Публікації

Названо розмір грошової винагороди Міжнародної премії ім. Івана Франка

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка затвердила розмір преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

Як повідомив директор-розпорядник Фонду Ігор Курус, згідно з кошторисом на цей рік, сума преміального фонду становить 400 000 гривень.

Він також наголосив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримує золоту медаль та диплом.

«У  2018 році ми маємо двох лауреатів премії. У номінації “За вагомі здобутки у галузі україністики” нагороду отримає доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету й Українського вільного університету (Мюнхен) – Ярослава Мельник. У номінації “За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручать доценту східноєвропейської історії Гельсінського університету – Йоганнесу Ремі. Таким чином, лауреати Міжнародної премії розділять між собою призовий фонд і отримають грошову винагороду в розмірі 200 000 грн кожен (включно з податковими виплатами)», – наголосив Ігор Курус.

Правління Міжнародного фонду Івана Франка висловлює щиру вдячність фондодавцям, які зробили свої благодійні внески у підтримку важливої української справи:

Нагадаємо, що 27 серпня 2018 року у Дрогобичі відбудеться головна культурна подія року – ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка.

 Довідково. Міжнародна премія ім. Івана Франка є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі суспільних наук та україністики. Засновником Міжнародної премії ім. Івана Франка є його онук – Роланд Франко.

Золота медаль від Франка…

«Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить», – відомий вислів Івана Франка проніс крізь усе своє  життя його онук – Роланд, який  у 2015 році заснував Міжнародний фонд Івана Франка, місія якого полягає у популяризації наукового і творчого доробку Великого Українця та відкритті України світові.

Щоб заохотити науковців світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, Роланд Франко заснував Міжнародну  премію  ім. Івана Франка. За час існування премії її лауреатами стали 5 науковців, роботи яких є вагомим внеском у світову науку й культуру. Міжнародну премію імені Івана Франка присуджено ученим із 3-х країн світу – Австрії, України та Фінляндії.  Першим  лауреатом Премії у 2016 році став Блаженніший Любомир Гузар. Минулого року лауреатами було обрано українця Олега Шаблія та австрійця Міхаеля Мозера.  У 2018 році перемогу здобули  українка Ярослава Мельник та фінський дослідник Йоганнес Ремі.

За перемогу у Міжнародній премії ім. Івана Франка  лауреатам вручається диплом, грошова винагорода та Знак Лауреата.

Золотий знак є оригінальним, має форму круглої медалі діаметром 30 мм. Знак виготовляється із золота 375 проби як proof-like і має вагу 24 грами. Кожен золотий знак є номерним, і їхня кількість обмежується кількістю лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка. Виготовлення кожного такого знака обходиться Міжнародному фонду Івана Франка у 35 000 гривень.

Ескіз Знака Лауреата було відібрано під час відкритого конкурсу, який проходив навесні 2016 року. Медаль розроблено канадським художником українського походження Олегом Лесюком — головою Української спілки образотворчих мистців Канади, членом Національної спілки художників України й Асоціації скульпторів Канади.

Нагадаємо,  ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка  відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі.

Ігор Курус: 27 серпня в Україні відбудеться знакова подія

За півтора місяця, а саме 27 серпня, в Україні відбудеться знакова подія – ІІІ церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка. Премії, яка, на думку її засновників, має допомогти науковому світу краще пізнати Україну. Про підготовку до урочистої церемонії ми розпитали директора-розпорядника Міжнародного фонду Івана Франка Ігоря Куруса.

– Пане Ігоре, а чому Премія міжнародна? Це данина моді чи…?

Про моду тут не йдеться. На самому початку створення Фонду ми обрали міжнародний рівень. До правління Фонду увійшли громадяни різних країн: Канади, Великої Британії, Австрії, Польщі, ну і, звичайно, України. Хоча біографія Премії поки що невелика, але її лауреатами вже стали представники Австрії, Фінляндії та України. Щороку ми розширюємо географію Премії: участь у ній брали вчені з 8 країн Європи, а до журі та експертної ради входять науковці з 11 країн світу. Я думаю, що це і визначає міжнародний рівень.

– Цьогорічних лауреатів уже оголошено. Наступний етап – це церемонія нагородження. Як іде підготовка?

