Останні новини

Обрано лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка

На засіданні міжнародного журі, що відбулося 26 серпня, 12 докторів наук з України та Польщі серед трьох номінантів обрали лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2023 року.

Під час засідання незалежні рецензенти представили монографії претендентів, відбулися обговорення і міждисциплінарна дискусія.

«Відбулася плідна дискусія, в ході якої було ґрунтовно проаналізовано три праці номінантів. Першою розглядалася праця докторки історичних наук Наталії Білоус «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI –XVII століть». Другою – колективна монографія «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. Толочка. І третьою – монографія «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці» авторства Миколи Легкого. В результаті було ухвалено рішення, що ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка буде оголошено під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня, у 167-му річницю від дня його народження», – зазначив голова журі, доктор філології Ігор Набитович.

 

У засіданні також узяли участь доктор філологічних наук Роман Голод, доктор історії Даріуш Добровський, академік НАН України Микола Жулинський, доктор історичних наук Мирон Капраль,  доктор філологічних наук Юрій Ковалів,  докторка філософських наук Наталія Кривда, лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році, докторка філологічних наук Ярослава Мельник, доктор філологічних наук Ігор Набитович, доктор філологічних наук Володимир Поліщук, доктор філологічних наук Сергій Романов, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка у 2021 році, доктор історичних наук Леонід Тимошенко, доктор історичних наук Максим Яременко.

Організатором засідання журі є Міжнародний фонд Івана Франка у партнерстві з Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка.

Затверджено розмір Міжнародної премії імені Івана Франка – 2023

Дирекцією Міжнародного фонду Івана Франка затверджено розмір преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2023 році.

Лауреат Премії, якого визначить міжнародне журі 25-27 серпня у м. Дрогобич, отримає 200 000 грн. та золоту медаль вартістю 76 000 грн.

У 2023 році на Міжнародну премію імені Івана Франка номіновано:

  • докторку історичних наук Наталію Білоус з монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI –XVII століть» , м. Київ  – подання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка І. Сердюка;
  • колектив авторів із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. Толочка, м. Київ – подання Інституту історії НАН України;
  • доктора філологічних наук Миколу Легкого з монографією «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці», м. Львів – подання  Інституту Івана Франка НАН України.

До складу журі увійшло 12 докторів наук з України та Польщі.

Преміальний фонд сформовано за кошти благодійників, серед яких Іван Франко з м. Торонто (Канада), народний депутат України Михайло Цимбалюк, бізнесмен і меценат Мирослав Хом’як зі Львова, Ярослава Бабенчук з м. Ньо-Йорк (США), ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Бугров та кияни: Сергій Бойко, Михайло Бенько й Андрій Соломаха; Ігор Кобилецький з м. Борислав, Юрій Нестор з м. Стебник, Тетяна та Сергій Шарові з Мелітополя, Ярина  та Ігор Сліпецькі зі Львова, Майя Мозер з Відня (Австрія), Наталія та Юрій Жук з Дрогобича, а також організації:  Європейський промисловий банк, м. Київ, Благодійний фонд братів Дуліб’яників,  м. Дрогобич, Благодійний фонд «Допомога і турбота», м. Львів та  СПА готель «RESPECT» з курорту Східниця.

Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка заснував онук Великого Українця – Роланд Франко. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики  присуджують щорічно з 2016 року (крім 2022 року, коли Премію не вручали через повномасштабне вторгненням росії в Україну).

Лауреати Премії отримують грошову винагороду та нагрудний золотий знак.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду отримала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії обрано доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка.

Великому синові України: вшанування пам’яті Івана Франка

27 серпня Дрогобиччина разом із всією Україною відзначатиме 167-ту річницю від дня народження національного генія Івана Франка, який увійшов до світової історії як видатний поет, прозаїк і драматург, перекладач і літературний критик, публіцист і філософ, фольклорист і мовознавець, етнограф і економіст, громадський і політичний діяч.

