Останні новини

Ігор Курус: Критичне мислення важливе для розвитку України

Державу потрібно розвивати через впровадження критичного мислення, а не через високі зарплати міністрів. Про це сьогодні в ефірі радіо «Культура» сказав директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

«Першочерговим завданням Фонду Франка є створення якісного продукту, який стане популярним у світі і завдяки якому світ пізнає іншу Україну: критичну, толерантну, зі своїм культурно-історичним надбанням і науковим потенціалом. І тут Іван Франко є найкращим амбасадором України в гуманітарному світі і має найкращі рецепти», – зазначив Ігор Курус.

Він також розповів, що з 15 січня стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії Івана Франка у 2020 році, і назвав основні вимоги: «Наукові роботи-претенденти мають мати міжнародне значення, належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України».

Комітет Премії прийматиме наукові праці до 1 березня, а з умовами участі у конкурсі можна ознайомитися на офіційній сторінці Фонду Франка.

Ігор Курус також зауважив, що Премія, яку заснував онук Івана Франка Роланд, на сьогодні є найвищою українською науковою нагородою. За п’ять років існування за неї змагалися 70 науковців і 6 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великобританії, Німеччини, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії. Лауреатами Премії стали науковці з України, Австрії, Фінляндії та Італії, праці яких найбільше відповідали позиції Івана Франка, яку він висловив за життя: «Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…»

Вибір року: в Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію Івана Франка

З 15 січня Фонд Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 році. Про це повідомив директор фундації Ігор Курус.

Обов’язковою умовою участі є заповнення електронної  форми. А три екземпляри наукової роботи у друкованому вигляді з автографом автора слід надіслати поштою на адресу Комітету Премії (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, оф. 15).

Рекомендувати наукову працю на здобуття Премії може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

«Наукові роботи-претенденти мають мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. Монографії мають бути опубліковані у 2017-2019 роках та мати ISBN», – наголосив директор Фонду І. Франка.

Комітет премії прийматиме наукові праці з 15 січня до 1 березня 2020 року. З умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка можна ознайомитися за посиланням http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 і 2019 роках – 400 тисяч гривень) та золотий знак.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка на його батьківщині.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

Завершився прийом робіт на учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

15 грудня 2019 року Міжнародний фонд Івана Франка завершив перший етап Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра», який було засновано спільно з Міністерством освіти і науки України, ЛНУ ім. Івана Франка та ГО “Львівське товариство у м. Києві”.

Конкурс проводиться втретє і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

У творчому змаганні взяли участь 1425 талановитих школярів з усієї України.

Учні представили свої роботи у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

Найбільше конкурсних робіт надійшло в номінацію «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – 57%; у номінації “Поезія” – 22%; “Проза” – 19%; “Драматургія”- 2%.

Координатор проекту Ольга Нижник зазначила, що учні старшої школи були більш ініціативними, від них надійшло майже 57% робіт від загальної кількості. «Найактивнішими за кількістю надісланих робіт були учні з центральної України – 30%. Серед областей лідирують Донецька і Дніпропетровська області, які надіслали на конкурс 290 робіт. Найменш активними були учні з Миколаївської, Рівненської і Закарпатської областей – 54 роботи».

Відповідно до Положення про Конкурс,  до 1 лютого Рада засновників затвердить склад журі, яке й обере переможців і по два дипломанти у кожній з чотирьох номінацій та в обох вікових категоріях.

«Оголошення переможців і дипломантів Оргкомітет оголосить до 30 квітня 2020 року, як і передбачено Положенням. А також цього року буде вручено подяки за участь у Конкурсі 10 учасникам, які наберуть найбільшу кількість балів за результатами оцінок журі».

Відзначення переможців дипломами та призами відбудеться наприкінці травня у м. Києві біля пам’ятника Іванові Франку, напередодні річниці смерті Великого Каменяра.

У Чернівцях презентували збірку спогадів Франкового сина

«… любив сперечатися, переконувати, доводити», – так описував Івана Франка його син Тарас у спогадах «Як Франко з синами спорив», збірка яких сьогодні була презентована у Чернівецькому університеті.

На початку презентації упорядниця й авторка передмови Ольга Нижник поділилася своїми враженнями від роботи з оригіналом тексту, який віднайшла у квартирі, де жив Тарас Франко і де наразі розташована меморіальна Квартира-музей родини Івана Франка у Києві.

