Публікації

У КНУ ім. Т. Шевченка відкрили «Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка»

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито «Центр вивчення спадщини Івана Франка», діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила Положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові «Центру вивчення спадщини Івана Франка».

На урочистому відкритті були присутні:

  • Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка;
  • Володимир Бугров, кандидат філософських наук, професор, проректор КНУ ім. Т.Шевченка з науково-педагогічної роботи;
  • Анатолій Конверський, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, декан філософського факультету КНУ ім.Т. Шевченка;
  • Ярослав Гарасим, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка;
  • Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України;
  • Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету і Українського вільного університету, лауреат Міжнародної премії ім. І.Франка 2018 року;
  • Тамара Гундорова, доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;
  • Тарас Кононенко, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри історії філософії КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Сергій Руденко,доктор філософських наук, доцент кафедри української філософії і культури філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Лариса Комаха, доктор філософських наук, заступник декана філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Ігор Курус, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка.

Ольга Нижник: Працювати з онуком Франка для мене – це велика честь

15 листопада стартує літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», що відкритий для учнів українських шкіл у двох вікових категоріях: 6–11 років і 12–16 років.

Співзасновник Міжнародного фонду Івана Франка, координатор проекту Ольга Нижник докладно розповіла про особливості та родзинки конкурсу й запросила усіх охочих долучатися до участі. Все, що потрібно для цього – мати талант до написання прози чи віршів, неперевершено малювати та заповнити електронну форму для участі.

Вам подобається працювати в Міжнародному фонді Івана Франка?

Мені подобається робити те, чим я займаюсь, і з кожним роком нарощувати результати. І навіть коли виникають сумніви в тому, чи моя робота є для когось корисною, я згадую слова свого друга, який говорить, що кожен з нас є частинкою історії, тому треба зробити щось значуще і залишити слід для історії, щоб через десятиліття про тебе сказали, що ти був не просто людиною, яка йшла за покликом серця, а особистістю, яка прагнула зробити щось корисне для інших.

Що є тією силою тяжіння, яка вас змушує популяризувати Франка?

По-перше, це – досвід. По-друге, важливо прокидатися з думками про прийдешній день, взяти на себе свою роль і демонструвати готовність рухатися тільки вперед. Я вважаю, що Фонд Івана Франка працює над фундаментальними речами, які є основою наших проектів.

Чи може бути Франко цікавим для сучасної молоді?

Думаю, що так, але треба Франка щоденно популяризувати і пізнавати. Всі ми чули про Франка, знаємо, що він був талановитим письменником, поетом, публіцистом, громадським діячем і перекладачем, який володів 14-ма мовами. На цьому, мабуть, все. Але більшість навіть не уявляють сутність його творчого феномена, таємницю його величі. Сьогодення потребує новацій, молодь треба постійно зацікавлювати й заохочувати, над чим ми у Фонді активно працюємо. Пізнавати Франка для нас, українців, означає пізнавати себе, своє минуле і своє майбутнє. Адже Франко — за його власною поетичною формулою — „пролог, не епілог“.

Які, на Вашу думку, із проектів фонду є найцікавішими? 

Думаю, що так чи інакше всі наші проекти є важливими для України. Наразі Фонд Івана Франка веде п`ять напрямів. Найважливішим проектом, який забирає найбільше часу, сил і підготовки, є Міжнародна премія ім. Івана Франка. Нею ми займаємося 365 днів на рік. Це цілий цикл, який не переривається і триває від 27 серпня до 27 серпня наступного року. Інший напрям, який було відкрито у 2016-му, – Квартира-музей родини Івана Франка у Києві. Це є приватний музей, здебільшого в ньому експонуються речі родини Тараса Франка, екскурсії  ми проводимо лише за передньою домовленістю. Інший проект – організація виставок художніх картин Тараса Франка, батька голови правління Фонду пана Роланда. Крім того, Фонд консультує творчу групу, яка знімає художній фільм «Захар Беркут». І, нарешті, моє дітище – всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», який було започатковано минулого року Фондом за підтримки Міністерства освіти та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Цього року до засновників долучився також Львівський національний університет ім. Івана Франка.