Міжнародний фонд Івана Франка у партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником «НАГУЄВИЧІ» проведуть культурно-мистецькі заходи на вшанування пам`яті величного Івана Франка, який ішов з народом і вів його вперед, закликаючи «добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі». Його ім’я поряд з іменами найславніших синів людства і внесено до списків відомих науковців світу.

Урочисту церемонію нагородження Лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка традиційно буде проведено на батьківщині Івана Франка, у місті Дрогобичі, 27 серпня 2023 року – в 167-му річницю від дня його народження.

Довідково: Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована онуком Великого Каменяра – Роландом Франком. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики  присуджують щорічно з 2016 року.

Лауреати Премії отримують грошову винагороду та нагрудний золотий знак.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії обрано доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка. 

167-ма річниця від дня народження Івана Франка: Програма заходів у Дрогобичі та Нагуєвичах

Український проєкт “Віртуальний друг 2.0”: психологічна допомога підліткам у часи війни

Восени в Україні буде презентовано доповнений чатбот «Віртуальний друг», який допомагає підліткам долати труднощі перехідного періоду.

«Віртуальний друг» у Telegram це унікальний соціально-культурний проєкт, який розроблений у 2021 році для психологічної підтримки підлітків Міжнародним фондом Івана Франка за сприяння УКФ. Команді фахівців вдалося поєднати сучасні технології з порадами професійних психологів та мультимедійними фрагментами культурної спадщини. За час функціонування чатбота порадами Селі та Івана Франка скористалися майже 8000 користувачів.

Цьогоріч чатбот удосконалять, тож він даватиме поради не лише про стосунки у школі, з батьками чи із друзями, як протидіяти булінгу (цькуванню), зупинити аб’юз, вберегтися від харасменту, захиститися від сталкінгу, уникнути мобінгу і лукізму, знайти себе і своє «Я», але й відповідатиме на актуальні запитання, пов’язані з війною. «Віртуальний друг 2.0.» допоможе підліткам із труднощами, які породила війна, і відповідатиме на запити про страх, сум за домівкою, про втому від війни, як пережити повітряну тривогу чи вижити в окупації. Також тут можна буде знайти відповіді на хвилюючі запитання дівчат-підлітків, про які не завжди зручно розпитувати у дорослих.

Розробники зазначають, що через таке спілкування відбувається корекція поведінкидитини. З «Віртуальним другом» можна спілкуватися про свої страхи та переживання і не боятися осуду або інших оціночних суджень, бо усе відбувається конфіденційно. Психологи проєкту наголошують, що чатбот дає професійні поради, проте він не проводить психологічні консультації і не заміняє кваліфіковану психологічну допомогу.

У проєкті «Віртуальний друг 2.0.» віртуальним психологічним розрадником, поряд з Іваном Франком, стане Леся Українка. Керуючись своїм життєвим досвідом, вона має викликати емпатію у підлітків, а ті ілюстрації, які лесезнавці підібрали з її біографії та творів для мультимедіадопоможуть підліткам правильно зорієнтуватися у життєвих ситуаціях. Тандем Івана Франка та Лесі Українки буде корисним не лише для соціалізації підлітків, але й для розвитку критичного мислення та формування власної ідентичності.

Як зазначають організатори, проєкт «Віртуальний друг 2.0.» буде презентовано на широкий загал ужовтні цього року.

Нагадаємо, проєкт «Віртуальний друг 2.0.» розроблено в рамках програми «Аудіовізуальне мистецтво» і реалізовується Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою авторів.

 

Лавреати Міжнародної премії імені Івана Франка: обличчя української гуманітаристики у світі

Коли Роланд Франко задумував цей проєкт, він не міг передбачити, що Міжнародна премія, названа на честь його всесвітньовідомого діда, здобуде такий успіх в науковій спільноті і стане найпрестижнішою в україністиці. Адже Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується за наукові праці, які роблять значний внесок у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародний резонанс та базуються на науковому осмисленні історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України. Щороку за неї змагаються історики, мовознавці, літературознавці, правники, філософи, філологи та інші вчені – гуманітаристи із провідних університетів світу.

