Події

Лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ярослава Мельник зустрілася зі студентами Львівського університету

3 вересня 2018 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, професором Українського католицького університету й Українського вільного університету, лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка Ярославою Мельник.

З вітальним словом до гостей звернувся проректор з науково-педагогічної роботи, професор Ярослав Гарасим. Ярослав Іванович розповів про традицію присвоєння Премії імені Івана Франка, зазначивши, що її вручають уже втретє за вагомі досягнення в галузі україністики й у галузі соціально-гуманітарних наук. Вручення цьогорічної премії Ярославі Мельник, за словами проректора, цілком закономірне, оскільки мало хто так добре знає, може відчути і вміє представити творчість та особистість Івана Франка широкій громадськості.

Привітав присутніх і директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус. Він коротко окреслив суть самої премії, зазначивши, що Львівський університет завжди відзначався конкурентними роботами, які пропонував на здобуття премії. Ігор Курус із вдячністю згадав двох попередніх лауреатів – архієпископа-емерита, Блаженнішого Любомира Гузара та його наукову монографію «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму» і Заслуженого професора Львівського університету Олега Шаблія, який став лауреатом у галузі соціально-гуманітарних наук із науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.  Ярослава Мельник з книгою «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» цьогоріч доповнила перелік лауреатів премії, наукові праці яких мають безпосередній стосунок до Львівського університету.

Під час свого виступу Ярослава Мельник відійшла від канонів академічної лекції та вільно спілкувалася з усіма присутніми. Вона поділилася своєю історією становлення як дослідника літератури і біографа, розповівши про три «оази натхнення», які дали їй поштовх до вивчення спадщини великого Каменяра: Музей Івана Франка, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича та – особливо! – Інститут франкознавства Львівського університету. Велику увагу Ярослава Мельник приділила постаті професора Івана Денисюка. «Під час моєї праці в Інституті франкознавства нас найбільше об’єднувала любов до Івана Франка. Ми з Іваном Овксентійовичем встигали поговорити про все, що нас тоді цікавило, зокрема і про ключові аспекти життя і творчості Франка», – згадувала пані Ярослава.

Тож не дивно, що одним із найважливіших питань для Ярослави Мельник залишається належне наукове опрацювання біографії Івана Франка та видання повного академічного зібрання його творів. «Біографія – один із найскладніших наукових жанрів. Про потребу створення наукової біографії Івана Франка почали говорити ще у 1916 року, одразу після його смерті, спираючись на ще «свіжі» факти. Але складність підготовки біографії Франка полягає в тому, що це неймовірно великий обсяг даних, які треба відповідно опрацювати. Слід згадати й практику радянського франкознавства. Біографи того часу підпадали під ідеологічні впливи. Можливо, саме тому Франко не настільки присутній у сучасному світі, як він на те заслуговує», – розповіла Ярослава Мельник.

Тож яким має бути ідеальний біограф Івана Франка? На думку Ярослави Мельник, це повинна бути, попри свою всебічну освіченість, ще й вельми смілива людина. Адже, беручись за біографію Франка, доведеться опрацювати величезну кількість матеріалу, знати чи не всю творчість письменника, перевірити чимало листів, переглянути безліч періодики. Це довгий і виснажливий процес.

Іншою важливою спонукою біографа, за словами Ярослави Мельник, повинна бути… любов: «Це те, завдяки чому людина береться за справу. Але любов повинна бути не лише до письменника чи поета, життя якого ви описуєте, а й до інших митців і загалом тогочасних суспільних, літературних та історичних процесів. Бо ж не можна поставити, скажімо, Грушевського вище за будь-якого іншого історика лише через те, він вам безмежно подобається. Потрібно бути об’єктивним».

Ярослава Мельник наголосила, що біограф повинен бути ще й морально відповідальним: «Справжній біограф не може дозволити собі викривити історію життя великої людини, приховати факти або навпаки – вказати те, чого не було. Особливо обережно слід ставитися до чужих таємниць, адже у кожного є право на особисте життя».

«Добра біографія та, яка показує всі можливі точи зору щодо певної людини, розкриває і хороші, й погані її сторони, – зауважила Ярослава Мельник, завершуючи свій виступ. – Біографія – це той жанр, який повинен бути читабельним, адже призначений він для широкого кола читачів».