В чому родзинка конкурсу?

Фонд у такий спосіб заохочує молодь цікавитися Франком, читати та досліджувати його. Наша мета – посилити мотивацію у вивченні учнями шкіл творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Це спроба навчити учнів критично мислити і бути істинними громадянами своєї країни.

Що ви очікуєте від конкурсу?

Цього року конкурс проводитиметься вдруге. Я очікую, що учні будуть ще активнішими. Минулого року ми отримали понад 2500 тисяч робіт у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка», але лише 1811 з них відповідали вимогам і були допущені до конкурсу. На жаль, хтось не дочитав до кінця вимоги, хтось забув заповнити електронну форму, а деякі школи вибирали не найкращі роботи, які могли б перемогти, а надсилали все, що було або встигли за урок намалювати.

Сподіваюся, що цього року й учні, й вчителі поставляться відповідальніше до участі у конкурсі. Тому від учнів ми очікуємо більшої мотивації та достойних робіт. Від учителів та батьків ми очікуємо активності, зацікавленості та плідної співпраці.

І ще одна важлива річ. Я сподіваюся на підтримку ЗМІ, щоб представники цієї сфери більше уваги приділяли питанням культури, освіти і науки. Бо ми знаємо в обличчя політиків, чиновників та депутатів, але ми не знаємо науковців, учителів чи учнів, які перемогли у всеукраїнських чи міжнародних конкурсах.

Головою правління Міжнародного фонду є пан Роланд, онук Івана Франка. Ми багато знаємо про нього. Скажіть, який він керівник?

Найкращий!!! Працювати з онуком Івана Франка для мене – це велика честь. Роланд Тарасович зі своєю життєвою позицією завжди діє за принципом свого діда: з людьми і для людей. Я багато чого вчуся в нього… Навіть у свої 86 він не перестає бути високоосвіченим інтелігентом, принциповим керівником і гідним продовжувачем франкового роду.

Оголошено про початок Всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» 2018

У п’ятницю, 9 листопада 2018 року у Міністерстві освіти і науки України відбулося Засідання Ради засновників Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Під час заходу було прийнято рішення про початок прийому конкурсних робіт з 15 листопада 2018 року. Оргкомітет прийматиме конкурсні роботи до 15 грудня 2018 року.

Переможці Конкурсу визначатимуться у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка». У кожній з номінації переможців визначатимуть у двох вікових категоріях: учасники віком 6-11 років і учасники 12-16 років.

Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми.

Крім того, організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях «Проза», «Поезія», «Драматургія»: обсяг роботи має бути не більше 5 сторінок друкованого тексту на папері формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Конкурсна робота, яка подається на номінацію «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» виконується у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за «А2» і крім заповнення електронної форми оригінал конкурсної роботи надсилається поштою на адресу 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф.15, Міжнародний фонд Івана Франка з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».
Нагородження переможців відбудеться 26 травня 2019 року у м. Києві біля пам’ятника Іванові Франкові.

Змагання проводитиметься вдруге за підтримки Міністерства освіти і науки України, спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Нагадаємо, що у минулому році у конкурсі взяли участь 1811 школярів з усіх областей України. Конкурс має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

З Положенням про конкурс можна ознайомитися тут.

Лекція лауреатки Міжнародної премії імені Івана Франка в КНУ ім. Т.Шевченка

Ярослава Мельник, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році, відвідала Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка й виступила із публічною доповіддю.

Почесними гостями заходу стали Роланд Франко, онук Івана Франка й голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, та Ігор Курус, директор Міжнародного фонду Івана Франка, а слухачами – співробітники й студентська спільнота Шевченкового університету.

Із вітальним словом до присутніх звернувся проректор КНУ Володимир Бугров, який нагадав слухачам про важливість місії тих інтелектуалів, які опікуються Міжнародним фондом Івана Франка.

Ігор Курус нагадав присутнім про ключові аспекти вручення премії, оприлюднив цьогорічний склад журі, яке в серпні поточного року втретє вручило відзнаки й грошові винагороди лауреатам. Наприкінці свого виступу директор Міжнародного фонду Івана Франка заохотив слухачів не боятися досягати того, що, за словами Івана Франка, перебуває «за межею можливостей», і подавати власні праці до участі в цьому інтелектуальному конкурсі.

