4 березня  у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбудеться відкрита лекція доктора історичних наук, лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року – ІГОРЯ СЕРДЮКА.

Монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.» професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка була визнана Міжнародним журі найкращою у 2020 році.

День: четвер, 4 березня 2021 року.

Час: 13:30

Місце: аудиторія 220 центрального корпусу ЛНУ ім. Івана Франка

27 серпня 2020 року, коли Україна та світ відзначали 164 річницю з Дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася культурна подія міжнародного значення, на яку приїхали видатні науковці України,  Австрії, Польщі, відомі франкознавці, громадські діячі, політики, родина Великого Каменяра та високоповажні гості.

Хто не мав можливості бути присутнім, запрошуємо до перегляду фільму з V урочистої церемонії нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020.

У четвер, 28 травня, в 104-ті роковини з дня смерті Івана Франка, о 16:00,  у Києві відбудеться покладанні квітів до погруддя Іванові Франкові (площа І. Франка, 3). У заході візьме участь голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, його онук – Роланд Франко.

Щорічно, травневої пори Україна починає новий день з Франковим іменем – 28 травня 1916 року о 16:00 перестало битися серце генія української нації, поета, прозаїка, драматурга, критика, публіциста, ученого, філософа і громадського діяча – Івана Франка.

«Ангел смерти злетів на українську землю, щоб замкнути очі на вічний сон найбільшому з сучасних синів України”,- писала львівська газета «Діло».

Минають дні, роки, десятиліття, але ніколи не погасне в серцях українців глибока шана до великого сина українського народу.

Міжнародний фонд Івана Франка запрошує всіх бажаючих до покладання квітів!

7 травня 2020 року Міжнародний фонд Івана Франка оголосить імена номінантів на здобуття Міжнародноі преміі імені Івана Франка у 2020 році.

Цьогоріч членами Ради експертів буде оцінено 19 наукових робіт з України, Канади та США поданих на Премію. Монографії написані трьома мовами – українською, англійською, російською – та охоплюють понад 20 наукових дисциплін.

Відповідно до Положення про Премію, члени Міжнародної ради експертів протягом місяця з дня отримання документів від Комітету Премії мають визначити не більше трьох робіт, які, на їхню думку, найбільше відповідають критеріям Премії. і передати їх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. У разі відсутності достойних робіт на здобуття Премії члени Ради експертів мають право не визначати номінантів.

У цьому році на Міжнародну премію ім. Івана Франка претендують:

1. Ольга Богомолець, монографія «Українська домашня ікона», Україна.
2. Андрій Бойко-Гагарін, монографія «Фальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часу», Україна.
3. Анна Варава, монографія «Крос-державне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи, на прикладі України», Україна.
4. Микола Галів, монографія «Український історико-педагогічний наратив (середина ХІХ – кінець ХХ століття): епістемологічні засади», Україна.
5. Майя Гарбузюк , монографія «Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації», Україна.
6. Віктор Гаркавко, монографія «Про хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія – основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)», Україна.
7. Марія Дружинець, монографія «Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти», Україна.
8. Андрій Заярнюк, монографія “Lviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnev» («Львів – місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєва»), Канада.
9. Архиєпископ Ігор Ісіченко, монографія «Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича», Україна.
10. Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія «Обмеження правом законодавчої та судової влади», Україна.
11. Лариса Масенко, монографія «Мова радянського тоталітаризму», Україна.
12. Ігор Набитович, монографія «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська», Україна.
13. Євген Нахлік , монографія «Віражі Франкового духу : Світогляд. Ідеологія. Література», Україна.
14. Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія «Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання», Україна.
15. Лариса Семенко, Олександр Логінов , монографія « Вінницький театр у свічаді історії (1910-1944)», Україна.
16. Ігор Сердюк, монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.», Україна.
17. Тетяна Сивець, монографія «Християнські концепти в літературі Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.)», Україна.
18. Мейгіл Фаулер, монографія «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні»), США.
19. Олександр Федорук, монографія «Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту», Україна.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

У 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

1 березня 2020 року Комітет премії завершить прийом робіт та супровідних документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році. До 15 березня Правління Фонду оголосить імена претендентів.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом робіт та супровідних документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2020 році.

Премія присуджується щороку науковцям у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук і має на меті заохотити вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті.

Наукові роботи (монографії)  і супровідні документи прийматимутьсядо з 15 січня до 1 березня 2020 року.

На офіційному сайті Фонду потрібно заповнини електронну форму.

А три екземпляри наукової роботи в друкованому вигляді  надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м.Київ, вул. Володимирська, 48А, оф.15). Друковані екземпляри мають бути завізовані автором наукової роботи.

З переліком документів та з положенням про Міжнародну премію ім. Івана Франка можна ознайомитися тут.

У вівторок, 10 грудня 2019 року, о 15:00, в КНУ ім.Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська,60) відбудеться лекція лауреатки Міжнародної премії імені Івана Франка 2019 року  Марії Грації Бартоліні.

Італійська науковиця поділиться своїми здобутками і проведе лекцію на тему: “Просторові метафори пізнання самих себе у творчості Сковороди: біблійні та патристичні джерела”.

Згідно з Положенням, Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка, протягом шести місяців після вручення йому Премії має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи.

У 2019 році Лауреаткою Міжнародної премії ім. Івана Франка у номінації «за вагомі здобутки у галузі україністики» стала  докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди», в якій змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди та відкрила новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу.

МАРІЯ  ГРАЦІЯ БАРТОЛІНІ – народилася 1980 року в місті Чезена, що в Італії. Зараз вона працює доцентом на кафедрі слов’янських мов Міланського університету, де з 2014-го року викладає старослов’янську мову і культуру, а також українську літературу. Марія Ґрація Бартоліні є членом керівного комітету Італійської асоціації україністів (AISU).

Сфера наукових зацікавлень: давнє українське письменство, українська література XVII-XVIII ст., проповіді, релігіозна та візуальна культура українського бароко.

У 2013-му році була стипендіаткою ім. родини Шклярів у Гарвардському університеті. Автор монографії “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди (Київ: Академперіодика, 2017), «Nello stretto triangolo della notte…» Jurij Tarnavs’kyj, il gruppo di New York e la poesia della diaspora ucraina negli USA (Рим: Lithos, 2012) та понад тридцяти статей про релігійні, літературні та лінгвістичні аспекти української культури ранньомодерного часу. У 2017 році нагороджена премією Асоціації старослов’янських студій (Early Slavic Studies Association) за статтю “Judging a book by its cover. Meditation, Memory, and Invention in Early Modern Ukrainian Title Pages” (Canadian Slavonic Papers, 59, 2017, pp. 21-55).