Останні новини

Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році

Комітет Міжнародної премії імені Івана Франка завершив прийом наукових робіт на здобуття однойменної нагороди, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

На адресу Комітету надійшло 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подань стали 8 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова і Харкова; 1 наукова установа та 3 лауреати Премії попередніх років.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка буде оголошено на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 168му річницю від дня його народження.

Серед претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році:

ЙОАННА ГЕТКА (Joanna Getka), докторка габілітована, професорка Варшавського університету, та ЙОЛАНТА ДАРЧЕВСЬКА (Jolanta Darczewska), кандидатка гуманітарних наук, з монографією «Ruś porwanaRosyjska wojna o tożsamość Ukrainy» Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України»). Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2022. ПОДАННЯ видавництво Варшавського університету (Польща).

ВАСИЛЬ ГРЕЩУК, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, з науковою працею «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник» (Т. 1. А – М 2019 р.; Т. 2. Н – Я 2020 р.; Додаток. Онімна лексика. 2023 р.). ПОДАННЯ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна).

МИКОЛА ІЛЬНИЦЬКИЙ, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, з монографією «Іван Франко: антиномія природи і духу. Розвідки, інтерпретації». – Львів: Видавництво «Апріорі», 2023, 264 с. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Микола Легкий (Україна).

ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВСЬКИЙ, доктор історичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка з монографією «Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля». Київ: Темпора, 2021. 412 с. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Леонід Тимошенко (Україна).

ТІНАТІН МШВІДОБАДЗЕ (Tinatin Mshvidobadze), доцентка Горійського державного університету (Грузія), з монографією «The Translation History ofUkrainian Literature and Efficiency of ComputerPrograms in the Creative Processes» («Історія перекладу української літератури та ефективність комп’ютерних програм у творчих процесах»), LAPLAMBERT Academic Publising (Республіка Молдова), 2022, 117 с. ПОДАННЯ LAP LAMBERT Academic Publising (Республіка Молдова).

ІВАН МОНОЛАТІЙ, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професорПрикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з монографією «Етнопериферійність: участь суб’єктів західноукраїнської етнополітичної сфери в міжетнічній взаємодії, міждержавних конфліктах і культурі пам’яти». Дрогобич: Пóсвіт, 2022. 576 с. ПОДАННЯ – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

ІГОР НАБИТОВИЧ, доктор філологічних наук, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща) з монографією «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації». Люблін: Видавництво UMCS, 2022. 230 с. ПОДАННЯ – кафедра філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща).

ОЛЕГ РАЗИГРАЄВ, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) з монографією «Світ за ґратами. Пенітенціарна система на Волині та в Галичині у 1918-1939 роках». Дрогобич: Коло, 2023. 688 с. ПОДАННЯ – адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» (Україна).

ІРИНА СМЕТАНА, кандидатка філологічних наук, доцентка Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, та АНТОНІНА ТИМЧЕНКО, кандидатка філологічних наук, доцентка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського з монографією «В притаєних думах: мотивіка творчості Володимира Свідзінського». Харків: Видавець Олександр СавчукХарків, 2021, 380 с. ПОДАННЯ – Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (Україна).

ОЛЕКСІЙ СОКИРКО, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка з монографією «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764». Київ: Темпора2023, 912 с. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк (Україна).

ФЕЛІКС ШТЕЙНБУК, доктор філологічних наук, професор Університету Коменського (Словаччина) з монографією «Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко». Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, ч. 1, 2020, 396 с.; ч. 2, 2022, 392 с. ПОДАННЯ – Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна).

ОЛЬГА ШУМІЛІНА, докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної музичноїакадемії імені Миколи Лисенка з монографією «Супрасльські кантики кінця ХVІІ століття пам’ятка василіянської церковної музики» (у 3-х т. 2-х кн., Львів, 2022. Кн.1, 960 с.; кн. 2 , 984 с.)ПОДАННЯ – Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (Україна).

Нагадаємо, у попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко, завідувач відділу франкознавства, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий.

Розпочався прийом робіт на Міжнародну премію імені Івана Франка – 2024

Від сьогодні і до 1 березня Міжнародний фонд Івана Франка прийматиме наукові роботи і супровідні документи на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році.
Наукові роботи, які подаються на Премію, повинні мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
Умови участі передбачають обов’язкове заповнення електронної форми. Монографії, які претендують на премію, повинні бути опубліковані протягом 2021-2023 років та мати ISBN, а три друковані примірники наукової роботи з автографом автора слід надіслати на поштову адресу Комітету Премії (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).
Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.
Дослідження мають відповідати позиції Івана Франка, яку він висловив за життя: «Ця праця наскрізь критична,  діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…»
Детальніше з умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка можна ознайомитися в Положенні.
Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреат Премії отримує  грошову винагороду та золотий знак. Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка – на його батьківщині.
Нагадаємо, у попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко, завідувач відділу франкознавства, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий.