Участь у заході нащадка Івана Яковича додало події незабутньої атмосфери щирості й небуденності. Роланд Франко наголосив, що Міжнародна премія імені Івана Франка покликана відкрити світові творчість і Україну, а щодо книги «…І остатня часть дороги» зауважив: «Останні роки життя мого діда, що про них ідеться в книзі професорки Ярослави Мельник, були надзвичайно складними, але все ж про них потрібно знати, щоб бути здатними осмислювати тогочасні трансформаційні процеси».

Ярослава Мельник жартома поділилася з присутніми: «Донедавна найбільшою моєю хибою було те, що я жодного разу не бувала у вашому прекрасному Інституті філології КНУ». Професорка подякувала очільникам Міжнародного фонду Івана Франка за можливість виступати з публічними лекціями у найвідоміших українських ЗВО. У своїй доповіді Ярослава Мельник зосередилася на тому, чому ж і дотепер останні роки життя Івана Франка залишалися малодослідженими й заледве не табуйованими, поділилася зі слухачами власними міркуваннями щодо основних характеристик «ідеального біографа багатогранного генія Івана Франка», презентувала присутнім унікальні світлини, що ілюструють маловідомі факти з життя Івана Яковича, та розвіяла декотрі з найпопулярніших міфів про Каменяра.

Наприкінці урочистої зустрічі всі охочі мали нагоду особисто поспілкуватися з почесними гостями, обмінятися контактами й сфотографуватися на згадку з нашими видатними сучасниками.

Довідково: Ярослава Мельник  є доктором філологічних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, професором Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувачем кафедри філології Українського католицького університету та лауреаткою Міжнародної премії імені Івана Франка у  номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” (2018 рік).

Як отримати Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2019 році?  

Міжнародний фонд Івана Франка прийматиме наукові роботи на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка з 15 січня до 1 березня 2019 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Комітет премії прийматиме наукові праці опубліковані у 2016-2018 роках і які мають мати ISBN. Подання на здобуття премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів Премії попередніх років.

Для участі у конкурсі на здобуття Премії обов’язково надіслати на адресу Фонду:

а) рішення академічної установи, вищого навчального закладу про подання наукової роботи на здобуття Премії;

б) довідка про особу (осіб), наукова робота якої (яких) подається на здобуття Премії, з контактними даними претендента (ів) на здобуття Премії;

в) наукова робота (дослідження, монографія, дисертація, книга, цикли лекцій)  обсягом не менше 6 видавничих аркушів, яка обов’язково містить імена рецензентів і бібліографію з теми дослідження;

г) наукова робота подається у 3-екземплярах друкованої версії, а також у форматі PDF, з правом розсилки наукової роботи членам номінаційних комітетів, членам Експертної ради та журі;

д) розширена анотація до наукової роботи, що подається на здобуття Премії українською і англійською мовами;

е) особиста письмова згода автора (авторів) наукової праці на участь у конкурсі на здобуття Премії.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії  можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.   Наукові роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15, супровідні документи на електронну адресу: frankoprize@ukr.net

Міжнародну премію Івана Франка присуджують щорічно. Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається 27 серпня – у День народження  Івана Франка.

   У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг  доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

   Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського вченого Роланд Франко. У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень, у 2018 – 400 тисяч гривень. Фонд Премії формується за рахунок благодійних унесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручають диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

Лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ярослава Мельник зустрілася зі студентами Львівського університету

3 вересня 2018 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, професором Українського католицького університету й Українського вільного університету, лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка Ярославою Мельник.

З вітальним словом до гостей звернувся проректор з науково-педагогічної роботи, професор Ярослав Гарасим. Ярослав Іванович розповів про традицію присвоєння Премії імені Івана Франка, зазначивши, що її вручають уже втретє за вагомі досягнення в галузі україністики й у галузі соціально-гуманітарних наук. Вручення цьогорічної премії Ярославі Мельник, за словами проректора, цілком закономірне, оскільки мало хто так добре знає, може відчути і вміє представити творчість та особистість Івана Франка широкій громадськості.