Надалі зустріч перейшла у формат взаємозацікавленого діалогу, під час якого студенти й викладачі Львівського університету обговорили з Ярославою Мельник різні аспекти Франкової біографії, а також особливості наукової діяльності самої дослідниці.

 

Христина Борсук

Фото Олега Вівчарика

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 28 вересня 2018  року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду Ігоря Куруса.

Протягом року Міжнародний фонд Івана Франка зумів розширити географію науковців, які взяли участь у Міжнародній премії імені Івана Франка, як претендентів на Премію так і експертів. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття Премії.

Разом з Міносвіти та Львівським Товариством у м. Києві започатковано новий проект для школярів – Всеукраїнський учнівський літературно – мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у якому взяли участь 1811 школярів з усіх областей України. Фонд продовжив управляти своїми проектами: Міжнародною премією ім. Івана Франка та Квартирою – музеєм родини Івана Франка у м. Києві.

Крім того, за звітний період проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2018 року;  4 прес-конференції;  8  Лауреатських лекцій;  3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка та презентація Фонду  в університеті м. Ломжа (Польща). Також підписано  Меморандум  про співпрацю зі студією Kinorob, яка працює над  історичним фільмом «Захар Беркут» та організовано відповідні консультації.

Директор-розпорядник Фонду І. Курус повідомив, що за звітний період Дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Зокрема, на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога у розмірі 391 325 грн. Учасники Фонду висловили вдячність фондодавцям, які у звітний період зробили благодійні внески у Фонд. Це зокрема: Михайло Хом’як (Львів), Михайло Цимбалюк (Львів), Катерина Ющенко (Київ), Віталій Романчукевич (Київ), Ігор Кобилецький (Борислав), Ігор Яворський (Борислав), Михайло Бенько (Київ), а також підприємства: СПА-готель «RESPECT» зі Східниці, ТОВ Юридична фірма «ЮМАС» з Києва та Готельно-курортний комплекс «Карпати» з Трускавця.

Також витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називати їхні імена. Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить  1 018 948 грн.

За результатами розгляду,  учасниками Фону було затверджено річний звіт Благодійної організації «Міжнародний фонд Івана Франка» за період з 1 вересня 2017 по 28 вересня 2018 року та основні фінансові показники.

Збори учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка» також внесли зміни до Положення «Про Міжнародну премію імені Івана Франка» та у Положення «Про Міжнародне журі Міжнародної премії імені Івана Франка».

Також було затверджено новий склад Правління Фонду.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

У Дрогобичі нагородили лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року

Цьогорічну Премію було вручено двом Лауреатам.

Сьогодні, 27 серпня, у Дрогобичі в Народному домі ім. Івана Франка відбулася ІІІ урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка.

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” нагороду отримала доктор філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувач кафедри філології Українського католицького університету – ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК.

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручили доценту східноєвропейської історії Гельсінського університету – ЙОГАННЕСУ РЕМІ.

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, у своєму виступі зазначив, що мріє, щоб премія, яка має ім’я українського вченого і мислителя, посіла почесне місце у науковому світі та піднесла велич Івана Франка на високий рівень.

«Уже сьогодні наша премія стала явищем, яке є новим для України. Мій дід залишив нам велику спадщину. Тепер ми маємо її вивчати. Міжнародна премія імені Івана Франка – стає популярнішою з кожним роком, це велика справа яка відкриває науку світові», – наголосив Роланд Франко.

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що діяльність і місія Фонду знайшли підтримку серед українських і закордонних вчених, зокрема  Америки, Канади та країн Європи. Так, у 2018 році до комітету премії було подано 21 наукову роботу з 17 вишів 4-х країн: Великобританії, ФРН, Сербіі та України. До складу номінаційних комітетів та Ради експертів увійшли вчені з 11 країн світу, зокрема з Великобританії, Канади, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словаччини, Ізраїлю, Італії, США та України.

«Міжнародна премія ім. Івана Франка поступово стає українським міжнародним змагальним майданчиком серед науковців-гуманітаріїв. І в цій справі Фонд дотримується найвищого рівня об’єктивності, міжнародних академічних та етичних стандартів», – наголосив директор Фонду.

