Uncategorized

2020 рік

Лауреат

Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року

Ігор Сердюк народився 30 квітня 1983 року в місті Хорол на Полтавщині. Доктор історичних наук, науковець, викладач. З 2009 року працює у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, співредактор історичного порталу historians.in.ua

Є одним із провідним науковців в Україні, що розробляють ряд тем у галузі історичної демографії та історії дитинства. Неодноразово давав відкриті лекції та презентації з історичної демографії у вишах та наукових закладах України. Стипендіат Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв (2010—2011 рр.), Наукового товариства імені Шевченка в Америці (2014, 2016), Верховної Ради України (2020 р.). Був учасником освітнього та наукового стажування при факультеті «Artes Liberales» Варшавського університету (2014, 2016), ряду літніх шкіл та конференцій.

Сфера наукових інтересів: історична демографія та урбаністика Гетьманщини, соціальна історія, останнім часом працює над вивченням дитини і дитинства в української традиційному суспільстві.

Автор наукових та науково-популярних праць (статей, монографій), серед яких:

Книги

  • Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст. / науковий редактор Юрій Волошин. Київ: К.І.С., 2018. 456 с.
  • Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.
  • Українська держава другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.: політика, суспільство, культура. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2014. (у співавторстві).
  • Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення. Київ: Інститут історії України НАН України. 2012. (у співавторстві).

Статті

  • Serdiuk I., Voloshyn Yu. Historical Demography in Ukraine: From “Political Arithmetic” to Non-Political Histor Poland’s Demographic Past. 2019. 41. P. 9–32.
  • Сердюк І. Образ дитини в судовій документації Гетьманщини: інформаційний потенціал і пастки документальних джерел // Записки товариства імені Шевченка. Т. CCLXХI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2018. С. 199–208.
  • Сердюк І. Древо без плоду: бездітність і безпліддя в суспільстві Гетьманщини // Соціум. Вип. 13–14. Київ. 2017. С. 162–181.
  • Сердюк І. «Для проискания себѣ к житие мѣста пришел в город»: дитина і наймитування в міському суспільстві Гетьманщини ХVІІІ ст. // Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. Київ, 2017. № 1(4). С. 55–75.
  • Сердюк І. Ставлення до хворих дітей і сиріт в суспільстві Гетьманщини (на прикладі долі Романа Краснощоченка та його племінників) // Соціум. Альманах соціальної історії. Київ. 2015. Вип.11–12. С. 61–70.
  • Сердюк І. Населення літнього віку у містах Гетьманщини (за даними Румянцевського опису 1765—1769 рр.) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип.9. Київ. С. 56–66.

Науково-популярні тексти та авторські колонки:

Vadym Adadurov  (Ukraine)

The monograph “Napoléonide’ in the East of Europe: Perceptions, Projects and Actions of the French Government in Relation to the South-Western Borderlands of the Russian Empire at the dawn of the 19th Century”.

Maria Grazia Bartolini ((Italy)

The monograph “Know yourself”. Neoplatonic sources in the works of H.S. Skovoroda

Serhiy Bilenky

The monograph “Imperial Urbanism in the Borderlands: Kyiv, 1800-1905 “.

Halyna Voloschuk (Ukraine)

The monograph “The artistic thinking of Uliana Kravchenko”.

Svitlana Hirnyak (Ukraine)

The monograph “Sociolect of the intelligentsia of Eastern Galicia in the formation of the Ukrainian literary language standards (the end of the 19th – the beginning of the 20th century)”.

Viktor Davyduk (Ukraine)

The monograph “The Enchanted Polissya”.

Stepan Davymuka, Larysa Kupchynska (Ukraine)

The monograph “Ukrainian bookplates of the XIX-XX centuries: catalog of Stepan Davymuka collection: in 3 volumes”. V1

The monograph “Ukrainian bookplates of the XIX-XX centuries: catalog of Stepan Davymuka collection: in 3 volumes”. V2

The monograph “Ukrainian bookplates of the XIX-XX centuries: catalog of Stepan Davymuka collection: in 3 volumes”. V3

Hanna Dydyk-Meush (Ukraine)

The monograph “Combinatorics in the Ukrainian language of the 16th–18th centuries: theory, practice, vocabulary”.