Привітав присутніх і директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус. Він коротко окреслив суть самої премії, зазначивши, що Львівський університет завжди відзначався конкурентними роботами, які пропонував на здобуття премії. Ігор Курус із вдячністю згадав двох попередніх лауреатів – архієпископа-емерита, Блаженнішого Любомира Гузара та його наукову монографію «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму» і Заслуженого професора Львівського університету Олега Шаблія, який став лауреатом у галузі соціально-гуманітарних наук із науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.  Ярослава Мельник з книгою «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» цьогоріч доповнила перелік лауреатів премії, наукові праці яких мають безпосередній стосунок до Львівського університету.

Під час свого виступу Ярослава Мельник відійшла від канонів академічної лекції та вільно спілкувалася з усіма присутніми. Вона поділилася своєю історією становлення як дослідника літератури і біографа, розповівши про три «оази натхнення», які дали їй поштовх до вивчення спадщини великого Каменяра: Музей Івана Франка, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича та – особливо! – Інститут франкознавства Львівського університету. Велику увагу Ярослава Мельник приділила постаті професора Івана Денисюка. «Під час моєї праці в Інституті франкознавства нас найбільше об’єднувала любов до Івана Франка. Ми з Іваном Овксентійовичем встигали поговорити про все, що нас тоді цікавило, зокрема і про ключові аспекти життя і творчості Франка», – згадувала пані Ярослава.

Тож не дивно, що одним із найважливіших питань для Ярослави Мельник залишається належне наукове опрацювання біографії Івана Франка та видання повного академічного зібрання його творів. «Біографія – один із найскладніших наукових жанрів. Про потребу створення наукової біографії Івана Франка почали говорити ще у 1916 року, одразу після його смерті, спираючись на ще «свіжі» факти. Але складність підготовки біографії Франка полягає в тому, що це неймовірно великий обсяг даних, які треба відповідно опрацювати. Слід згадати й практику радянського франкознавства. Біографи того часу підпадали під ідеологічні впливи. Можливо, саме тому Франко не настільки присутній у сучасному світі, як він на те заслуговує», – розповіла Ярослава Мельник.

Тож яким має бути ідеальний біограф Івана Франка? На думку Ярослави Мельник, це повинна бути, попри свою всебічну освіченість, ще й вельми смілива людина. Адже, беручись за біографію Франка, доведеться опрацювати величезну кількість матеріалу, знати чи не всю творчість письменника, перевірити чимало листів, переглянути безліч періодики. Це довгий і виснажливий процес.

Іншою важливою спонукою біографа, за словами Ярослави Мельник, повинна бути… любов: «Це те, завдяки чому людина береться за справу. Але любов повинна бути не лише до письменника чи поета, життя якого ви описуєте, а й до інших митців і загалом тогочасних суспільних, літературних та історичних процесів. Бо ж не можна поставити, скажімо, Грушевського вище за будь-якого іншого історика лише через те, він вам безмежно подобається. Потрібно бути об’єктивним».

Ярослава Мельник наголосила, що біограф повинен бути ще й морально відповідальним: «Справжній біограф не може дозволити собі викривити історію життя великої людини, приховати факти або навпаки – вказати те, чого не було. Особливо обережно слід ставитися до чужих таємниць, адже у кожного є право на особисте життя».

«Добра біографія та, яка показує всі можливі точи зору щодо певної людини, розкриває і хороші, й погані її сторони, – зауважила Ярослава Мельник, завершуючи свій виступ. – Біографія – це той жанр, який повинен бути читабельним, адже призначений він для широкого кола читачів».

Надалі зустріч перейшла у формат взаємозацікавленого діалогу, під час якого студенти й викладачі Львівського університету обговорили з Ярославою Мельник різні аспекти Франкової біографії, а також особливості наукової діяльності самої дослідниці.

 

Христина Борсук

Фото Олега Вівчарика

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 28 вересня 2018  року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду Ігоря Куруса.

Протягом року Міжнародний фонд Івана Франка зумів розширити географію науковців, які взяли участь у Міжнародній премії імені Івана Франка, як претендентів на Премію так і експертів. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття Премії.

