Останні новини

В Україні вперше показали 100-літні документи, пов’язані з родиною Франка

Сьогодні, 5 березня у Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відкрилася унікальна експозиція «Завзятий Франковий сокіл», приурочена до 130-річчя від дня народження сина І. Франка – Тараса.

130 років тому, а саме 9 березня, в родині Івана Франка народився другий син, якого батьки назвали на честь Шевченка – Тарасом, бо з’явився він на світ у день 75-ї річниці від дня народження Кобзаря.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені у квартирі, куди в  50-ті  роки родину Тараса Франка насильно переселили зі Львова і де зараз розташована Квартира-музей родини Івана Франка.

Серед них – оригінали документів, зокрема свідоцтво про хрещення Тараса Франка (1893 р.), оригінали свідоцтв про навчання (1900-1909 рр.), залікові книжки Львівського (1909 р.) та Віденського (1910 р.) університетів, оригінали машинописів. Також  представлено особисті речі Тараса Франка, книги, листи,  світлини, періодичні видання того часу та художні роботи. Багато експонатів на широкий загал виставляються вперше.

Серед іншого – документальні підтвердження, які демонструють боротьбу Франкового сина за збереження української мови у радянському Києві.

Історичні раритети доповнені виставковими вітринами, які  розповідають про таланти усіх дітей Івана Франка. Також представлено колекцію листів, які сини Франка адресували своїй матері – Ользі Хоружинській.

Виставку, яку створено з фондових експонатів Міжнародного фонду Івана Франка, відкрив син Тараса Франка – Роланд Франко.

На відкритті оновленої експозиції були присутні керівники Франкових музеїв із Києва, Львова, Дрогобича та Нагуєвичів, а також франкознавці, науковці та шанувальники Франка.


«Колесо історії»: в КНУ відкрили виставку картин сина Франка

Сьогодні, 4 березня 2019 року, в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відкрилася виставка картин «Колесо історії Тараса Франка», яка приурочена до 130-річчя від дня народження сина Івана Франка – Тараса.

Виставка налічує понад 20 картин різних жанрів, написаних Тарасом Франком у період з 1932-го по 1950-й рік. Вона дає можливість зазирнути у міжвоєнний період України й очами сина Івана Франка – Тараса – побачити частину України у різних ракурсах: від гумористичних сюжетів, міського пейзажу, портретів і аж до соціально-політичних рефлексій автора!
Виставку підготовлено Міжнародним фондом Івана Франка за ініціативи ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського.

Нагадаємо, що 5 березня у Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві (вул. Володимирська, 48а, кв.15) буде відкрито нову музейну експозицію, присвячену Тарасу Франку. Початок о 12:00.

Прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім.Івана Франка – завершено

Комітет премії завершив прийом наукових робіт і супровідних документів на здобуття Міжнародної премії ім.Івана Франка у 2019 році за визначні здобутки у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.

Логотип Міжнародної премії імені Івана Франка

Наразі триває перевірка документів і формування номінаційних комітетів, до яких увійдуть по троє вчених з різних університетів світу відповідно до наукових дисциплін.

15 березня Комітет премії оголосить імена претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2019 році.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата. Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Міжнародний фонд Івана Франка набирає обертів

Іван Франко все частіше стає для нас постаттю, завдяки якій ми можемо вдало репрезентувати свою багатоетнічну культуру не лише в українському, а й у європейському середовищі.

Івана Франка щоденно треба популяризувати і пізнавати. Всі ми чули про Франка, знаємо, що він був талановитим письменником, поетом, публіцистом, громадським діячем і перекладачем, який володів 14-ма мовами. На цьому, мабуть, все. Але більшість навіть не уявляють сутність його творчого феномена, таємницю його величі. Сьогодення потребує новацій, молодь треба постійно зацікавлювати й заохочувати, над чим ми у Фонді активно працюємо. Пізнавати Франка для нас, українців, означає пізнавати себе, своє минуле і своє майбутнє. Адже Франко — за його власною поетичною формулою — „пролог, не епілог“.

Фонд має чимало планів на цей рік. Повірте, вони воістину грандіозні. І завдяки спільним зусиллям ми зможемо їх реалізувати, бо всі наші проекти є важливими для України.

