Міжнародний фонд Івана Франка в рамках реалізації проєкту за підтримки Українського культурного фонду оголошує всеукраїнський конкурс малюнку «Мій віртуальний друг». До участі запрошують дітей та молодь віком від 13 до 17 років. Мета проведення конкурсу – створення віртуального персонажу.

Приймаються лише індивідуальні оригінальні авторські роботи, що відповідають умовам конкурсу.

Вимоги до робіт:
– зображення персонажу (в повний зріст);
– персонаж обов’язково має мати оригінальне ім’я;
– малюнки виконуються у довільній графічній, живописній формах;
– малюнки мають бути виконані на папері формату не більше А4;
– на конкурс подається фото/скан малюнку;
– у листі обов’язково вказується ПІБ, вік автора та контактний телефон батьків;
– один учасник може подати не більше 3-х малюнків.

Конкурсні роботи потрібно надіслати не пізніше 15 липня 2021 року на поштову адресу Фонду (ourfranko@gmail.com) з поміткою «НА КОНКУРС».

Експертне журі визначить трьох переможців. Призери отримають від організаторів дипломи та цінні подарунки.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.

У Києві в Музеї видатних діячів української культури відбулася науково-практична конференція «Іван Франко У ХХІ-у ст.: виклики та перспективи».

Учасники конференції розглянули й обговорили роль і значення Івана Франка у сучасному українському суспільстві за чотирма напрямками: «Вивчення творчості Івана Франка у школі» (модератор секції – Любомира Мандзій, заступниця Міністра освіти і науки України), «Популяризація наукової та художньої спадщини Івана Франка у сучасному світі» (модератор секції – Ігор Гринів, політтехнолог, народний депутат України 5-ох скликань); «Іван Франко і сучасність: культурологічний дискурс» (модератор секції – Лариса Мудрак, голова Наглядової ради Українського культурного фонду), «Підходи до пізнання феномена Івана Франка» (модератор секції – Ярослав Гарасим, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка).

Учасники конференції відзначили важливість просування ідей Івана Франка та необхідність звільнитися від нав’язаних радянською пропагандою стереотипних образів-кліше вічного революціонера, соціаліста та атеїста. Доповідачі відзначили Івана Франка як найбільш інтегровану постать серед усього пантеону українських культурних діячів – фундаторів української державності.

У вітальному слові ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров зауважив, що настільною книгою кожного українця має стати праця Івана Франка «Що таке поступ?», яка вчить нас працювати і розвиватися. А відомий політичний стратег Ігор Гринів наголосив, що «український народ добре навчився героїчно воювати та помирати за свободу, та має навчитися добре жити. І тут найкращим провідником є Іван Франко».

Важливість Івана Франка для формування національної ідентичності окреслив завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький.

«В умовах реформування української школи важливим є нові підходи у вивченні літературних, культурних та історичних постатей для того, щоб Франко став доступним і цікавим для учителів. Тоді вони зможуть краще передати важливі і необхідні постулати Каменяра для розвитку критичного мислення та формування національної ідентичності своїм учням», – підвела підсумок обговорення на освітній панелі заступник міністра освіти та науки України Любомира Мандзій.

«Подібні конференції є дуже важливими для нас, бо ми маємо знати, які постаті є найважливішими для розвитку українського суспільства, як правильно розпросторювати їхні ідеї? І сьогодні я впевнилася, що програма УКФ «Знакові постаті української культури» має залишатися і для Франка там точно є місце», – поділилася враженнями від конференції голова Наглядової ради Українського культурного фонду Лариса Мудрак.

У своїй доповіді народний депутат України Михайло Цимбалюк закцентував увагу на Іванові Франку як політичному і громадському діячу, особистості, яка заклала основи єдності української нації, основи формування нації політичної.

