Останні новини

Оголошено склад журі Міжнародної премії Івана Франка 2019 року

Журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на своєму засіданні, яке відбувалося у Віденському університеті  28-30 червня, обрало лауреата у номінації «за вагомі здобутки у галузі україністики». Переможницею стала доктор філології Міланського університету Марія Ґрація  Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди».

У 2013-му році проф. Бартоліні була стипендіаткою ім. родини Шклярів у Гарвардському університеті. Автор монографії “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди (Київ: Академперіодика, 2017), «Nello stretto triangolo della notte…» Jurij Tarnavs’kyj, il gruppo di New York e la poesia della diaspora ucraina negli USA (Рим: Lithos, 2012) та понад тридцяти статей про релігійні, літературні та лінгвістичні аспекти української культури ранньомодерного часу. Проф. Бартоліні нагороджена почесною відзнакою за дослідження спадку Г.С. Сковороди (в Переяславі, в 2013 року) та премією Асоціації Старослов’янських Студій (Early Slavic Studies Association) за статтю “Judging a book by its cover. Meditation, Memory, and Invention in Early Modern Ukrainian Title Pages” (Canadian Slavonic Papers, 59, 2017, pp. 21-55). Марія Ґрація є членом керівного комітету Італійської асоціації україністів.

Лауреат міжнародної премії імені Івана Франка отримає грошову винагороду і золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Цього року на здобуття премії було подано 27 наукових робіт із 22 університетів.

До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі:

  • Міхаель Мозер, доктор філологічних наук, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету (Австрія);
  • Роман Мних, доктор гуманітарних наук у галузі слов’янознавства, професор Природничо-гуманітарного університету в Сєдльцах (Польща);
  • Лєшек Корпорович, доктор соціологічних наук, професор Ягеллонського університету (Польща);
  • Петер Штеґер, доктор філософії, професор Інституту педагогічної освіти та шкільних досліджень Інсбрукського університету (Австрія);
  • Сімоне Аттіліо Беллезза, доктор історичних наук, професор Неапольського університету ім. Фрідріха ІІ (Італія);
  • Мирослав Сополига, доктор історичних наук, професор, екс-директор Національного музею української культури у Свиднику (Словаччина);
  • Йогганес Ремі, доктор історичних наук, професор Колумбійського університету (США);
  • Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор Інституту філософії НАН України (Україна);
  • Ігор Скочиляс, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету (Україна);
  • Святослав Пилипчук, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна);
  • Віктор Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна);
  • Віктор Ставнюк, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).

Засідання міжнародного журі Премії організував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка  заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко.

У 2016 році премію отримав Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула  професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, та  доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Італійка стала Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року

28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія) відбулося засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на якому було визначено лауреата.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія авторства доктора філології Міланського університету Марії Грації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди», Київ, 2017 рік.

Як зазначив рецензент монографії професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький,

«Праця Бартоліні завершує двовікову історію наполегливих українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди. Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу».

У номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на Міжнародну премію ім. Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені Положенням про премію.

Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».

У підсумковому слові директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив своє захоплення глибиною наукової дискусії, подякував членам міжнародного журі за роботу та привітав з обранням лауреата.

Зазначимо, що до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка отримає грошову винагороду та золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Засідання міжнародного журі Премії організував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреатів Премії нагороджують грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Фонд Івана Франка співпрацюватиме з Міжнародниим Фондом “Відродження»

БО «Міжнародний фонд Івана Франка» та Міжнародний фонд «Відродження» підписали Угоду, якою передбачено надання гранта у розмірі 139 957 гривень на реалізацію проекту «Визначення та нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка – FrankoPrize: Лупайте цю скалу».

У рамках проекту буде частково профінансовано послуги та заходи, які передбачено для визначення лауреатів Міжнародної премії імені І. Франка у 2019 році. Грант було отримано в рамках Програми «Соціальний капітал». Протягом 90 днів на краудфандинговій платформі «Спільнокошт» проект «FrankoPrize: Лупайте цю скалу» зібрав 141 050 грн, що дозволило отримати грант від фонду «Відродження».

