Події

Фонд Івана Франка співпрацюватиме з Міжнародниим Фондом “Відродження»

БО «Міжнародний фонд Івана Франка» та Міжнародний фонд «Відродження» підписали Угоду, якою передбачено надання гранта у розмірі 139 957 гривень на реалізацію проекту «Визначення та нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка – FrankoPrize: Лупайте цю скалу».

У рамках проекту буде частково профінансовано послуги та заходи, які передбачено для визначення лауреатів Міжнародної премії імені І. Франка у 2019 році. Грант було отримано в рамках Програми «Соціальний капітал». Протягом 90 днів на краудфандинговій платформі «Спільнокошт» проект «FrankoPrize: Лупайте цю скалу» зібрав 141 050 грн, що дозволило отримати грант від фонду «Відродження».

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка щиро дякує за підтримку Міжнародному фонду «Відродження», а також усім фондодавцям, які внесли свої кошти на краудфандинговій платформі «Спільнокошт» на підтримку Міжнародної премії імені Івана Франка.

Міжнародний фонд Івана Франка є недержавною благодійною організацією, діяльність якої спрямована на підтримку розвитку україністики та суспільно-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового та творчого доробку Івана Франка.

У цьому році Міжнародну премію ім. Івана Франка підтримали: СПА-готель “RESPECT”, Мирослав Хомяк, отець Богдан Матвійчук та Українська православна церква Великобританії, родина Івана Франка з Торонто, родина Тараса Багрія з Торонто,  родина Ярослава Гарасима, Валентин Наливайченко, Маркіян Лубківський,  Роман Недзельський, Володимир Бугров, Олег Сербін, Оксана Юринець, Валентина Кирилова, Андрій Соломаха, Андрій Грущинський, Сергій Крушановський,  Олександр Барабошко, Сергій Бойко, Роланд Франко, Ігор Курус та Ольга Нижник.

Наповнення преміального фонду Міжнародної премії ім.Івана Франка триває. Свій вклад у добру справу можна внести на банківський рахунок БО “Міжнародний Фонд Івана Франка”.

На Міжнародну премію І.Франка претендують вчені з Канади, Італії, Польщі та України

Міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року.

Цього року на здобуття Премії було подано 27 наукових робіт з 22 університетів: Канади, Італії, Сербії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання наукових робіт, поданих на Міжнародну премію імені Івана Франка, у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:

  1. монографію «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» професора Українського католицького університету ВАДИМА АДАДУРОВА (Україна);
  2. монографію «U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII wieku» професора Варшавського університету ІОАННИ ҐЕТКИ (Польща);
  3. монографію «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» професора Львівського національного університету ім. Івана Франка БОГДАНА ГУДЯ (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі представлено:

  1. монографію «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди» доктора філології Міланського університету МАРІЇ  ГРАЦІЇ БАРТОЛІНІ (Італія);
  2. монографію «Imperial Urbanism in the Borderlands» доктора філософії університету Торонто СЕРГІЯ БІЛЕНЬКОГО (Канада);
  3. монографію «Долітописна мовна історія українців» професора Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка КОСТЯНТИНА ТИЩЕНКА (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковців із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії.

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 21-23 червня.

Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Нагадаємо, Премію засновано 2015 року онуком Івана Франка — Роландом Франком.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У Києві пройшов Фестиваль «Країна Франкіана»

У рамках святкування Дня Києва у столиці 25-26 травня відбувся фестиваль «Країна Франкіана», який організатори присвятили пам’яті Івана Франка.

Відвідувачі столичної площі Франка могли ознайомитися з культурно-музичними, туристичними та рекреаційними можливостями Франкового краю. Міста Дрогобич, Борислав та курортна Східниця і батьківське село Івана Франка – Нагуєвичі – проводили свої презентаційні  тури.

Відкрив фестиваль Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю «Верховина». Також свою майстерність показували ансамбль духових інструментів Дрогобицького муніципального оркестру, акордеоніст-віртуоз Василь Клепач, вокальний дует у складі Петра Коса та Ігоря Старенького, гурт «Лабораторія джазу» та бориславський гурт «Бориславські батяри».

Для дорослих та малих відбувалися різні майстер-класи, квести, ігри, була також смачна українська кухня та ярмарок від народних майстринь. Родзинками Фестивалю стали тематичний Франковий лабіринт, у якому гості заходу могли більше дізнатися про Івана Франка, та виставка молодого панк-художника, коміксиста, музиканта та автора проекту #ХтоФранко (Квантовий стрибок Франка) – Влада Корнюка.

Спеціальними гостями фестивалю були заслужений артист України Ігор Рудий, дівочий рок-гурт «The Sixsters» та  Миколаївський обласний драматичний театр.

