Останні новини

Презентація книжки “Завалівське коріння Любомира Гузара”

10 липня 2017 року, у сороковий день після відходу до вічності Блаженнішого Любомира, у Києві відбулася презентація книги «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара», передмову до якої написав особисто Блаженніший Любомир.

1

Автором книги є Володимир Чистух, який зібрав унікальні фотографії з архіву родини Гузарів. Світлини до видання були передані Марією Рипан, племінницею та воднораз похресницею Блаженнішого Любомира. У передмові Блаженніший Любомир, звертаючись до читачів, прохає під час ознайомлення із цими спогадами думати не тільки про його минуле, а й навчатися чогось із прикладу наших предків: «Ця книга навчає нас шанувати працю наших предків і вчитися в них служінню своїй церкві й Богу».

2
У презентації родоводу  та біографічних відомостей, було також наголошено про родинний зв’язок родини Гузарів з Іваном Франком, про знайомство Блаженнійшого з Роландом Франком та про те, що першим Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар.

Під час заходу, до слова запросили  директора Фонду І.Франка – Ігора Куруса, який розповів свої спомини про Блаженішого, про першу зустріч і настанови.

“Блаженніший Любомир навічно увійшов в історію Міжнародного фонду Івана Франка, і не лише як перший Лауреат премії! Ми дуже раді, що маємо такого Лауреата! Для нас Блаженніший Любомир завжди буде жити своїми настановами і своїми заповітами”,- зазначив Ігор Курус.

Дирекція Міжнародного Фонду Івана Франка щиро дякує за запрошення на захід пані Марії Рипан та пану Володимиру Чистуху, який своїй книзі зробив замітку про Міжнародний фонд Івана Франка в житті Любомира Гузара.

3

Запропонована читачам книга є своєрідним продовженням висвітлення історії села Завалова, що на Підгаєччині, розповідей про визначних людей, розкритих автором у попередніх роботах. У виданні представлена коротка історія родини Дмитра Гузара, який більше ніж півстоліття був парохом села і покоїться разом зі своєю дружиною у завалівській землі. Його правнуком був Блаженніший Любомир Гузар.
Книжка призначена передусім тим, хто цікавиться історією рідного краю, хто хоче дізнатися про родовід Патріарха Любомира, представники якого відзначилися активною діяльністю для блага суспільства, були гідним взірцем для наслідування як у своїй епосі, так і в наші дні.

Стало відомо імена Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році

У суботу, 24 червня 2017 року, в Інституті славістики Віденського університету відбулося засідання журі Міжнародної премії Івана Франка, в ході якого було визначено цьогорічних лауреатів.

2

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” перемогу здобула монографія професора Віденського університету, президента україністів світу – Міхаеля Мозера. Його праця „Нові причинки до історії української мови“ була визнана найкращою у цій номінації.

IMG_7150

Як зазначив рецензент монографії польський професор Роман Мніх, праця професора М. Мозера є дуже важливою для піднесення міжнародного престижу української мови, а самого автора можна назвати своєрідним адвокатом українства у світі: “монографія презентує широкий спектр української мови від початків Київської Русі до лінгвістично-політичних дискусій сьогодення.”

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом визнано почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Олега Шаблія з його науковою роботою “Суспільна географія”. Як наголосив рецензент проф. О.Топчієв: “Ця монографія відображає методологічні зміни до української суспільної географії,  як наукової дисципліни, та її послідовну інтеграцію у світову географічну науку”.

5

Після завершення засідання, директор Міжнародного Фонду Івана Франка – Ігор Курус, висловив щиру подяку членам міжнародного журі за їхню плідну роботу, а також за обрання беззаперечних Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році.

“Дирекція Фонду зробила усе необхідне, щоб члени Міжнародного журі мали змогу вивчити та обговорити подані на здобуття Премії наукові праці та проаналізувати їхню наукову цінність, актуальність і всебічність”,- зазначив Ігор Курус.

