Українська гуманітаристика: хто цьогоріч претендує на премію Івана Франка
10 березня 2017 року у Києві відбулася прес-конференція «Міжнародна премія імені Івана Франка – претенденти 2017 року».
Під час заходу було оприлюднено список претендентів на здобуття Міжнародної премії імені І. Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.
Зокрема, на початку заходу, голова Правління Фонду Роланд Франко зізнався, що мріє, щоб премія Івана Франка набула популярності подібної до премією Альфреда Нобеля. « Я розумію, що ця праця потребує багато зусиль. І ми вкладаємо у неї увесь свій час, кошти і натхнення. Ми впевнені, що Міжнародна премія Івана Франка є дуже важливою для просування України в цивілізований світ. І ця праця буде успішною, коли до неї долучаться мільйони українців по всьому світу» – вважає внук Великого Каменяра.
Директор Фонду Ігор Курус підбив загальні підсумки подачі документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році. Зокрема, він зазначив, що з 15 січня по 1 березня 2017 року на адресу Фонду було подано 21 наукову роботу з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право; мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія.
«Цього року ми отримали у двічі більше наукових робіт, ніж було подано у 2016 році. Сподіваюся, що рівень конкуренції у 20117 році буде ще вищим, а Міжнародне журі, на засіданні у Відні, обере безсумнівного переможця Премії у кожній з номінацій», – зазначив директор Фонду.
Ігор Курус також наголосив, що премія не державна, а преміальний фонд формується за рахунок благодійників, і в 2017 році він становить 500 тисяч гривень.
Член Правління Фонду, проректор Київського національного університету імені Т. Шевченка Володимир Бугров ознайомив з критеріями і процесом визначення лауреатів премії, а також з претендентами на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».
«Зараз Фонд завершив прийом робіт і приступив до формування номінаційних комітетів до яких увійдуть по 3 вчених з різних університетів світу. З визначених ними робіт Міжнародна експертна рада має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке буде засідати з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні і будуть оголошені лауреати премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься у Дрогобичі 27 серпня — у день народження Івана Франка», – підкреслив Володимир Бугров.
У свою чергу член Правління Фонду, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим розповів про претендентів на премію у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики», зазначивши, що остаточну кількість кандидатів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка буде визначено номінаційними комітетами, які відсіють можливі псевдонаукові подання.
«Міжнародна премія Івана Франка в галузі україністики сприяє залученню авторитетних гуманітаріїв сучасності до нового прочитання нашої тисячолітньої історії, осмислення унікальності і неповторності української культури та до виявлення особливостей збереження національної ідентичності у процесі соціокультурної глобалізації», – наголосив Ярослав Гарасим.
З переліком поданих на здобуття премії можна ознайомитися на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: www.frankoprize.com.ua
Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком.
У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографія Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», була визнана найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.




