Oleksandr Panchenko (Ukraine)

The monograph “Ukrainian Democratic Nationalism in the Past, Actions, Personalities, and Historical Perspective: Figures and Portraits: The External Representation (Milieu) of the UHVR and the OUN; Outlines, Articles, Reflections, Essays.”

Roman Radovych (Ukraine)

The monograph “Polissya dweling: cultural and genetic origins and evolutionary processes”.

Julijan Tamas (Serbia)

The monograph “Identity Matching”

Kostiantyn Tyschenko (Ukraine)

The monograph “The Pre-Chronicles Language History of the Ukrainians”.

Kostiantyn Tyschenko (Ukraine)

The monograph “The Neighbor Languages History of the Ukrainians: 2300 Loanwords of the Antiquity & Middle Ages in the Language, Place and Family Names”.

 OlgaTsaryk (Ukraine)

The monograph “The formation of the culture of the written speech of the person in the system of national school education in the first half of the twentieth century”. Part І. 

The monograph “The formation of the culture of the written speech of the person in the system of national school education in the second half of the twentieth century”. Part II. 

Alla Shvets (Ukraine)

The monograph “Woman with Ariadne’s Gift: The Life Path of Nataliia Kobrynska in Generational, World, View and Creative Dimensions”.

Mykola Shulskyi  (Ukraine)

The monograph “Ivan Franko about the life and works of Markiyan Shashkevich”

Mykola Shulskyi  (Ukraine)

The monograph “Ivan Vyshenskyi in the assessment of Ivan Franko”

In the nomination “For significant achievements in the field of social and humanitarian sciences”:

Vadym Adadurov  – The monograph “The War between Civilisations: Socio-Cultural History of Napoleon’s Russian Campaign”. Vol. 1. (Ukraine)

Viktor Garkavko  – The monograph “Science about our daily bread “ (Agricultural Economy is the basis of the theoretical teaching of economics and organization of agricultural production). (Ukraine)

Joanna Getka – The monograph “U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII wieku” (eng. „At the threshold of modernization. Ruthenian-language Basilian printing of the 18th century”).(Poland);

Bohdan Hud The monograph “From the History of Etno-Social Conflicts: Ukrainians and Poles in Naddnipryanshchyna (Dnieper Ukraine), Volhynia, and Eastern Galicia at the beginning of the 19th – 1st half of 20th century.” (Ukraine);

Bogdan M. Punko  – The monograph “International business” (educational-scientific publication for universities). (Ukraine);

Bogdan M. Punko –  The monograph “Antiphilosophy of politics” (scientific journalistic edition, genre-scientific and journalistic literature fact). (Ukraine);

Volodymyr Serhiychuk  – The monograph “The Holodomor of 1932-1933: the Ukrainian Genocide”. (Ukraine);

Iryna Chugaieva The monograph “Chernihiv chronicle writing of XI – XIII centuries: historiographical myth or historical source?” (Ukraine);

V. V. Holina, M. H. Kolodiazhnyj, S. S. Shramko et al. – The monograph “Public in crime prevention: national and international experience” . (Ukraine)

В Україні стартував учнівський конкурс “Стежками Каменяра”

З 15 листопада 2019 року розпочався прийом конкурсних робіт на третій Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Роботи прийматимуть до 15 грудня 2019 року. Брати участь у конкурсі можуть учні шкіл віком від 6 до 16 років (включно). Переможців визначатимуться у 4 номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» у двох вікових категоріях: 6-11 років і 12-16 років. Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDl8uP84xe3Ota6FpTdjejzHZbvaf8E5cGWb0U9m47iFTNJQ/viewform?usp=sf_link

Увага! З однієї електронної адреси можна заповнити лише одну заявку на конкурс. На поштову адресу Міжнародного Фонду І.Франка надсилаються лише ілюстрації.

