7 травня 2020 року Міжнародний фонд Івана Франка оголосить імена номінантів на здобуття Міжнародноі преміі імені Івана Франка у 2020 році.

Цьогоріч членами Ради експертів буде оцінено 19 наукових робіт з України, Канади та США поданих на Премію. Монографії написані трьома мовами – українською, англійською, російською – та охоплюють понад 20 наукових дисциплін.

Відповідно до Положення про Премію, члени Міжнародної ради експертів протягом місяця з дня отримання документів від Комітету Премії мають визначити не більше трьох робіт, які, на їхню думку, найбільше відповідають критеріям Премії. і передати їх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. У разі відсутності достойних робіт на здобуття Премії члени Ради експертів мають право не визначати номінантів.

У цьому році на Міжнародну премію ім. Івана Франка претендують:

1. Ольга Богомолець, монографія «Українська домашня ікона», Україна.
2. Андрій Бойко-Гагарін, монографія «Фальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часу», Україна.
3. Анна Варава, монографія «Крос-державне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи, на прикладі України», Україна.
4. Микола Галів, монографія «Український історико-педагогічний наратив (середина ХІХ – кінець ХХ століття): епістемологічні засади», Україна.
5. Майя Гарбузюк , монографія «Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації», Україна.
6. Віктор Гаркавко, монографія «Про хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія – основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)», Україна.
7. Марія Дружинець, монографія «Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти», Україна.
8. Андрій Заярнюк, монографія “Lviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnev» («Львів – місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєва»), Канада.
9. Архиєпископ Ігор Ісіченко, монографія «Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича», Україна.
10. Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія «Обмеження правом законодавчої та судової влади», Україна.
11. Лариса Масенко, монографія «Мова радянського тоталітаризму», Україна.
12. Ігор Набитович, монографія «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська», Україна.
13. Євген Нахлік , монографія «Віражі Франкового духу : Світогляд. Ідеологія. Література», Україна.
14. Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія «Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання», Україна.
15. Лариса Семенко, Олександр Логінов , монографія « Вінницький театр у свічаді історії (1910-1944)», Україна.
16. Ігор Сердюк, монографія «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.», Україна.
17. Тетяна Сивець, монографія «Християнські концепти в літературі Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.)», Україна.
18. Мейгіл Фаулер, монографія «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні»), США.
19. Олександр Федорук, монографія «Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту», Україна.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак.

У 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).