Зазначимо, що цього року до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Чехії, Польщі та США.

1

Нагадаємо, що переможці Міжнародної премії ім. Івана Франка отримують грошову винагороду (цього року преміальний фонд становить 500 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2017 року на батьківщині І. Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Лауреат премії протягом шести місяців після вручення йому нагороди має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи, яка була відзначена – у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, Львівському національному університеті ім. І.Франка, Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.

Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка у 2015 році. Щорічна Премія є почесним визнанням наукових відкритів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціатльно-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став внук Івана Франка – Роланд Франко.

Минулого року лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму“.

 

 

 

Засідання Міжнародного журі 2017

У п’ятницю, 23 червня 2017 року, у Віденському університеті відбулося установче засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка.

IMG_7004

Цього року до складу Міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Польщі, Чехії, ФРН таСША.

Як повідомив директор Фонду Ігор Курус, сьогодні члени журі обрали голову та секретаря, а також затвердили черговість розгляду наукових робіт за номінаціями.

“24 червня, на ранковому засіданні будуть розглядатися роботи у номінації “за вагомі досягнення у галузі україністики, а в другій половині дня журі визначатиме лауреата в номінації “за вагомі досягнення у галузі суспільно-гуманітарних наук”,- зазначив директор Міжнародного Фонду Івана Франка.

IMG_7011Ігор Курус також наголосив, що дирекція Фонду зробила все необхідне, щоб члени Міжнародного журі приступили до роботи.

“Ми сподіваємося на обрання об’єктивних та незаперечних лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році”,- зазначив він.

Також із привітанням виступив радник-посланник Посольста України в Австрії – Юрій Токарський.

Нагородження учасника конкурсу на найкращий силуетний портрет Івана Франка

З 1 лютого по 9 березня 2017 року Міжнародний фонд Івана Франка  проводив конкурс на найкращий силуетний портрет Івана Франка. Для учасників конкурсу встановлювалося три премії: 3 тис. грн., 2 тис. грн. та 1 тис. грн. відповідно.

Як повідомлялося раніше, Комісія прийняла рішення не визначати переможців, оскільки жодна з поданих на конкурс робіт не відповідала усім вимогам Порядку про проведення конкурсу на найкращий силуетний портрет Івана Франка.

Проте, головою Правління Фонду Роландом Франком було прийнято рішення нагородити найменшого учасника конкурсу Каблаша Маркіяна (учня Бориславської ЗОШ №4) заохочувальною премією у 1000 грн.

18671054_715337058668606_7885156509208987962_n

25 травня, під час урочистої лінійки “останнього дзвоника” міський голова Борислава Ігор Яворський вручив премію і сертифікат юному художнику!

18664391_287574558370775_485554660135879988_n

Керівники Фонду вітають Маркіяна Каблаша з нагородою і бажають успіху і подальших перемог!

Іван Франко. Державотворчі концепції у працях

25 травня, у Києві, за участі широкого кола столичних та львівських науковців,  в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему “Державотворчі концепції у працях Івана Франка: актуальність на сучасному етапі”.

18620211_714391102096535_6428341666143467552_n

“Це – чи не перший такий захід у столиці України, в ході якого ми пробуємо подивитися на праці Івана Франка в цікавому і широкому контексті. Минає 101 рік від смерті генія, але його спадок, який ми отримали, – під цілісною концепцією розбудови України. Нам залишилося лише правильно його зрозуміти”, – сказав голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, онук Івана Яковича – Роланд Франко під час круглого столу в Укрінформі.

Він підкреслив при цьому, наскільки важливо сьогодні показати, хто такий Іван Франко і як він працює на Україну, а також висловив сподівання, “що це не остання така розмова в Києві і що в науковій спадщині Івана Франка  можна вибрати все необхідне для побудови сильної, потужної держави, у якій вільно житиме щасливий народ”.

