Рожі, лілеї, соняшники, фіалки, хризантеми, незабудки, барвінок, лотос… Ці назви квітів досить часто зустрічаються у творчості Івана Франка. Я не знаю, чи був знайомий Іван Якович із книгою “Селам, або Мова квітів” авторства поета і фольклориста Дмитра Ознобішина, яку було перекладено з перської  і в 1830 році  видано у Санкт-Петербурзі. Але у Франка назви квітів теж мають свій еківок – здебільшого передають людські почуття, характер персонажів чи елементи пейзажу.

Вам теж цікаво, що ж це за така весняна квітка?

Дякуючи архівам Тараса Франка, мені стало відомо, що у 1946 році український вчений-селекціонер Йосип Якович Магомет на Сквирському дослідному полі Українського науково-дослідного інституту овочівництва та картоплі Міністерства сільського господарства Української РСР, внаслідок вільного схрещування змішаним пилком трьох сортів Китайської півонії, а саме «Рубра Максіма» х «Суперба» х «Верзікольор», вивів новий сорт – півонія повна (Peonia Chinensis Flore Plena). Вивчення та селекційне оформлення гібридного сіянця було завершено у 1958 році.

За проханням Максима Рильського назвали цей сорт  «ІВАН ФРАНКО».

Мало хто знає, що назва півоній пов’язана з Давньою Грецією, а виникнення самої квітки пов’язують з легендарним лікарем Пеаном (Пеоном). Як розповідається у поетичному міфі, Пеан був учнем Асклепія і міг лікувати не тільки людей, а й богів. Його майстерність викликала заздрість вчителя, і він задумав його позбутися. Але Зевс не допустив цього і перетворив лікаря на квітку. У більшості європейських мов назва квітки походить від імені давньогрецького міфічного персонажа. Існує інша версія, що квітка отримала свою назву від грецького слова «paionios», що в перекладі звучить як зцілювальний.

Лікувальні властивості цих квітів сягають І ст. до н. е. Давньоримський філософ Пліній Старший нарахував з два десятки захворювань, які лікувалися за допомогою кореня лікарської півонії (Paeonia officinalis). Тому у всіх монастирях завжди росли ці квіти.

Наука флорографія розкриває значення квітки, названої на честь Івана Франка, як «веселе життя», «співчуття», «щасливе весілля», «мені нема про що більше мріяти, я подарую тобі весь світ!»

Півонії мають своє сакральне значення. Цікаво те, що в різних куточках світу у них свій символізм. На Заході ця квітка вважається символом сімейного щастя й удачі. У Китаї півонія є національним символом, володіє неймовірною магічною силою, а у східній культурі символізує честь, процвітання і багатство. За цими квітами також закріпилося значення символу весни і жіночої краси.

Щороку 28 травня українська і світова громадськість вшановує пам’ять генія української нації, велета духу людського й титана праці, мислителя та пророка Івана Франка. Тепер я точно знаю, які квіти покладу до підніжжя пам’ятника Великому Франкові у 104-ті роковини від дня його смерті.

Автор зображення Івана Франка – український митець Влад Корнюк.

Ольга Нижник, спеціально для Міжнародного фонду Івана Франка