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка щиро дякує за підтримку Міжнародному фонду «Відродження», а також усім фондодавцям, які внесли свої кошти на краудфандинговій платформі «Спільнокошт» на підтримку Міжнародної премії імені Івана Франка.

Міжнародний фонд Івана Франка є недержавною благодійною організацією, діяльність якої спрямована на підтримку розвитку україністики та суспільно-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового та творчого доробку Івана Франка.

У цьому році Міжнародну премію ім. Івана Франка підтримали: СПА-готель “RESPECT”, Мирослав Хомяк, отець Богдан Матвійчук та Українська православна церква Великобританії, родина Івана Франка з Торонто, родина Тараса Багрія з Торонто,  родина Ярослава Гарасима, Валентин Наливайченко, Маркіян Лубківський,  Роман Недзельський, Володимир Бугров, Олег Сербін, Оксана Юринець, Валентина Кирилова, Андрій Соломаха, Андрій Грущинський, Сергій Крушановський,  Олександр Барабошко, Сергій Бойко, Роланд Франко, Ігор Курус та Ольга Нижник.

Наповнення преміального фонду Міжнародної премії ім.Івана Франка триває. Свій вклад у добру справу можна внести на банківський рахунок БО “Міжнародний Фонд Івана Франка”.

На Міжнародну премію І.Франка претендують вчені з Канади, Італії, Польщі та України

Міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року.

Цього року на здобуття Премії було подано 27 наукових робіт з 22 університетів: Канади, Італії, Сербії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання наукових робіт, поданих на Міжнародну премію імені Івана Франка, у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:

  1. монографію «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» професора Українського католицького університету ВАДИМА АДАДУРОВА (Україна);
  2. монографію «U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII wieku» професора Варшавського університету ІОАННИ ҐЕТКИ (Польща);
  3. монографію «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» професора Львівського національного університету ім. Івана Франка БОГДАНА ГУДЯ (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі представлено:

  1. монографію «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди» доктора філології Міланського університету МАРІЇ  ГРАЦІЇ БАРТОЛІНІ (Італія);
  2. монографію «Imperial Urbanism in the Borderlands» доктора філософії університету Торонто СЕРГІЯ БІЛЕНЬКОГО (Канада);
  3. монографію «Долітописна мовна історія українців» професора Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка КОСТЯНТИНА ТИЩЕНКА (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковців із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії.

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 21-23 червня.

Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Нагадаємо, Премію засновано 2015 року онуком Івана Франка — Роландом Франком.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У Києві пройшов Фестиваль «Країна Франкіана»

У рамках святкування Дня Києва у столиці 25-26 травня відбувся фестиваль «Країна Франкіана», який організатори присвятили пам’яті Івана Франка.

Відвідувачі столичної площі Франка могли ознайомитися з культурно-музичними, туристичними та рекреаційними можливостями Франкового краю. Міста Дрогобич, Борислав та курортна Східниця і батьківське село Івана Франка – Нагуєвичі – проводили свої презентаційні  тури.

Відкрив фестиваль Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю «Верховина». Також свою майстерність показували ансамбль духових інструментів Дрогобицького муніципального оркестру, акордеоніст-віртуоз Василь Клепач, вокальний дует у складі Петра Коса та Ігоря Старенького, гурт «Лабораторія джазу» та бориславський гурт «Бориславські батяри».

Для дорослих та малих відбувалися різні майстер-класи, квести, ігри, була також смачна українська кухня та ярмарок від народних майстринь. Родзинками Фестивалю стали тематичний Франковий лабіринт, у якому гості заходу могли більше дізнатися про Івана Франка, та виставка молодого панк-художника, коміксиста, музиканта та автора проекту #ХтоФранко (Квантовий стрибок Франка) – Влада Корнюка.