«Прочитавши ці спомини, ми починаємо по-іншому сприймати Івана Франка, передусім як Батька, який завжди знаходить час на «полемічний банкет» із синами, незважаючи на свою зайнятість. «У збірці спогадів Тарас Франко привідкриває нам домашнє залаштуння, засноване на правді. Ми бачимо манери спілкування в родині, дотепність самого Івана Франка, жартівливі поради Ольги Франко та іронію самого Тараса, Петра та Андрія».

У своєму виступі авторка передмови також зазначила, що ці машинописи були частиною більшої праці. «І хоча ці спогади охоплюють орієнтовно 1905-1908 роки, я припускаю, що Тарас Франко написав їх під час роботи над книгою «Про батька» (1956 р.). Це однозначно частина більшої роботи, про що свідчить нумерація сторінок від 1 до 19, поставлена друкарським способом, і є загальна нумерація від 250 до 268, поставлена олівцем синього кольору рукою Тараса Франка».

Ольга Нижник також зазначила, що у книзі збережено всі лексичні, граматичні, орфографічні, стилістичні особливості оригіналу, а також враховано правки автора, які зроблені його рукою.

На завершення упорядниця й авторка передмови подякувала: Роланду Франку, який дозволив привідкрити невідомий причинок до Франкової біографії; професору ЛНУ ім. Івана Франка Ярославу Гарасиму, який консультував, радив і погодився написати післямову; київській художниці Юстині Якимяк, яка зробила ілюстрації; професорам Святославу Пилипчуку та Роману Голоду, які виступили рецензентами; Дрогобицькому видавництву «Коло, яке надрукувало збірку споминів. Окремі слова вдячності були адресовані Міжнародному фонду Івана Франка і його директору Ігорю Курусу за поштовх, підтримку та сприяння.

Лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка Марія Ґрація Бартоліні прочитала лекцію у Львівському університеті

11 грудня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч із лауреаткою Міжнародної премії імені Івана Франка, професоркою  Міланського університету Марією Ґрацією Бартоліні. У рамках свого візиту Марія Ґрація Бартоліні провела для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену аналізу філософського бачення Григорія Сковороди в загальноєвропейському контексті. Під час лекції професорка також презентувала свою монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди», за яку була удостоєна премії.

Марія Ґрація Бартоліні – італійська славістка і дослідниця українських ранньомодерних текстів. На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, яке відбувалося 28-29 червня в Інституті славістики Віденського університету (Австрія), Марію Ґрацію Бартоліні було обрано лауреаткою премії у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики». До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована у 2015 році Міжнародним фондом Івана Франка і щорічно присвоюється за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премія має на меті спонукати науковців з усього світу до вивчення україністики, соціально-гуманітарних наук, а також наукової та творчої спадщини Івана Франка.

Перед початком лекції до вступного слова запросили декана філологічного факультету, професора Святослава Пилипчука, який входив до складу журі конкурсу. Він детальніше розповів про значення та мету премії та про лауреатів минулих років.

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус розповів про ідею премії, а також ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи. За словами Ігоря Куруса, цьогоріч на розгляд журі було подано 27 наукових робіт, які охоплювали 13 наукових дисциплін. Свої пропозиції щодо номінацій подали представники 22 університетів Канади, Данії Сербії, України та інших держав. Цьогоріч журі прийняло рішення обрати переможця лише в одній номінації – «За вагомі досягнення в галузі україністики».

Марія Ґрація Бартоліні розпочала свою лекцію із презентації книги «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди». Вона зазначила: «У книзі я зосередила увагу на аналізі того, чим Сковорода завдячує неоплатонічній думці у християнській інтерпретації». До уваги було взято творчість улюблених авторів Григорія Сковороди, перелік яких наводить його учень, а згодом уточнює та доповнює сам Григорій Сковорода. Це, зокрема, твори Філона Александрійського, Климента Александрійського, Ойгена, Максима Сповидника, Августина, Григорія Великого та інших. За словами авторки, «пошук відповідностей та текстуальних аналогій між творами українського письменника та мислителів, яких він найбільше любив і читав, у книзі поміщається у чіткі інтерпретаційні рамки».

Відкрита лекція лауреатки для студентів Львівського університету мала назву «Просторові метафори пізнання самих себе у творчості Сковороди: біблійні та патристичні джерела» і була зосереджена на аналізі деяких аспектів сковородинського пізнання самого себе. Авторка підняла питання філософських засад процесу самопізнання у творчості Григорія Сковороди. «Якщо детально розглянути метафоричне полотно діалогів, які присвячені темі пізнання самого себе, можна побачити, що більшість метафор, застосованих Сковородою до опису самопізнавального процесу, тяжіють до просторового протиставлення внутрішнього і зовнішнього, поверхового і глибинного, закритого і відкритого. Іншими словами, текстове представлення пізнання самого себе основується на просторовій метафоризації процесу, з допомогою якого, за неоплатонічною діалектикою, матерія повертається до Бога», – розповіла лекторка. Свій виступ Марія Ґрація Бартоліні зосередила на доведенні думки про те, що пізнавати самого себе означає рухатися з якогось місця, що відповідає найнижчому ступеню психологічної автентичності, в напрямку до більш автентичного буття – домівки «я». Професорка розглянула проблему діалектики внутрішнього-зовнішнього у творчості Сковороди, його тлумачення домівки «я» як будинку серця та засади «християнського сократизму» філософа.

Після виступу лауреатки та обговорення її лекції до слова зголосилися Ярослава Мельник, Святослав Пилипчук та Ярослав Гарасим. Професорка Ярослава Мельник розповіла про те, чому вирішила висунути на премію роботу Марії Ґрації Бартоліні. Професор Святослав Пилипчук розповів про роботу журі конкурсу і наголосив, що «великою перевагою цієї роботи було те, що постать українського філософа авторка намагається (і робить це успішно) вписати в загальноєвропейський контекст, показати, наскільки величним і глибоким є Сковорода, наскільки його філософія перегукується із загальноєвропейською філософією і наскільки християнські цінності для нього є важливими».

Професор Ярослав Гарасим розповів про співпрацю з Міжнародним фондом імені Івана Франка і про значення його діяльності: «Співпраця із фондом є дуже цікавою, а насамперед продуктивною й ефективною. Я вважаю, що цьогорічні результати конкурсу премії імені Івана Франка є своєрідним тріумфом україністики в світі, тому що дуже довгий час україністика була загорнута в славістику і навіть у русистику, і все зводилось до того, що не було інформації про українську культуру, не було достойних вчених, які б її досліджували. Марія Ґрація Бартоліні – це представниця того нового покоління, яке бачило русистику, але зрозуміло, що україністика глибша, і це дуже приємно. Це стало можливим завдяки діяльності Міжнародного фонду імені Івана Франка, який не має державної підтримки, але доводить, що українці можуть відбудовувати свою державу навіть за її межами».

Насамкінець Ігор Курус висловив вдячність спонсорам премії та людям, які активно підтримують діяльність фонду, а також анонсував наступний конкурс на Міжнародну премію імені Івана Франка, розповів про нововведення та вимоги до робіт. Зокрема, він зазначив, що у 2020 році премія буде присуджуватися в одній номінації. До розгляду будуть прийматися наукові роботи, які мають міжнародне значення і належать до соціально-гуманітарних дисциплін, але ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці або суспільному житті України.

За матеріалами прес-служби ЛНУ ім. Івана Франка

У Львові презентували збірку спогадів Тараса Франка

«… шляхом аргументації «за» і «проти» віднаходив правду, переконував других або сам давався переконати», – так висловився про Батька Тарас Франко у своїх спогадах «Як Франко з синами спорив», збірка яких сьогодні була презентована у Львівському університеті.

На початку презентації декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук наголосив на важливості видань такого типу, адже через спогади найближчих людей по-іншому пізнаємо геній Івана Франка, сприймаємо його не лише як громадського, політичного діяча, а передусім як людину, Батька, наставника. «У презентованій книзі маємо незнаний досі спогад сина Тараса про домашнє спілкування в родині Франків, про унікальні методи виховання, засновані на правді».

Ольга Нижник, упорядниця й авторка передмови, поділилася своїми враженнями від роботи з текстом Тараса Франка. «Вперше прочитавши машинопис, я зрозуміла, що Франко був зовсім іншим, ніж мені доводилося читати про нього раніше. Це були зовсім інші спомини про Каменяра, які навіть захотілося проілюструвати. За цю роботу взялася молода київська художниця Юстина Якимяк».

У своєму виступі авторка передмови також зазначила, що ці машинописи були частиною більшої праці. «І хоча ці спогади охоплюють орієнтовно 1905-1908 роки, але я припускаю, що Тарас Франко написав їх під час роботи над книгою «Про Батька» (1956р.). Це однозначно частина більшої роботи, про що свідчить нумерація сторінок від 1 до 19, поставлена друкарським способом, і є загальна нумерація від 250 до 268, поставлена олівцем синього кольору рукою Тараса Франка».

Своєю чергою професор Львівського університету Ярослав Гарасим, який написав післямову до спогадів, зазначив, що актуальність збірки для нинішнього читача є особливою. «Вдумливий аналіз основ нашої суспільності демонструє, що глибока освіченість і широка ерудованість перестали бути такими цінностями, які сприяють успішному розташуванню у верхній частині ієрархії сучасного українського соціуму чи надають перевагу у процесі відбору ефективних державних менеджерів».

Захід відбувся за підтримки Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Відкрита лекція лауреатки Міжнародної премії І.Франка Марії Грації Бартоліні

10 грудня 2019 року в КНУ ім. Т. Шевченка відбулася зустріч із лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка, професоркою Міланського університету Марією Грацією Бартоліні.

У рамках свого візиту Марія Грація прочитала для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену просторовим метафорам пізнання самих себе у творчості Сковороди. Також під час лекції професорка презентувала свою монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди» (Київ, Академперіодика, 2017), за яку отримала Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2019 році.

 

МАРІЯ ГРАЦІЯ БАРТОЛІНІ – доцент кафедри слов’янських мов Міланського університету,  де з  2014-го року викладає старослов’янську мову і культуру, а також українську літературу; відома італійська славістка та дослідниця українських ранньомодерних текстів, членкинякерівного комітету Італійської асоціації україністів (AISU). Сфера наукових зацікавлень: давнє українське письменство, українська література XVII-XVIII ст., проповіді, релігіозната візуальна культура українського бароко.

Розпочинаючи зустріч із професоркою Бартоліні, проректор Київського університету Володимир Бугров ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи, а також подякував дирекціі Фонду за їхню працю та представив лауреатку.

Своєю чергою директор Фонду Ігор Курус розповів про основне завдання Премії, яке полягає у створенні позитивного іміджу для України за кордоном, донесенні історії України до західного світу, інкорпоруванні України в міжнародний науковий простір як країни високого гуманістичного етносу.

На початку лекції Марія Грація Бартоліні докладно окреслила проблематику, порушену в її монографії, та розставила важливі акценти сковородинського пізнання самого себе.

Науковиця спростовує стереотипи, насамперед про народний, несистематичний характер рефлексії Г. С. Сковороди, що продовжують оточувати постать українського мислителя та його доробок.

Велику увагу професорка приділяє просторовим протиставленням. «Більшість метафор, застосованих Сковородою для опису самопізнавального процесу, тяжіють до просторового протиставлення внутрішнього і зовнішнього, поверхового і глибинного, закритих і відкритих місць».

Марія Грація Бартоліні пояснила присутнім свої погляди на розуміння філософії Сковороди: «як систему, де розуміння власної природи не дається раз і назавжди, а здобувається динамічно, через проходження спочатку через стадію заперечення, щоб дійти відтак до стадії ствердження».

Після виступу Маріі Граціі Бартоліні проректор КНУ Володимир Бугров подякував дослідниці за доповідь: «Я думаю, що ви дослідили тему, яка актуальна у філософському контексті».

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував у 2015 році його онук Роланд Франко. Премію щорічно присвоюють за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.

В Україні стартував учнівський конкурс “Стежками Каменяра”

З 15 листопада 2019 року розпочався прийом конкурсних робіт на третій Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Роботи прийматимуть до 15 грудня 2019 року. Брати участь у конкурсі можуть учні шкіл віком від 6 до 16 років (включно). Переможців визначатимуться у 4 номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» у двох вікових категоріях: 6-11 років і 12-16 років. Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDl8uP84xe3Ota6FpTdjejzHZbvaf8E5cGWb0U9m47iFTNJQ/viewform?usp=sf_link

Увага! З однієї електронної адреси можна заповнити лише одну заявку на конкурс. На поштову адресу Міжнародного Фонду І.Франка надсилаються лише ілюстрації.

Докладніше про вимоги до робіт у кожній з номінацій, перебіг конкурсу, нагородження переможців читайте в Положенні про конкурс.

Змагання проводитиметься вдруге за підтримки Міністерства освіти і науки України, спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка. Нагадаємо, що торік у конкурсі взяли участь 1756 школярів з усіх областей України. Конкурс проводиться для того, щоб посилити мотивацію у вивченні учнями шкіл творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

У Києві презентували збірку споминів Франкового сина

В меморіальній Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві в середу, 13 листопада, відбулася презентація книги «Як Франко з синами спорив» – збірки спогадів Тараса Франка.

За словами організаторів, це збірка спогадів одного із синів про Тата, які ніколи не оголошувалися у колі друзів чи на широкий загал. Сама збірка є невеликою, містить 12 коротких оповідок, але вона точно заслуговує на увагу читача, бо тут Іван Франко  зовсім інший, ніж ми звикли його сприймати: домашній, дуже простий і справжній, який вміло використовує свою мудрість і батьківський авторитет, щоб виховати у синів цікавість до знань, утвердити моральні цінності та сформувати «цілого чоловіка». Описаний у спогадах образ відрізняється від образу суворого реаліста та революціонера-демократа, який у свій час нам насаджувала радянська пропаганда.

«Це сімейне Франкове залаштуння, – розповідає упорядниця збірки Ольга Нижник. – Нашою метою було не лише видати текст, який прийшов з минулого і дозволив нам заглянути за завісу домашніх одкровень родини Франків, але і  розвінчати радянський міф про те, що найгіршими творами Каменяра були його рідні діти. Водночас ми спеціально видали ці спомини окремою книжечкою, бо її точно прочитає кожен, хто триматиме в руках. Бо це не черговий фоліант, який пилитиметься на  полицях».

Чому ці фрагменти досі не публікувалися, залишається загадкою: або тодішня цензура не дозволила видавати такий фривольний текст про Великого Каменяра, або автор сам не захотів зробити його доступним.

«У мене були сумніви, чи варто було публікувати цей матеріал. Чи когось не образить те, що відбувалося у будинку по вулиці Понінського, 4  у Львові, коли Іван Франко повчав своїх уже дорослих синів? Чи не завдасть цей текст шкоди самому Франкові?.. І чи варто видавати ці спомини окремою брошуркою?.. Проте велич та авторитет Івана Франка є непохитним, і тому ми вирішили оприлюднити ці дуже цікаві й оригінальні одкровення одного із синів Івана Франка», – наголосила О. Нижник.

«Тато був надзвичайно толерантним і простим у розмові, він вражав своєю ерудицією, порядністю, правдивістю, інтелігентністю та почуттям гумору. Ніколи не нав’язував своїх поглядів та переконань, а тільки власним прикладом та працею впливав на наше виховання. Усе своє життя він боровся за українську мову. На жаль, батько так ніколи і не написав спогадів про себе, хоча міг і, можливо, хотів це зробити. Важка недуга обірвала його життя 13 листопада 1971 року», – розповів про Тараса Франка його син  Роланд.

Післямову до збірки написав доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Гарасим. Рецензентами стали: професор Львівського національного університету ім. І. Франка С. Пилипчук та професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Р. Голод.

У презентації взяли участь син Тараса Франка – Роланд,  упорядниця та авторка передмови Ольга Нижник, авторка малюнків Юстина Якимяк,  директор Фонду І. Франка – Ігор Курус, музейники та поціновувачі творчості українського генія.

З 15 листопада стартує Всеукраїнський учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

За підтримки Міністерства освіти і науки України, Львівського національного університету імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві Міжнародний Фонд Івана Франка втретє проводить Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра».

Прийом конкурсних робіт розпочнеться з 15 листопада і триватиме до 15 грудня 2019 року.

Переможців Конкурсу і дипломанти визначатимуть у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка». Кожна номінація має дві вікові категорії: учні віком 6-11 років і 12-16 років відповідно.

Обов’язковою вимогою для  участі у конкурсі є заповнення електронної форми

З однієї електронної адреси можна заповнити лише одну електронну форму і лише один раз.

Крім того, організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях  «Проза», «Поезія», «Драматургія»: обсяг роботи  має бути не більше 5 сторінок друкованого тексту на папері формату  А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту  – 14, міжрядковий інтервал  – 1,5.

Конкурсна робота, яка подається на конкурс у номінацію «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» виконується у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за «А2» і, крім заповненої електронної форми, оригінал малюнку надсилається на поштову адресу Міжнародного фонду Івана Франка (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф.15), з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».

Нагородження переможців відбудеться наприкінці травня 2020 року у м. Києві.

З Положенням про конкурс можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, що у минулому році у конкурсі взяли участь 1756 учнів з усіх областей України. Повний список переможців розміщено на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

Конкурс має на меті посилити творчу мотивацію вивчення у закладах загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.



Наші партнери