З 2016 року на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка претендували 137 науковців та 18 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великобританії, Німеччини, США, Японії, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі, Литви та Сербії.

Безумовно, життєвий шлях і наукові досягнення кожного лавреата Премії заслуговують на увагу, тому пропонуємо вам ознайомитися з особистостями, які представляють україністичні студії на світовому рівні.

ЛЮБОМИР ГУЗАР

Першим лавреатом Міжнародної премії імені Івана Франка у 2016 році став Блаженніший Любомир Гузар – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви, за свою докторську працю, яка присвячена дослідженню екуменічної діяльності митрополита Андрея Шептицького, Глави УГКЦ, проникливого богослова, ревного душпастиря, суспільного діяча, мецената. На широкому та складному тлі родинних, історичних, церковно-релігійних, політичних обставин кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. проаналізовано генезу поглядів митрополита на єднання Церков, практичні кроки, які він робив для досягнення цієї шляхетної мети, та їхнє відображення у рішеннях Другого Ватиканського собору (1962–1965).

МІХАЕЛЬ МОЗЕР

У 2017 році  у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лавреатом став Міхаель Мозер – австрійський філолог, славіст, дослідник української мови, професор Віденського університету, Українського вільного університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, за монографію «Нові причинки до історії української мови», де охоплено особливо гострі й консервативні проблеми історії української мови від ранньомодерного періоду до нашого сьогодення.

Міхаель Мозер – член видавничих рад та редколегій низки наукових журналів, зокрема Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae (Будапешт, Угорщина), Slavia Orientalis (Варшава, Польща), Діалектологічні студії (Львів, Україна), «Україна модерна» (Київ, Україна), Nationalisms Across the Globe (Сент Ендрюс, Шотландія; Варшава, Польща), «Енциклопедія України» (Internet Encyclopaedia of  Ukraine, Канада), «Українське мовознавство» (Інститут філології, КНУШ), є видавцем серії видань Slavische Sprachgeschichte. Автор 10 монографій і близько 300 наукових праць із проблем слов’янського мовознавства.

ОЛЕГ ШАБЛІЙ

У 2017 році у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лавреатом став Олег Шаблій –  доктор географічних наук, академік Академії наук вищої школи України та Української екологічної академії, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка та професор-гість Українського вільного університету у Мюнхені, за працю «Суспільна географія» у 2-х томах, де розкрито історичні й сучасні особливості формування географічної науки, її структури і проблеми розвитку нових галузей у постіндустріальному та інформаційному суспільстві.

Олег Шаблій – автор понад 550 наукових праць, зокрема близько 50 монографій, підручників і навчальних посібників, атласів, збірників та матеріалів конференцій тощо. За керівництва і консультацій Олега Шаблія захищено 21 кандидатську та п’ять докторських дисертацій.

ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лавреаткою стала Ярослава Мельник – докторка  філологічних наук, професорка Українського католицького університету, завідувачка кафедри філології Українського католицького університету, за монографію «І остатня часть дороги… Іван Франко: 1908-1916 рр.», де на основі джерельного матеріалу, значна частина якого вперше введена в науковий обіг, зроблено спробу висвітлити постать Івана Франка останніх років життя, біографічну зумовленість його творчої спадщини, залежність її від життєвої основи, від особливостей психофізичної структури особистості автора.

Ярослава Мельник — авторка численних наукових праць, зокрема книг: «Іван Франко й biblia apocrypha: До 150-річчя від дня народження І. Франка» (Львів, 2006), «… І остатня часть дороги. І. Франко: 1908-1916» (Дрогобич, 2006), «І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» / Вид. 2-е, вип. і доп. (Дрогобич, 2016), «Апокрифічний код українського письменства» (Львів, 2017), упорядниця вид. «Апокрифи і леґенди з українських рукописів…» у дзеркалі критики» (Львів, 2001), «Апокрифи і леґенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і пояснив д-р Іван Франко» у 5-ти т. (Львів, 2006), «Іван Франко. Благовіщення. Порівняльний дослід біблійної теми» (Львів, 2009).