Докладніше про вимоги до робіт у кожній з номінацій, перебіг конкурсу, нагородження переможців читайте в Положенні про конкурс.

Змагання проводитиметься вдруге за підтримки Міністерства освіти і науки України, спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка. Нагадаємо, що торік у конкурсі взяли участь 1756 школярів з усіх областей України. Конкурс проводиться для того, щоб посилити мотивацію у вивченні учнями шкіл творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Міжнародну премію ім..Івана Франка визнали вчені у 10 країнах – онук письменника

За два роки існування Міжнародної премії імені Івана Франка її визнали вчені у 10 країнах світу.

Про це заявив голова правління Міжнародного Фонду Івана Франка Роланд Франко на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“За неповних два роки Міжнародну премію імені Івана Франка визнали вчені в 10 країнах світу – Австрії, Канаді, Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Швеції, Ізраїлі, Польщі, Словаччини та Україні. І я хочу, щоб Україна стала потужною науковою площадкою, де змагаються провідні вчені світу”, – підкреслив онук Івана Франка.

Він зазначив, що світове визнання Міжнародної премії імені Івана Франка, яка вручається у двох номінаціях: за вагомі здобутки у галузі україністики та за вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук, є основним завданням фонду, до правління якого на сьогодні увійшли вчені та громадські діячі з Канади, Польщі, Австралії, Великої Британії та України.

“Створюючи Міжнародну премію Івана Франка, я мріяв, щоб вона була поруч з Премією Нобеля. І ця праця потребує багато зусиль… Ми впевнені, що Міжнародна премія Івана Франка є дуже важливою для просування України в цивілізований світ. Ця праця буде успішною, коли до неї долучаться мільйони українців по всьому світу. Ми шукаємо однодумців, які можуть стати поруч з нами і підняти українську премію на високий рівень, а також підняти рівень української науки”, – сказав Роланд Франко.

Як зазначив директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус, інформацію про Міжнародну премію імені Івана Франка розіслали в усі відомі університети світу.

“100 найкращих університетів світу отримали наші запрошення взяти участь у цій премії”, – повідомив він.

Водночас він підкреслив, що критерії відбору на премію є прозорими. Найважливішим є професійна компетентність у своїй галузі та міжнародний рівень наукових досліджень, які подаються на премію.

Володимир Бугров, член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор Київського університету ім. Т. Шевченка, наголосив, що кожна з 20 робіт, які надійшли цього року, буде проходити 3 етапи: номінаційний комітет, Міжнародну експертну раду, Міжнародне журі. Це дозволить отримати ефективний результат.

“Ми віримо, що ті, хто переможе, будуть у своїй галузі відомими науковцями, а їхній доробок відповідатиме високим критеріям: міжнародне визнання, інноваційність, оригінальність, пропагування тих методологій, які виробляв Іван Франко для соціально-гуманітарної науки”, – підкреслив Бугров.

Ярослав Гарасим, член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка, зазначив, що премія важлива для української гуманітаристики в першу чергу тим, що на майданчику міждисциплінарного спілкування сходяться з науковими ідеями історики, мовознавці, літературознавці, правники, філологи та представники інших наук, що створює стереоскопічний вимір досягнень сучасної гуманітаристики. По-друге, вона важлива для розбудови україністики в світі, тому що дозволяє побачити, де ще, крім України, є україністичні центри.

“Але найперше ця премія популяризує творчість Івана Франка. І перший рік присудження премії показав, що вона повертає довіру суспільства до інституційних рішень – в медіа-просторі не було жодних застережень щодо механізму процедури і того, як було присуджено премію”, – сказав Гарасим.

Номінація: за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук

HEREISTITLE

HEREISCONTENT

HEREISTITLE

HEREISCONTENT

HEREISTITLE

HEREISCONTENT

HEREISTITLE

HEREISCONTENT

HEREISTITLE

HEREISCONTENT



Наші партнери