Начальнику
Львівської обласної військової адміністрації Максиму КОЗИЦЬКОМУ

В. о. голови
Львівської обласної ради
Юрію ХОЛОДУ

Головам фракцій Львівської обласної ради

Шановні добродії,

Міжнародний фонд Івана Франка звертається до Вас щодо рішення депутатської комісії з питань комунального майна Львівської обласної ради від 13 червня 2025 року про підтримку ініціативи створення комунального закладу Львівської обласної ради «Національний комплекс меморіальних музеїв Івана Франка та Михайла Грушевського». Вважаємо, що створення такого комплексу не відповідаєнаціональним інтересам України, адже, по суті, є неприхованою спробою через таке об’єднання ліквідувати Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові як інституцію і додати до Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка невластиві франкознавцям функції. І Іван Франко, і Михайло Грушевський – дві самодостатні постаті, які потребують окремого вивчення, музейного представлення і популяризації.

У червні 1944 року совєтська влада вже один раз приєднувала віллу Михайла Грушевського до тодішнього музею Івана Франка, аби стерти пам’ять про видатного українського науковця і державника.Такий крок у незалежній Україні важаємо неприйнятним, адже це повторення політики «совєцької» влади призведе щонайменше до знівелювання знаковости обох видатних діячів, втрати їхньої статусности.

Переконані, що сучасна Україна, перебуваючи у стані жахливої війни з російською недоімперією, потребує глибокого вивчення творчої спадщини Івана Франка та гідного пошанування Михайла Грушевського – чільного творця нашої державності на початку ХХ століття, автора десятитомної «Історії України-Руси» та шеститомної (9 книг) «Історії української літератури».

Наполягаємо на збереженні самостійногоінституційного статусу Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, що був утворений у 1998 році для осмислення політичної, громадської, культурницької, наукової, творчої, видавничої діяльности Михайла Грушевського, біографія якого упродовж 1894–1914 роківнерозривно пов’язана зі Львовом. Урочисте відкриття Музею 22 серпня 2000 року знаменувало собою той факт, що нинішнє покоління українців почало глибоко усвідомлювати неоціненний вклад, який зробив Михайло Грушевський у розвиток нашої науки, формування національної ідентичности та утвердження української державности. Особливо, якщо взяти до уваги, що у новітній добі наш найбільший історик переконливо на основі неспростовних фактів та феноменальної ерудиції повністю зруйнував основи московської імперськоїісторіографії.

Сподіваємося, що в умовах жорстокої війни з московським окупантом Ви чітко усвідомлюєте національно-державницькі пріоритети і не допустите знищення важливого центру вивчення та популяризації однієї з чільних постатей нашої героїчної історії – Михайла Грушевського.

Водночас наголошуємо на необхідності зберегти самостійний статус Львівського національноголітературно-меморіального музею Івана Франка, оскільки зміщення фокусу діяльності цієї важливої інституції не сприятиме всеохопному представленню універсального генія Івана Франка.

З повагою,

члени Правління та Координаційної ради Міжнародного фонду Івана Франка:

ВОЛОДИМИР БУГРОВ, кандидат філософських наук, професор, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, Україна);

ЯРОСЛАВ ГАРАСИМ, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка (Львів, Україна);

ІГОР КУРУС, директор-розпорядник Фонду (Київ, Україна);

СВЯТОСЛАВ ПИЛИПЧУК, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, голова Правління Міжнародного фонду Івана Франка (Львів, Україна);

ТАМАРА СМОВЖЕНКО, докторка економічних наук, Голова правління Львівського товариства у м. Києві (Київ, Україна);

ІГОР СЕРДЮК, доктор історичних наук, професор Київської школи економіки, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Київ, Україна).

ВОЛОДИМИР АНТОФІЙЧУК, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна);

МАРІЯ ГРАЦІЯ БАРТОЛІНІ, докторка філології (Dr. Hab), професорка Міланського університету, лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка (Мілан, Італія);

ЄВГЕН БИСТРИЦЬКИЙ, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України (Київ, Україна);

БОРИС БУНЧУК, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна);

АЛОЇС ВОЛЬДАН, доктор славістики (Dr. Hab), професор Віденського університету (Відень, Австрія);

РОМАН ГОЛОД, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (Івано-Франківськ, Україна);

ЛЕШЕК КОРПОРОВИЧ, доктор соціології (Dr.Hab), професор Ягеллонського університету, (Краків, Польща);

МІХАЕЛЬ МОЗЕР, доктор славістики, професор Віденського університету, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Відень, Австрія);

РОМАН МНИХ, доктор наук (Dr. Hab), професор Варшавського університету (Варшава,  Польща);

ВІТАЛІЙ РОМАНЧУКЕВИЧ, доктор економічних наук, професор Національного авіаційного університету, Перший віце-президент Асоціації українських банків Голова Наглядової Ради АТ «Європейський промисловий банк» (Київ, Україна);

МИРОСЛАВ СОПОЛИГА, доктор історичних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, директор Музею української культури у Свиднику (1986 – 2016) (Свидник, Словаччина);

ЛЕОНІД ТИМОШЕНКО, доктор історичних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка (Дрогобич, Україна);

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК, доктор юридичних наук, професор, народний депутат України (Київ, Україна);

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО, народний депутат України V, VI та VII скликань, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді 2015-2021 років, співзасновник Медіацентр Україна (Київ, Україна).