Спеціальними гостями фестивалю були заслужений артист України Ігор Рудий, дівочий рок-гурт «The Sixsters» та  Миколаївський обласний драматичний театр.

У рамках фестивалю відбулося вручення нагород переможцям всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра», який щороку проводиться Міжнародним фондом І. Франка, МОН України, ЛНУ ім. І. Франка та Львівським товариством у м. Києві.

Протягом двох днів захід, який проходив під гаслом «Для дорослих і малих», відвідали близько 5000 осіб. Це була перша спроба представити окремий куточок України в рамках святкування Днів Києва.

«Це дуже важливо, коли у час, де панують тільки миттєві фінансові інтереси, з’являються керівники, які далекоглядно виділяють кошти на промоцію культурно-мистецького і туристичного потенціалу своїх міст», – сказав онук Каменяра, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко.

Міжнародний фонд Івана Франка, який організовував фестиваль, висловлює щиру подяку за фінансову підтримку Фестивалю: міському голові м. Дрогобич Тарасові Кучмі, міському голові м. Борислав Ігорю Яворському, адміністрації СПА-готелю «RESPECT», голові правління «Львівського товариства» Тамарі Смовженко, першому заступнику голови правління  АКБ «Індустріалбанк» Віталію Романчукевичу, Раді земляцтв областей та регіонів України та Національному академічному драматичному театру ім.Івана Франка.

Дякуємо за чудові призи для вікторин «Львівській майстерні шоколаду», Львівському національному університету ім. І. Франка та СПА-готелю «RESPECT».

Окрема подяка нашим інформаційним партнерам – телеканалу «Еспресо», ІА «Галінфо», радіо «Львівська Хвиля».

 

День Києва 2019: столиця зустрічає Франкове Підгір’я


У суботу в Києві стартує фестиваль «Країна ФРАНКІАНА» – дводенне свято Франкового Підгірря!
Фестиваль проходитиме 25-26 травня та обіцяє стати одним з найсамобутніших заходів цієї весни у Києві. Центральними подіями Фестивалю буде презентація міст Дрогобиччини та урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».
Відкриє захід заслужений Прикарпатський ансамбль пісні та танцю України «Верховина». Крім того, в концертній програмі братимуть участь гурт «Бориславські батяри», «Лабораторія джазу», акордеоніст-віртуоз Василь Клепач та ін.
Зірковий гість заходу – заслужений артист України, «золотий саксофон України» – Ігор Рудий.
Упродовж дня на гостей чекатиме оригінальна концертна програма, не менш цікаві презентаційні тури, майстер-класи, квести, ігри, а також смачна українська кухня та ярмарок від народних майстринь. Родзинками Фестивалю будуть тематичний Франковий лабіринт, у якому гості заходу зможуть більше дізнатися про І. Франка, та виставка молодого панк-художника, коміксиста, музиканта та автора проекту #ХтоФранко (Квантовий стрибок Франка) – Влада Корнюка.
Урочиста церемонія відкриття відбудеться 25 травня о 12:00 на площі Івана Франка.
 Переглянути програму фестивалю та отримати більше інформації можна на Facebook-сторінці.
У цей день Київський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка пропонує киянам та гостям столиці переглянути на великій сцені виставу «Перехресні стежки».
Фестиваль організовують: Міжнародний фонд Івана Франка, Дрогобицька міська рада, Бориславська міська рада, Львівське товариство у м. Києві та СПА-готель “RESPECT” зі Східниці. Призовими партнерами виступили Львівське товариство у Києві, Асоціація земляцтв України, «Індустріальний банк», Львівська майстерня шоколаду. Інформаційні партнери: телеканал «Еспресо», радіо «Львівська хвиля», ІА «Гал-інфо».

Названо імена переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра»

Журі Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» визначило переможців. Про це повідомили організатори конкурсу.