Так, ми маємо чудових лауреатів: це професор Йоханнес Ремі з Фінляндії та професор Католицького університету Ярослава Мельник з України. Щодо підготовки церемонії, то тут легше, бо ми маємо чудових партнерів: Львівська обласна адміністрація, Дрогобицька міська рада, Дрогобицький державний педагогічний університет та Дрогобицька районна рада. Кожен з нас має свої зобов’язання. Щодо обов’язків Фонду, то ми успішно провели всі процедури стосовно вибору лауреатів, наразі ми завершуємо фандрайзингову програму зі збору коштів до преміального фонду, а також розпочали розсилати запрошення на церемонію нагородження, яка, нагадаю, відбудеться 27 серпня 2018 року у м. Дрогобичі.

– Тобто, Ви ще збираєте кошти для призового фонду? А яким буде цього року розмір Премії?

Так, збираємо! У 2016 та 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень. Цього року ми б не хотіли зменшувати цю суму, але зараз говорити щось зарано, бо ще триває наповнення преміального фонду. 10 серпня закінчиться ця кампанія, і тоді ми зможемо оголосити суму преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

– А хто фінансово підтримує Фонд?

Здебільшого, це засновник Фонду, а також долучаються звичайні громадяни, приватні компанії та організації. Минулого року ми мали внески до преміального фонду від українців, які живуть в Канаді, а також від Української кредитової спілки з Канади…

– А наша держава допомагає?

Фонд є благодійною недержавною організацією. Тому держава не бере участі у процесах, які відбуваються у Фонді (від обрання Лауреатів до їх нагородження).

– Можливо, сприяє?

Добре, що не заважає (ред. – сміється). До речі, нещодавно в Україні відбувався за підтримки Українського культурного фонду, який очолює перша леді Марина Порошенко, Міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Ми хотіли взяти участь у цьому заході, але, на жаль, нам відмовили, посилаючись на велику кількість учасників.

– Чомусь мені не дивно… Давайте повернемося до підтримки премії. Я так розумію, що кожен може зробити свій внесок у призовий фонд?

Так. Для того, щоб вписати своє ім’я в історію розвитку гуманітаристики та україністики, достатньо зайти на наш сайт frankoprize.com.ua, натиснути плашку «Підтримати Фонд», зробити свій благодійний внесок. Ось і все – Ви вже фундатор Премії. Ваше прізвище буде вписано в історію Премії.

– Бачу перед Вами різні списки. Кого ви запрошуєте на церемонію нагородження цього року?

Це насамперед науковці, і не лише з України, дипломати, благодійники, громадські діячі, представники бізнесу, медіа, депутати, партнери Фонду…

– А Президента України, керівника Уряду Ви запрошуєте?

У минулі роки ми запрошували все вище керівництво держави, але вони ніколи не приїжджали. Навіть на 160-ту річницю від Дня народження Івана Франка, коли першим Лауреатом був Блаженніший Любомир Гузар, ніхто із високопосадовців не приїхав. Мабуть, це їм не цікаво. Можливо, вони не мають часу на такі заходи. Тому цього року, найімовірніше, запрошувати їх не будемо.

– Виходить, що представники влади не підтримують ініціативи, які робить громадськість? Але Ваша робота спрямована на імідж держави, великі начальники мали б сприяти, чи не так?

Погоджуюся з Вами. Наша робота спрямована на те, щоб формувати позитивний імідж України у світі. Щодо участі начальства, то у минулих роках церемонію нагородження відвідував голова Львівської обласної адміністрації, присутні були керівники органів місцевого самоврядування, представники Львівської обласної ради, народні депутати… Усе гаразд. Важливо, щоб на церемонії були науковці! Бо це наукова премія, і я думаю, що для лауреатів почесно отримати цю нагороду в професійному середовищі. Звичайно, було б добре, щоб на церемонії нагородження найкращих науковців світу в галузі україністики були присутні керівники України, але без політики, якої нам вистачає у повсякденному житті.

– А як можна потрапити на церемонію людям, які не мають офіційного запрошення?

Минулого року ми надіслали запрошення усім охочим, хто завчасно повідомив дирекцію Фонду про своє бажання бути присутнім на заході. Звичайно, зала Дрогобицького народного дому не є дуже місткою, але я думаю, що ми знайдемо розумне рішення. Дякуючи міській владі Дрогобича та Львівській обласній адміністрації, цього року вдалося частково відремонтувати Дрогобицький Народний дім імені Івана Франка, а це розширить функціональні можливості приміщення і розміщення гостей.

– І наостанок, чому в Дрогобичі? Є Київ, Львів, ці міста мають більші зали, й іноземців легше зустріти і розмістити.

Усе просто. Це батьківщина Івана Франка. І ми намагаємося хоча б раз на рік, у День народження Великого українця, заохотити громадськість приїхати на цю землю. Адже буває так, що навіть науковці, які вивчають Франка, жодного разу не бували на його батьківщині. І це неправильно. Тому присутність на церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка – це не лише виявлення пошани і поваги до лауреатів, це ще і шанс доторкнутися до Франкової землі, відчути його дух, перейнятися ним, побачити його нащадків.

Роланд Франко: світ має пізнати Україну!

Він народився у Львові, навчався у Києві, працював у Великій Британії. Змінив місце проживання (через примусове виселення зі Львова його родини), був змушений стати технарем  – та не перестав бути українцем  і прославляти велич свого діда. Роланд Франко  не лише зміг опанувати нове для себе середовище, але й створив Міжнародний фонд Івана Франка. Про проекти фонду та виклики, що стоять перед популяризатором творчої спадщини Івана Франка, журналісти Укрінформ і поговорили з онуком Івана Франка.

– Ідея створення Фонду – як вона виникла і скільки часу та ресурсів пішло на запуск?

-Я все життя працював над тим, щоб українці пізнали велич Івана Франка, щоб  не вважали його лише Великим Каменярем, бо він був  розумом  і серцем нашого народу, він і сьогодні попереду нас і розкриває нам очі на теперішнє наше життя. Я мріяв, щоб у Києві було споруджено повноформатний пам’ятник Іванові Франкові, але це, як виявилося, не так легко. Мої колеги переконали мене, що в пам’ять про діда я маю зробити щось більше і фундаментальніше, ніж пам’ятник, так і виникла ідея створити Міжнародний фонд Івана Франка.  У червні 2015 року  ми  заснували такий фонд, основна діяльність якого спрямована на поширення позитивної інформації про Україну у світі та створення позитивного іміджу України за її кордонами, а також просування та популяризацію наукового і творчого доробку Івана Франка.

Наразі наш фонд Івана Франка веде чотири проекти. Минулого року ми започаткували для дітей всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», у 2016 було відкрито Квартиру-музей родини Івана Франка у Києві, проводимо виставку картин Тараса Франка (мого батька),  та найважливіший проект – Міжнародна премія ім. Івана Франка. Крім того, фонд консультує творчу групу, яка знімає художній фільм «Захар Беркут»!

– Тобто Ви почали цей проект зі своїми друзями, однодумцями, з тими, з ким, власне, спільні інтереси вас і об’єднували…

– Фактично так. Я є співзасновником і головою правління фонду. Ви знаєте, що я маю вже 86 років, тому усю поточну роботу виконує дирекція фонду. Мої друзі, з якими ми і прийняли рішення про створення цієї організації, Ігор Курус та Ольга Нижник, взяли на себе відповідальність і ведуть більшу частину роботи. Інші проекти ведуть окремі люди. Але ми всі натхнені однією ідеєю і робимо все це заради Франка і заради України.

– Розкажіть, будь ласка,  детальніше про премію.

– Міжнародну премію ім. Івана Франка було засновано за зразком Нобелівської. Річ у тім, що у 1916 році мого діда подавали на здобуття цієї почесної наукової нагороди, та смерть не дозволила йому її отримати. Тому ми, щоб віддати данину Іванові Франкові, рівняємося на Нобеля. Проте, як і сам Франко, премія його імені спрямована на гуманітаристику. Премія І. Франка вручається у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».

– Вже є переможці?

– Так, ми вже маємо 5 лауреатів премії. У 2016 році першим нашим лауреатом був Блаженніший Любомир Гузар. Його працю «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму» було визнано найкращою у номінації «За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук». У 2017 році було два лауреати. В україністиці перемогла монографія відомого мовознавця, професора Інституту славістики Віденського університету Міхаеля Мозера  «Нові причинки до історії української мови», а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» лауреатом  було визнано почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка Олега Шаблія з його науковою роботою «Суспільна географія». Цього року, 22 червня,  під час засідання міжнародного журі у Віденському університеті (Австрія) ми дізналися імена цьогорічних лауреатів. Це: фінський професор Йоганнес Ремі, із Гельсінського університету, за працю «Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років» та  у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики» перемогу здобула монографія «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» авторства докторки філологічних наук Ярослави Мельник, яка працює в Українському католицькому університеті.

– Це дійсно міжнародна премія, бо лауреатами є іноземці. А яка винагорода за їхню працю?

– Ця премія є міжнародною  не лише через те, що лауреатами є професори з інших країн. З кожним роком ми отримуємо наукові роботи з різних країн. І це означає, що премія, названа на честь мого діда, набирає визнання у світі, а науковий світ пізнає Україну з позитивного боку. Крім того, міжнародне журі, яке щороку засідає у Віденському університеті (саме там Іван Франко захистив докторську дисертацію),  складається з 12 членів. Щороку 12 докторів наук з різних країн світу обирають лауреатів. Географія представництва експертів теж широка, наприклад в експертній раді цього року було представлено 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Колумбійського університету в США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Ізраїлю, Хорватії, Італії, Польщі та Словаччини.

Щодо винагороди, то урочисті церемонії вручення Міжнародної премії ім. Івана Франка проводяться щороку в місті Дрогобичі 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреати у кожній з номінацій отримують грошову винагороду та золотий знак. У 2016 та 2017 роках призовий фонд премії становив 500 тисяч гривень.

–  Чи допомагає Вам держава реалізовувати такий грандіозний проект?

Міжнародний фонд Івана Франка і премія імені Івана Франка є. Жодної  державної підтримки ми  не маємо. Добре, що не заважають ( сміється – Ред.).  Усі витрати та наповнення преміального фонду ми покриваємо здебільшого власним коштом, але також  маємо  фінансову підтримку від меценатів та «друзів»  Фонду.  Ми можемо сміло заявити, що премія є абсолютно незалежною і критерії відбору є повністю об’єктивними, а лауреати  премії – беззаперечні.

– Чому ви рівняєтеся саме на премію Нобеля?

– По-перше, Іван Франко був першим українським претендентом на Нобелівську премію. Я про це вже говорив. По-друге, премія А. Нобеля є найбажанішою нагородою науковців світу. Ми хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка набула такої ж популярності серед вчених-гуманітаріїв. По-третє, ми усе робимо, щоб оцінювання праць вчених, які подаються на здобуття Премії, відбувалося об’єктивно! Ми за чесніть і прозорість у відборі лауреатів. Звісно, що до грошової винагороди Нобеля нам ще треба рости, але я сподіваюся, що у швидкому майбутньому усі разом ми зможемо підвищити преміальний фонд і заохотити ще більше науковців України і світу брати участь у премії. На сьогодні ми робимо усе, щоб показати світу інтелектуальну і розумну Україну.

 

– Які у Вас плани до кінця року? Можливо, є певні точкові моменти, які важливо втілити?

– Наразі ми працюємо над організацією проведення  ІІІ урочистої церемонії нагородження лауреатів премії. Вона відбудеться у Дрогобичі 27 серпня. Разом із Дрогобицькою міською радою, Львівською облдержадміністрацію та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І.Франка ми працюємо над тим, щоб вшанування лауреатів премії відбулося на найвищому рівні. На цьому діяльність Фонду Івана Франка не зупиняється. Ми продовжуємо проводити екскурсії по квартирі-музею родини І. Франка у Києві, де містяться архівні документи,  фотографії з сімейного архіву. У грудні ми знову плануємо оголосити про проведення всеукраїнського конкурсу для школярів «Стежками Каменяра» та працюємо над випуском каталогу картин мого батька.

– Які поради Ви могли б дати тим, хто хоче долучитися до вашої ініціативи?

– Іван Франко  потрібен нам сьогодні, бо його мудре слово здатне впливати на людину, робити її кращою й зрозуміти своє призначення через століття.  Іван Франко був, є і назавжди залишиться генієм українського національно-культурного самоусвідомлення. Не забувайте його слова: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів» – бо вони досі актуальні. Ми запрошуємо усіх долучатися до нашої роботи.

Роланд Франко став почесним громадянином Дрогобицького району

Відповідне рішення сьогодні на пленарному засіданні ухвалила сесія районної ради.

Про це інформує Дрогобицька районна державна адміністрація. У рішенні райради зазначено: «За визначні заслуги в розбудові держави, патріотизм, самовіддане служіння українському народу, активну громадську та благодійну діяльність, присвоїти звання «Почесний громадянин Дрогобицького району» українському вченому, дипломату, громадському діячу, голові Правління Міжнародного фонду Івана Франка, кандидату технічних наук Франку Роланду Тарасовичу».

На підтвердження цього звання внукові Івана Франка вручать посвідчення Почесного громадянина Дрогобицького району та відповідний нагрудний знак.

Роланд Тарасович Франко народився 28 березня 1932 року у Львові. Український вчений-інженер, дипломат, громадський діяч, популяризатор творчості І. Я. Франка. Кандидат технічних наук. Онук Івана Франка.

Навчався в середніх школах Львова та Станіславова, згодом – на нафтовому факультеті Львівського політехнічного інституту, а по переїзді до Києва в 1950 р. – на гірничому факультеті Київського політехнічного інституту. На початку 1950-х років Р. Франко був запідозрений (разом з колишніми однокласниками) у створенні підпільної націоналістичної організації, після чого його двічі викликали в МДБ. Від арешту й ув’язнення його врятувало тільки дідове ім’я.

Після закінчення інституту (1954 р.) працював старшим інженером технічного управління Міністерства місцевої паливної промисловості УРСР, згодом – секретарем Науково-технічної ради міністерства. Потім понад тридцять років віддав праці в Київському інституті автоматики, де закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію та пройшов усі посади – від наукового співробітника до заступника генерального директора. З 1972 до 1978 р. очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування, що виокремився з Інституту автоматики, відтак повернувся на попередню посаду. Автор близько 50 праць у галузі автоматичного регулювання та приладобудування.

Протягом 1993-1996 рр. на запрошення МЗС України перебував на дипломатичній службі – був радником з питань науки в Посольстві України у Великій Британії. Завдяки клопотанням Р. Франка 1996 р. Україна безкоштовно одержала від Британського міністерства закордонних справ науково-дослідну станцію імені Фарадея в Антарктиці.

З 1997 р. — заступник голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара, з 2012 – виконувач обов’язків голови Фонду.

Протягом 1997–2001 рр. — віце-президент, згодом завідувач відділу міжнародних відносин (до 2008 р.), відтак консультант президента Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая.

Член правління Національної спілки краєзнавців України.

Активний учасник заходів, присвячених ушануванню пам’яті І. Франка в Києві, Львові, Дрогобичі, с. Нагуєвичах тощо. 28 травня 1999 р. брав участь у відкритті погруддя І. Франка у Відні. Один з ініціаторів створення «Літературного музею Івана Франка на Дніпрі» в с. Халеп’я Обухівського району Київської області (відкрито 27 жовтня 2010 р.) та Музею І. Франка в Києві. Співзасновник літературного конкурсу ім. І. Я. Франка серед школярів Дрогобиччини (2011). За ініціативи Роланда Франко створено квартиру-музей родини Івана Франка у Києві, 25 листопада 2016 року відбулося урочисте відкриття.

У Києві відбулося нагородження переможців конкурсу «Стежками Каменяра»

Сьогодні, 1 червня 2018 року,  біля погруддя  І.Франка у Києві відбулося нагородження переможців  Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

У цьогорічному конкурсі взяли участь 1811 школярів з усіх регіонів України. Журі конкурсу оцінювало роботи у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категорія: 6-11 років та 12-16 років відповідно. Організатори конкурсу відзначили не тільки високий художній рівень робіт, але й особливу позитивну енергетику дитячих творінь.

8 переможців конкурсу, по два переможці в кожній номінації , отримали дипломи та цінні подарунки. За підсумками конкурсу, у номінації «Драматургія»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота Морозан Марії «Свято мови» (Одеська обл., м. Кілія); у віковій категорії 12-16 років перемогу здобула п’єса Гузелик Андріани «Диво-скринька» (Тернопільська обл., м. Теребовля).

У номінації «Поезія»: у віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість голосів журі здобула робота Усенко Маргарити «З Україною в серці» (м. Суми); у віковій категорії 12-16 років перемогла поезія Дорошенко Анастасії «Чорна чайка» (Чернігівська обл., м. Прилуки).

У номінації «Проза»: у віковій категорії 6-11 років, за рішенням журі, перемогла казка Бадири Анни «Фарбований лис» (Волинська обл., м. Ковель); у віковій категорії 12-16 років перемогла робота Яненко Вікторії «Герої не вмирають!» (Полтавська обл., м. Кременчук).

Номінація «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота «Фарбований лис» за авторства Кондрин Аліни (Івано-Франківська обл., м.Долина); у віковій категорії 12-16 років перемогла картина Головатюк Ольги під назвою «Боротьба за життя» (Київська обл., с. Шпитьки).

Окремі нагороди від онука Івана Франка – Роланда Франка – отримали Касянчук Надія за поезію «Рядками нічної метушні» (м. Тернопіль), Чухліб Максим за прозу «Син народу, що вгору йде!» (м. Львів), Зіньківський Дмитро «Непоборимий син землі!» (Луганська обл., с.Зориківка).

В свою чергу, організатори конкурсу  вислови свою вдячність меценатам –  Катерині Ющенко,  голові “Фонду 3000” та Віталію Романчукевичу, першому заступникові Голови Правління “Індустріал Банк”, які підтримали цей учнівський конкурс, цілком справедливо вважаючи , що він є чудовою можливістю привернути увагу школярів до постаті Івана Франка.

Також, від Міністерства освіти і науки України  були нагороджені відзнаками члени журі та вчителі-наставники.

Після урочистостей переможці  відвідали Квартиру – музей родини Івана Франка у Києві.

Нагадаємо, Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Нинішнього року конкурс проводився вперше і мав на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Міжнародна премія ім. Івана Франка 2018: названо імена номінантів

Міжнародна рада експертів визначила номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:  Johannes Remy “Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s” (“Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років”, автор Йоханнес Ремі  (Фінляндія); монографію “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”, автор Леонтій Войтович (Україна); серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті”, колектив авторів під керівництвом Віктора Андрущенка (Україна).

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” на розгляд журі представлено монографію  Andrew Wilson “The Ukrainians: Unexpected Nation” (Ендрю Вільсон  “Українці: несподівана нація” (Великобританія); дослідження Hans Rothe and Jurij Medvedyk  “Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine” (Ганс Роте і Юрій Медведик  “Bogoglasnik. Пєсні благоговіння (1790/1791) Колекція духовних пісень з України”  (ФРН і Україна); монографію Ярослави Мельник “…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках” (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 27 науковців з 8 країн світу: США, Канади, ФРН, Австрії, Польщі, Словаччини, Швейцарії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

Відібрані роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 22-24 червня цього року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року у двох номінаціях оголосять 24 червня. Церемонія нагородження Лауреатів відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобичі.

Нагадаємо, Премію засновано у 2015 році онуком Івана Франка – Роландом Франком. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії  попередніх років:

  • у 2016 році – архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”;
  • у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
  • у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.

 

Оголошено імена переможців конкурсу «Стежками Каменяра»

Журі Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра», заснованого Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві, визначило переможців 2018 року.

У цьогорічному конкурсі взяли участь 1811 школярів з усіх регіонів України. Журі конкурсу оцінювало роботи у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категорія: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

В учнівських роботах журі оцінювало художньо-мистецьку цінність, патріотизм, соціальну значущість робіт. Координатор проекту, співзасновник Міжнародного фонду Івана Франка Ольга Нижник оголосила переможців конкурсу. Це:

Номінація «Драматургія»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота Морозан Марії «Свято мови» (Одеська обл., м. Кілія, Кілійський НВК (ЗОШ № 3 – ліцей, 7 клас); у віковій категорії 12-16 років перемогу здобула п’єса Гузелик Андріани «Диво-скринька» (Тернопільська обл., м. Теребовля, ЗОШ № 1, 10 клас).

Номінація «Поезія»: у віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість голосів журі здобула робота Усенко Маргарити «З Україною в серці» (м. Суми, спеціалізована школа № 25, 5 клас); у віковій категорії 12-16 років перемогла поезія Дорошенко Анастасії «Чорна чайка» (Чернігівська обл., м. Прилуки, гімназія № 5 імені В. Затолокіна, 10 клас).

Номінація «Проза»: у віковій категорії 6-11 років, за рішенням журі, перемогла казка Бадири Анни «Фарбований лис» (Волинська обл., м. Ковель, гімназія ім. Олени Пчілки, 1(5) клас); у віковій категорії 12-16 років перемогла робота Яненко Вікторії «Герої не вмирають!» (Полтавська обл., м. Кременчук, школа-інтернат при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А. Макаренка, 9 клас).

Номінація «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота «Фарбований лис» за авторства Кондрин Аліни (Івано-Франківська обл., м.Долина, сп.школа – інтернат, 5 клас ); у віковій категорії 12-16 років перемогла картина Головатюк Ольги під назвою «Боротьба за життя» (Київська обл., с. Шпитьки, 9 клас).

«Окремі нагороди від онука Івана Франка – Роланда Франка – отримають Касянчук Надія за поезію «Рядками нічної метушні» (м. Тернопіль, Українська гімназія ім. І. Франка, 10 клас), Чухліб Максим за прозу «Син народу, що вгору йде!» (м. Львів, ССЗШ № 18, 11 клас), Зіньківський Дмитро за картину «Непоборимий син землі!» (Луганська обл., с.Зориківка, ЗОШ I-III ступенів, 6 клас »,- повідомила Ольга Нижник.

У своєму виступі голова правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко подякував усім учасникам за те, що брали участь в конкурсі. «У перший рік конкурсу ми отримали велику кількість робіт з різних куточків України, і це було великим задоволенням переглядати їх. Кожен з учасників показав великий ентузіазм та доклав багато зусиль, щоб проявити свою творчість. Я також хочу висловити слова вдячності членам журі, які зробили велику роботу», – наголосив онук Івана Франка.

Тамара Смовженко, голова правління Львівського товариства у м. Києві, зазначила, що організатори зробили все, щоб забезпечити високий рівень конкуренції і мати безсумнівних переможців. «Львівське товариство із приємністю взяло участь в організації конкурсу, і ми сподіваємося, що це творче змагання стане традиційним й увага школярів до нього буде не меншою, ніж цього року», – висловила сподівання Тамара Смовженко.

Ахтем Сеітаблаєв, режисер фільму «Захар Беркут», виробництва компанії Kinorob, зауважив, що команда фільму «Захар Беркут» вражена кількістю та якістю надісланих на конкурс робіт, а також тим, скільки цікавих малюнків було створено саме на тему повісті «Захар Беркут». «Дякуємо нашим партнерам з Міжнародного фонду Івана Франка за можливість долучитися до такої важливої ініціативи. Наша команда не могла залишитися осторонь і приготувала спеціальний приз за найкращу роботу, присвячену “Захару Беркуту”. Ми запрошуємо переможця Головатюк Ольгу, з с. Шпитьки Києво-Святошинського району, стати частиною команди та провести цілий день на знімальному майданчику фільму, познайомитися із творцями стрічки, головними героями та дізнатися, як створюється сучасне українське кіно”, – зазначив Ахтем Сеітаблаєв.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбудеться 1 червня 2018 року у Києві біля пам’ятника Іванові Франкові.

Нагадаємо, Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Нинішнього року конкурс проводився вперше і мав на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Міжнародна премія імені Івана Франка 2018: розпочався відбір номінантів

За результатами  роботи Номінаційних комітетів, завданням яких було  фахове встановлення відповідності поданих на конкурс наукових робіт визначеним науковим дисциплінам, Міжнародна рада експертів буде  оцінювати 13 наукових робіт у двох номінаціях:

  • у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлені:
  1. Навчальний посібник /підручник: Правничі студії. Автор Бегей Ігор /Україна/;
  2. “Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s”, автор Йоханес Ремі (Johannes Remy), /Фінляндія/;
  3. «Поліфонія культури життя: філософсько-богословська спадщина Йоана Павла ІІ в сучасному дискурсі. Релігієзнавчий аспект». Автор Присухін Сергій, /Україна/;
  4. Монографія “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”. Автор Войтович Леонтій  /Україна/;
  5. Серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті». Колектив авторів під керівництвом Андрущенка Віктора /Україна/.
  • у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлені:
  1. The Ukrainians: Unexpected Nation . Автор Вільсон Андрій  (Andrew Wilson) /Великобританія/;
  2. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine в ІІ томах. Автори: Ганс Роте (Hans Rothe) і Медведик Юрій   /ФРН і Україна/;
  3. Монографія «Русинський» сепаратизм: націотворення ІN VITRO». Автор Белей Любомир /Україна/;
  4. Монографія “…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках». Автор Мельник Ярослава /Україна/;
  5. Монографія “Апокрифічний код українського письменництва”. Автор Мельник Ярослава /Україна/;
  6. Монографія “Педагогічні концепти Івана Франка”. Автор Микитюк  Володимир /Україна/;
  7. Монографія “Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві”. Автор Смирна Леся /Україна/;
  8. Монографія “Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту”. Автор Сокіл Василь /Україна/