У рамках фестивалю відбулося вручення нагород переможцям всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра», який щороку проводиться Міжнародним фондом І. Франка, МОН України, ЛНУ ім. І. Франка та Львівським товариством у м. Києві.

Протягом двох днів захід, який проходив під гаслом «Для дорослих і малих», відвідали близько 5000 осіб. Це була перша спроба представити окремий куточок України в рамках святкування Днів Києва.

«Це дуже важливо, коли у час, де панують тільки миттєві фінансові інтереси, з’являються керівники, які далекоглядно виділяють кошти на промоцію культурно-мистецького і туристичного потенціалу своїх міст», – сказав онук Каменяра, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка Роланд Франко.

Міжнародний фонд Івана Франка, який організовував фестиваль, висловлює щиру подяку за фінансову підтримку Фестивалю: міському голові м. Дрогобич Тарасові Кучмі, міському голові м. Борислав Ігорю Яворському, адміністрації СПА-готелю «RESPECT», голові правління «Львівського товариства» Тамарі Смовженко, першому заступнику голови правління  АКБ «Індустріалбанк» Віталію Романчукевичу, Раді земляцтв областей та регіонів України та Національному академічному драматичному театру ім.Івана Франка.

Дякуємо за чудові призи для вікторин «Львівській майстерні шоколаду», Львівському національному університету ім. І. Франка та СПА-готелю «RESPECT».

Окрема подяка нашим інформаційним партнерам – телеканалу «Еспресо», ІА «Галінфо», радіо «Львівська Хвиля».

 

Названо імена переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра»

Журі Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра» визначило переможців. Про це повідомили організатори конкурсу.

«Цьогоріч на конкурс надійшло понад дві тисячі конкурсних робіт, але до розгляду членів журі було представлено 1756 робіт учнів віком від 6-ти до 16-ти років з усіх регіонів України. Варто відзначити, що активнішими були учасники зі сходу України, а найбільше робіт надійшло у номінації «Ілюстрації до творів І. Франка». Щодо призових місць, то ми маємо приємну новину. Цього року збільшено кількість призерів, і члени журі визначили по три призових місця у кожній з чотирьох номінацій та у кожній віковій категорії  відповідно», – зазначила Ольга Нижник.

Що ж до переможців, то в номінації «ПОЕЗІЯ» у віковій категорії 6-11 років:

перше місце здобула  Андрущенко Каріна, учениця 5-го класу Ржищівської ЗОШ ім. Олега Кошового Київської області;

друге місце у Антонова Степана, учня 5-го класу  Марганецької ЗОШ № 5  Дніпропетровської області;

третє місце дісталося Панщанній Анастасії, учениці 6-го класу Кривоколінського НВК Черкаської області.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце здобула Касянчук Надія, учениця 11-го класу Тернопільської української  гімназії ім. І. Франка;

друге місце  –  Друзд Влада, учениця 11-го класу спеціальної школи-інтернату № 4 міста Києва;

третє місце посів Бричка Максим, учень 11-го класу КЗ «Компаніївське НВО»  Кіровоградської області.

У номінації «ПРОЗА»  у віковій категорії 6-11 років найбільшу кількість голосів журі отримала робота  Вишневої Яни, учениці 6-го класу Киселівської ЗОШ  Миколаївської області;

друге місце здобула Скорик Єлизавета, учениця 5-го класу Великополовецького НВК “ЗОШ І-ІІІ ст.-д/с” Київської області;

третє місце посів Овчаренко Данило, учень 7-го класу Лубенської ЗОШ № 6 Полтавської  області.

У віковій категорії 12-16 років:

перше місце у Єфімова Дениса, учня 9-го класу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” м.Харкова;

друге місце здобула  Чаус Марія, учениця 8-го класу Великобичківської школи № 1 Закарпатської  області;

третє місце посів Шишенко Макар, учень 9-го класу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” міста Харкова.

        У номінації «ДРАМАТУРГІЯ»  у віковій категорії  6-11 років було подано лише дві роботи. Журі вирішило нагородити обох претендентів, але перше місце не присудили жодному. Отже:

друге місце посіла Вишнева Яна, учениця 6-го класу Киселівської ЗОШ Миколаївської області;

третє місце – Шилов Максим, учень 5-го класу Олексіївської ЗОШ  Донецької області.

У віковій категорії 12-16 років переможцями стали:

перше місце – Сеник Олена, учениця 10-го класу Львівської ЗОШ № 7;

друге місце – Жижко Марія, учениця 10-го класу Северинівського НВК Київської області;

третє місце посів  Богатов Данило, учень 11-го класу Веселівської ЗОШ № 2 Запорізької області.

У номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» у віковій категорії 6-11 років перемогли:

перше місце – Панфілова Олександра, учениця 2-го класу Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 5;

друге місце здобула Скіцько Анастасія, учениця 5-го класу Старожданівського НВК;

третє місце посіла Білозуб Анастасія,  учениця 3-го класу Вільнянської ЗОШ № 3 Запорізької області.

У віковій категорії 12-16 років найкращими роботами визнано:

перше місце – Травнікова Яна, учениця 9-го класу Криворізької педагогічної гімназії;

друге місце – Дегтярьова  Дарія, учениця 9-го класу  Стецьківської ЗОШ Чернівецької області;

третє місце здобув Горюнов Олександр, учень Ялтинської ЗОШ № 2 Донецької області.

Голова Львівського товариства у м. Києві Тамара Смовженко повідомила, що спеціальні призи від онука Івана Франка Роланда Франка отримають учениця 9-го класу Попелівського НВК Станович Соломія, учень 5-го класу Радивилівського НВК “Школа № 1-гімназія”  Шумик Денис та учениця 11-го класу Линовицької ЗОШ  Чернігівської області Виноградова Олена.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбудеться 25 травня 2019 року в місті Києві біля пам’ятника Іванові Франку, під час дводенного фестивалю «Країна Франкіана».

Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» було організовано Міжнародним фондом Івана Франка, Міністерством освіти і науки України, Інститутом модернізації змісту освіти, громадською організацією «Львівське товариство» у місті Києві та Львівським національним університетом ім. Івана Франка.  Це щорічний конкурс, який має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення творів у різних жанрах.

Оголошено імена претендентів на Міжнародну премію ім. Івана Франка 2019

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка, якою відзначають науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, у 2019 році було подано 27 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлено 9 наукових досліджень:

1.  Вадим Ададуров, монографія «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» Т.1, (Україна).
2.  Віктор Гаркавко, «Про хліб наш насущний наука» (Україна).
3.  Іоанна Ґетка, монографія «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).
4.  Богдан Гудь, монографія «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» (Україна).
5.  Богдан М. Пунько, посібник «Міжнародний бізнес» (Україна).
6.  Богдан М. Пунько, монографія «Антифілософія політики» (Україна).
7.  Володимир Сергійчук, монографія «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (Україна).
8.  Ірина Чугаєва, монографія «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» (Україна).
9.  Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлено 18 наукових досліджень:

1.  Вадим Ададуров, монографія «Наполеоніда” на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття» (Україна). 2.Марія Грація Бартоліні, монографія «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія).
3.  Сергій Біленький, монографія «Imperial Urbanism in the Borderlands» (Канада).
4.  Галина Волощук, монографія «Художнє мислення Уляни Кравченко» (Україна).
5.  Світлана Гірняк, монографія «Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)» (Україна).
6.  Віктор Давидюк, монографія «Зачароване Полісся» (Україна).
7.  Степан Давимука та Лариса Купчинська, «Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.» (Україна).
8.  Ганна Дидик-Меуш, монографія «Комбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словник» (Україна).
9.  Олександр Панченко, монографія «Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе» (Україна).
10.  Роман Радович, монографія «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси» (Україна).
11.  Юліян Тамаш, «Гармонія ідентичностей» (Сербія).
12.  Костянтин Тищенко, монографія «Долітописна мовна історія українців» (Україна).
13.  Костянтин Тищенко, монографія «Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах» (Україна).
14.  Ольга Царик, монографія «Формування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти ХХ ст.», у 2-х т. (Україна).
15.  Алла Швець, монографія «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Україна).
16.  Микола Шульський, монографія «Іван Вишенський в оцінці Івана Франка» (Україна).
17.  Микола Шульський, «Іван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича» (Україна).
18.  Авторський колектив М. Чабайовська, Н. Омельченко, В. Синільник, курс українознавства для 1-4 класів «Я люблю Україну» (Україна).

Наукові роботи, які було подано на здобуття премії, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика, мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.

Комітет премії розпочав формування номінаційних комітетів, які мають підтвердити відповідність поданих на конкурс монографій визначеним науковим дисциплінам. Вибрані роботи буде передано до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії у кожній з номінацій і передасть на розгляд до Міжнародного журі. Імена лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка буде оголошено 23 червня у Відні (Австрія). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра – у Дрогобичі – 27 серпня, у день народження Івана Франка.

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук». Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Лауреати премії попередніх років:
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.
У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.
У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

В Україні вперше показали 100-літні документи, пов’язані з родиною Франка

Сьогодні, 5 березня у Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відкрилася унікальна експозиція «Завзятий Франковий сокіл», приурочена до 130-річчя від дня народження сина І. Франка – Тараса.