«Цьогоріч на конкурс надійшло понад дві тисячі конкурсних робіт, але до розгляду членів журі було представлено 1756 робіт учнів віком від 6-ти до 16-ти років з усіх регіонів України. Варто відзначити, що активнішими були учасники зі сходу України, а найбільше робіт надійшло у номінації «Ілюстрації до творів І. Франка». Щодо призових місць, то ми маємо приємну новину. Цього року збільшено кількість призерів, і члени журі визначили по три призових місця у кожній з чотирьох номінацій та у кожній віковій категорії  відповідно», – зазначила Ольга Нижник.

Що ж до переможців, то в номінації «ПОЕЗІЯ» у віковій категорії 6-11 років:

перше місце здобула  Андрущенко Каріна, учениця 5-го класу Ржищівської ЗОШ ім. Олега Кошового Київської області;

друге місце у Антонова Степана, учня 5-го класу  Марганецької ЗОШ № 5  Дніпропетровської області;

третє місце дісталося Панщанній Анастасії, учениці 6-го класу Кривоколінського НВК Черкаської області.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце здобула Касянчук Надія, учениця 11-го класу Тернопільської української  гімназії ім. І. Франка;

друге місце  –  Друзд Влада, учениця 11-го класу спеціальної школи-інтернату № 4 міста Києва;

третє місце посів Бричка Максим, учень 11-го класу КЗ «Компаніївське НВО»  Кіровоградської області.

У номінації «ПРОЗА»  у віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість голосів журі отримала робота  Вишневої Яни, учениці 6-го класу Киселівської ЗОШ  Миколаївської області;

друге місце здобула Скорик Єлизавета, учениця 5-го класу Великополовецького НВК “ЗОШ І-ІІІ ст.-д/с” Київської області;

третє місце посів Овчаренко Данило, учень 7-го класу Лубенської ЗОШ № 6 Полтавської  області.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце у Єфімова Дениса, учня 9-го класу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” м.Харкова;

друге місце здобула  Чаус Марія, учениця 8-го класу Великобичківської школи № 1 Закарпатської  області;

третє місце посів Шишенко Макар, учень 9-го класу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” міста Харкова.

        У номінації «ДРАМАТУРГІЯ»  у віковій категорії  6-11 років було подано лише дві роботи. Журі вирішило нагородити обох претендентів, але перше місце не присудили жодному. Отже:

друге місце посіла Вишнева Яна, учениця 6-го класу Киселівської ЗОШ Миколаївської області;

третє місце – Шилов Максим, учень 5-го класу Олексіївської ЗОШ  Донецької області.

У віковій категорії 12-16 років переможцями стали:

перше місце – Сеник Олена, учениця 10-го класу Львівської ЗОШ № 7;

друге місце – Жижко Марія, учениця 10-го класу Северинівського НВК Київської області;

третє місце посів  Богатов Данило, учень 11-го класу Веселівської ЗОШ № 2 Запорізької області.

У номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» у віковій категорії 6-11 років перемогли:

перше місце – Панфілова Олександра, учениця 2-го класу Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 5;

друге місце здобула Скіцько Анастасія, учениця 5-го класу Старожданівського НВК;

третє місце посіла Білозуб Анастасія,  учениця 3-го класу Вільнянської ЗОШ № 3 Запорізької області.

У віковій категорії 12-16 років найкращими роботами визнано:

перше місце – Травнікова Яна, учениця 9-го класу Криворізької педагогічної гімназії;

друге місце – Дегтярьова  Дарія, учениця 9-го класу  Стецьківської ЗОШ Чернівецької області;

третє місце здобув Горюнов Олександр, учень Ялтинської ЗОШ № 2 Донецької області.

Голова Львівського товариства у м. Києві Тамара Смовженко повідомила, що спеціальні призи від онука Івана Франка Роланда Франка отримають учениця 9-го класу Попелівського НВК Станович Соломія, учень 5-го класу Радивилівського НВК “Школа № 1-гімназія”  Шумик Денис та учениця 11-го класу Линовицької ЗОШ  Чернігівської області Виноградова Олена.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбудеться 25 травня 2019 року в місті Києві біля пам’ятника Іванові Франку, під час дводенного фестивалю «Країна Франкіана».

Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України, Інститутом модернізації змісту освіти, громадською організацією «Львівське товариство» у місті Києві та Львівським національним університетом ім. Івана Франка.  Це щорічний конкурс, який має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах.

Ольга Нижник: конкурс «Стежками Каменяра» – на фінішній прямій.

У 2017 році Міжнародний фонд Івана Франка разом із Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві започаткували Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра». Цьогоріч конкурс проводиться вдруге, а імена переможців оголосять 25 квітня. Про проблеми, успіхи та перемоги ми розпитали у координатора проекту Ольги Нижник.

–  Учнівський конкурс «Стежками Каменяра»  ще дуже молодий, але разом з тим він має чималу популярність серед школярів. З чим це пов’язано?

Варто відзначити декілька моментів. Щодо популярності, то це – чи не єдиний конкурс у системі Міністерства освіти, який не передбачає районні й обласні відбори. Я думаю, що оцінювання, яке було нами запроваджено, викликає більше довіри в учасників конкурсу. Разом з тим такою популярністю ми завдячуємо Міністерству освіти і науки України, яке є співзасновником  конкурсу, і завдяки спільним зусиллям нам вдалося донести інформацію про започаткування такого конкурсу до усіх загальноосвітніх закладів України. По-друге, було вирішено, що номінацій конкурсу буде чотири, щоб школярі, які мають талант не лише у прозі чи поезії, а й у драматургії, змогли себе проявити. Ну і, звісно, куди ж без ілюстрацій до творів Івана Франка.

  • Тобто учні змагаються у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка»?

Саме так. Крім того, ми запровадили дві вікові категорії: 6-11 років та 12-16 років відповідно. Хоча цього року була пропозиція від батьків зробити ще одну вікову категорію, щоб розділити учнів на початківців, середню школу та старшокласників. Але це поки що на рівні пропозиції.

  • Які Ваші очікування, наскільки збільшується обсяг роботи, кількість заявок?

Порівняно з минулим роком, де участь взяли 1811 школярів з усіх регіонів України, ми у 2019 році отримали більшу кількість робіт, понад 2000, але допустили до змагання лише 1756 робіт.

  • А чому так?

Головною причиною недопущення робіт до конкурсу стала неуважність конкурсантів під час заповнення документів: хтось щось недочитав, хтось щось недодав.

Щоб прискорити обмін інформацією й облегшити, як нам здавалося, процес заповнення заявок, ми запровадили електронну форму. Це своєрідна анкета, яка персоніфікує учасника, дає змогу онлайн побачити його роботу та зберігає усі дані, до яких мають доступ лише організатори. Особливість у тому, що з однієї електронної адреси можна заповнити цю форму лише один раз. Так от, перша проблема полягала в тому, що у багатьох сільських навчальних закладах є лише одна електронна адреса, а бажаючих взяти участь у конкурсі, наприклад, 10 учнів, і вони не могли зрозуміти, що їм робити, коли система їх вдруге не пускала заповнити онлайн-форму. Ми змушені були допомагати вчителям у телефонному режимі створювати електронні адреси.

Інша проблема, що багато вчителів взяли на себе відповідальність заповнювати заявки всіх бажаючих і не мали стільки окремих електронних адрес, і тут починалася паніка. Роботи надсилали на поштову адресу без заповнення електронних форм. Такі роботи ми не могли допускати до конкурсу. Приблизно 10% робіт автоматично було відхилено через недотримання правил.

Були випадки, коли на поштову адресу Фонду приходили роботи, які взагалі не мали ні контактів, ні прізвища автора…

  • Тобто роботи на конкурс потрібно було надсилати й електронною формою, і на поштову адресу?

Відповідно до Положення, лише оригінали малюнків потрібно було надсилати на поштову адресу Міжнародного фонду Івана Франка, роботи в інших номінаціях подавалися лише через заповнення електронної заявки. Мені дуже шкода, що багато робіт було не допущено до конкурсу з формальних причин, через неуважність заявників.