ЙОГАННЕС РЕМІ

У 2018 році лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” став Йоганнес Ремі,  доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету, за працю «Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років», де розглядається українська національна діяльність, ставлення українських діячів до Росії та росіян, політика російського імперського уряду в українському питанні. Дослідження базується на неопублікованих матеріалах із архівів Москви, Санкт-Петербурга та Києва.

Йоганнес Ремі – автор наукових праць: «Brothers or Enemies: the Ukrainian National Movement and Russia from the 1840s to the 1870s». Торонто: Університет Торонто Прес, 2016, «Ukrainan historia. Гельсінкі: Gaudeamus Helsinki University Press, 2015 (Книга); «Higher Education and National Identity. Polish Student Activism in Russia 1832-1863», Гельсінкі: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura (Фінський літературний журнал), 2000.

МАРІЯ  ҐРАЦІЯ БАРТОЛІНІ

У 2019 році лавреаткою Міжнародної премії імені Івана Франка стала Марія Ґрація Бартоліні – доцентка кафедри слов’янських мов Міланського університету, членкиня керівного комітету Італійської асоціації україністів (AISU), за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди», в якій змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди та відкрила новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу.

Марія Ґрація Бартоліні – авторка монографії “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди (Київ: Академперіодика, 2017), «Nello stretto triangolo della notte…» Jurij Tarnavs’kyj, il gruppo di New York e la poesia della diaspora ucraina negli USA (Рим: Lithos, 2012) та понад тридцяти статей про релігійні, літературні та лінгвістичні аспекти української культури ранньомодерного часу. У 2017 році нагороджена премією Асоціації старослов’янських студій (Early Slavic Studies Association) за статтю “Judging a book by its cover. Meditation, Memory, and Invention in Early Modern Ukrainian Title Pages” (Canadian Slavonic Papers, 59, 2017, pp. 21-55).

ІГОР СЕРДЮК

У 2020 році лавреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Ігор Сердюк, доктор історичних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, за монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст.», де досліджено минуле козацької України не через героїку чи політичні перетворення, а через життя справді «маленької людини». Основними її персонажами є немовлята, учні ремісників і наймити, школярі й сироти, малолітні волоцюги та жебраки, байстрюки і нащадки старшини. У фокусі дослідження – долі окремих дітей, але найперше – збірний образ дитинства й уявлення про нього, котрі побутували в суспільстві Гетьманщини.

Ігор Сердюк – автор наукових та науково-популярних праць (статей, монографій), серед яких: “Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст.” / науковий редактор Юрій Волошин. Київ: К.І.С., 2018. 456 с.; “Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.” Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.; “Українська держава другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.: політика, суспільство, культура”. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2014 (у співавторстві); “Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах”. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення. Київ: Інститут історії України НАН України. 2012 (у співавторстві).

ЛЕОНІД ТИМОШЕНКО

У 2021 році лавреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко. Нагороду присудили за монографію «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

Леонід Тимошенко – член редколегії наукових видань: Острозька давнина. Науковий збірник [Остріг: Видавництво Національного університету «Острозька академія»]; Res Historyka. Czasopismo Instytutu Historii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; Saeculum Christianum. Pismo historyczne / Wydawca Wydział Nauk Historycznych i Społecznych Uniwersytetu Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie.

Учасник міжнародних проєктів «Місце зустрічі двох культур: церква і монастир Св. Трійці у Вільні (XIV-XIX ст.)», «Портал літопису життя та діяльності Бруно Шульца» на 2016-2025 рр. (Гданський університет, Польща).

Леонід Тимошенко – автор наукових праць, серед яких: “З історії уніатської церкви на Київщині (XVI – XIX ст.)” (Київ, 1997); “Потіївка та її околиці в XVI–XIX ст.” (Дрогобич, 2000); „Бібліографія Дрогобича” (Дрогобич, 2002); „Нариси з історії давнього Дрогобича (Праці НДЛАК. Вип.2.)” (Дрогобич, 2003); „Берестейська унія 1596 р. Навч. посібник” (Дрогобич, 2004); „Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII–ХХ ст.” (Дрогобич, 2005); Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І. Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. – Дрогобич: Коло, 2013; Іпатій Потій / ред. кол.; упор.: Л. Моравська, І. Паславський. – Львів: Логос, 2013 (серія: Духовні діячі України). Сны о Византии ? Место цивилизационного и культурного наследия Византии в регионе Пограничья Центрально-Восточной Европы. – Вильнюс: Европейский гуманитарный университет, 2014. – 332 с. (Спіавтори О. Дзярнович, В. Бырледяну); На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі. Колективна монографія за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса. Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича) / Наук. ред. Л. Тимошенка. – Дрогобич: Коло, 2016. – 374 с. (32,5 д.а.) (співавтори Б. Лазорак, Л. Хомич, І. Чава); Церква Святого Юрія в Дрогобичі. Ілюстрований нарис-проспект історії та мистецтва храму й парафії / Автор тексту, упорядник: Леонід Тимошенко. – Дрогобич: «Трек-ЛТД», 2016. – 84 с.

Кожен ювілей Івана Франка породжує ситуацію, коли ми, за словами Євгена Маланюка, «стаємо віч-на-віч з Величчю, виявляючи при цьому не лише на словах, а й у справах свою здатність бути освіченим народом».

27 серпня, у 167-ту річницю від дня народження Івана Франка, на його батьківщині – у місті Дрогобичі – відбудеться VII урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка. У 2023 році на золоту медаль і грошовий приз претендують троє номінантів:

БІЛОУС НАТАЛІЯ з монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Інститут історії України НАНУ, Київ “Простір”, 2021. – 536 с.

ЛЕГКИЙ МИКОЛА з монографією «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці». ДУ Інститут Івана Франка НАН України.- Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. – 608 с.

КОЛЕКТИВ АВТОРІВ із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. П. Толочка; НАН України, Ін-т історії України. – Київ: Академперіодика, 2020. – 929 с.

І наостанок хочеться процитувати Юрія Мушкетика, який, виступаючи на міжнародному симпозіумі ЮНЕСКО у 1986 році, влучно сказав: «У світі є зорі, які ми називаємо провідними, бо вони горять яскраво і стало, служать людям орієнтирами у просторі й часі; на землі є ріки, які ми називаємо великими ріками, ріками народу, бо вони вбирають у себе тисячі інших рік; на землі є люди, які йдуть попереду інших і своїми серцями освітлюють людству шлях у будучину. Половина з них – це ті, що рухають прогрес силою свого розуму, свого таланту, друга половина – ті, що підносять його висотою власного духу, звитяги, самопожертви, власним прикладом. А є й такі, в яких щаслива і ласкава доля поєднала ці даності в одній особі. До них ми без сумніву зараховуємо Івана Франка”.

У Дрогобичі готуються до вручення Міжнародної премії імені Івана Франка

Щороку 27 серпня у Дрогобичі традиційно відбувається урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Франка. Цьогоріч найпрестижнішу українську нагороду в галузі гуманітаристики вручатимуть вже всьоме.

У п’ятницю, 14 липня, в рамках підготовки до церемонії нагородження та урочистостей з нагоди 167-ї річниці від дня народження Івана Франка відбулося засідання робочої групи за участю керівництва громади, ДДПУ імені Івана Франка та Міжнародного фонду Івана Франка.

Під час заходу учасники наради обговорили детальний план заходів, які відбуватимуться не лише у Дрогобичі, а й у рідному селі Івана Франка – Нагуєвичах.

Нагадаємо, 26 серпня у Дрогобичі відбудеться засідання міжнародного журі, на якому 12 докторів наук з різних країн оберуть лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка в ході таємного голосування. Цьогоріч на нагороду претендують троє номінантів:

Наталія Білоус з монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Інститут історії України НАНУ, Київ «Простір», 2021. – 536 с.

Микола Легкий з монографією «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці». ДУ Інститут Івана Франка НАН України. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. – 608 с.

Колектив авторів із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. П. Толочка; НАН України, Ін-т історії України. – Київ: Академперіодика, 2020. – 929 с.

До слова, цьогоріч Фонд Франка відзначив 8-річчя своєї діяльності, адже був заснований 30 червня 2015 року онуком Каменяра – Роландом Франком.

«Дитячі музи, як сучасні аркебузи» – новий проєкт фонду Франка

Цьогоріч Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду реалізовуватиме соціальний проєкт «Дитячі музи, як сучасні аркебузи». У межах проєкту буде видано альманах із найкращими дитячими творами, які посіли призові місця у конкурсі «Стежками Каменяра». В альманасі також розмістять QR-коди, за якими можна буде переглянути 34 відеодекламації дитячих творів-переможців за участю відомих українців.

Проєкт розвиває успіх Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу “Стежками Каменяра”, який стимулює розвиток творчого і креативного потенціалу молоді і націлений на посилення віри цільової та опосередкованої аудиторії у стійкість Держави, розвиток національної ідентичності, підтримку культурного розмаїття та збільшення ролі культури в житті цільової аудиторії, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на території України.

Проєкт має надзвичайну цінність для допомоги дітям у процесі соціалізації, особливо для мешканців віддалених населених пунктів, тимчасово переміщених осіб та дітей на уже звільнених територіях України.

У жовтні цього року організатори планують представити результати своєї роботи на широкий загал. Друкований примірник альманаху отримають переможці і призери, а також його розішлють у бібліотеки українських шкіл.

Нагадаємо, впродовж останніх років Фонд Франка активно працює над залученням грантового фінансування. Зокрема, у 2020 і 2021 роках на платформі «Спільнокошт» було успішно проведено краудфандингову кампанію громадського фінансування проєкту «Міжнародна премія імені Івана Франка» https://biggggidea.com/project/mizhnarodna-premiya-im-ivana-franka-2020/

У 2020 і 2021 роках за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було успішно завершено проєкт «Міжнародна премія ім. Івана Франка 2021» https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3290855-fond-vidrodzenna-pidtrimav-miznarodnu-premiu-ivana-franka.html

У 2021 році спільно з «Європейським промисловим банком» було успішно завершено проєкт «Міжнародна премія ім. Івана Франка 2021».

У 2020 році за підтримки #УКФ було реалізовано проєкт «Віртуальний музей «Іван Франко у Києві» www.frankovi.com.ua, https://www.facebook.com/FrankoMuseum, а також Фонд отримав грант у Програмі «Культура в часи кризи: інституційна підтримка», ЛОТ 6 Культурна спадщина. У 2021 році було реалізовано проєкт «Цикл відеоблогів для соціальної адаптації підлітків» у Telegram https://t.me/Sela_Vi_bot

«Іван Франко очима дітей» – відкрилася нова художня виставка

Сьогодні, 9 червня, в Музеї видатних діячів української культури відбулося відкриття виставки «Іван Франко очима дітей».

В експозиції представлені кращі портрети Івана Франка, які створили учасники Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу “Стежками Каменяра” за 6 років.

Нагадаємо, щорічне змагання для учнів українських шкіл проводить Міжнародний фонд Івана Франка з 2017 року у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, громадською організацією «Львівське товариство» у місті Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка.

НАГОРОДЖЕНО ПЕРЕМОЖЦІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ “СТЕЖКАМИ КАМЕНЯРА”

В Україні визначили переможців Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу “Стежками Каменяра”. Нагородження призерів відбулось наприкінці травня, до дня вшанування пам’яті Івана Франка.

Загалом журі розглянуло 2095 робіт школярів віком від 6 до 16 років. Вони змагалися у трьох номінаціях за трьома віковими категоріями.

Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс “Стежками Каменяра” організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка,   Львівським національним університетом імені Івана Франка та громадською організацією “Львівське товариство” у місті Києві.  Це щорічний конкурс, який має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні школярами творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах.



Наші партнери