Разом з Міносвіти та Львівським Товариством у м. Києві започатковано новий проект для школярів – Всеукраїнський учнівський літературно – мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у якому взяли участь 1811 школярів з усіх областей України. Фонд продовжив управляти своїми проектами: Міжнародною премією ім. Івана Франка та Квартирою – музеєм родини Івана Франка у м. Києві.

Крім того, за звітний період проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2018 року;  4 прес-конференції;  8  Лауреатських лекцій;  3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка та презентація Фонду  в університеті м. Ломжа (Польща). Також підписано  Меморандум  про співпрацю зі студією Kinorob, яка працює над  історичним фільмом «Захар Беркут» та організовано відповідні консультації.

Директор-розпорядник Фонду І. Курус повідомив, що за звітний період Дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Зокрема, на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога у розмірі 391 325 грн. Учасники Фонду висловили вдячність фондодавцям, які у звітний період зробили благодійні внески у Фонд. Це зокрема: Михайло Хом’як (Львів), Михайло Цимбалюк (Львів), Катерина Ющенко (Київ), Віталій Романчукевич (Київ), Ігор Кобилецький (Борислав), Ігор Яворський (Борислав), Михайло Бенько (Київ), а також підприємства: СПА-готель «RESPECT» зі Східниці, ТОВ Юридична фірма «ЮМАС» з Києва та Готельно-курортний комплекс «Карпати» з Трускавця.

Також витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називати їхні імена. Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить  1 018 948 грн.

За результатами розгляду,  учасниками Фону було затверджено річний звіт Благодійної організації «Міжнародний фонд Івана Франка» за період з 1 вересня 2017 по 28 вересня 2018 року та основні фінансові показники.

Збори учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка» також внесли зміни до Положення «Про Міжнародну премію імені Івана Франка» та у Положення «Про Міжнародне журі Міжнародної премії імені Івана Франка».

Також було затверджено новий склад Правління Фонду.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

У Дрогобичі нагородили лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року

Цьогорічну Премію було вручено двом Лауреатам.

Сьогодні, 27 серпня, у Дрогобичі в Народному домі ім. Івана Франка відбулася ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка.

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” нагороду отримала доктор філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувач кафедри філології Українського католицького університету – ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК.

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручили доценту східноєвропейської історії Гельсінського університету – ЙОГАННЕСУ РЕМІ.

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, у своєму виступі зазначив, що мріє, щоб премія, яка має ім’я українського вченого і мислителя, посіла почесне місце у науковому світі та піднесла велич Івана Франка на високий рівень.

«Уже сьогодні наша премія стала явищем, яке є новим для України. Мій дід залишив нам велику спадщину. Тепер ми маємо її вивчати. Міжнародна премія імені Івана Франка – стає популярнішою з кожним роком, це велика справа яка відкриває науку світові», – наголосив Роланд Франко.

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що діяльність і місія Фонду знайшли підтримку серед українських і закордонних вчених, зокрема  Америки, Канади та країн Європи. Так, у 2018 році до комітету премії було подано 21 наукову роботу з 17 вишів 4-х країн: Великобританії, ФРН, Сербіі та України. До складу номінаційних комітетів та Ради експертів увійшли вчені з 11 країн світу, зокрема з Великобританії, Канади, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словаччини, Ізраїлю, Італії, США та України.

«Міжнародна премія ім. Івана Франка поступово стає українським міжнародним змагальним майданчиком серед науковців-гуманітаріїв. І в цій справі Фонд дотримується найвищого рівня об’єктивності, міжнародних академічних та етичних стандартів», – наголосив директор Фонду.

Ігор Курус також подякував благодійникам, що внесли свої кошти до преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка, який цього року становив 400 тисяч гривень, і підтримали сталий розвиток важливої української справи у світі.

Члени міжнародного журі – доктор історичних наук, професор Одеського національного університету ім. І.Мечникова Тарас Вінцковський і доктор наук, академік НАН України, професор Пряшівського університету Микола Мушинка – представили лауреатські роботи.

“Хочу зазначити, що монографія Йоганнеса Ремі стала знаковою подією у світовій історичній науці як за зовнішніх атрибуцією, так і за смисловим наповненням», – підкреслив професор Тарас Вінцковський, презентуючи працю Й. Ремі.