Наразі Фонд Івана Франка веде п`ять напрямів. Найважливішим проектом, який забирає найбільше часу, сил і підготовки, є, звісно, Міжнародна премія ім. Івана Франка — це безперервний процес, який триває цілий рік. Окрім престижності та фінансової нагороди, Міжнародна премія ім. Івана Франка має важливе значення  для світової гуманітаристики, вона відкриває нові імена в сучасній гуманітарній науці. У серпні ми вчетверте дістанемо можливість спостерігати за урочистим дійством — церемонією нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019. Премія Франка — це не лише нагорода чи відзнака, це важливий інструмент, завдяки якому ми пропагуємо Україну в світі. Науковці пізнають нашу країну з іншого боку, відмінного від того, про який говорить «жовта» преса.  Водночас Премія очищує українську гуманітарну науку від «совковості» та вмонтовує її у світовий контекст.

Інший напрям, який було відкрито у 2016-му, – Квартира-музей родини Івана Франка у Києві. Це приватний музей, в якому здебільшого експонуються речі родини Тараса Франка. Екскурсії ми проводимо безкоштовно. Наразі ми готуКвартира-музей родини Івана Франка у Києві. Це приватний музей, в якому здебільшого експонуються речі родини Тараса Франка. Екскурсії  ми проводимо безкоштовно. Наразі ми готуємо експозицію до дня народження Тараса Франка, яку буде урочисто відкрито 5 березня.

Організація виставок художніх картин Тараса Франка, батька голови правління Фонду пана Роланда. Наша експозиція налічує 200 картин. Постійна експозиція перебуває в музеї, а частину вже було презентовано у Львівському національному університеті ім. І. Франка, у Трускавецькому музеї та в українському парламенті. Наразі Фонд готує відкриття виставки в Київському національному університеті Т. Шевченка, урочисте відкриття відбудеться 4 березня 2019 р.

Крім того, Фонд консультує творчу групу, яка знімає художній фільм «Захар Беркут». Як відомо, прем’єра фільму запланована на 10 жовтня цього року. Також працівники Фонду консультують знімальну групу фільму “Петро Франко”.

Фонд долучає до вивчення творчої спадщини Франка і школярів. Так, у 2017 році було започатковано всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», за підтримки Міністерства освіти, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівського національного університету ім. Івана Франка. У 2018 ми отримали 1811 учнівських робіт, а у 2019 –  1756 робіт у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

Ми рухаємося тільки вперед, розвиваємося, працюємо, креативимо, вдосконалюємося. Всі наші проекти стають важливими не лише для Франка, а й для України та наступних поколінь.

Ігор Курус: Ми хочемо, щоб через постать Івана Франка світ пізнав пізнав Україну

Це лише коротка розмова з неординарною особистістю, тому її продовження неодмінно буде ще. Адже Ігорю Курусу – українському журналістові, відомому громадському діячеві, є про що розповісти. Його життя – це цікаві ідеї, значимі проекти, частину яких він великими власними зусиллями та зусиллями багатьох людей, патріотів своєї країни, що йому довіряють і підтримують, вже втілив у життя. Але про все, як кажуть, за порядком.

— Ці лютневі дні вже ось п’ятий рік поспіль повертають нас до подій трагічних – загибелі понад сотні патріотів… Ви були  координатором Громадської ради Майдану, бачили все, що відбувалося на власні очі. Які думки щодо минулих подій тепер? Чи змінив нас Євромайдан? Чи щось дав? Чому нині, навіть серед тих українців, які були в епіцентрі подій, так багато розчарованих і зневірених?

— Важко сказати що я бачив все, бо охопити всі ті події, які відбувалися на Майдані – неможливо. Знаю напевне, те, що ми пережили тоді – це була гордість за народ, який міг вибудувати  громаду, де всі один одного поважали і виконували всі завдання дуже завзято. А також – великий смуток за Небесною сотнею.

Шкода, що політики використали нас для захоплення влади, але ідеї змінити радянську систему управління, які виникли на Майдані, мають бути реалізовані, незважаючи ні на що. І саме реалізація цих ідей на практиці і є нашим шляхом в Європу.

