Публікації

Список учасників конкурсу «Стежками Каменяра». Номінація – «Драматургія»

Вікова категорія 6-11 років

ПІБ область населений пункт район
Горбатовська Ольга Олексіївна Запорізька Костянтинівка Мелітопольський
Кузьменко Артем Запорізька с. Кам’яне Вільнянський
Морозан МарІя Одеська Кілія Кілійський
Ориник Христина Львівська село Надиби Воютицька ОТГ
Римар Максим Андрійович Запорізька Костянтинівка Мелітопольський
Саміло Павло Львівська Дрогобич

Вікова категорія 12-16 років

ПІБ область район населений пункт
Гузелик Андріана Тернопільська Теребовлянський м. Теребовля
Донцова Ольга Донецька Лиманський Ямпіль
Зиза Олег Віталійович Запорізька Пологівський с. Григорівка
Катерина Челпан Запорізька Мелітополь
Лисак Мирослава Черкаська Канів
Оніщенко Дмитро Полтавська Лубни
Панів Остап Львівська Дрогобицький с. Попелі
Петкова Світлана Одеська Ренійський м. Рені
Садовенко Юлія, Чернігівська м.Носівка
Тарасенко Анастасія Донецька Великоновосілківський с.Піддубне
Федорова Яна Сергіївна Хмельницька Дунаєвецький Гута-Яцьковецька
Хижняк Ольга Донецька Мар’їнський с. Новоукраїнка
Шепель Анастасія Запорізька Мелітопольський С. Костянтинівка

Завершився I етап Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра»

1 лютого 2018 року Міжнародний фонд Івана Франка завершив прийом учнівських робіт на конкурс «Стежками Каменяра», який було організовано спільно з Міністерством освіти і науки України та ГО “Львівське товариство у м. Києві”.

Конкурс проводився вперше і мав на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

У творчих змаганнях взяли участь понад 2000 талановитих школярів з усієї України. Учні представляли свої проекти у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категорія: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

Найбільше конкурсних робіт надійшло в номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – 43%; у номінації “Поезія” – 30%; “Проза” – 26%; “Драматургія”- 1%.image Варто зазначити, що учні старшої школи були більш ініціативними, від них надійшло майже 60% робіт. imageНайактивнішими за кількістю робіт були учні зі сходу України – 35%, лише з Донецької області надійшло майже 400 робіт, включно з роботами учнів прифронтових сіл і міст (Мар`їнка, Піски, Авдіївка). Найменш активними були школярі із Західної України, які надіслали понад 300 робіт, це – 17% від загальної кількості.

Наразі завершується опрацювання конкурсних робіт і після цього їх розглядиме журі. Оголошення переможців у кожній із номінацій та в обох вікових категоріях – 30 квітня 2018 року.

Нагадуємо, що відзначення переможців дипломами та призами відбудеться 27 травня у м. Києві біля пам’ятника Іванові Франкові, напередодні річниці смерті Великого Каменяра.

Розпочато прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році

У понеділок, 15 січня  Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи та супровідні документи на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

Міжнародна премія імені Івана Франка має дві номінації:  за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики;  за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Наукові роботи на здобуття Премії мають право подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

До наукової роботи обов’язково додаються:

  • рішення академічної установи, вищого навчального закладу про подання наукової роботи на здобуття Премії;
  • довідка про особу, наукова робота якої подається на здобуття Премії, з контактними даними претендента на здобуття Премії;
  • розширена анотація до наукової роботи (українською та англійською мовами);
  • особиста письмова згода автора наукової роботи на участь у конкурсі на здобуття Премії.

Наукові роботи у 3-х екземплярах надсилаються на адресу Фонду: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а.оф.15, супровідні документи надсилаються електронною поштою на адресу: frankoprize@ukr.net.

Головним критерієм відбору претендентів на присудження Премії є професійна компетентність у науковій галузі та міжнародний рівень наукових досліджень, незалежно від віку, статі, релігійних чи політичних уподобань чи етнічної приналежності автора.

Наукові роботи приймаються до 1 березня 2018 року.

Детальніша інформація про умови подання документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка міститься на сайті фонду http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Премію засновано у 2015 році. Основною метою Премії є сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.