Своєю чергою доктор наук, академік Микола Мушинка, представляючи працю Ярослави Мельник  «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках». », зауважив, що «…досі я нічого подібного про життя Івана Франка не читав…».

На церемонії нагородження були присутні члени міжнародного журі, вчені з Австрії, Словаччини, України, міжнародні делегації, представники дипломатичного корпусу, франкознавці, представники влади, громадськість та родина Івана Франка.

З вітальним словом до присутніх також звернувся міський голова міста Дрогобича Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Надія Скотна.

Вітання лауреатам премії та Міжнародному фонду Івана Франка надіслав президент Конгресу українців Канади – відділ Торонто Тарас Багрій.

Завершилася урочиста частина покладанням квітів до пам’ятника Іванові Франку біля міського Народного дому.

Нгадаємо, що у 2016 році, першим лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став – архієпископ – емерит, екс-глава УГКЦ Любомир Гузар, як автор наукової монографії “Андрій Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”.
у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.
Довідково. Міжнародна премія ім. Івана Франка є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців в галузі суспільних наук та україністики. Засновником Міжнародної премії ім. Івана Франка є його онук – Роланд Франко.

Міхаель Мозер: премія Івана Франка – це приватна ініціатива неабиякого значення

27 серпня в Дрогобичі на Львівщині відбудеться церемонія нагородження Міжнародно премії Івана Франка. Лауреати отримають по 200 тис. грн. Тогоріч відзнаку у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” отримав Міхаель Мозер, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідник української мови. Іван Франко був підданим Австро-Угорської корони, видатний інтелектуал свого часу, один із претендентів на Нобелівську премію.

Що про доробок українського письменника знають у сучасній Австрії?
На жаль, треба визнати, що дуже небагато австрійців знають про Івана Франка. Переважно це люди, які якось пов`язані з українською культурою або, принаймні, зі слов´янськими. Може, ще щось знають про Франка ті, що окремо цікавляться багатокультурним Віднем кінця ХІX століття. Я знаю доволі багато наукових праць і чимало журналістських текстів Івана Франка. Натомість значно менш обізнаний із його белетристичним доробком, який мене як мовознавця переважно цікавить з огляду на мову.

Яке значення нагородження премією Івана Франка для вас?

Бути лауреатом Міжнародної премії Івана Франка для мене велика честь і величезний обов´язок. Ця премія є для мене дуже милим символом того, що я вже перетворився з австрійського україніста на австрійсько-українського. Це одна з причин того, що хоч Міжнародна премія Івана Франка не є моєю першою престижною премією, вона в моєму серці посідає окреме місце.

Як Ваша праця “Нові внески в історію української мови” перегукується з доробком Франка?
Це широке поле української й слов´янської філології. Щодо змісту й цінності я не скажу, що моя праця перегукується з тим, про що я зараз згадаю. Скажу лише: щодо всіх наведених мною властивостей Іван Франко був і є одним із найкращих україністів свого часу. Водночас він чудово розумів, що і філологи повинні виконувати певну роль в інтелектуальному житті. Франко був чесним і критичним у своїй праці, він ніколи не піддавався якійсь дешевій пропаганді. Франко розумів, що україністи мусять усвідомлювати міжнародні виміри свого предмета та своєї праці. Він співпрацював з нефілологами, мав великий інтердисциплінарний потенціал. Ніколи не був зарозумілим, любив спілкуватися з людьми з позаакадемічного світу.

Чому зацікавились історією української мови?
Як можна на таке запитання відповісти в рамках кількох речень? Це сталося, можна сказати, випадково. Вибрав славістику, бо мені сподобалося на кафедрі, де я зустрів друга. Згодом швидко став славістом у справжньому розумінні, тобто зацікавився всіма слов´янськими мовами. Моя улюблена – українська. Уже напередодні незалежності України наша лекторка російської, яка походила з Києва, пропонувала дуже скромні курси української для гурту зацікавлених. Ми там трохи знайомилися з граматикою мови, не більше. Насправді я вивчив українську в розмовах із колегами та друзями, за кавою та пивом. Українською я захопився аж так, що вже тоді, коли я її ще не знав добре, говорив саме нею на різних славістичних конференціях. Навіть у Москві. Адже завжди відчував, що на цю мову славістика і з нею весь світ звертають замало уваги. Що варто підтримувати українську мову, культуру. І швидко українська мова стала для мене такою, яка пов´язує з десятками справжніх друзів.