  • У таких заходах, як конкурси, великого значення набуває питання «А судді хто?»

Після оголошення переможців, а це відбудеться 25 квітня, ми опублікуємо прізвища членів журі. Але повірте, що усі члени журі – це досвідчені фахівці у своїй сфері: художники, викладачі ВНЗУ, письменники, актори, журналісти. До речі, цього року до засновників конкурсу доєднався Львівський національний університет ім. Івана Франка, викладачі якого також беруть участь в оцінюванні робіт.

  • Зрозуміло. А можете нагадати мету конкурсу?

Засновники одноголосно підтримали ідею, що  потрібно посилити творчу мотивацію у вивченні учнями Івана Франка та спонукати досліджувати його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність через створення літературно-мистецьких творів. Це спонукатиме до набуття життєвих компетенцій. І це є основною метою нашого конкурсу.

  • Ви сказали, що імена переможців стануть відомі вже 25 квітня, а коли відбудеться нагородження і які будуть призи?

Нагородження відбудеться 26 травня під час проведення фестивалю «Країна Франкіана» у місті Києві, біля пам’ятника Івану Франку. До речі, принагідно запрошую всіх на фестиваль.

Щодо подарунків, то минулого року переможці отримали планшети, які було придбано завдяки спонсорській підтримці Львівського товариства у м. Києві, першого заступника голови правління «Індустріал Банку» Віталія Романчукевича та голови «Фонду 3000» Катерини Ющенко. Цього року призи будуть не менш цінними та цікавими. Крім того, цьогоріч нагороди дістануть не лише переможці. Відзначено буде також і призерів конкурсу (учнів, які посіли 2-ге і 3-тє місця). А найкращі ілюстрації до творів Франка буде представлено на широкий загал під час дводенного фестивалю «Країна Франкіана».

  • Хочу згадати про Роланда Франка. Він бере участь у відборі конкурсних робіт?

Роланду Франку нещодавно виповнилося 87 років. Він є головою правління Міжнародного фонду Івана Франка і нашим моральним наставником. Ви ж розумієте, що у такому віці важко прочитати сотні сторінок текстів, але він цікавиться конкурсом, читає роботи, які набрали найвищі бали, і планує взяти участь у нагородженні переможців.

Інтерв’ю з координатором проекту “Стежками Каменяра” для видання “Конфлікти і закони”. 

Роланду Франку – 87!

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище.

Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович понад 30 років життя присвятив праці в Київському інституті автоматики, де захистив кандидатську і пройшов шлях від наукового співробітника до заступника генерального директора. Пізніше кілька років очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування. Став автором понад 50 наукових робіт у галузі автоматичного регулювання та приладобудування. А в 90-х роках, на запрошення МЗС України, перебував на дипломатичній службі у Великобританії. Мало хто знає, що саме Роланд Франко став «хрещеним батьком» антарктичної станції «Фарадей» (нині – «Академіка Вернадського»), яку 1994 року Великобританія передала Україні безкоштовно.

Участь Роланда Тарасовича у заходах, присвячених пам’яті Івана Франка, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій, участь у редакційних радах видань мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велета духу й літератури. І, звісно, популяризацію Франкової творчої спадщини.

Він — духовний і вірний продовжувач дідової справи.

Народився Роланд Франко у 1932 році у Львові в будинку, де багато років жив Іван Франко (нині тут розташований музей). У 50-х роках родина змушена була виїхати до Києва. Адже в ті часи на Галичині активно переслідували ідеологічно «неправильну» молодь, і нащадки письменника викликали прискіпливу увагу радянських спецслужб. Саме тут, у столиці, Роланд Франко здобув вищу освіту. Проте, на вмовляння матері, професію обрав «приземлену» – інженера.

У свої 87 років Роланд Тарасович має доволі гарну фізичну форму і продовжує працювати. Очолює Міжнародний фонд Івана Франка, відвідує літературні та мистецькі заходи, присвячені пам’яті свого видатного діда.