Ігор Курус також подякував благодійникам, що внесли свої кошти до преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка, який цього року становив 400 тисяч гривень, і підтримали сталий розвиток важливої української справи у світі.

Члени міжнародного журі – доктор історичних наук, професор Одеського національного університету ім. І.Мечникова Тарас Вінцковський і доктор наук, академік НАН України, професор Пряшівського університету Микола Мушинка – представили лауреатські роботи.

“Хочу зазначити, що монографія Йоганнеса Ремі стала знаковою подією у світовій історичній науці як за зовнішніх атрибуцією, так і за смисловим наповненням», – підкреслив професор Тарас Вінцковський, презентуючи працю Й. Ремі.

Своєю чергою доктор наук, академік Микола Мушинка, представляючи працю Ярослави Мельник  «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках». », зауважив, що «…досі я нічого подібного про життя Івана Франка не читав…».

На церемонії нагородження були присутні члени міжнародного журі, вчені з Австрії, Словаччини, України, міжнародні делегації, представники дипломатичного корпусу, франкознавці, представники влади, громадськість та родина Івана Франка.

З вітальним словом до присутніх також звернувся міський голова міста Дрогобича Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Надія Скотна.

Вітання лауреатам премії та Міжнародному фонду Івана Франка надіслав президент Конгресу українців Канади – відділ Торонто Тарас Багрій.

Завершилася урочиста частина покладанням квітів до пам’ятника Іванові Франку біля міського Народного дому.

Нгадаємо, що у 2016 році, першим лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став – архієпископ – емерит, екс-глава УГКЦ Любомир Гузар, як автор наукової монографії “Андрій Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”.
у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.
Довідково. Міжнародна премія ім. Івана Франка є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців в галузі суспільних наук та україністики. Засновником Міжнародної премії ім. Івана Франка є його онук – Роланд Франко.

Найважливіша культурна подія року!

27 серпня о 12.00 в Народному домі ім. Івана Франка (місто Дрогобич, вул. Івана Франка, 20) відбудеться ІІІ урочиста церемонія нагородження Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка.

Коротко. Премія буде вручена у двох номінаціях. У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” нагороду отримає доктор філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувач кафедри філології Українського католицького університету – ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК. У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручать доценту східноєвропейської історії Гельсінського університету – ЙОГАННЕСУ РЕМІ.

Нагадаємо, що у 2016 році, першим лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став – архієпископ – емерит, екс-глава УГКЦ Любомир Гузар, як автор наукової монографії “Андрій Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”.
у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.

Довідково. Міжнародна премія ім. Івана Франка є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків та значних заслуг науковців в галузі суспільних наук та україністики. Засновником Міжнародної премії ім. Івана Франка є його онук – Роланд Франко.

Слідкуйте за новинами на сторінці “ Міжнародного Фонду Івана Франка ” у Facebook , або на офіційному сайті.

Акредитація ЗМІ: Ольга Нижник, +38 066 711 12 84 або presa.frankofund@ukr.net.

Роланд Франко: світ має пізнати Україну!

Він народився у Львові, навчався у Києві, працював у Великій Британії. Змінив місце проживання (через примусове виселення зі Львова його родини), був змушений стати технарем  – та не перестав бути українцем  і прославляти велич свого діда. Роланд Франко  не лише зміг опанувати нове для себе середовище, але й створив Міжнародний фонд Івана Франка. Про проекти фонду та виклики, що стоять перед популяризатором творчої спадщини Івана Франка, журналісти Укрінформ і поговорили з онуком Івана Франка.

– Ідея створення Фонду – як вона виникла і скільки часу та ресурсів пішло на запуск?

-Я все життя працював над тим, щоб українці пізнали велич Івана Франка, щоб  не вважали його лише Великим Каменярем, бо він був  розумом  і серцем нашого народу, він і сьогодні попереду нас і розкриває нам очі на теперішнє наше життя. Я мріяв, щоб у Києві було споруджено повноформатний пам’ятник Іванові Франкові, але це, як виявилося, не так легко. Мої колеги переконали мене, що в пам’ять про діда я маю зробити щось більше і фундаментальніше, ніж пам’ятник, так і виникла ідея створити Міжнародний фонд Івана Франка.  У червні 2015 року  ми  заснували такий фонд, основна діяльність якого спрямована на поширення позитивної інформації про Україну у світі та створення позитивного іміджу України за її кордонами, а також просування та популяризацію наукового і творчого доробку Івана Франка.