Відповідно до Положення, члени Міжнародної ради експертів протягом місяця, з дня отримання документів від Комітету Премії, мають визначити у кожній з номінацій не більше трьох робіт і передати іх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. Уразі відсутності достойних робіт, коли в котрійсь з номінацій усі наукові роботи набрали менше 4 позитивних висновків членів Ради експертів, Комітет Премії приймає рішення не присуджувати Премію в цій номінації. Тоді, на розгляд Міжнародного журі подаються наукові роботи в тій номінації, де Радою експертів визначено наукові роботи-номінанти.

   Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка присуджують дослідникам, наукові роботи, яких було подано до Комітету Премії науковими установами і роботи яких було визнано найкращими за оцінкою Міжнародного журі. Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка.  Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії  попередніх років:

у 2016 році архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901—1944) провісник екуменізму;

у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики»  професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;

у 2017 у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з  науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2018 році

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики було подано  21 роботу. Комітет премії прийняв до розгляду 18 робіт, оскільки інші не відповідали Положенню Премії.

1

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» номінуються:

  1. Навчальний посібник /підручник: Правничі студії, автор проф. І. БЕГЕЙ (Львів).
  2. Книга «Метенів – дорога додому», автор проф. Б. АНДРУШКІВ (Тернопіль).
  3. Монографія «Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s», автор проф. J. REMY (Фінляндія).
  4. Монографія «Поліфонія культури життя: філософсько-богословська спадщина Йоана Павла ІІ в сучасному дискурсі. Релігієзнавчий аспект», автор проф. С. ПРИСУХІН (Київ).
  5. Монографія “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”, автор проф. Л. ВОЙТОВИЧ (Львів).
  6. Серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті» із 7 книг, колектив авторів під керівництвом академіка В. АНДРУЩЕНКА (Київ).
  7. Монографія «Складанє идентитетох», автор академік Ю. ТАМАШ (Сербія).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» номінуються:

  1.  Монографія «The Ukrainians: Unexpected Nation”, автор проф. A. WILSON (Великобританія).
  2. Монографія «Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine» у ІІ томах, автори проф. H. ROTHE (ФРН) та проф. Ю. МЕДВЕДИК (Львів).
  3. Монографія «Русинський» сепаратизм: націотворення ІN VITRO», автор проф. Л. БЕЛЕЙ (Ужгород).
  4. Монографія “…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках», автор проф. Я. МЕЛЬНИК (Львів).
  5. Монографія “Апокрифічний код українського письменництва”, автор проф. Я. МЕЛЬНИК (Львів).
  6. Монографія “Педагогічні концепти Івана Франка”, автор доц. В. МИКИТЮК (Львів).
  7. Монографія “Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві”, автор к. м. Л. СМИРНА (Київ).
  8. Монографія “Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту”, автор проф. В. СОКІЛ (Львів).
  9. Монографія «Наукові основи українознавства», автор доц. Л. ТОКАР (Київ).
  10. Навчальний посібник «Історія української літератури І пол. ХІХ ст.», автор доц. Т. ШАРОВА (Мелітополь).
  11. Монографія “Іван Вишенський в оцінці Івана Франка”, автор проф. М. ШУЛЬСЬКИЙ (Львів).

У прес-конференції взяли участь:

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка;

Ярослав Гарасим, член правління Фонду, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка, доктор філологічних наук, професор;

Володимир Бугров, член правління Фонду, проректор Київського університету ім. Т. Шевченка, кандидат філософських наук, професор;

Ігор Курус, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка.

Відеозапис прес-конференції можна подивитися тут

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».  Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком Лауреата.

Лауреати Премії попередніх років:

у 2016 році архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (19011944) провісник екуменізму»;

у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language»;

у 2017 у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з  науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

 

Наші партнери