18620153_714391048763207_3291269608192429726_n

Проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим нагадав, що широка Україна і все світове українство відзначили торік 160-річчя від дня народження Івана Франка.

“І цьогорічні травневі дні вийшли за рамки Галичини, і в Києві є дуже розгорнутий план заходів, присвячений вшануванню пам’яті Івана Франка, популяризації його постаті”, – зазначив науковець.

Водночас Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – звернувся до президента НАПНУ, президента Товариства “Знання” Василя Кременя.

“Так сталося, що всі франкознавці живуть у Львові і Дрогобичі, а вся спадщина Франка – у Києві. Франка начебто розірвали. Все, що він створив, перевезли в Київ, а всі вчені живуть у Галичині. Варто було би Товариству “Знання” у Києві започаткувати Лабораторію франкознавства, в якій би почали вивчати Франка і, можливо, переписувати 50-томник його творів, який був покритий радянською пропагандистською мішурою, що не дає можливості його прочитати”, – сказав Курус.

Державотворчі концепції у працях Івана Франка є дуже актуальні на сучасному етапі розвитку України.

На цьому наголосив академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства “Знання” Василь Кремень під час сьогоднішнього круглого столу, що відбувся в Укрінформі.

“В сучасних умовах, коли надзвичайно актуальним завданням є подальше зміцнення Української держави, є важливим опертися на творчу спадщину наших видатних діячів і зокрема Івана Франка –  людину, яка має, мабуть, найбільше праць, людину, всебічно діючу в різноманітних напрямках – від науки до прози та поезії, людину, яка щиро любила Україну, яка вболівала за Україну, яка будила громадську думку щодо державності України”, – наголосив Кремень.

Як зазначив академік АПН, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко, ми мусимо знати і використовувати величезне надбання української політико-правової думки, “але не робити це прямолінійно, голобельно, шукаючи прямі паралелі між минулим і сучасністю, намагаючись в минулому знайти ідеальну картинку сьогодення”.

“Потрібне, як би сказав сам Франко, “неупереджене дослідження правди”. Він закликав всіх до школи політичного думання для того, щоб запобігти партійній заїлості і фанатизму. Це звучить абсолютно актуально”, – підкреслив Копиленко.

Він зазначив, зокрема, що Франко писав про необхідність емансипації народу для того, щоб запобігти страшному, кривавому вибухові народного гніву, який би був для всього поступу дуже шкідливим. Те ж саме у 1918 році писав і Михайло Грушевський.

“Франко демонструє шляхи розв’язання цих проблем, і це – основа його державотворчих поглядів. Ідеться про широкий розвиток парламентаризму і участі народу в парламентській діяльності з активним використанням інститутів парламентської демократії. У нього в 1893 році вийшла дуже цікава робота як приклад його діяльності на цій парламентській ниві, що так і називалася – “Десять заповідей виборців”. Це абсолютно сучасний підхід до виборчого процесу, гарантій прав громадян. Наприклад, він пише, що український селянин, коли зустрічає австрійського урядовця, має право не говорити про те, куди він іде, за кого збирається голосувати і взагалі яка його політична позиція”, – сказав науковець.

За його словами, з цього народжується суспільний ідеал Івана Франка – він пише про народ, який “сам собою управляє, і править, і захищається”. А основне гасло, яке витікає з цього, – щоби запобігти утиску бюрократії на кожну людську одиницю.

Як наголосив член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства “Знання” Василь Кушерець, на тему філософії державотворення Іван Франко має більше сотні робіт, а щодо державного управління – далеко за двісті, також Франко присвятив багато праць економічним підвалинам держави.

Учасники: Роланд Франко – голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Василь Кремень – академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства «Знання» України; Олександр Копиленко – доктор юридичних наук, професор, академік АПН, член-кореспондент НАН України; Василь Кушерець – член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Володимир Сергійчук – доктор історичних наук, професор; Петро Леоненко – віце-президент державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Ярослав Гарасим – проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Ігор Бегей – професор кафедри менеджменту та соціальних наук Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ “Університет банківської справи”, доктор політичних наук; Анфіса Нашинець-Наумова – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного та приватного права факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Б. Грінченка;  Зоя Скринник – доктор філософських наук, професор; Михайло Цимбалюк -доктор юридичних наук, професор;   Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка, модератор.

Оголошено імена 6 номінантів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка-2017

Міжнародна рада експертів обрала шістьох номінантів (по три у кожній номінації) цьогорічної Міжнародної премії ім. Івана Франка, яка відзначає найкращі наукові роботи з усього світу у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Про це сьогодні на прес-конференції в ІА “Укрінформ” оголосили представники Міжнародного фонду Івана Франка.

Укрінформ 10.05.2017

Цього року на здобуття премії було подано 20 наукових робіт з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук»  члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі тритомну монографію авторського колективу у складі Юрія Макара, Михайла Горного, Віталія Макара, Анатолія Салюка «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915-1947 рр.). Дослідження. Спогади. Документи» (м. Чернівці); монографію Софії Боньковської «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х – XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості» (м. Львів); наукову роботу Олега Шаблія «Суспільна географія» у 2-х томах (м. Львів).

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі буде представлено монографію Міхаеля Мозера  «Нові причинки до історії української мови» (м. Відень, Австрія);  монографію Зоряни Купчинської «Стратиграфія архаїчної ойконімії України» (м. Львів); монографію Володимира Сергійчука  «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (м. Київ).

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 23-25 червня.

Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка-2017 оголосять 25 червня. Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі.

Премія є щорічною і вручається з 2016 року. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком. У 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень.

Нагадаємо, що у 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографію Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», було визнано найкращою у номінації «за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук».

В Канаді презентували Міжнародний фонд Івана Франка

10 квітня завершився робочий візит дирекції Міжнародного Фонду Івана Франка до Канади.

Під час візиту, що проходив в рамках заходів двостороннього співробітництва та презентацій, голова Правління фонду Роланд Франко та директор фонду Ігор Курус провели ряд зустрічей та переговорів. Також відбулася презентація Міжнародного фонду І. Франка в трьох містах: Торонто, Гамільтон та Оттава.

Завдячуючи президенту Конгресу українців Канади (відділ Торонто) Тарасу Багрію та директору товариства  LATKA Марії Антонів 1 квітня керівництво Фонду І. Франка провело презентацію Міжнародного Фонду Івана Франка у Торонто. На заході були присутні Генеральний консул України в Торонто Андрій  Веселовський; екс-конгресмен парламенту Канади, один із лідерів громади українців Канади Юрій Шимко; Президент НТШ Дарія Даревич; директор Канадсько-української торгової палати п. Богдан Миндюк , доктор Рома Франко з усією родиною, професор Марко Роберт Стех, представники «Пласту» та інші представники української громади в Канаді.

4 квітня дирекція Фонду, перебуваючи в Оттаві, мала зустріч з Послом України в Канаді, Його Високоповажністю Андрієм Шевченком. Також представники Фонду мали зустріч з українською громадою та вченими з Оттавського університету.

Голова правління Роланд Франко та директор Фонду Ігор Курус під час візиту до Канади відвідали також пансіон ім. Івана Франка в Канаді (Іvan Franko home), відвідали школу Кардинала Йосипа Сліпого (Josyf Cardinal Slipyj Catholic School), суботню школу ім. Івана Франка та Рідну школу УНО Торонто-Захід.

7 квітня, завдячуючи пані Марії Рипан, відбулася приємна і довгоочікувана зустріч родини. Роланд Франко (онук Івана Франка, син Тараса Франка) і Галина Ключко (правнучка Івана Франка, онучка Ганни Ключко-Франко) зустрілися в Інституті святого Володимира. Пізніше дирекція Фонду мала невеличку екскурсію Інститутом святого Володимира, де працює фантастична бібліотека, яка є суттєвим доповненням україніки, зібраної в бібліотеці Університету Торонто. Крім спеціальної літератури для історичних та народознавчих досліджень бібліотека має багато унікальних видань Івана Франка. Під дахом Інституту знаходяться також Український музей Канади, відділ Онтаріо, дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору (вивчає Голодомор (геноцид) на науковому рівні), Український дослідно-документаційний центр, Фундація підтримки українських студій, Українська генеалогічна група та інші. Для потреб квартири-музею родини Івана Франка у Києві бібліотекар Інституту св. Володимира п. Галина Остапчук передала кілька книжок Івана Франка, виданих у Канаді.

Під час робочої поїздки до Канади делегація Міжнародного Фонду Івана Франка мала можливість познайомитися з родиною пана Степана та пані Роми Франків. 7 квітня, у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, Роланд Франко та представники Фонду були запрошені на вечерю до сім’ї Франків.

14

Родина пана Степана і пані Роми Франків.

В останній день свого перебування в Канаді, 9 квітня, на свято Вербної неділі, керівництво Фонду на запрошення Тараса Багрія, Президента Конгресу українців Канади (відділ Торонто) відвідали Парафію Христа Доброго Пастиря Української католицької церкви св. Михаїла.

Christ the Good Shepherd Parish St. Michael's Ukrainian Catholic Church

Christ the Good Shepherd Parish St. Michael’s Ukrainian Catholic Church

Наостанок хочеться висловити велику подяку пану Тарасу Багрію, Президенту Конгресу українців Канади (відділ Торонто), та пані Марії Антонів, директору товариства LATCA, за запрошення до Канади та організацію наших заходів. Хочемо подякувати сім’ї пана Степана та пані Роми Франків не лише за гостинність, за щирість, доброту та патріотичність, але й за те, що вони разом зі своїми синами (Іваном та Романом) долучилися до формування преміального фонду Міжнародної премії ім. Івана Франка. Висловлюємо щиру вдячність за фінансовий внесок у преміальний фонд Міжнародної премії ім. Івана Франка пансіону ім. Івана Франка в Канаді (Іvan Franko home) та Літературно-артистичному товариству LATCA. Щира вдячність пану Олегу Лесюку за особливий і прекрасний подарунок для Роланда Франка.

Така дружня підтримка Фонду є запорукою успіху важливого українського наукового проекту, який є міжнародним.

Премія ім. Івана Франка 2017: розпочався відбір номінантів

Міжнародна рада експертів визначить по три претенденти у двох номінаціях на здобуття Міжнародної премії  ім. Івана Франка у 2017 році.

Сьогодні, 4 квітня, Комітет Премії передав на розгляд Міжнародної експертної ради 20 наукових робіт, які претендують у 2017 році на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів протягом місяця, з дня отримання документів від Комітету Премії, мають визначити у кожній з номінацій не більше трьох робіт і передати іх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. Уразі відсутності достойних робіт, коли в котрійсь з номінацій усі наукові роботи набрали менше 4 позитивних висновків членів Ради експертів, Комітет Премії приймає рішення не присуджувати Премію в цій номінації. Тоді, на розгляд Міжнародного журі подаються наукові роботи в тій номінації, де Радою експертів визначено наукові роботи-номінанти.

Цього року, Міжнародне журі засідатиме у Відні. 23-25 червня у Віденському університеті відбудеться науково-міждисциплінарна дискусія, де буде оголошено  лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017.

Церемонія нагородження лауреатів премії відбудеться 27 серпня 2017 року на батьківщині Івана Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Нагадаємо, Міжнародну премію ім.Івана Франка присуджують дослідникам, наукові роботи, яких було подано до Комітету Премії науковими установами і роботи яких було визнано найкращими за оцінкою Міжнародного журі. Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Оголосили претендентів на премію ім. І.Франка у 2017

Попередній список претендентів на здобуття Міжнародної премії імені І. Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики 2017 року нараховує 20 робіт.