“Стежками Каменяра”: завершено перший етап учнівського конкурсу від Міжнародного Фонду Івана Франка

15 грудня 2023 року Міжнародний фонд Івана Франка завершив прийом робіт на VІІ Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Як повідомила координаторка проєкту Ольга Нижник, цього року за перемогу змагатимуться 2513 учнівських робіт у трьох номінаціях – «Проза», «Поезія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» – у трьох вікових категоріях: 6-9 років, 10-13 та 14-16 років відповідно. Бажання взяти участь у конкурсі виявили учні з усіх областей України, в тому числі із тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. Також конкурсні роботи надійшли з Австрії, Республіки Кіпр, Литви, Польщі, Словаччини, США та Швеції.

Найбільшу кількість творчих робіт було отримано із Центральної України – 28%, а найактивнішими були учні з Харківської області – 465, Дніпропетровської області – 246 та Львівської області – 214 конкурсантів.

Найбільша конкуренція буде у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» – 63,4% робіт; у номінації «Поезія» – 22% робіт; «Проза» – 14,6% робіт від загальної кількості. Найактивнішими були учні вікової категорії 10-13 років – 43,8% від усіх учасників.

До 1 лютого 2024 року організатори мають завершити технічний відбір та сформувати склад журі. У кожній номінації і кожній віковій категорії конкурсні роботи оцінюватимуть по 5 членів журі. Завдяки рейтинговому оцінюванню буде визначено переможців і дипломантів.

Відповідно до Положення про конкурс, організатори мають оголосити імена переможців до 30 квітня, а нагородження відбудеться наприкінці травня 2024 року.

Нагадаємо, що Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» проводиться всьоме і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював І. Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність. Організаторами конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний фонд Івана Франка, Львівське товариство у м. Києві, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Львівський національний університет імені Івана Франка.

Об’єднані заради перемоги: у Києві відбувся благодійний захід

29 листопада у Національній опереті України відбувся закритий благодійний «Коцерт при свічках» у рамках проєкту «Об’єднані заради перемоги». Його метою було зібрати кошти для допомоги тяжкопораненим бійцям ЗСУ, які перебувають у медичних закладах та проходять реабілітацію.

Захід було організовано Львівським Товариством у Києві, Івано-Франківським земляцтвом, Міжнародним Фондом Івана Франка та Національною оперетою України.

На події були присутні самі воїни – Валентин Гарбовський, Володимир Скляр, Дмитро Попов, Олександр Дідур, Михайло Дроботенко, медичні працівники, а також ті, хто сьогодні опікуються пораненими героями.

У першій частині заходу для запрошених гостей звучала музика видатних українських композиторів епохи бароко та класицизму Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Миколи Дилецького, Артемія Веделя за участю оркестру, солістів і хору театру.

Після концерту відбувся благодійний аукціон та лотерея, де були представлені картини, що намалювали захисники спільно з художниками, а також ексклюзивні лоти, виготовлені бійцями власноруч.

Це вже другий захід, який проведений у рамках проєкту «Об’єднані заради перемоги», для допомоги нашим військовим.

Усі зібрані кошти будуть адресно надіслані шістьом військовим, що сьогодні продовжують лікування та проходять реабілітацію.

📸Анатолій Федорців

Стежками Каменяра: для школярів стартує всеукраїнський літературно-мистецький конкурс

З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом робіт на VІІ щорічний Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», який триватиме до 15 грудня 2023 року.

Відповідно до Положення про конкурс, переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: «Проза», «Поезія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка», за трьома віковими категоріями: 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов’язковою вимогою для  участі у конкурсі є заповнення електронної форми. Вона доступна лише з електронної адреси Gmail і заповнити її з однієї електронної адреси можна лише один раз.

Організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях  «Проза» і «Поезія»: обсяг роботи  має бути не більше ніж 5 сторінок друкованого тексту на папері формату  А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту  – 14, міжрядковий інтервал  – 1,5. Крім того, конкурсні роботи у цих номінаціях виконуються на довільну тему і повинні відповідати таким вимогам: академічна доброчесність, художньо-мистецька цінність, патріотизм, соціальна значущість.

Роботи у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» виконуються у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за А2 і, крім заповненої електронної форми, оригінал малюнку обов’язково надсилається на поштову адресу Міжнародного фонду Івана Франка (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф. 15), з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».

Оголошення переможців відбудеться наприкінці квітня 2024 року.

Нагадаємо, що конкурс проводить Міжнародний фонд Івана Франка у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Конкурс має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах. За п’ять років проведення у ньому взяли участь понад 10 000 учнів з усіх областей України та з-за кордону.

