Публікації

Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії його імені

15 січня розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції в Укрінформі повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.

22752259_1492459397510652_111628890_n

Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2018 року. Прийом  наукових робіт і супровідних документів триватиме  до 1 березня 2018 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

6 номінантів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено Міжнародною радою експертів на початку травня  2018 року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка обере та оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме 22-24 червня у Віденському університеті (Австрія).

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка роботи науковців мають  подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

22752464_1492459307510661_41768378_n

З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.  Роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankoprize@ukr.net.

У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень. Фонд формувався за рахунок особистих коштів дирекції Фонду та благодійних внесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У заході взяли участь:

Роланд ФРАНКО, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Ігор КУРУС, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка; Ярослав ГАРАСИМ, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Михайло ШАЛАТА, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка; Володимир БУГРОВ, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Міжнародна премія Івана Франка присуджується щорічно 27 серпня – у день народження видатного художника слова, громадсько-політичного діяча, вченого, філософа, етнографа і фольклориста, видатного літературного критика, публіциста і перекладача, драматурга Івана Яковича Франка.

Міжнароджна премія ім. Івана Франка 2017: церемонія нагородження Лауреатів

27 серпня 2017 року, коли Україна та світ відзначали 161 річницю з Дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася подія міжнародного значення, на яку приїхали видатні науковці України, Польщі, Австрії, Словаччини, відомі франкознавці, громадські діячі, політики, родичі Великого Каменяра та високоповажні гості…

Хто не мав можливості бути присутнім у Дрогобичі, запрошуємо до перегляду фільму з урочистої церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017 року.

Міхаель Мозер: Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії розвитку української мови

27 вересня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка знаний австрійський мовознавець, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, лауреат цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка Міхаель Мозер прочитав лекцію «Ще раз про «Руську Трійцю» і її роль в історії української мови».

IMG_8270

Під час виступу австрійський науковець представив аналіз мовних процесів у Галичині ХІХ століття і їхнього впливу на формування літературної української мови.

«Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії української мови», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що навіть поза «Руською Трійцею» і її учасниками просвітницькі і літературні рухи в Галичині ХІХ століття активно розвивалися.

Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича Міхаель Мозер називає «великими героями України», «провідними інтелектуалами з кола галицьких українців», чиє значення у процесі національного відродження Галичини є надзвичайно великим. Усі їхні напрацювання, а також зусилля інших людей, які були долучені до легендарного угрупування, науковець розцінює як важливий чинник розвитку української мови.

Втім, Міхаель Мозер опротестував поширену тезу, що до «Руської Трійці» і поза нею в Галичині більше нічого вагомого для українського суспільного і культурного простору не відбувалося. За його словами, чимало активних письменників і науковців публічно піднімали питання української мови і часто нею створювали дуже хороші і якісні тексти.

IMG_8271

Для прикладу науковець навів праці Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, Івана Могильницького та інших, які підтверджують велике значення всього тогочасного покоління галицьких інтелектуалів для розвитку української мови. Навіть так звану «Азбучну війну» в Галичині Міхаель Мозер назвав фактором, який мав у собі багато позитивного потенціалу.

«Ми звикли до наших наративів, які нав’язують факт розвитку української мови майже виключно у так званій Великій Україні. Через це ми досі не знаємо і не розуміємо, що відбувалося тоді в Галичині, і не лише завдяки «Руській Трійці», але й завдячуючи цілому поколінню галицьких інтелектуалів», – зазначив Міхаель Мозер.

А відтак, дослідник закликав активніше досліджувати різноманітні тексти того періоду – і художні та поетичні твори, і наукові та публіцистичні праці.

Також Міхаель Мозер розповів про історію видання альманаху «Русалка Дністорвая», проаналізував його зміст і наголосив на важливості видання для розвитку української мови. За словами дослідника, і зміст альманаху, і джерельна база підтверджують, що він має велике значення для всіх українців і вміщує національну традицію всієї України.

«Коли вам розповідають, що Галичина і так звана Велика Україна були різними, ви мусите розуміти, що це дуже поверхневий аналіз. Галичани завжди дивилися через Збруч, а мешканці Великої України завжди дивились на Галичину», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що культурні зв’язки між роз’єднаними українськими землями завжди призводили до взаємозбагачення і взамопідсилення і мовних, і суспільних процесів.

Після завершення лекції усі присутні мали нагоду взяти участь у дискусії щодо історії розвитку української мови.

IMG_8272

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 8 вересня 2017 року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду та схвалено усіма учасниками річний звіт Благодійної організації ” Міжнародний фонд Івана Франка” за період з 1 вересня 2016 по 8 вересня 2017 року.

IMG_8154

Так, за звітний період, Міжнародний фонд Івана Франка зумів розшири географію науковців, які взяли участь у премії, як претенденти так і експерти. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття премії. Започатковано два нових проекти: Квартира – музей родини Івана Франка у м. Києві та Календар Франкіани.

Проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2017; презентації Фонду в Канаді; 7 презентацій Фонду і премії в Україні; 4 прес-конференції; 3 Лауреатські лекції; 3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка; 1 круглий стіл «Державотворчі концепції у працях Івана Франка» та участь у засіданні комітету Київської міської ради щодо побудови пам’ятника Іванові Франкові у Києві. Також підписано угоду про стратегічну співпрацю з Міським Головою міста Дрогобич та залучено нових фондодавців.

Директор-розпорядник Фонду І.Курус повідомив, що за звітний період дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Було організовано презентації Фонду у Канаді, які дали позитивний результат. Зокрема, за звітний період на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога від: Української  кредитовоі спілки (Канада) – 5000 доларів США; Родини Степана, Роми та Івана Франків (Канада) – 5000 канадських доларів ; Теренії Тонкович (Канада) – 2000 доларів США; Артистичного Товариства «LATKA» (Канада) – 2250 канадських доларів; СПА-готелю «RESPECT» – 200 000 грн. А також інші дрібніші пожертви. Разом ці надходження становлять 538 150 грн.

Витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називатися, та власними коштами Роланда Франка та Ігоря Куруса.

Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить 1 260 419 грн.

Збори учасників одноголосно вирішили затвердити щорічний звіт Фонду та основні фінансові показники.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

У Києві відкрили виставку художніх робіт сина Івана Франка – Тараса

Відкриття виставки відбулося 5 вересня о 12.00 в кулуарах третього поверху Верховної Ради України. Експозицію «Колесо історії Тараса Франка» підготовлено Міжнародним фондом Івана Франка, вона налічує 58 картин різного жанру.
Відкриваючи виставку, син Тараса – Роланд Франко – згадав про те, що в їхній родині мало хто знав про малярські захоплення батька. Тому ці картини є відкриттям і для нього.

IMG_8137
Як зазначив директор Фонду Ігор Курус, на виставці представлено художні роботи, які досі не були відомі широкому загалу.
“Експозиція дає можливість зазирнути у міжвоєнний період України й очами сина Івана Франка – Тараса – побачити частину України у різних ракурсах – від гумористичних сюжетів, міського пейзажу, портретів аж до соціально-політичних рефлексій автора”, – повідомив Ігор Курус.

IMG_8099
Своєю чергою проректор Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства Роман Яців зазначив, що малярські практики Тараса Франка досі не зіставлялися з іншими видами його діяльності. Однак збережені малюнки і картини є чимось більшим, аніж звичайним хобі чи претензією на розширення інтелектуального формату автора як одного з нащадків геніального батька. Це своєрідна авторефлексія на події, сучасником яких він був.
“Експонована на виставці колекція творів Тараса Франка є значущою і невід’ємною складовою його інтелектуального портрета і суттєво поглиблює розуміння геніальності Франкового родоводу в широкому форматі світоглядних ідей і духовно-ціннісної парадигми”, – наголосив Роман Яців.

IMG_8120
Відвідати виставку можна до 15 вересня.
У відкритті виставки також взяв участь Зенон Франко зі США, який відвідував Україну у Франкову річницю, народні депутати України Оксана Білозір та Олег Березюк.
Нагадаємо, Міжнародний фонд Івана Франка створено у червні 2015 року. Це – недержавна благодійна організація. Діяльність Фонду спрямована на підтримку розвитку україністики та соціально-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового і творчого доробку Івана Франка. Першочерговим та основним завданням Фонду є заснування та реалізація Міжнародної премії Івана Франка та сприяння її світовому визнанню.

У Дрогобичі відбулася урочиста церемонія вручення Міжнародної премії ім. Івана Франка

У неділю, 27 серпня, у м. Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року.

IMG_7984

Цьогорічну Премію було вручено двом Лауреатам. У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” золотий знак, диплом та грошову винагороду здобув професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер.

IMG_8019

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручили Академіку, почесному професору Львівського національного університету імені Івана Франка – Олегу Шаблію.

IMG_8018

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, у своєму виступі зазначив, що мріє, щоб премія, яка має ім’я українського вченого і мислителя, посіла почесне місце у науковому світі та постала поруч із премією Нобеля.

IMG_8017
«Уже сьогодні наша премія стала явищем, яке є новим для України. Міжнародна премія імені Івана Франка – це своєрідний ліфт для українських вчених. Це шанс стати відомим і поширити свої надбання світом», – наголосив Роланд Франко.
Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що діяльність і місія Фонду знайшли підтримку серед українських і закордонних вчених, зокрема у Канаді та Європі. Так, у 2017 році до комітету премії було подано 21 наукову роботу з 16 вишів 4-х країн: Австрії, Ізраїлю, Польщі та України. До складу номінаційних комітетів та Ради експертів увійшли 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Великої Британії, Канади, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словаччини, Ізраїлю, Італії, США та України.

IMG_7978
«Міжнародна премія ім. Івана Франка поступово стає українським міжнародним змагальним майданчиком серед науковців-гуманітаріїв. І в цій справі Фонд дотримується найвищого рівня об’єктивності, міжнародних академічних та етичних стандартів», – наголосив директор Фонду.
Ігор Курус також подякував благодійникам, що внесли свої кошти до преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка, який цього року становив 500 тисяч гривень, і підтримали сталий розвиток важливої української справи у світі.
Члени міжнародного журі – професор Ягеллонського університету, доктор соціологічних наук Лешек Корпорович і професор Львівського університету, доктор філологічних наук Ярослав Гарасим – представили лауреатські роботи.

IMG_7994
“Хочу зазначити, що цьогорічну перемогу справедливо вибороли праці, скеровані на сучасне осмислення складної історичної чи історико-лінгвістичної проблематики, тобто тих важливих пластів нашого минулого, які мають безпосереднє значення для розбудови подальших культурно-історичних та суспільно-політичних перспектив українського націєтворення», – підкреслив проректор Львівського національного університету імені Івана Франка професор Ярослав Гарасим, презентуючи працю професора Віденського університету Міхаеля Мозера.
Своєю чергою професор Ягеллонського університету доктор Лешек Корпорович, представляючи працю Олега Шаблія «Суспільна географія», зауважив, що «…книга є важливою спробою поєднати нове і класичне розуміння наукового дослідження загалом, але також суспільних наук…»
На церемонії нагородження були присутні члени міжнародного журі, вчені з Австрії, Польщі, Словаччини, України, франкознавці, представники влади, громадськість та родина Івана Франка.

 

IMG_7967
З вітальним словом до присутніх також звернувся голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова міста Дрогобича Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Надія Скотна.
Вітання лауреатам премії та Міжнародному фонду Івана Франка надіслав президент Світового конгресу українців доктор Євген Чолій.

IMG_7981
***
Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко. Міжнародна премія вручається у двох номінаціях: “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” та “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук”.
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви, за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму“.

ПРОГРАМА церемонії нагородження Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017

Місце проведення: м. Дрогобич, с. Нагуєвичі (Дрогобицького району)

Дата проведення:  27 серпня 2017 року (неділя)

Час проведення:  10:00 -17:00 год.

10:00-11:00 Покладання квітів до пам’ятника Іванові Франкові у с.Нагуєвичі с. Нагуєвичі

 

12:00 – 14:20 Церемонія нагородження Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка м. Дрогобич, Народний дім

(вул. І. Франка, 20)

 

14:20 – 14:30 Покладання квітів до пам’ятника Іванові Франкові у м. Дрогобичі Лауреатами Міжнародної премії ім. Івана Франка м. Дрогобич,

площа І. Франка

14:50 – 15:30 Прес-конференція Лауреатів премії Приміщення Народного дому

м. Дрогобич,

вул. І. Франка, 20

16:00 – 17:00 Презентація монографій  Лауреатів премії у  Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка Зала університету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (м.Дрогобич, вул. І.Франка, 24)
17:30

 

Урочиста академія-концерт присвячена 161 річниці з Дня народження Івана Франка с. Нагуєвичі

Особлива подяка благочинцям, які взяли участь у формуванні преміального фонду: родині Івана, Степана та Роми Франків (Торонто, Канада); «Українській кредитовій спілці» (керівник Тарас Підзамецький, Канада); СПА-готелю «RESPECT» (Східниця, Україна); Товариству «LAТCA» (керівник Марія Антонів, Канада); Tеrenya Tonkovіch (Канада), Kvitka Lopushanski (Канада),  Olya Pylypiak (Канада), Михайлу Цимбалюку (Львів); Альберту Фельдману (Київ); Ігорю Яворському (Борислав); Ігорю Кобилецькому (Борислав); Віктору Кривенку (Київ)

Презентація книжки “Завалівське коріння Любомира Гузара”

10 липня 2017 року, у сороковий день після відходу до вічності Блаженнішого Любомира, у Києві відбулася презентація книги «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара», передмову до якої написав особисто Блаженніший Любомир.

1

Автором книги є Володимир Чистух, який зібрав унікальні фотографії з архіву родини Гузарів. Світлини до видання були передані Марією Рипан, племінницею та воднораз похресницею Блаженнішого Любомира. У передмові Блаженніший Любомир, звертаючись до читачів, прохає під час ознайомлення із цими спогадами думати не тільки про його минуле, а й навчатися чогось із прикладу наших предків: «Ця книга навчає нас шанувати працю наших предків і вчитися в них служінню своїй церкві й Богу».

2
У презентації родоводу  та біографічних відомостей, було також наголошено про родинний зв’язок родини Гузарів з Іваном Франком, про знайомство Блаженнійшого з Роландом Франком та про те, що першим Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар.

Під час заходу, до слова запросили  директора Фонду І.Франка – Ігора Куруса, який розповів свої спомини про Блаженішого, про першу зустріч і настанови.

“Блаженніший Любомир навічно увійшов в історію Міжнародного фонду Івана Франка, і не лише як перший Лауреат премії! Ми дуже раді, що маємо такого Лауреата! Для нас Блаженніший Любомир завжди буде жити своїми настановами і своїми заповітами”,- зазначив Ігор Курус.

Дирекція Міжнародного Фонду Івана Франка щиро дякує за запрошення на захід пані Марії Рипан та пану Володимиру Чистуху, який своїй книзі зробив замітку про Міжнародний фонд Івана Франка в житті Любомира Гузара.

3

Запропонована читачам книга є своєрідним продовженням висвітлення історії села Завалова, що на Підгаєччині, розповідей про визначних людей, розкритих автором у попередніх роботах. У виданні представлена коротка історія родини Дмитра Гузара, який більше ніж півстоліття був парохом села і покоїться разом зі своєю дружиною у завалівській землі. Його правнуком був Блаженніший Любомир Гузар.
Книжка призначена передусім тим, хто цікавиться історією рідного краю, хто хоче дізнатися про родовід Патріарха Любомира, представники якого відзначилися активною діяльністю для блага суспільства, були гідним взірцем для наслідування як у своїй епосі, так і в наші дні.

Стало відомо імена Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році

У суботу, 24 червня 2017 року, в Інституті славістики Віденського університету відбулося засідання журі Міжнародної премії Івана Франка, в ході якого було визначено цьогорічних лауреатів.

2

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” перемогу здобула монографія професора Віденського університету, президента україністів світу – Міхаеля Мозера. Його праця „Нові причинки до історії української мови“ була визнана найкращою у цій номінації.

IMG_7150

Як зазначив рецензент монографії польський професор Роман Мніх, праця професора М. Мозера є дуже важливою для піднесення міжнародного престижу української мови, а самого автора можна назвати своєрідним адвокатом українства у світі: “монографія презентує широкий спектр української мови від початків Київської Русі до лінгвістично-політичних дискусій сьогодення.”

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом визнано почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Олега Шаблія з його науковою роботою “Суспільна географія”. Як наголосив рецензент проф. О.Топчієв: “Ця монографія відображає методологічні зміни до української суспільної географії,  як наукової дисципліни, та її послідовну інтеграцію у світову географічну науку”.

5

Після завершення засідання, директор Міжнародного Фонду Івана Франка – Ігор Курус, висловив щиру подяку членам міжнародного журі за їхню плідну роботу, а також за обрання беззаперечних Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році.

“Дирекція Фонду зробила усе необхідне, щоб члени Міжнародного журі мали змогу вивчити та обговорити подані на здобуття Премії наукові праці та проаналізувати їхню наукову цінність, актуальність і всебічність”,- зазначив Ігор Курус.

Зазначимо, що цього року до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Чехії, Польщі та США.

1

Нагадаємо, що переможці Міжнародної премії ім. Івана Франка отримують грошову винагороду (цього року преміальний фонд становить 500 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2017 року на батьківщині І. Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Лауреат премії протягом шести місяців після вручення йому нагороди має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи, яка була відзначена – у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, Львівському національному університеті ім. І.Франка, Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.

Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка у 2015 році. Щорічна Премія є почесним визнанням наукових відкритів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціатльно-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став внук Івана Франка – Роланд Франко.

Минулого року лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму“.

 

 

 

Засідання Міжнародного журі 2017

У п’ятницю, 23 червня 2017 року, у Віденському університеті відбулося установче засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка.

IMG_7004

Цього року до складу Міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Польщі, Чехії, ФРН таСША.

Як повідомив директор Фонду Ігор Курус, сьогодні члени журі обрали голову та секретаря, а також затвердили черговість розгляду наукових робіт за номінаціями.

“24 червня, на ранковому засіданні будуть розглядатися роботи у номінації “за вагомі досягнення у галузі україністики, а в другій половині дня журі визначатиме лауреата в номінації “за вагомі досягнення у галузі суспільно-гуманітарних наук”,- зазначив директор Міжнародного Фонду Івана Франка.

IMG_7011Ігор Курус також наголосив, що дирекція Фонду зробила все необхідне, щоб члени Міжнародного журі приступили до роботи.

“Ми сподіваємося на обрання об’єктивних та незаперечних лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році”,- зазначив він.

Також із привітанням виступив радник-посланник Посольста України в Австрії – Юрій Токарський.

Наші партнери