Про це заявив директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус у п’ятницю на прес-конференції в Укрінформі.

“В цьому році з 15 січня по 1 березня було подано 21 роботу з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право, мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія. Роботи подані чотирма мовами: українською, англійською, польською та іврит”, – сказав  Курус, водночас уточнивши, що одну з робіт одразу відхилили, оскільки вона була не наукова, а творча – збірка поезій.

Він нагадав, що Міжнародна премія Івана Франка в цьому році вручатиметься вдруге. Вона унікальна тим, що це єдина в світі премія, яка об’єднує всю соціальну гуманітаристику. Премія має 2 номінації: за вагомі здобутки у галузі україністики та за вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук.

Курус зазначив, що в цьому році кількість претендентів збільшилася вдвічі – торік їх було 10. Також збільшилася кількість наукових дисциплін – торік їх було 6. Відповідно збільшилася кількість вузів – у 2016-му їх було 10. В минулому році претендентами були науковці з Іспанії, України і Грузії.

“Вчені все більше дізнаються про Міжнародну премію імені Івана Франка. Вони будуть більше подавати своїх робіт, і конкуренція зростатиме. А відповідно – зростатиме рівень робіт”, – підкреслив Курус.

Директор-розпорядник фонду І.Франка також зазначив, що преміальний фонд премії формується за рахунок благодійних внесків від прихильників спадщини Івана Франка, і повідомив, що у 2017 році премія становить півмільйона гривень для двох номінацій.

“23-25 червня у Відні відбудеться засідання Міжнародного журі, яке з трьох претендентів у кожній з номінацій, що їх визначить Міжнародна рада експертів, обере лауреатів премії. Вручення премії відбудеться  27 серпня, у день народження Івана Франка”, – сказав Курус.

Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії ім. І.Франка у 2017

Міжнародний фонд Івана Франка завершив прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка.

Список претендентів на премію у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики 2017 року нараховує 20 робіт. Наукові роботи було подано з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право, мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія. Роботи подано чотирма мовами: українською, англійською, польською та івритом.

Найважливішими критеріями відбору на премію є прозорість, професійна компетентність у своїй галузі та міжнародний рівень наукового дослідження.

Фонд завершив прийом робіт і приступив до формування номінаційних комітетів, до яких увійдуть по троє вчених з різних університетів світу. Вибрані роботи передадуть до Міжнародної експертної ради, яка має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке засідатиме з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні й буде оголошено лауреатів премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра  – у Дрогобичі –  27 серпня, у день народження Івана Франка.

Преміальний фонд премії формується за рахунок благодійних внесків від прихильників спадщини Івана Франка. У 2017 році премія становить півмільйона гривень для двох номінацій.

У номінації за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук представлені роботи:

  1. Авторський колектив у складі: Юрій Макар; Михайло Горний; Віталій Макар; Анатолій Салюк (м.Чернівці)

Тритомна монографія «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915- 1945рр). Дослідження. Спогади. Документи. Монографія у ІІІ томах видана у 2011-1015рр) форматом 60х84/16 І том – 880 стор.; ІІ том – 900 стор.; ІІІ том – 960 стор.

Подання Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича

  1. Анна БАРІКОВА (Київ)

Монографія «Електронна держава: нова ефективність урядування». Монографія видана у 2016 р.Формат 60х90/16.  223 стор.

Подання Київського національного  університету ім. Т.Шевченка

  1. Моша ТАУБЕ (Єрусалим)

Монографія: «Логіка ожидовілих».  Монографія видана у 2016 р. 724 c.

Подання Єрусалимського  Hebrew університету, Ізраїль

  1. Софія БОНЬКОВСЬКА (Львів)

Монографія «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х – XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості”».  Мoнографія видана у 2014 р.

Формат 60Х90/8. 590 стор. з ілюстраціями.