Більше інформації про конкурс можна знайти на нашій Facebook-сторінці @stegkamykamenyara

Нова культурна ініціатива від Фонду Франка: презентовано проєкт “Дитячі музи, як сучасні аркебузи”

У сучасному світі, де технології змінюють наш підхід до культури, Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду презентував свій новий проєкт “Дитячі музи, як сучасні аркебузи”. Він є логічним продовженням конкурсу “Стежками Каменяра”, у якому за 6 років проведення взяли участь 12 000 дітей з усіх областей України.

На думку авторів проєкту, підтримка шкільної молоді не просто нагальна потреба, а стратегічна інвестиція у майбутнє нації, яка дає можливість підтримати креативних дітей, вселити у них надію і дати відчуття причетності до українського культурного простору, що є актуальним особливо в наш час – час російської воєнної та інформаційно-пропагандистської агресії й окупації окремих українських територій.

У рамках проєкту було видано Альманах накладом у 1000 примірників, у якому представлено 150 найкращих дитячих творів, котрі стали переможцями у конкурсі «Стежками Каменяра». 34 дитячі твори, які було визнано найкращими фаховим журі, позначені QR-кодами, що відкривають доступ до захопливих відеодекламацій у виконанні відомих українських митців, захисників та громадських діячів.

Організатори зазначають, що переможці конкурсу отримають це унікальне видання в подарунок, а 850 примірників вже у дорозі до шкільних бібліотек. Тож ця культурна скарбничка буде доступною для молоді кожного куточка нашої країни.

В Україні презентували оновлений чат-бот для соціалізації підлітків під час війни

Міжнародний фонд Івана Франка презентував оновлену версію мультимедійного чат-бота в Телеграмі «Віртуальний друг», який покликаний допомогти підліткам адаптуватися до сучасних викликів і війни зокрема.

Особливість оновленого чат-бота «Віртуальний друг» – це можливість отримати відповіді на актуальні питання, спричинені російською військовою агресією: «Мені страшно», «Я втомилась від війни», «Як пережити повітряну тривогу?», «Ми біженці. Сумую за домом» та «Як вижити в окупації?». Відома телеведуча Ганна Гомонай, втілюючи образ Лесі Українки та використовуючи її життєпис і творчу спадщину, дає поради, як діяти у цих екстремальних ситуаціях. Нові відеоблоги з Лесею Українкою, які інтегрували у чат-бот, вдало доповнили поради Івана Франка, котрими вже скористалися понад 8 000 підлітків. Організатори зазначають, що це була вдала спроба інноваційного поєднання української культурної спадщини, психологічної підтримки і новітніх технологій.

Презентуючи чат-бот «Віртуальний друг», Міжнародний фонд Івана Франка організував панельну дискусію на тему «Психологічна підтримка підлітків у час війни». Народний депутат України Михайло Цимбалюк, директорка департаменту Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Алла Тарасюк, а також психологи Ольга Хмелєва-Токарєва з Інституту післядипломної освіти Університету імені Бориса Грінченка та Катерина Сарданова із психологічної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначили необхідність психологічної підтримки українців, поділилися статистичними даними і реальною ситуацією в Україні та закладах освіти зокрема. Ольга Гураль, директорка Київського музею видатних діячів української культури, та Святослав Пилипчук, голова правління Фонду Франка, професор Львівського університету, відзначили вдалий вибір постаті Лесі Українки для проєкту і зазначили, що такий тандем буде корисним не лише для соціалізації, але й створить умови відвертого і комфортного спілкування для підлітків-дівчат, які користуються порадами чат-бота найчастіше.

Команда проєкту вважає, що віртуальний діалог значно полегшує процес комунікації у підлітків з девіантною поведінкою. Крім того, «Віртуальний друг» доступний у Telegram цілодобово за посиланням https://t.me/Sela_Vi_bot, а спілкування є абсолютно конфіденційним, безкоштовним та безпечним.

Проєкт «Віртуальний друг 2.0» розроблено в рамках програми «Аудіовізуальне мистецтво» і реалізовується Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою авторів.

У Києві відбудеться панельна дискусія «Психологічна підтримка підлітків у час війни»

У вівторок, 10 жовтня, о 12:00 в «Освіторія Хаб» (вул. Князів Острозьких, 2) відбудеться панельна дискусія на тему: «Психологічна підтримка підлітків у час війни», в рамках якої буде презентовано проєкт «Віртуальний друг 2.0.».

У ході дискурсу фахівці з підліткової психології, представники органів державної влади, наукової та освітянської спільноти обговорять проблемні питання психічного здоров’я дітей в час війни. Зокрема, як війна впливає на розвиток особистості підлітків; які основні травми і стреси переживають підлітки під час війни; які механізми психологічної допомоги уже використовуються, або можуть використовуватися для відновлення емоційного стану підлітків, які стали свідками воєнних дій; які культурно-мистецькі та освітні програми та ресурси можуть допомагати у відновлені емоційного стану підлітків.