Наразі наш фонд Івана Франка веде чотири проекти. Минулого року ми започаткували для дітей всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», у 2016 було відкрито Квартиру-музей родини Івана Франка у Києві, проводимо виставку картин Тараса Франка (мого батька),  та найважливіший проект – Міжнародна премія ім. Івана Франка. Крім того, фонд консультує творчу групу, яка знімає художній фільм «Захар Беркут»!

– Тобто Ви почали цей проект зі своїми друзями, однодумцями, з тими, з ким, власне, спільні інтереси вас і об’єднували…

– Фактично так. Я є співзасновником і головою правління фонду. Ви знаєте, що я маю вже 86 років, тому усю поточну роботу виконує дирекція фонду. Мої друзі, з якими ми і прийняли рішення про створення цієї організації, Ігор Курус та Ольга Нижник, взяли на себе відповідальність і ведуть більшу частину роботи. Інші проекти ведуть окремі люди. Але ми всі натхнені однією ідеєю і робимо все це заради Франка і заради України.

– Розкажіть, будь ласка,  детальніше про премію.

– Міжнародну премію ім. Івана Франка було засновано за зразком Нобелівської. Річ у тім, що у 1916 році мого діда подавали на здобуття цієї почесної наукової нагороди, та смерть не дозволила йому її отримати. Тому ми, щоб віддати данину Іванові Франкові, рівняємося на Нобеля. Проте, як і сам Франко, премія його імені спрямована на гуманітаристику. Премія І. Франка вручається у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук».

– Вже є переможці?

– Так, ми вже маємо 5 лауреатів премії. У 2016 році першим нашим лауреатом був Блаженніший Любомир Гузар. Його працю «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму» було визнано найкращою у номінації «За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук». У 2017 році було два лауреати. В україністиці перемогла монографія відомого мовознавця, професора Інституту славістики Віденського університету Міхаеля Мозера  «Нові причинки до історії української мови», а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» лауреатом  було визнано почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка Олега Шаблія з його науковою роботою «Суспільна географія». Цього року, 22 червня,  під час засідання міжнародного журі у Віденському університеті (Австрія) ми дізналися імена цьогорічних лауреатів. Це: фінський професор Йоганнес Ремі, із Гельсінського університету, за працю «Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років» та  у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики» перемогу здобула монографія «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» авторства докторки філологічних наук Ярослави Мельник, яка працює в Українському католицькому університеті.

– Це дійсно міжнародна премія, бо лауреатами є іноземці. А яка винагорода за їхню працю?

– Ця премія є міжнародною  не лише через те, що лауреатами є професори з інших країн. З кожним роком ми отримуємо наукові роботи з різних країн. І це означає, що премія, названа на честь мого діда, набирає визнання у світі, а науковий світ пізнає Україну з позитивного боку. Крім того, міжнародне журі, яке щороку засідає у Віденському університеті (саме там Іван Франко захистив докторську дисертацію),  складається з 12 членів. Щороку 12 докторів наук з різних країн світу обирають лауреатів. Географія представництва експертів теж широка, наприклад в експертній раді цього року було представлено 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Колумбійського університету в США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Ізраїлю, Хорватії, Італії, Польщі та Словаччини.

Щодо винагороди, то урочисті церемонії вручення Міжнародної премії ім. Івана Франка проводяться щороку в місті Дрогобичі 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреати у кожній з номінацій отримують грошову винагороду та золотий знак. У 2016 та 2017 роках призовий фонд премії становив 500 тисяч гривень.

–  Чи допомагає Вам держава реалізовувати такий грандіозний проект?

Міжнародний фонд Івана Франка і премія імені Івана Франка є. Жодної  державної підтримки ми  не маємо. Добре, що не заважають ( сміється – Ред.).  Усі витрати та наповнення преміального фонду ми покриваємо здебільшого власним коштом, але також  маємо  фінансову підтримку від меценатів та «друзів»  Фонду.  Ми можемо сміло заявити, що премія є абсолютно незалежною і критерії відбору є повністю об’єктивними, а лауреати  премії – беззаперечні.