130 років тому, а саме 9 березня, в родині Івана Франка народився другий син, якого батьки назвали на честь Шевченка – Тарасом, бо з’явився він на світ у день 75-ї річниці від дня народження Кобзаря.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені у квартирі, куди в  50-ті  роки родину Тараса Франка насильно переселили зі Львова і де зараз розташована Квартира-музей родини Івана Франка.

Серед них – оригінали документів, зокрема свідоцтво про хрещення Тараса Франка (1893 р.), оригінали свідоцтв про навчання (1900-1909 рр.), залікові книжки Львівського (1909 р.) та Віденського (1910 р.) університетів, оригінали машинописів. Також  представлено особисті речі Тараса Франка, книги, листи,  світлини, періодичні видання того часу та художні роботи. Багато експонатів на широкий загал виставляються вперше.

Серед іншого – документальні підтвердження, які демонструють боротьбу Франкового сина за збереження української мови у радянському Києві.

Історичні раритети доповнені виставковими вітринами, які  розповідають про таланти усіх дітей Івана Франка. Також представлено колекцію листів, які сини Франка адресували своїй матері – Ользі Хоружинській.

Виставку, яку створено з фондових експонатів Міжнародного фонду Івана Франка, відкрив син Тараса Франка – Роланд Франко.

На відкритті оновленої експозиції були присутні керівники Франкових музеїв із Києва, Львова, Дрогобича та Нагуєвичів, а також франкознавці, науковці та шанувальники Франка.


Прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім.Івана Франка – завершено

Комітет премії завершив прийом наукових робіт і супровідних документів на здобуття Міжнародної премії ім.Івана Франка у 2019 році за визначні здобутки у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.

Логотип Міжнародної премії імені Івана Франка

Наразі триває перевірка документів і формування номінаційних комітетів, до яких увійдуть по троє вчених з різних університетів світу відповідно до наукових дисциплін.

15 березня Комітет премії оголосить імена претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2019 році.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата. Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім. І.Франка у 2019 році

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року.  Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії можна ознайомитися тут. Друковані екземпляри наукових праць слід надсилати на поштову адресу: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15; супровідні документи – на електронну адресу: frankoprize@ukr.net

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Нагадаємо, що Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна  Премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг  Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Міжнародна премія імені Івана Франка 2019

Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у січні 2019.

Наукові роботи (монографії) та усі супровідні документи прийматимуться з 15 січня до 1 березня.

З переліком документів та з положенням про Міжнародну премію ім. Івана Франка можна ознайомитися тут.

Оригінали робіт, які претендують на здобуття Премії, слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankofund@ukr.net.

Завершився прийом робіт на учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

Оргкомітет завершив приймати роботи на Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у 2018 році.

Як повідомила координатор проекту Ольга Нижник, цього року до участі у конкурсі допущено 1756 робіт учнів з усієї України, які змагатимуться у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

«На адресу Оргкомітету премії було надіслано понад 2000 творчих робіт. Але обов’язковою умовою Конкурсу було заповнення електронної форми, тому до участі у змаганні було допущено лише ті роботи, автори яких виконали всі умови, а це 1756 учасників з усієї України», – зазначила координатор проекту.

Найбільше творчих робіт представлено у номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – 54,7%; у номінації «Поезія» – 24,3%; «Проза» – 19,7%; «Драматургія» -1,7%.

Варто наголосити, що учні старшої школи були більш ініціативними, від них надійшло 53,3% робіт від загальної кількості.

Найактивнішими за кількістю робіт були школярі зі східних і центральних областей України. Так, найбільше творчих робіт надійшло з Донецької області – 334, Запорізької – 141, Дніпропетровської – 132 і Львівської – 131 конкурсна робота.

До 1 лютого організатори мають опублікувати списки учасників у кожній із номінацій на офіційному сайті Міжнародного фонду Івана Франка й на сторінці конкурсу «Стежками Каменяра» у «Фейсбуці» та сформувати журі, яке вивчатиме роботи та визначатиме переможців.

Відповідно до Положення про Конкурс, оголосити переможців у кожній із номінацій та в обох вікових категоріях мають до 30 квітня 2019 року, а нагородження відбудеться у м. Києві біля погруддя Іванові Франкові, напередодні річниці смерті Великого Каменяра.

Нагадаємо, що всеукраїнський учнівський літературно-мистецький  конкурс «Стежками Каменяра» проводиться вдруге і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював І. Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Організаторами  конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний фонд Івана Франка, Львівське товариство у м. Києві та Львівський національний університет ім. І. Франка.



Наші партнери