Модератор панельної дискусії наукової секції Ярослав Гарасим звернув увагу на стереометричне вивчення літературно-наукового доробку Івана Франка та всебічне висвітлення його життєпису у контексті доби. «Багатогранність, складність та неодновимірність постаті Івана Франка потребують від дослідників відповідних методологічних стратегій для глибокого осмислення цього феномена як в історичній перспективі, так і на етапі розгортання державотворчих процесів сьогодення», – резюмував учений.

На завершення директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив сподівання, що тільки у співпраці різних організацій і установ ми зможемо переорієнтувати українців з низькопробної маскультури й інформаційного трешу, які заполонили інформаційний простір, на літературно-мистецькі явища національно-органічного стилю. Він подякував усім учасникам конференції за роботу та запросив долучитися до заходів, приурочених 165-й річниці від дня народження Івана Франка, які відбудуться 27 серпня у Нагуєвичах та Дрогобичі.

У конференції, яка відбулася онлайн і наживо, взяли участь понад 60 освітян та науковців з 14 міст України. Організаторами форуму виступили: Міжнародний фонд Івана Франка, Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Музей видатних діячів української культури, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”.

 Фото Наталі Мацибок-Стародуб, Центр комунікацій КНУ ім. Т.Шевченка. 

Завершила роботу Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка. До Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн світу: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії. Члени Експертної ради оцінювали наукові роботи за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження;  міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання наукових робіт найвищі бали отримали три праці, які номіновані на здобуття Премії у 2021 році:

«На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі»

Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) та Ігоря Скочиляса (Україна)

Подання Українського католицького університету (м. Львів, Україна).

«Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти»

 ОКСАНА КІСЬ (Україна)

Подання Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, США).

«Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)»

ЛЕОНІД ТИМОШЕНКО (Україна)

Подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, Україна).

Праці номінантів охоплюють наукові дисципліни: історію, культурологію, рeлiгiєзнавство, сакральну архітектуру, антропологію, літературознавство, книгознавство та славістику.

Нагадаємо, що у цьому році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт.

Ім’я лауреата Премії буде оголошено під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак. 

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова;  6 наукових установ та 4 лауреати Премії попередніх років.

За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії (в Інституті славістики Віденського університету). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Серед претендентів:

1. Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
2. Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
3. БЕРЕГОВА ОЛЕНА (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
4. ГОРАК РОМАН (кандидат хімічних наук), «Андрей Шептицький. Біографія».
5. ЗИМОМРЯ МИКОЛА (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України), ЯКУБОВСЬКА МАРІЯ (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».
6. КІСЬ ОКСАНА (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
7. КОЗАК БОГДАН (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».
8. КРАВЧЕНКО ОЛЕНА (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
9. МАСЛІЙЧУК ВОЛОДИМИР (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».
10. МАЦЮК ЗОРЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».
11. МОНОЛАТІЙ ІВАН (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
12. ПАТТЕРСОН ШОН (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».
13. ПІДКУЙМУХА ЛЮДМИЛА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
14. РОЗДОЛЬСЬКА ІРИНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
15. СОВА АНДРІЙ (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
16. СТЕПИКО МИХАЙЛО (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
17. ТАРАСЕНКО МИКОЛА (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».
18. ТИМОШЕНКО ЛЕОНІД (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
19. ФЕДОРАК НАЗАР (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
20. ХАЙ МИХАЙЛО (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».
21. ШАРОВА ТЕТЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».
22. ШАФ ОЛЬГА (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».
23. БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ  ШЕВЧУК(доктор богослов’я), ЗАБУЖКО ОКСАНА (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
24. ЮДКІН ІГОР (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

З 15 січня 2021 року Фонд Франка вже вшосте розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка.

Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії у 2021 році може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

Обов’язковою умовою для участі у конкурсі є заповнення електронної  форми.

Монографії мають бути опубліковані у 2018-2020 роках та мати ISBN.

Три друковані примірники наукової роботи з автографом автора слід надіслати на поштову адресу Комітету Премії (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Наукові роботи, які претендують на Премію мають мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Комітет премії прийматиме наукові праці з 15 січня до 1 березня 2021 року. З умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка можна ознайомитися за посиланням: http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.