільність далекого 1897 року, заповідав застановлятися над такими ділами, які «могли би сповнитися без чуда Божого і без інтервенції заграничних держав, коли б тільки добра воля та добрий розум», – зазначив член правління Фонду Ярослав Гарасим.

Захід супроводжувався чудовою музичною програмою, театралізованим дійством «Щоденник душевного стану» у виконанні народного артиста України Богдана КОЗАКА та заслужених артисток України Олени Крилової та Лесі Шкап’як, а ведучим був актор Станіслав Кирилов.

Наприкінці вечора було розіграно лотерею з чудовими подарунками від партнерів заходу.

Дирекція Фонду дякує друзям, партнерам та жертводавцям за діяльну підтримку освітньо-культурних проєктів та ініціатив Міжнародного фонду Івана Франка.

Нехай мудрі слова І. Франка стануть для нас усіх щоденною потребою: «Стіймо на свічнику, тоді світло наше не сховається від очей людських і яснітиме без штучної реклами і самопохвальби».

Друзі Міжнародного фонду Івана Франка запрошують на благодійний аукціон

15 жовтня у Львові відбудеться Перший благодійний вечір і аукціон на підтримку проектів Міжнародного фонду Івана Франка.

Захід врозпочнеться о 16:00 у Львівському Палаці Потоцьких (вул. М. Коперника, 15).

Зокрема, до уваги гостей вечора буде представлено музично-поетичну композицію за поезією Івана Франка «Зів’яле листя» – Театралізоване дійство «Щоденник душевного стану» у виконанні народного артиста України Богдана КОЗАКА, акторів Першого українського театру – заслуженої артистки України Олени КРИЛОВОЇ та Лесі ШКАП’ЯК.

По завершенню вистави відбудеться відкритий аукціон.

Захід благословив Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав і передав для аукціону спеціальний лот – ікону Святого Миколая Чудотворця. З іншими лотами  можна ознайомитися тут.

Для гостей Організатори також підготували «тихий» аукціон та лотерею з чудовими подарунками від партнерів заходу. По завершенню аукціону відбудеться Благодійний прийом від друзів Міжнародного фонду Івана Франка.

Усі виручені кошти будуть спрямовані на підтримку всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» та наповнення преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка.

Програма вечора. 

Замовити квиток можна за телефоном: 0667111284

 

Київська вандрівка Івана Франка: історична реконструкція одруження.

У суботу, 3 жовтня, у столиці відбувся перформанс  «Іван Франко у Києві». Вандрівку для киян і гостей міста з Каменярем організовував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду в рамках реалізації проєкту «Віртуальний музей «Іван Франко у Києві».

Біля Оперного театру галицький гість, роль якого виконував актор Станіслав Кирилов, зустрівся з Миколою Лисенком (актор Сергій Коваленко) і Павлом Житецьким (актор Юрій Деревенський),  приятелювання з якими було не тільки на ґрунті спільних духовних і наукових інтересів, але й особистісних.

Вандрівка з Іваном Франком супроводжувалася розповіддю про другий візит Франка до Києва у 1886 році, основним лейтмотивом якого було одруження Івана Франка з Ольгою Хоружинською.

Сьогодні можна було стати свідками цього знаменного дійства, яке організатори відтворили біля Національного музею літератури, де раніше містилася Колегія Павла Галагана. Саме тут 16 травня (4-го за старим стилем) 1886 року відбулося вінчання Івана Франка з Ольгою Хоружинською (роль якої виконувала Катерина Артеменко).

Зазначимо, що перформанси «Іван Франко у Києві» відбуваються щотижня, у вихідні дні. У прогулянці Києвом Франка супроводжують різні відомі діячі кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст., а дійство щоразу відбувається на іншій локації.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.



Наші партнери