Лауреати Премії  попередніх років:

у 2016 році архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901—1944) провісник екуменізму;

 у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики»  професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;

у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з  науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

Преміальний фонд у 2016 та 2017 роках становив 500 000 грн.

Для школярів започаткували новий конкурс «Стежками Каменяра»

У середу, 20 грудня 2017 року, в Міністерстві освіти і науки України було підписано Протокол про заснування Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

IMG_8880

Свої підписи під документом поставили: онук Івана Франка, голова правління Міжнародного Фонду Івана Франка Роланд Франко, заступник Міністра освіти і науки України  Павло Хобзей та голова правління «Львівського товариства у м. Києві» Тамара Смовженко.

IMG_8892

Згідно із затвердженим Положенням, конкурс розрахований для дітей шкільного віку у двох категоріях: 6-11 років та 12-16 років.  Переможці конкурсу визначаються у таких номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».

Як повідомили засновники, конкурсні роботи прийматимуться щороку з 1 грудня  до 1 лютого.

Відкриваючи церемонію підписання Протоколу, директор Фонду Ігор Курус висловив сподівання, що конкурс вчитиме дітей критичному мисленню, яке було притаманне Іванові Франкові. А таке мислення є дуже важливим для набуття відповідних компетенцій.

0O7A0232

Він також повідомив, що відзначення переможців Конкурсу проводитиметься щорічно напередодні 28 травня у м. Києві біля пам’ятника Іванові Франкові.

Підписуючи документ, онук Івана Франка Роланд зазначив, що таке змагання спонукатиме школярів до глибшого вивчення творчої спадщини Івана Франка. – «Школярі зможуть самі писати твори у тих жанрах, у яких писав Іван Франко, а також досліджуватимуть його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність», – наголосив Роланд Франко.

Голова правління «Львівського товариства у м. Києві» Тамара Смовженко запевнила, що конкурс буде проведено на високому рівні,  і він стане щорічним і традиційним, а переможці конкурсу «Стежками Каменяра» отримають достойну не грошову винагороду та дипломи.

0O7A0218

Своєю чергою заступник Міністра освіти і науки  Павло Хобзей подякував Роланду Франку  за таку ініціативу та висловив сподівання, що ця справа буде успішною.

IMG_8913

Нагадаємо ,метою конкурсу є посилення творчої мотивації у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідження його літературної спадщини, наукової, культурологічної та громадської діяльності.

З Положенням про Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» можна ознайомитися тут.

Заповнити заявку на Конкурс можна тут.

 

Презентація Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2018 році

Міжнародна премія імені Івана Франка – є щорічним почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.

Дебютувавши у 2016 році, премія здобула визнання серед широкого загалу науковців з  різних країн світу.

Цього року наукові роботи та документи на здобуття Премії прийматимуться з 15 січня по 1 березня.

1

МІЖНАРОДНА ПРЕМІЯ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА: ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Міжнародний фонд Івана Франка став партнером історичного фільму «Захар Беркут»

Партнером та консультантом історичного фільму “Захар Беркут” виробництва компанії Kinorob виступить Міжнародний Фонд Івана Франка.

D512E3D1-D868-4C66-98AD-8DA38EECB2FDОнук видатного письменника Роланд Франко і продюсер проекту Єгор Олесов підписали меморандум про співпрацю.

8051F512-1C97-4365-BBC7-40282C85EDB8
Команда студії Kinorob, яка працює над створенням історичного фільму “Захар Беркут”, зустрілася з онуком видатного письменника, Головою “Міжнародного Фонду Івана Франка” паном Роландом Франко і підписала меморандум про співпрацю в рамках виробництва стрічки, за мотивами однойменної повісті українського класика.

“Створення картини “Захар Беркут” за мотивами повісті великого Каменяра – це той самий пам’ятник Генію, який поверне його до життя, – зазначає директор Фонду Ігор Курус. – Зі своєї сторони ми докладемо всіх зусиль, аби допомогти команді зануритися в світ повісті, ідей та думок Івана Франка, та зробити чудовий фільм”.