Щодо розчарувань, то ніколи не варто зачаровуватися, як в нас це часто буває. Ті хто знає, як працює державна машина, розуміє, що змінити систему влади на Майдані за кілька місяців – нереально. Це важка повсякденна праця, але за умови, коли цю працю виконують люди, які щиро хочуть таких змін. На жаль, реальні зміни в України замінили гаслами і псевдореформами, які в кінцевому результаті й призвели до розчарування.

— А яке Ваше власне бачення змін на краще? Хто винен в тому, що ми рухаємося в напрямку реформ такими повільними кроками: влада чи народ?

 Я прихильник ідей французького філософа П’єра Розалвалона, який говорить, що в умовах повної недовіри в суспільстві, найкращими ліками є пряма демократія. Думаю, що у нас в Україні якраз так і є – ніхто нікому не довіряє. І це є найгірше. Щодо вини, я думаю що обидві сторони винні. Влада – бо навмисно дурить народ, а суспільство – бо дає себе дурити.

— Сфера культури – це Ваш фах. Колись Галина Яблонська, Народна артистка  України, сказала, що якби від початку своєї незалежності (понад двадцять років тому) держава вкладала кошти в культуру, то б і війни нині не було. Що з цього приводу думає Ви?

 Частково погоджуюся. Жодна влада, за роки Незалежності не змогла сформувати україноцентричну ідею, яка б була прийнятною на Донбасі, в Криму, на Галичині і в Києві. Усі ці роки, та й зараз, ми живемо в умовах квазіунітарної держави, коли в Галичині є свої герої і своя історія, а на Слобожанщині і Донбасі – своя. Влада з дня проголошення Незалежності мала б зшивати Україну, і в першу чергу, ідеологічно і культурно. Натомість нас постійно роз’єднували, як не на мовному, то на релігійному ґрунті.

Щодо грошей, то їх можна вкладати куди завгодно, а потім успішно розкрадати. Подивіться на українські дороги – грошей вкладають багато, а доріг немає. Подивіться на реформи – грошей виділяють як ніколи, але вони не працюють. Тому гроші, звичайно, потрібні, але насамперед потрібні ефективні виконавці, які б раціонально їх використовували, а не розкрадали.

— Питання мови мають бути ключовими на шляху державної розбудови? Чому в нас  всюди так багато російської, і якогось прогресу, особливого в цьому питанні, не відбувається?

— Досі на державному рівні ніхто українською мовою не займався. Були спроби в телебаченні, радіо і кінематографі, але в інших сферах, наприклад в освіті, армії, сфері послуг, навіть в державному секторі українська мова використовувалася формально і лише тоді, коли треба показати що вона там існує. Для прикладу, в столиці важко знайти школу, де б викладачі розмовляли виключно українською мовою не лише на уроках, але й під час перерви. Важко знайти магазин, де б касир обслуговував державною мовою. Усі ці роки потуги влади щодо української мови були ширмою і зводилися до внесення змін у законодавство, які на практиці не діяли.

— Ви директор Міжнародного фонду Івана Франка. Фонд опікується якось мовними питаннями? Які взагалі на сьогодні організація ставить завдання перед собою. Що є у її діяльності ключовим?

— Опосередковано так. Фонд пропагує ідеї Івана Франка, а він в свою чергу був натхненним борцем за права української мови. Для прикладу, на церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка іноземні вчені намагаються виступати українською мовою. І це приємно.

Основним завданням Фонду є популяризація творчої і наукової спадщини Івана Франка. Ми хочемо, щоб  через постать Івана Франка світ пізнав Україну. Ми залучаємо іноземних вчених, які б відкрили справжню Україну: критичну, толерантну, інтелектуальну, дружелюбну. А не країну війни, революцій, корупції, як її намагаються презентувати наші вороги. Міжнародна премія Івана Франка – це ефективний інструмент в реалізації цих завдань. Тому Фонд просуває Премію, щоб Премія просувала Україну в світі.

Щодо ключових завдань, то Міжнародний фонд Івана Франка дотримується двох основних критеріїв: прозорість і об’єктивність. Дирекція робить усе для того, щоб усі проекти Фонду були відкритими, процедури доступними, а рішення – об’єктивними. Тому в нашій діяльності найважливішим завданням є досягнення довіри.