Вечорами Роланд Тарасович здебільшого читає.Тепер вільного часу в нього вдосталь, хоче перечитати все 50-томне зібрання творів Івана Франка. Має й улюблені, деякі з них залюбки цитує. Найбільше, зізнається, йому до душі патріотичні твори діда Івана. Запевняє, що в більшості з них приховано передбачення для українського народу.

Онук Великого Українця є останнім продовжувачем роду, хто носить його прізвище в Україні. Адже в чотирьох дітей Івана Яковича Франка – синів Петра, Андрія та Тараса й доньки Ганни – народився лише один нащадок чоловічої статі – Роланд. Решта – дівчата. Дітей письменника й більшість онучок вже немає в живих, а правнуки роз’їхалися світом. І тепер, через багато років після смерті свого відомого діда, Роланд Франко докладає максимум зусиль, аби ім’я Івана Франка не забули.

Сьогодні Роландові Франку – 87.

Увесь колектив Міжнародного фонду Івана Франка щиро вітає свого наставника і бажає многая і благая літа!

Оголошено імена претендентів на Міжнародну премію ім. Івана Франка 2019

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка, якою відзначають науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, у 2019 році було подано 27 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлено 9 наукових досліджень:

1.  Вадим Ададуров, монографія «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» Т.1, (Україна).
2.  Віктор Гаркавко, «Про хліб наш насущний наука» (Україна).
3.  Іоанна Ґетка, монографія «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).
4.  Богдан Гудь, монографія «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» (Україна).
5.  Богдан М. Пунько, посібник «Міжнародний бізнес» (Україна).
6.  Богдан М. Пунько, монографія «Антифілософія політики» (Україна).
7.  Володимир Сергійчук, монографія «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (Україна).
8.  Ірина Чугаєва, монографія «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» (Україна).
9.  Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлено 18 наукових досліджень:

1.  Вадим Ададуров, монографія «Наполеоніда” на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття» (Україна). 2.Марія Грація Бартоліні, монографія «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія).
3.  Сергій Біленький, монографія «Imperial Urbanism in the Borderlands» (Канада).
4.  Галина Волощук, монографія «Художнє мислення Уляни Кравченко» (Україна).
5.  Світлана Гірняк, монографія «Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)» (Україна).
6.  Віктор Давидюк, монографія «Зачароване Полісся» (Україна).
7.  Степан Давимука та Лариса Купчинська, «Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.» (Україна).
8.  Ганна Дидик-Меуш, монографія «Комбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словник» (Україна).
9.  Олександр Панченко, монографія «Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе» (Україна).
10.  Роман Радович, монографія «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси» (Україна).
11.  Юліян Тамаш, «Гармонія ідентичностей» (Сербія).
12.  Костянтин Тищенко, монографія «Долітописна мовна історія українців» (Україна).
13.  Костянтин Тищенко, монографія «Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах» (Україна).
14.  Ольга Царик, монографія «Формування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти ХХ ст.», у 2-х т. (Україна).
15.  Алла Швець, монографія «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Україна).
16.  Микола Шульський, монографія «Іван Вишенський в оцінці Івана Франка» (Україна).
17.  Микола Шульський, «Іван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича» (Україна).
18.  Авторський колектив М. Чабайовська, Н. Омельченко, В. Синільник, курс українознавства для 1-4 класів «Я люблю Україну» (Україна).

Наукові роботи, які було подано на здобуття премії, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика, мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.

Комітет премії розпочав формування номінаційних комітетів, які мають підтвердити відповідність поданих на конкурс монографій визначеним науковим дисциплінам. Вибрані роботи буде передано до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії у кожній з номінацій і передасть на розгляд до Міжнародного журі. Імена лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка буде оголошено 23 червня у Відні (Австрія). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра – у Дрогобичі – 27 серпня, у день народження Івана Франка.

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук». Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Лауреати премії попередніх років:
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.
У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.
У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.



Наші партнери