У чому суть вашого дослідження, яке його прикладне значення?
Суть мого дослідження полягає в тому, що я намагаюся по-новому висвітлювати чимало суттєвих питань із історії української мови. З однієї сторони, мій підхід можна охарактеризувати як традиційно-філологічний. З іншої – я зосереджуюся на питаннях соціолінгвістичного виміру, ставлю нові питання й пропоную нові висновки. Моїми працями цікавляться не лише мовознавці, а й історики, літературознавці та часом і юристи.
Що особливо тішить: мене читає чимало нефахівців. Сподіваюся, що мої дослідження спростовують чимало радянських та й інших стереотипів, які досі побутують де-не-де у підручниках з історії української мови. Для мене історія української літературної мови не є майже винятково історією мови української літератури. Я ставлю історію мови у контекст мовців, досліджую, як саме певні норми поширювалися. Не виходжу постійно з того, що все мало бути саме так, як є. Не боюся зачіпати табуйованих тем, наголошую на ролі мовних контактів та описую їх без телеологічних догм щодо “чистоти мови”. Підкреслюю роль Галичини, досліджую історію української мови поза Галичиною. Наголошую на проблемних і конфліктних вимірах історії української мови, не роблю з неї історію героїв і переможців. І при цьому наголошую на неабиякому значенні української мови для мовного краєвиду Європи та всього світу.

Яке значення створення премії Івана Франка, на ваш погляд?
Міжнародна премія Івана Франка – це приватна ініціатива неабиякого значення. Це премія без офіціозу, яка ґрунтується на вельми прозорих і справедливих критеріях вибору. Премія насправді міжнародна через склад журі, і не тільки. Наприклад, цьогоріч і минулому році лауреатами премії ставали іноземці. Щороку при відборі наукових робіт, у номінаційних та експертних радах працюють професори з різних країн Європи, США, Канади. Це теж визначає міжнародний статус. Вона скрізь живе духом Франка. Усе, що пов´язане з премією, – від процесу вибору до лауреатських доповідей – відбувається в дуже гідному контексті. Вручення премії від самого початку стало справжньою подією. На кожному кроці відчувається, як сильно Міжнародна премія Івана Франка сприяє загальному розумінню того, наскільки гуманітарні науки нас збагачують. Того, що без гуманітарних наук ми не живемо, лише животіємо.

Міжнародну премію Івана Франка заснував 2015-го його онук – Роланд Франко. Основною метою премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка. Також заохочення вчених із різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною та вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка.

Названо розмір грошової винагороди Міжнародної премії ім. Івана Франка

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка затвердила розмір преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

Як повідомив директор-розпорядник Фонду Ігор Курус, згідно з кошторисом на цей рік, сума преміального фонду становить 400 000 гривень.

Він також наголосив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримує золоту медаль та диплом.

«У  2018 році ми маємо двох лауреатів премії. У номінації “За вагомі здобутки у галузі україністики” нагороду отримає доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету й Українського вільного університету (Мюнхен) – Ярослава Мельник. У номінації “За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручать доценту східноєвропейської історії Гельсінського університету – Йоганнесу Ремі. Таким чином, лауреати Міжнародної премії розділять між собою призовий фонд і отримають грошову винагороду в розмірі 200 000 грн кожен (включно з податковими виплатами)», – наголосив Ігор Курус.

Правління Міжнародного фонду Івана Франка висловлює щиру вдячність фондодавцям, які зробили свої благодійні внески у підтримку важливої української справи:

Нагадаємо, що 27 серпня 2018 року у Дрогобичі відбудеться головна культурна подія року – ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка.

 Довідково. Міжнародна премія ім. Івана Франка є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі суспільних наук та україністики. Засновником Міжнародної премії ім. Івана Франка є його онук – Роланд Франко.

Наші партнери