— А давайте детальніше зупинимося на конкурсах ініційованих Фондом. Яка їх основна мета?

— Фонд Франка на сьогодні реалізовує наступні проекти – Міжнародна премія імені Івана Франка, яка спрямована на наукове середовище і популяризує Україну на міжнародному рівні. Ми рухаємося до створення української «премії Нобеля» в гуманітаристиці, яка  б стала бажаною нагородою для всіх науковців світу. Всеукраїнський учнівський конкурс «Стежками Каменяра» стимулює розвиток критичного мислення у школярів, заглиблює дітей в творчість Івана Франка і мотивує до вивчення української мови, бо конкурс є виключно україномовним. Крім того ми відкрили  Квартиру-музей родини Івана Франка у Києві, де також можна дізнатися багато цікавого про життя нащадків Великого Каменяра, який мотивує громадян до розуміння і пізнання своєї країни.

— Ви командний гравець? Як формуєте своє оточення?

— Звичайно, командний гравець. Без команди і однодумців стільки масштабних проектів вести нереально. Фонд не є бюджетною установою. Ми не маємо державного фінансування, тому команда формується на  волонтерських засадах. Тут я хочу висловити вдячність усім людям, які присвячують свій час, щоб розвивати і реалізовувати проекти Фонду. Як Ви розумієте, за таких обставин  команду формують виключно віддані ідеям Франка та українству люди. З такою командою приємно і працювати і здобувати нові перемоги.

— Які плани, наприклад, на найближчі 10 років?

— Я намагаюся бути активним і тому роблю усе від мене можливе, щоб ідеї Франка і ідеї прямої демократії в Україні перемогли. «І прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народі вольних колі…» – це можливо найважливіший мій план, крім звичайно суто особистих.

— Ви оптиміст чи песиміст? Що зазвичай говорите людям, які з певних причин втратили віру в завтрашній день?

— Без сумніву – оптиміст. Хоча інколи «накриває». Що кажу друзям-песимістам? По різному буває. Але за звичай щось таке: Добре, що не гірше. Усе що є – усе на краще.

— У Вас багато цікавих проектів. Один з них – «Позитивіська концепція влади»,  яка покликана змінити мотивації посадовців і змінити діючу систему влади. Що є в основі цієї концепції і скільки ще чекати, коли в нашій країні стануть іншими посадовці й іншою влада?

— Основна ідея «Позитивіської концепції влади»,  полягає у наступних тезах: держава, якою управляють низькооплачувані чиновники завжди буде бідною; статки чиновників мають рости в залежності від збагачення держави, а не за рахунок держави, як це відбувається зараз. Іншими словами, чиновники повинні отримувати високу зарплатню за рахунок ефективної праці на державу, а не за рахунок хабарів, відкатів чи перерозподілу державного майна. І я думаю, що ці постулати мають бути наріжними у зміні системи влади. А ще професіоналізм і патріотизм. Це те, про що ми говорили раніше.

Не можна давати багато грошей самодуру, брехуну і україноненависнику, бо він їх вкраде. Але вони потрібні висококваліфікованому, патріотичному і мотивованому фахівцеві, який вміє не тільки гарно говорити, але й правильно планувати, моделювати і реалізовувати проекти розбудови України. Ось тоді ми і змінимо систему влади, коли обиратимемо не тих, хто красивий і гарно обіцяє – патентованих патріотів, – як колись писав Іван Франко. А тих, хто своєю роботою показав ефективність, прозорість і чесність. І не за півроку до виборів, а протягом усього життя!

А щоб влада не розбещувала, в Україні мусить бути створений ефективний інструмент контролю з боку суспільства – просте право громадян відкликати чиновників з посади у випадку, коли той втратив довіру, без корумпованих прокурорів, суддів і т.д. Ось тоді, на мою думку, в нашій країні стануть іншими і посадовці і влада.

— Дякую за розмову і справді невичерпний оптимізм.

Інтерв’ю для сайту “ЕЛІТА”, розмову вела Тетяна Череп-Пероганич.

