У неділю, 27 серпня, у 167-му річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася сьома церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії.

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики здобув доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий. Нагороду присудили за монографію «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці».

У 2023 році до переліку фіналістів Міжнародної премії імені Івана Франка також увійшли:

докторка історичних наук Наталія Білоус із монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI –XVII століть», м. Київ  – подання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка І. Сердюка;

колектив авторів із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. Толочка, м. Київ – подання Інституту історії НАН України.

Голова правління Фонду Святослав Пилипчук зазначив, що комітет Премії та експерти взяли в руки зброю, щоб боронити свою землю, як вчив Іван Франко. «За цей час ми стали сильнішими. І ця церемонія нагородження лауреата – це ознака нашої сили і стійкості. Ми продовжуємо нести місію Міжнародного фонду Івана Франка, яку заклав під час заснування Роланд Франко, останній онук Великого Українця», – наголосив Святослав Пилипчук.

Своєю чергою директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди у 200 тисяч гривень, лауреат Премії отримав золоту медаль та диплом. «Я дякую усім, хто долучився до великої справи. Проведення Міжнародної премії імені Івана Франка – це свідчення того, що попри війну українці здатні думати про найважливіше: свою історію, науку й освіту. Ми мусимо дбати про минуле і майбутні покоління навіть у час розрухи, страждань і трагедій. І Міжнародна премія імені Івана Франка вселяє надію, що ми зможемо пройти цей надзвичайно складний і небезпечний період нашого українського буття», – резюмував Ігор Курус.

Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка заснував онук Великого Українця – Роланд Франко. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики присуджують щорічно із 2016 року (крім 2022 року, коли Премію не вручали через повномасштабне вторгнення росії в Україну).

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду отримала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії обрано доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка.