Партнером та консультантом історичного фільму “Захар Беркут” виробництва компанії Kinorob виступить Міжнародний Фонд Івана Франка.

Онук видатного письменника Роланд Франко і продюсер проекту Єгор Олесов підписали меморандум про співпрацю.

Команда студії Kinorob, яка працює над створенням історичного фільму “Захар Беркут”, зустрілася з онуком видатного письменника, Головою “Міжнародного Фонду Івана Франка” паном Роландом Франко і підписала меморандум про співпрацю в рамках виробництва стрічки, за мотивами однойменної повісті українського класика.

“Створення картини “Захар Беркут” за мотивами повісті великого Каменяра – це той самий пам’ятник Генію, який поверне його до життя, – зазначає директор Фонду Ігор Курус. – Зі своєї сторони ми докладемо всіх зусиль, аби допомогти команді зануритися в світ повісті, ідей та думок Івана Франка, та зробити чудовий фільм”.

Творча команда проекту, представники Фонду, знавці творчості Івана Франка, культурологи, історики та етнографи об’єднають свої зусилля у роботі над майбутньою екранізацією. Згідно умов Меморандуму Фонд здійснюватиме інформаційну підтримку компанії Kinorob, що необхідна в цілях виробництва фільму, та надаватиме консультації з питань творчості Івана Франка. Крім того, під час всього періоду виробництва стрічки, партнери проводитимуть спільні заходи, що стосуються доведення до публіки інформації про історичний фільм «Захар Беркут».

“Донести до молоді та зробити зрозумілими для сучасного глядача ідеї громадянського суспільства, єднання, самовідданості й чесності, які закладав класик у своєму творі, показати, що й досі вони не втрачають своєї актуальності – одна з основних цілей нашого фільму, – коментує продюсер стрічки Єгор Олесов. – Ми дуже вдячні пану Роланду Франко й пану Ігорю Курусу за подомогу в роботі над проектом. А першим кроком нашої співпраці стала дослідницька експедиція в Карпати, яка відбулася наприкінці листопада, про яку ми розповімо трохи згодом”.

Нагадаємо, стрічка “Захар Беркут”, виробництва компанії Kinorob, стала переможцем 9-го конкурсного відбору кінопроектів Державного агентства України з питань кіно. Бюджет фільму складає 75 млн гривень, з яких 30 млн гривень – підтримка Держкіно. Режисер – Ахтем Сеітаблаєв, продюсери – Єгор Олесов та Юрій Прилипко. Автор сценарію – Ярослав Войцешек. Художник-постановник – Влад Одуденко. Зйомки історичного фільму розпочнуться навесні 2018 року.

Синопсис: 1241 рік. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя. Однак вночі кілька місцевих мисливців – брати Беркути потайки пробираються в табір та звільняють полонених. Несамовитий від люті хан вирішує йти навпростець, щоб помститися і знищити карпатські поселення. Для цього він знаходить зрадника серед місцевих, який відкриває йому таємний прохід у горах. Однак невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити багаточисельного ворога.

15 січня розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції в Укрінформі повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.

Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2018 року. Прийом  наукових робіт і супровідних документів триватиме  до 1 березня 2018 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

6 номінантів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено Міжнародною радою експертів на початку травня  2018 року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка обере та оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме 22-24 червня у Віденському університеті (Австрія).

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка роботи науковців мають  подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.  Роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankoprize@ukr.net.

У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень. Фонд формувався за рахунок особистих коштів дирекції Фонду та благодійних внесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У заході взяли участь:

Роланд ФРАНКО, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Ігор КУРУС, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка; Ярослав ГАРАСИМ, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Михайло ШАЛАТА, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка; Володимир БУГРОВ, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Міжнародна премія Івана Франка присуджується щорічно 27 серпня – у день народження видатного художника слова, громадсько-політичного діяча, вченого, філософа, етнографа і фольклориста, видатного літературного критика, публіциста і перекладача, драматурга Івана Яковича Франка.

27 серпня 2017 року, коли Україна та світ відзначали 161 річницю з Дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася подія міжнародного значення, на яку приїхали видатні науковці України, Польщі, Австрії, Словаччини, відомі франкознавці, громадські діячі, політики, родичі Великого Каменяра та високоповажні гості…

Хто не мав можливості бути присутнім у Дрогобичі, запрошуємо до перегляду фільму з урочистої церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017 року.

27 вересня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка знаний австрійський мовознавець, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, лауреат цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка Міхаель Мозер прочитав лекцію «Ще раз про «Руську Трійцю» і її роль в історії української мови».

Під час виступу австрійський науковець представив аналіз мовних процесів у Галичині ХІХ століття і їхнього впливу на формування літературної української мови.

«Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії української мови», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що навіть поза «Руською Трійцею» і її учасниками просвітницькі і літературні рухи в Галичині ХІХ століття активно розвивалися.

Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича Міхаель Мозер називає «великими героями України», «провідними інтелектуалами з кола галицьких українців», чиє значення у процесі національного відродження Галичини є надзвичайно великим. Усі їхні напрацювання, а також зусилля інших людей, які були долучені до легендарного угрупування, науковець розцінює як важливий чинник розвитку української мови.

Втім, Міхаель Мозер опротестував поширену тезу, що до «Руської Трійці» і поза нею в Галичині більше нічого вагомого для українського суспільного і культурного простору не відбувалося. За його словами, чимало активних письменників і науковців публічно піднімали питання української мови і часто нею створювали дуже хороші і якісні тексти.

Для прикладу науковець навів праці Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, Івана Могильницького та інших, які підтверджують велике значення всього тогочасного покоління галицьких інтелектуалів для розвитку української мови. Навіть так звану «Азбучну війну» в Галичині Міхаель Мозер назвав фактором, який мав у собі багато позитивного потенціалу.

«Ми звикли до наших наративів, які нав’язують факт розвитку української мови майже виключно у так званій Великій Україні. Через це ми досі не знаємо і не розуміємо, що відбувалося тоді в Галичині, і не лише завдяки «Руській Трійці», але й завдячуючи цілому поколінню галицьких інтелектуалів», – зазначив Міхаель Мозер.

А відтак, дослідник закликав активніше досліджувати різноманітні тексти того періоду – і художні та поетичні твори, і наукові та публіцистичні праці.

Також Міхаель Мозер розповів про історію видання альманаху «Русалка Дністорвая», проаналізував його зміст і наголосив на важливості видання для розвитку української мови. За словами дослідника, і зміст альманаху, і джерельна база підтверджують, що він має велике значення для всіх українців і вміщує національну традицію всієї України.

«Коли вам розповідають, що Галичина і так звана Велика Україна були різними, ви мусите розуміти, що це дуже поверхневий аналіз. Галичани завжди дивилися через Збруч, а мешканці Великої України завжди дивились на Галичину», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що культурні зв’язки між роз’єднаними українськими землями завжди призводили до взаємозбагачення і взамопідсилення і мовних, і суспільних процесів.

Після завершення лекції усі присутні мали нагоду взяти участь у дискусії щодо історії розвитку української мови.

У п’ятницю, 8 вересня 2017 року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду та схвалено усіма учасниками річний звіт Благодійної організації ” Міжнародний фонд Івана Франка” за період з 1 вересня 2016 по 8 вересня 2017 року.

Так, за звітний період, Міжнародний фонд Івана Франка зумів розшири географію науковців, які взяли участь у премії, як претенденти так і експерти. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття премії. Започатковано два нових проекти: Квартира – музей родини Івана Франка у м. Києві та Календар Франкіани.

Проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2017; презентації Фонду в Канаді; 7 презентацій Фонду і премії в Україні; 4 прес-конференції; 3 Лауреатські лекції; 3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка; 1 круглий стіл «Державотворчі концепції у працях Івана Франка» та участь у засіданні комітету Київської міської ради щодо побудови пам’ятника Іванові Франкові у Києві. Також підписано угоду про стратегічну співпрацю з Міським Головою міста Дрогобич та залучено нових фондодавців.

Директор-розпорядник Фонду І.Курус повідомив, що за звітний період дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Було організовано презентації Фонду у Канаді, які дали позитивний результат. Зокрема, за звітний період на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога від: Української  кредитовоі спілки (Канада) – 5000 доларів США; Родини Степана, Роми та Івана Франків (Канада) – 5000 канадських доларів ; Теренії Тонкович (Канада) – 2000 доларів США; Артистичного Товариства «LATKA» (Канада) – 2250 канадських доларів; СПА-готелю «RESPECT» – 200 000 грн. А також інші дрібніші пожертви. Разом ці надходження становлять 538 150 грн.

Витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називатися, та власними коштами Роланда Франка та Ігоря Куруса.

Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить 1 260 419 грн.

Збори учасників одноголосно вирішили затвердити щорічний звіт Фонду та основні фінансові показники.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

У неділю, 27 серпня, у м. Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року.

Цьогорічну Премію було вручено двом Лауреатам. У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” золотий знак, диплом та грошову винагороду здобув професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер.

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручили Академіку, почесному професору Львівського національного університету імені Івана Франка – Олегу Шаблію.

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, у своєму виступі зазначив, що мріє, щоб премія, яка має ім’я українського вченого і мислителя, посіла почесне місце у науковому світі та постала поруч із премією Нобеля.

«Уже сьогодні наша премія стала явищем, яке є новим для України. Міжнародна премія імені Івана Франка – це своєрідний ліфт для українських вчених. Це шанс стати відомим і поширити свої надбання світом», – наголосив Роланд Франко.
Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що діяльність і місія Фонду знайшли підтримку серед українських і закордонних вчених, зокрема у Канаді та Європі. Так, у 2017 році до комітету премії було подано 21 наукову роботу з 16 вишів 4-х країн: Австрії, Ізраїлю, Польщі та України. До складу номінаційних комітетів та Ради експертів увійшли 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Великої Британії, Канади, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словаччини, Ізраїлю, Італії, США та України.

«Міжнародна премія ім. Івана Франка поступово стає українським міжнародним змагальним майданчиком серед науковців-гуманітаріїв. І в цій справі Фонд дотримується найвищого рівня об’єктивності, міжнародних академічних та етичних стандартів», – наголосив директор Фонду.
Ігор Курус також подякував благодійникам, що внесли свої кошти до преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка, який цього року становив 500 тисяч гривень, і підтримали сталий розвиток важливої української справи у світі.
Члени міжнародного журі – професор Ягеллонського університету, доктор соціологічних наук Лешек Корпорович і професор Львівського університету, доктор філологічних наук Ярослав Гарасим – представили лауреатські роботи.

“Хочу зазначити, що цьогорічну перемогу справедливо вибороли праці, скеровані на сучасне осмислення складної історичної чи історико-лінгвістичної проблематики, тобто тих важливих пластів нашого минулого, які мають безпосереднє значення для розбудови подальших культурно-історичних та суспільно-політичних перспектив українського націєтворення», – підкреслив проректор Львівського національного університету імені Івана Франка професор Ярослав Гарасим, презентуючи працю професора Віденського університету Міхаеля Мозера.
Своєю чергою професор Ягеллонського університету доктор Лешек Корпорович, представляючи працю Олега Шаблія «Суспільна географія», зауважив, що «…книга є важливою спробою поєднати нове і класичне розуміння наукового дослідження загалом, але також суспільних наук…»
На церемонії нагородження були присутні члени міжнародного журі, вчені з Австрії, Польщі, Словаччини, України, франкознавці, представники влади, громадськість та родина Івана Франка.

З вітальним словом до присутніх також звернувся голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова міста Дрогобича Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Надія Скотна.
Вітання лауреатам премії та Міжнародному фонду Івана Франка надіслав президент Світового конгресу українців доктор Євген Чолій.

***
Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко. Міжнародна премія вручається у двох номінаціях: “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” та “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук”.
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви, за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму“.

Місце проведення: м. Дрогобич, с. Нагуєвичі (Дрогобицького району)

Дата проведення:  27 серпня 2017 року (неділя)

Час проведення:  10:00 -17:00 год.

Особлива подяка благочинцям, які взяли участь у формуванні преміального фонду: родині Івана, Степана та Роми Франків (Торонто, Канада); «Українській кредитовій спілці» (керівник Тарас Підзамецький, Канада); СПА-готелю «RESPECT» (Східниця, Україна); Товариству «LAТCA» (керівник Марія Антонів, Канада); Tеrenya Tonkovіch (Канада), Kvitka Lopushanski (Канада),  Olya Pylypiak (Канада), Михайлу Цимбалюку (Львів); Альберту Фельдману (Київ); Ігорю Яворському (Борислав); Ігорю Кобилецькому (Борислав); Віктору Кривенку (Київ)