У другій частині заходу буде презентовано актуалізований мультимедійний чат-бот «Віртуальний друг 2.0.», який створив Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки УКФ, для соціальної адаптації та підтримки підлітків.

Чат-бот «Віртуальний друг» інтегрований у соціальну мережу Telegram і, з використанням творчої спадщини Івана Франка та Лесі Українки, покликаний допомогти підліткам соціалізуватися, особливо в умовах сучасних викликів. Тут можна отримати відповіді на найскладніші питання сьогодення, розібратися у своїх переживаннях та розвивати критичне мислення. У чат-боті «Віртуальний друг», крім поширених підліткових проблем, можна буде отримати поради за темами: «Мені страшно», «Я втомилась від війни», «Як пережити повітряну тривогу?», «Ми біженці. Сумую за домом» та «Як вижити в окупації?»

Нагадаємо, роль Івана Франка у проєкті виконав актор Станіслав Кириллов, який зараз захищає Україну від російських загарбників, а відома українська телеведуча Ганна Гомонай втілила образ Лесі Українки.

Акредитація на подію здійснюється за телефоном: 0667111284 Ольга

Ганна Гомонай втілить образ Лесі Українки у проєкті «Віртуальний друг»

Знана українська телеведуча Ганна Гомонай зіграє роль Лесі Українки в інноваційному проєкті “Віртуальний друг 2.0”, який реалізовує Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Організатори проєкту поділилися своїм захопленням від результатів співпраці з Ганною Гомонай і вірять, що її талант і харизма дозволять передати глибину й багатогранність постаті та неперевершену атмосферу епохи Лесі Українки.

«Віртуальний друг» у Телеграмі – це місце, де молодь зможе звертатися за порадами, спираючись на мудрість і досвід не лише Івана Франка, але й Лесі Українки. Завдяки поєднанню мультимедійного контенту, психологічних порад і культурної спадщини підлітки отримають унікальний ресурс для самодопомоги та саморефлексії.

Проєкт Міжнародного фонду Івана Франка у Телеграмі «Віртуальний друг» обіцяє стати важливим кроком для психологічної підтримки української молоді, особливо в умовах сучасних викликів. А також допоможе молодому поколінню розібратися у своїх переживаннях, викликаючи емпатію, та розвивати критичне мислення. Презентація оновленого проєкту відбудеться цієї осені, де Ганна Гомонай особисто представить нову версію «Віртуального друга 2.0».

Нагадаємо, роль Івана Франка у проєкті виконав актор Станіслав Кириллов, який зараз захищає Україну від російських загарбників.

Проєкт «Віртуальний друг» розроблено в рамках програми «Аудіовізуальне мистецтво» і реалізовується Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою авторів.

Названо ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка


У неділю, 27 серпня, у 167-му річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася сьома церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії.

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики здобув доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий. Нагороду присудили за монографію «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці».

У 2023 році до переліку фіналістів Міжнародної премії імені Івана Франка також увійшли:

докторка історичних наук Наталія Білоус із монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI –XVII століть», м. Київ  – подання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка І. Сердюка;

колектив авторів із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. Толочка, м. Київ – подання Інституту історії НАН України.

Голова правління Фонду Святослав Пилипчук зазначив, що комітет Премії та експерти взяли в руки зброю, щоб боронити свою землю, як вчив Іван Франко. «За цей час ми стали сильнішими. І ця церемонія нагородження лауреата це ознака нашої сили і стійкості. Ми продовжуємо нести місію Міжнародного фонду Івана Франка, яку заклав під час заснування Роланд Франко, останній онук Великого Українця», наголосив Святослав Пилипчук.

Своєю чергою директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди у 200 тисяч гривень, лауреат Премії отримав золоту медаль та диплом. «Я дякую усім, хто долучився до великої справи. Проведення Міжнародної премії імені Івана Франка це свідчення того, що попри війну українці здатні думати про найважливіше: свою історію, науку й освіту. Ми мусимо дбати про минуле і майбутні покоління навіть у час розрухи, страждань і трагедій. І Міжнародна премія імені Івана Франка вселяє надію, що ми зможемо пройти цей надзвичайно складний і небезпечний період нашого українського буття», резюмував Ігор Курус.

Довідково: Міжнародну премію імені Івана Франка заснував онук Великого Українця – Роланд Франко. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики присуджують щорічно із 2016 року (крім 2022 року, коли Премію не вручали через повномасштабне вторгнення росії в Україну).

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду отримала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії обрано доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка.



Наші партнери