Подання Інституту народознавста  НАН України

  1. Зоряна КІСІЛЬ (Львів)

Наукова робота «Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів».  Монографія видана у 2016 р. Формат 60х84/16, 848 стор.

Подання Львівського Державного університету внутрішніх справ

  1. Олег ШАБЛІЙ (Львів)

Суспільна географія у 2 томах.  Книги видані у 2015 р. Формат 70х100/16. І том – 814 стор, ІІ том. – 706 стор

Подання Львівського національного  університету ім. І.Франка

У номінації за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики представлені наукові роботи:

  1. Євген НАХЛІК (Львів)

Монографія «Перелицьований  світ Івана Котляревського: текст-інтертекст-контекст» Монографія видана у 2015 році. 543 стор. Формату 70×100 1/16.

Подання Інституту Івана Франка НАН України

  1. Міхаель МОЗЕР (Відень, Австрія)

Монографія „Нові причинки до історії української мови“ . Монографія видана у 2016 році

Формат 60Х90 /16 668 стор.

Подання Інституту Славістики Віденського університету.

  1. Інна ЦАРАЛУНГА (Хмельницький)

Акти Вижвівської міської книги XVII ст . Дослідження видане у 2015 р. Формат 80х90/16 170 стор.

Подання Хмельницького національного університету.

  1. Григорій ВАСЯНОВИЧ (Львів)

«Прометей духа». Збірник наукових праць виданий у 2016 р. Формат 60х84/16  120 стор.

Подання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

  1. Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ (Дрогобич)

Монографія  «Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954)». Монографія видана  у 2016 році. Формат 79х100 1/16, 696 стор.

Подання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.

  1. Зоряна КУПЧИНСЬКА (Львів)

Монографія «Стратиграфія архаїчної ойконімії України». Монографія видана у 2016 р. Формат видання 84×108 1/16  1278 стор.; 56 картосхем.

Подання Львівського національного університету  імені І.Франка.

  1. Володимир СЕРГІЙЧУК (Київ)

Монографія «Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства». Монографія видана у 2016 р. Формат 84×108 1/32 320 стор.

Подання Київського університету  сучасних знань.

  1. Авторський колектив Керівник проекту Ярослава Конєва  (Ольшин, Польща)

Монографія «Культура українців на Вармії і Мазурах: традиція і сучасність (культурно-етнологічне дослідження)». Монографія видана у 2016 році.  370 стоp.

Подання Університету Вармсько-Мазурського в Ольштині.

  1. Віктор КАРПОВ (Київ)

Наукове дослідження «Українська звитяга у символах».  Монографія видана у 2016 році, 421 стоp.

Подання Національної академії керівних кадрів культури  і мистецтв .

  1. Андрій ТЕМЧЕНКО (Черкаси)

Монографія «Традиційні мантичні  практики: архаїка знакової системи».  Дослідження видане у 2015р. Формат 60х841/16. 111 стор.

Подання Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького

  1. Андрій ТЕМЧЕНКО (Черкаси)

Монографія: «Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми».  Монографія видана у 2014р. Формат 60х84 1/16 572 стор.

Подання Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.

  1. Віталій ТЕЛЬВАК, Василь ПЕДИЧ (Дрогобич)

Монографія «Львівська історична школа Михайла Грушевського».  Монографія видана у 2016 році. Формат 70×100/16; 440 стоp.

Подання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

  1. Наталія СТОЛЯРЧУК (Луцьк)

Навчальний посібник  «Український авангард ХХ століття».  Навчальний посібник видано у 2015р. Формат 60х84 1/16. 182 стор.

Подання Східно-європейського університету ім. Л.Українки

  1. Нестор МИЗАК, Андрій ЯРЕМЧУК (Чернівці)

Монографія «Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині».  Монографія видана у 2016 р. Формат 84х108 1/16. 320 стор.

Подання Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується  у двох номінаціях:  за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою ( у 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень) та золотим знаком.

У 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографію Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», було визнано найкращою у номінації “за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”.

Наші партнери