3C5B1F5F-1E28-4F3C-9403-BBFD702370E2
Творча команда проекту, представники Фонду, знавці творчості Івана Франка, культурологи, історики та етнографи об’єднають свої зусилля у роботі над майбутньою екранізацією. Згідно умов Меморандуму Фонд здійснюватиме інформаційну підтримку компанії Kinorob, що необхідна в цілях виробництва фільму, та надаватиме консультації з питань творчості Івана Франка. Крім того, під час всього періоду виробництва стрічки, партнери проводитимуть спільні заходи, що стосуються доведення до публіки інформації про історичний фільм «Захар Беркут».

C4A7701D-99DB-4520-8D0B-EF92CDEA8084

“Донести до молоді та зробити зрозумілими для сучасного глядача ідеї громадянського суспільства, єднання, самовідданості й чесності, які закладав класик у своєму творі, показати, що й досі вони не втрачають своєї актуальності – одна з основних цілей нашого фільму, – коментує продюсер стрічки Єгор Олесов. – Ми дуже вдячні пану Роланду Франко й пану Ігорю Курусу за подомогу в роботі над проектом. А першим кроком нашої співпраці стала дослідницька експедиція в Карпати, яка відбулася наприкінці листопада, про яку ми розповімо трохи згодом”.

B9BF288F-BDF0-44CA-88E3-9F8BC9A5770B
Нагадаємо, стрічка “Захар Беркут”, виробництва компанії Kinorob, стала переможцем 9-го конкурсного відбору кінопроектів Державного агентства України з питань кіно. Бюджет фільму складає 75 млн гривень, з яких 30 млн гривень – підтримка Держкіно. Режисер – Ахтем Сеітаблаєв, продюсери – Єгор Олесов та Юрій Прилипко. Автор сценарію – Ярослав Войцешек. Художник-постановник – Влад Одуденко. Зйомки історичного фільму розпочнуться навесні 2018 року.

Синопсис: 1241 рік. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя. Однак вночі кілька місцевих мисливців – брати Беркути потайки пробираються в табір та звільняють полонених. Несамовитий від люті хан вирішує йти навпростець, щоб помститися і знищити карпатські поселення. Для цього він знаходить зрадника серед місцевих, який відкриває йому таємний прохід у горах. Однак невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити багаточисельного ворога.

Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії його імені

15 січня розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції в Укрінформі повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.

22752259_1492459397510652_111628890_n

Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2018 року. Прийом  наукових робіт і супровідних документів триватиме  до 1 березня 2018 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

6 номінантів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено Міжнародною радою експертів на початку травня  2018 року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка обере та оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме 22-24 червня у Віденському університеті (Австрія).

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка роботи науковців мають  подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

22752464_1492459307510661_41768378_n

З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.  Роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankoprize@ukr.net.

У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень. Фонд формувався за рахунок особистих коштів дирекції Фонду та благодійних внесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У заході взяли участь:

Роланд ФРАНКО, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Ігор КУРУС, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка; Ярослав ГАРАСИМ, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Михайло ШАЛАТА, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка; Володимир БУГРОВ, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Міжнародна премія Івана Франка присуджується щорічно 27 серпня – у день народження видатного художника слова, громадсько-політичного діяча, вченого, філософа, етнографа і фольклориста, видатного літературного критика, публіциста і перекладача, драматурга Івана Яковича Франка.

Міжнароджна премія ім. Івана Франка 2017: церемонія нагородження Лауреатів

27 серпня 2017 року, коли Україна та світ відзначали 161 річницю з Дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася подія міжнародного значення, на яку приїхали видатні науковці України, Польщі, Австрії, Словаччини, відомі франкознавці, громадські діячі, політики, родичі Великого Каменяра та високоповажні гості…

Хто не мав можливості бути присутнім у Дрогобичі, запрошуємо до перегляду фільму з урочистої церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017 року.

Міхаель Мозер: Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії розвитку української мови

27 вересня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка знаний австрійський мовознавець, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, лауреат цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка Міхаель Мозер прочитав лекцію «Ще раз про «Руську Трійцю» і її роль в історії української мови».

IMG_8270

Під час виступу австрійський науковець представив аналіз мовних процесів у Галичині ХІХ століття і їхнього впливу на формування літературної української мови.

«Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії української мови», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що навіть поза «Руською Трійцею» і її учасниками просвітницькі і літературні рухи в Галичині ХІХ століття активно розвивалися.

Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича Міхаель Мозер називає «великими героями України», «провідними інтелектуалами з кола галицьких українців», чиє значення у процесі національного відродження Галичини є надзвичайно великим. Усі їхні напрацювання, а також зусилля інших людей, які були долучені до легендарного угрупування, науковець розцінює як важливий чинник розвитку української мови.

Втім, Міхаель Мозер опротестував поширену тезу, що до «Руської Трійці» і поза нею в Галичині більше нічого вагомого для українського суспільного і культурного простору не відбувалося. За його словами, чимало активних письменників і науковців публічно піднімали питання української мови і часто нею створювали дуже хороші і якісні тексти.

IMG_8271

Для прикладу науковець навів праці Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, Івана Могильницького та інших, які підтверджують велике значення всього тогочасного покоління галицьких інтелектуалів для розвитку української мови. Навіть так звану «Азбучну війну» в Галичині Міхаель Мозер назвав фактором, який мав у собі багато позитивного потенціалу.

«Ми звикли до наших наративів, які нав’язують факт розвитку української мови майже виключно у так званій Великій Україні. Через це ми досі не знаємо і не розуміємо, що відбувалося тоді в Галичині, і не лише завдяки «Руській Трійці», але й завдячуючи цілому поколінню галицьких інтелектуалів», – зазначив Міхаель Мозер.

А відтак, дослідник закликав активніше досліджувати різноманітні тексти того періоду – і художні та поетичні твори, і наукові та публіцистичні праці.

Також Міхаель Мозер розповів про історію видання альманаху «Русалка Дністорвая», проаналізував його зміст і наголосив на важливості видання для розвитку української мови. За словами дослідника, і зміст альманаху, і джерельна база підтверджують, що він має велике значення для всіх українців і вміщує національну традицію всієї України.

«Коли вам розповідають, що Галичина і так звана Велика Україна були різними, ви мусите розуміти, що це дуже поверхневий аналіз. Галичани завжди дивилися через Збруч, а мешканці Великої України завжди дивились на Галичину», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що культурні зв’язки між роз’єднаними українськими землями завжди призводили до взаємозбагачення і взамопідсилення і мовних, і суспільних процесів.

Після завершення лекції усі присутні мали нагоду взяти участь у дискусії щодо історії розвитку української мови.

IMG_8272

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 8 вересня 2017 року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду та схвалено усіма учасниками річний звіт Благодійної організації ” Міжнародний фонд Івана Франка” за період з 1 вересня 2016 по 8 вересня 2017 року.

IMG_8154

Так, за звітний період, Міжнародний фонд Івана Франка зумів розшири географію науковців, які взяли участь у премії, як претенденти так і експерти. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття премії. Започатковано два нових проекти: Квартира – музей родини Івана Франка у м. Києві та Календар Франкіани.

Проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2017; презентації Фонду в Канаді; 7 презентацій Фонду і премії в Україні; 4 прес-конференції; 3 Лауреатські лекції; 3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка; 1 круглий стіл «Державотворчі концепції у працях Івана Франка» та участь у засіданні комітету Київської міської ради щодо побудови пам’ятника Іванові Франкові у Києві. Також підписано угоду про стратегічну співпрацю з Міським Головою міста Дрогобич та залучено нових фондодавців.

Директор-розпорядник Фонду І.Курус повідомив, що за звітний період дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Було організовано презентації Фонду у Канаді, які дали позитивний результат. Зокрема, за звітний період на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога від: Української  кредитовоі спілки (Канада) – 5000 доларів США; Родини Степана, Роми та Івана Франків (Канада) – 5000 канадських доларів ; Теренії Тонкович (Канада) – 2000 доларів США; Артистичного Товариства «LATKA» (Канада) – 2250 канадських доларів; СПА-готелю «RESPECT» – 200 000 грн. А також інші дрібніші пожертви. Разом ці надходження становлять 538 150 грн.

Витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називатися, та власними коштами Роланда Франка та Ігоря Куруса.

Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить 1 260 419 грн.

Збори учасників одноголосно вирішили затвердити щорічний звіт Фонду та основні фінансові показники.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

Наші партнери