Оголошення претендентів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019

15 березня 2019 року (п’ятниця) о 13:00 в інформаційному агенстві “Укрінформ” відбудеться прес-конференція, на якій буде оголошено імена претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2019 році.

Учасники:

Роланд Франко – голова правління Міжнародного Фонду Івана Франка;

Володимир Бугров – член правління Фонду, проректор Київського університету ім. Т.Шевченка, кандидат філософських наук, професор;

Ігор Курус –   директор Міжнародного фонду Івана Франка.

Коротко. Під час заходу буде оголошено список претендентів на здобуття Міжнародної премії імені І.Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.

Довідково. Міжнародну премію імені Івана Франка започаткована у 2015 році. Щорічна Премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім. І.Франка у 2019 році

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року.  Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії можна ознайомитися тут. Друковані екземпляри наукових праць слід надсилати на поштову адресу: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15; супровідні документи – на електронну адресу: frankoprize@ukr.net

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Нагадаємо, що Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна  Премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг  Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Міжнародна премія імені Івана Франка 2019

Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у січні 2019.

Наукові роботи (монографії) та усі супровідні документи прийматимуться з 15 січня до 1 березня.

З переліком документів та з положенням про Міжнародну премію ім. Івана Франка можна ознайомитися тут.

Оригінали робіт, які претендують на здобуття Премії, слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankofund@ukr.net.

Завершився прийом робіт на учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

Оргкомітет завершив приймати роботи на Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у 2018 році.

Як повідомила координатор проекту Ольга Нижник, цього року до участі у конкурсі допущено 1756 робіт учнів з усієї України, які змагатимуться у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

«На адресу Оргкомітету премії було надіслано понад 2000 творчих робіт. Але обов’язковою умовою Конкурсу було заповнення електронної форми, тому до участі у змаганні було допущено лише ті роботи, автори яких виконали всі умови, а це 1756 учасників з усієї України», – зазначила координатор проекту.

Найбільше творчих робіт представлено у номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – 54,7%; у номінації «Поезія» – 24,3%; «Проза» – 19,7%; «Драматургія» -1,7%.

Варто наголосити, що учні старшої школи були більш ініціативними, від них надійшло 53,3% робіт від загальної кількості.

Найактивнішими за кількістю робіт були школярі зі східних і центральних областей України. Так, найбільше творчих робіт надійшло з Донецької області – 334, Запорізької – 141, Дніпропетровської – 132 і Львівської – 131 конкурсна робота.

До 1 лютого організатори мають опублікувати списки учасників у кожній із номінацій на офіційному сайті Міжнародного фонду Івана Франка й на сторінці конкурсу «Стежками Каменяра» у «Фейсбуці» та сформувати журі, яке вивчатиме роботи та визначатиме переможців.

Відповідно до Положення про Конкурс, оголосити переможців у кожній із номінацій та в обох вікових категоріях мають до 30 квітня 2019 року, а нагородження відбудеться у м. Києві біля погруддя Іванові Франкові, напередодні річниці смерті Великого Каменяра.

Нагадаємо, що всеукраїнський учнівський літературно-мистецький  конкурс «Стежками Каменяра» проводиться вдруге і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював І. Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Організаторами  конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний фонд Івана Франка, Львівське товариство у м. Києві та Львівський національний університет ім. І. Франка.

У КНУ ім. Т. Шевченка відкрили «Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка»

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито «Центр вивчення спадщини Івана Франка», діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила Положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові «Центру вивчення спадщини Івана Франка».

На урочистому відкритті були присутні:

  • Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка;
  • Володимир Бугров, кандидат філософських наук, професор, проректор КНУ ім. Т.Шевченка з науково-педагогічної роботи;
  • Анатолій Конверський, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, декан філософського факультету КНУ ім.Т. Шевченка;
  • Ярослав Гарасим, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка;
  • Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України;
  • Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету і Українського вільного університету, лауреат Міжнародної премії ім. І.Франка 2018 року;
  • Тамара Гундорова, доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;
  • Тарас Кононенко, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри історії філософії КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Сергій Руденко,доктор філософських наук, доцент кафедри української філософії і культури філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Лариса Комаха, доктор філософських наук, заступник декана філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Ігор Курус, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка.


Наші партнери