– Чому ви рівняєтеся саме на премію Нобеля?

– По-перше, Іван Франко був першим українським претендентом на Нобелівську премію. Я про це вже говорив. По-друге, премія А. Нобеля є найбажанішою нагородою науковців світу. Ми хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка набула такої ж популярності серед вчених-гуманітаріїв. По-третє, ми усе робимо, щоб оцінювання праць вчених, які подаються на здобуття Премії, відбувалося об’єктивно! Ми за чесніть і прозорість у відборі лауреатів. Звісно, що до грошової винагороди Нобеля нам ще треба рости, але я сподіваюся, що у швидкому майбутньому усі разом ми зможемо підвищити преміальний фонд і заохотити ще більше науковців України і світу брати участь у премії. На сьогодні ми робимо усе, щоб показати світу інтелектуальну і розумну Україну.

 

– Які у Вас плани до кінця року? Можливо, є певні точкові моменти, які важливо втілити?

– Наразі ми працюємо над організацією проведення  ІІІ урочистої церемонії нагородження лауреатів премії. Вона відбудеться у Дрогобичі 27 серпня. Разом із Дрогобицькою міською радою, Львівською облдержадміністрацію та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І.Франка ми працюємо над тим, щоб вшанування лауреатів премії відбулося на найвищому рівні. На цьому діяльність Фонду Івана Франка не зупиняється. Ми продовжуємо проводити екскурсії по квартирі-музею родини І. Франка у Києві, де містяться архівні документи,  фотографії з сімейного архіву. У грудні ми знову плануємо оголосити про проведення всеукраїнського конкурсу для школярів «Стежками Каменяра» та працюємо над випуском каталогу картин мого батька.

– Які поради Ви могли б дати тим, хто хоче долучитися до вашої ініціативи?

– Іван Франко  потрібен нам сьогодні, бо його мудре слово здатне впливати на людину, робити її кращою й зрозуміти своє призначення через століття.  Іван Франко був, є і назавжди залишиться генієм українського національно-культурного самоусвідомлення. Не забувайте його слова: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів» – бо вони досі актуальні. Ми запрошуємо усіх долучатися до нашої роботи.

Оголошено імена Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року

22 червня 2018 року, в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія) відбулося засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на якому було визначено цьогорічних лауреатів.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом Міжнародноі премії ім. Івана Франка 2018 року став Йоганнес Ремі. Його праця “Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років” набрала найбільшу кількість балів журі і була визнана найкращою.

Рецензент монографії, професор Неапольського університету ім. Фрідріха ІІ Сімоне Аттіліо Беллецца наголосив, що книга Ремі є дуже добре дукоментованим дослідженням механізму цензури та репресій українського руху в царській імперії. « Надзвичайно докладний і барвистий портрет еволюції українського національного руху та Україно-російських відносин у ХІХ столітті»,- зазначив професор Беллецца.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» авторства Ярослави Мельник.

Як зазначив рецензент монографії професор Борис Бунчук: «Поважний науковий здобуток Ярослави Мельник слугує всеохопному збагненню генія Франка».

«Праця є дуже важливою для пізнання самого Франка і часу, який описується в книзі! Я наче опинився біля Івана Франка», – зауважив член журі Євген Бистрицький.

Підсумовуючи засідання, директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив щиру подяку членам міжнародного журі за їхню плідну наукову дискусію, а також за обрання беззаперечних Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2018 році.

Зазначимо, що до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Італії , Словаччини та Польщі.

Склад міжнародного журі, які обрали цьогорічних Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка:
академік Мушинка Микола (Словаччина), професор Віденського університету Алоіз Вольдан (Австрія), професор Віденського університету Андреас Каппелер ( Австрія) , професор Неапольського університету ім. Фрідріха ІІ Сімоне Беллецца ( Італія), професор Одеського національного університету ім . І.Мечникова Тарас Вінцковський (Україна), професор Яггелонського університету Лешик Корпорович (Польща), професор, завідувач відділу філософії культури, етики і естетики, Інститут філософії НАН України Євген Бистрицький ( Україна ), професор Чернівецького національного університету ім. Федьковича Мар’ян Скаб (Україна), професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, проректор Ярослав Гарасим (Україна), професор Українського Католицького університету Ігор Скочиляс ( Україна), професор Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова Володимир Савельєв ( Україна) та професор, лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017 року Міхаель Мозер

Переможці Міжнародної премії ім. Івана Франка отримають грошову винагороду та золотий знак лауреата. Церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2018 року на батьківщині І. Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка засновано у 2015 році його онуком – Роландом Франком. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії попередніх років:

у 2016 році – архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”;
у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.

Роланд Франко став почесним громадянином Дрогобицького району

Відповідне рішення сьогодні на пленарному засіданні ухвалила сесія районної ради.

Про це інформує Дрогобицька районна державна адміністрація. У рішенні райради зазначено: «За визначні заслуги в розбудові держави, патріотизм, самовіддане служіння українському народу, активну громадську та благодійну діяльність, присвоїти звання «Почесний громадянин Дрогобицького району» українському вченому, дипломату, громадському діячу, голові Правління Міжнародного фонду Івана Франка, кандидату технічних наук Франку Роланду Тарасовичу».

На підтвердження цього звання внукові Івана Франка вручать посвідчення Почесного громадянина Дрогобицького району та відповідний нагрудний знак.

Роланд Тарасович Франко народився 28 березня 1932 року у Львові. Український вчений-інженер, дипломат, громадський діяч, популяризатор творчості І. Я. Франка. Кандидат технічних наук. Онук Івана Франка.

Навчався в середніх школах Львова та Станіславова, згодом – на нафтовому факультеті Львівського політехнічного інституту, а по переїзді до Києва в 1950 р. – на гірничому факультеті Київського політехнічного інституту. На початку 1950-х років Р. Франко був запідозрений (разом з колишніми однокласниками) у створенні підпільної націоналістичної організації, після чого його двічі викликали в МДБ. Від арешту й ув’язнення його врятувало тільки дідове ім’я.

Після закінчення інституту (1954 р.) працював старшим інженером технічного управління Міністерства місцевої паливної промисловості УРСР, згодом – секретарем Науково-технічної ради міністерства. Потім понад тридцять років віддав праці в Київському інституті автоматики, де закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію та пройшов усі посади – від наукового співробітника до заступника генерального директора. З 1972 до 1978 р. очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування, що виокремився з Інституту автоматики, відтак повернувся на попередню посаду. Автор близько 50 праць у галузі автоматичного регулювання та приладобудування.

Протягом 1993-1996 рр. на запрошення МЗС України перебував на дипломатичній службі – був радником з питань науки в Посольстві України у Великій Британії. Завдяки клопотанням Р. Франка 1996 р. Україна безкоштовно одержала від Британського міністерства закордонних справ науково-дослідну станцію імені Фарадея в Антарктиці.

З 1997 р. — заступник голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара, з 2012 – виконувач обов’язків голови Фонду.

Протягом 1997–2001 рр. — віце-президент, згодом завідувач відділу міжнародних відносин (до 2008 р.), відтак консультант президента Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая.

Член правління Національної спілки краєзнавців України.

Активний учасник заходів, присвячених ушануванню пам’яті І. Франка в Києві, Львові, Дрогобичі, с. Нагуєвичах тощо. 28 травня 1999 р. брав участь у відкритті погруддя І. Франка у Відні. Один з ініціаторів створення «Літературного музею Івана Франка на Дніпрі» в с. Халеп’я Обухівського району Київської області (відкрито 27 жовтня 2010 р.) та Музею І. Франка в Києві. Співзасновник літературного конкурсу ім. І. Я. Франка серед школярів Дрогобиччини (2011). За ініціативи Роланда Франко створено квартиру-музей родини Івана Франка у Києві, 25 листопада 2016 року відбулося урочисте відкриття.

Міжнародна премія ім. Івана Франка 2018: названо імена номінантів

Міжнародна рада експертів визначила номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:  Johannes Remy “Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s” (“Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років”, автор Йоханнес Ремі  (Фінляндія); монографію “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”, автор Леонтій Войтович (Україна); серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті”, колектив авторів під керівництвом Віктора Андрущенка (Україна).

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” на розгляд журі представлено монографію  Andrew Wilson “The Ukrainians: Unexpected Nation” (Ендрю Вільсон  “Українці: несподівана нація” (Великобританія); дослідження Hans Rothe and Jurij Medvedyk  “Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine” (Ганс Роте і Юрій Медведик  “Bogoglasnik. Пєсні благоговіння (1790/1791) Колекція духовних пісень з України”  (ФРН і Україна); монографію Ярослави Мельник “…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках” (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 27 науковців з 8 країн світу: США, Канади, ФРН, Австрії, Польщі, Словаччини, Швейцарії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

Відібрані роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 22-24 червня цього року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року у двох номінаціях оголосять 24 червня. Церемонія нагородження Лауреатів відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобичі.

Нагадаємо, Премію засновано у 2015 році онуком Івана Франка – Роландом Франком. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії  попередніх років:

  • у 2016 році – архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”;
  • у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;
  • у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.

 

Оголошено імена переможців конкурсу «Стежками Каменяра»

Журі Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра», заснованого Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві, визначило переможців 2018 року.

У цьогорічному конкурсі взяли участь 1811 школярів з усіх регіонів України. Журі конкурсу оцінювало роботи у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категорія: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

В учнівських роботах журі оцінювало художньо-мистецьку цінність, патріотизм, соціальну значущість робіт. Координатор проекту, співзасновник Міжнародного фонду Івана Франка Ольга Нижник оголосила переможців конкурсу. Це:

Номінація «Драматургія»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота Морозан Марії «Свято мови» (Одеська обл., м. Кілія, Кілійський НВК (ЗОШ № 3 – ліцей, 7 клас); у віковій категорії 12-16 років перемогу здобула п’єса Гузелик Андріани «Диво-скринька» (Тернопільська обл., м. Теребовля, ЗОШ № 1, 10 клас).

Номінація «Поезія»: у віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість голосів журі здобула робота Усенко Маргарити «З Україною в серці» (м. Суми, спеціалізована школа № 25, 5 клас); у віковій категорії 12-16 років перемогла поезія Дорошенко Анастасії «Чорна чайка» (Чернігівська обл., м. Прилуки, гімназія № 5 імені В. Затолокіна, 10 клас).

Номінація «Проза»: у віковій категорії 6-11 років, за рішенням журі, перемогла казка Бадири Анни «Фарбований лис» (Волинська обл., м. Ковель, гімназія ім. Олени Пчілки, 1(5) клас); у віковій категорії 12-16 років перемогла робота Яненко Вікторії «Герої не вмирають!» (Полтавська обл., м. Кременчук, школа-інтернат при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А. Макаренка, 9 клас).

Номінація «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка»: у віковій категорії 6-11 років перемогла робота «Фарбований лис» за авторства Кондрин Аліни (Івано-Франківська обл., м.Долина, сп.школа – інтернат, 5 клас ); у віковій категорії 12-16 років перемогла картина Головатюк Ольги під назвою «Боротьба за життя» (Київська обл., с. Шпитьки, 9 клас).

«Окремі нагороди від онука Івана Франка – Роланда Франка – отримають Касянчук Надія за поезію «Рядками нічної метушні» (м. Тернопіль, Українська гімназія ім. І. Франка, 10 клас), Чухліб Максим за прозу «Син народу, що вгору йде!» (м. Львів, ССЗШ № 18, 11 клас), Зіньківський Дмитро за картину «Непоборимий син землі!» (Луганська обл., с.Зориківка, ЗОШ I-III ступенів, 6 клас »,- повідомила Ольга Нижник.

У своєму виступі голова правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко подякував усім учасникам за те, що брали участь в конкурсі. «У перший рік конкурсу ми отримали велику кількість робіт з різних куточків України, і це було великим задоволенням переглядати їх. Кожен з учасників показав великий ентузіазм та доклав багато зусиль, щоб проявити свою творчість. Я також хочу висловити слова вдячності членам журі, які зробили велику роботу», – наголосив онук Івана Франка.

Тамара Смовженко, голова правління Львівського товариства у м. Києві, зазначила, що організатори зробили все, щоб забезпечити високий рівень конкуренції і мати безсумнівних переможців. «Львівське товариство із приємністю взяло участь в організації конкурсу, і ми сподіваємося, що це творче змагання стане традиційним й увага школярів до нього буде не меншою, ніж цього року», – висловила сподівання Тамара Смовженко.

Ахтем Сеітаблаєв, режисер фільму «Захар Беркут», виробництва компанії Kinorob, зауважив, що команда фільму «Захар Беркут» вражена кількістю та якістю надісланих на конкурс робіт, а також тим, скільки цікавих малюнків було створено саме на тему повісті «Захар Беркут». «Дякуємо нашим партнерам з Міжнародного фонду Івана Франка за можливість долучитися до такої важливої ініціативи. Наша команда не могла залишитися осторонь і приготувала спеціальний приз за найкращу роботу, присвячену “Захару Беркуту”. Ми запрошуємо переможця Головатюк Ольгу, з с. Шпитьки Києво-Святошинського району, стати частиною команди та провести цілий день на знімальному майданчику фільму, познайомитися із творцями стрічки, головними героями та дізнатися, як створюється сучасне українське кіно”, – зазначив Ахтем Сеітаблаєв.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбудеться 1 червня 2018 року у Києві біля пам’ятника Іванові Франкові.

Нагадаємо, Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Нинішнього року конкурс проводився вперше і мав на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Міжнародна премія імені Івана Франка 2018: розпочався відбір номінантів

За результатами  роботи Номінаційних комітетів, завданням яких було  фахове встановлення відповідності поданих на конкурс наукових робіт визначеним науковим дисциплінам, Міжнародна рада експертів буде  оцінювати 13 наукових робіт у двох номінаціях:

  • у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлені:
  1. Навчальний посібник /підручник: Правничі студії. Автор Бегей Ігор /Україна/;
  2. “Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s”, автор Йоханес Ремі (Johannes Remy), /Фінляндія/;
  3. «Поліфонія культури життя: філософсько-богословська спадщина Йоана Павла ІІ в сучасному дискурсі. Релігієзнавчий аспект». Автор Присухін Сергій, /Україна/;
  4. Монографія “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”. Автор Войтович Леонтій  /Україна/;
  5. Серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті». Колектив авторів під керівництвом Андрущенка Віктора /Україна/.
  • у номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлені:
  1. The Ukrainians: Unexpected Nation . Автор Вільсон Андрій  (Andrew Wilson) /Великобританія/;
  2. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine в ІІ томах. Автори: Ганс Роте (Hans Rothe) і Медведик Юрій   /ФРН і Україна/;
  3. Монографія «Русинський» сепаратизм: націотворення ІN VITRO». Автор Белей Любомир /Україна/;
  4. Монографія “…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках». Автор Мельник Ярослава /Україна/;
  5. Монографія “Апокрифічний код українського письменництва”. Автор Мельник Ярослава /Україна/;
  6. Монографія “Педагогічні концепти Івана Франка”. Автор Микитюк  Володимир /Україна/;
  7. Монографія “Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві”. Автор Смирна Леся /Україна/;
  8. Монографія “Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту”. Автор Сокіл Василь /Україна/

Відповідно до Положення, члени Міжнародної ради експертів протягом місяця, з дня отримання документів від Комітету Премії, мають визначити у кожній з номінацій не більше трьох робіт і передати іх на розгляд Міжнародного журі. При відборі номінантів члени ради експертів керуються власними знаннями, а також порівнюють наукові роботи за такими критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. Уразі відсутності достойних робіт, коли в котрійсь з номінацій усі наукові роботи набрали менше 4 позитивних висновків членів Ради експертів, Комітет Премії приймає рішення не присуджувати Премію в цій номінації. Тоді, на розгляд Міжнародного журі подаються наукові роботи в тій номінації, де Радою експертів визначено наукові роботи-номінанти.

   Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка присуджують дослідникам, наукові роботи, яких було подано до Комітету Премії науковими установами і роботи яких було визнано найкращими за оцінкою Міжнародного журі. Премія має дві номінації: за вагомі здобутки (досягнення)  у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Премія є щорічною і вручається 27 серпня у день народження Івана Франка.  Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії  попередніх років:

у 2016 році архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901—1944) провісник екуменізму;

у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики»  професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;

у 2017 у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з  науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

Наші партнери