Події

Фонд Івана Франка оголосив про початок прийому робіт на здобуття Міжнародної премії його імені

15 січня розпочнеться прийом робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка. Про це сьогодні під час прес-конференції в Укрінформі повідомили керівники Міжнародного фонду Івана Франка.

22752259_1492459397510652_111628890_n

Міжнародний фонд розпочне прийом робіт на здобуття Премії з 15 січня 2018 року. Прийом  наукових робіт і супровідних документів триватиме  до 1 березня 2018 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

6 номінантів на здобуття Премії, по 3 у кожній номінації, буде визначено Міжнародною радою експертів на початку травня  2018 року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка обере та оголосить Міжнародне журі, яке засідатиме 22-24 червня у Віденському університеті (Австрія).

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка роботи науковців мають  подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

22752464_1492459307510661_41768378_n

З переліком документів та з положенням про Премію можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.  Роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankoprize@ukr.net.

У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень. Фонд формувався за рахунок особистих коштів дирекції Фонду та благодійних внесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручається диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У заході взяли участь:

Роланд ФРАНКО, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Ігор КУРУС, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка; Ярослав ГАРАСИМ, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Михайло ШАЛАТА, кандидат філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка; Володимир БУГРОВ, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Міжнародна премія Івана Франка присуджується щорічно 27 серпня – у день народження видатного художника слова, громадсько-політичного діяча, вченого, філософа, етнографа і фольклориста, видатного літературного критика, публіциста і перекладача, драматурга Івана Яковича Франка.

Міжнароджна премія ім. Івана Франка 2017: церемонія нагородження Лауреатів

27 серпня 2017 року, коли Україна та світ відзначали 161 річницю з Дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася подія міжнародного значення, на яку приїхали видатні науковці України, Польщі, Австрії, Словаччини, відомі франкознавці, громадські діячі, політики, родичі Великого Каменяра та високоповажні гості…

Хто не мав можливості бути присутнім у Дрогобичі, запрошуємо до перегляду фільму з урочистої церемонії нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017 року.

Міхаель Мозер: Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії розвитку української мови

27 вересня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка знаний австрійський мовознавець, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, лауреат цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка Міхаель Мозер прочитав лекцію «Ще раз про «Руську Трійцю» і її роль в історії української мови».

IMG_8270

Під час виступу австрійський науковець представив аналіз мовних процесів у Галичині ХІХ століття і їхнього впливу на формування літературної української мови.

«Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії української мови», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що навіть поза «Руською Трійцею» і її учасниками просвітницькі і літературні рухи в Галичині ХІХ століття активно розвивалися.

Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича Міхаель Мозер називає «великими героями України», «провідними інтелектуалами з кола галицьких українців», чиє значення у процесі національного відродження Галичини є надзвичайно великим. Усі їхні напрацювання, а також зусилля інших людей, які були долучені до легендарного угрупування, науковець розцінює як важливий чинник розвитку української мови.

Втім, Міхаель Мозер опротестував поширену тезу, що до «Руської Трійці» і поза нею в Галичині більше нічого вагомого для українського суспільного і культурного простору не відбувалося. За його словами, чимало активних письменників і науковців публічно піднімали питання української мови і часто нею створювали дуже хороші і якісні тексти.

IMG_8271

Для прикладу науковець навів праці Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, Івана Могильницького та інших, які підтверджують велике значення всього тогочасного покоління галицьких інтелектуалів для розвитку української мови. Навіть так звану «Азбучну війну» в Галичині Міхаель Мозер назвав фактором, який мав у собі багато позитивного потенціалу.

«Ми звикли до наших наративів, які нав’язують факт розвитку української мови майже виключно у так званій Великій Україні. Через це ми досі не знаємо і не розуміємо, що відбувалося тоді в Галичині, і не лише завдяки «Руській Трійці», але й завдячуючи цілому поколінню галицьких інтелектуалів», – зазначив Міхаель Мозер.

А відтак, дослідник закликав активніше досліджувати різноманітні тексти того періоду – і художні та поетичні твори, і наукові та публіцистичні праці.

Також Міхаель Мозер розповів про історію видання альманаху «Русалка Дністорвая», проаналізував його зміст і наголосив на важливості видання для розвитку української мови. За словами дослідника, і зміст альманаху, і джерельна база підтверджують, що він має велике значення для всіх українців і вміщує національну традицію всієї України.

«Коли вам розповідають, що Галичина і так звана Велика Україна були різними, ви мусите розуміти, що це дуже поверхневий аналіз. Галичани завжди дивилися через Збруч, а мешканці Великої України завжди дивились на Галичину», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що культурні зв’язки між роз’єднаними українськими землями завжди призводили до взаємозбагачення і взамопідсилення і мовних, і суспільних процесів.

Після завершення лекції усі присутні мали нагоду взяти участь у дискусії щодо історії розвитку української мови.

IMG_8272

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 8 вересня 2017 року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду та схвалено усіма учасниками річний звіт Благодійної організації ” Міжнародний фонд Івана Франка” за період з 1 вересня 2016 по 8 вересня 2017 року.

IMG_8154

Так, за звітний період, Міжнародний фонд Івана Франка зумів розшири географію науковців, які взяли участь у премії, як претенденти так і експерти. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття премії. Започатковано два нових проекти: Квартира – музей родини Івана Франка у м. Києві та Календар Франкіани.

Проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2017; презентації Фонду в Канаді; 7 презентацій Фонду і премії в Україні; 4 прес-конференції; 3 Лауреатські лекції; 3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка; 1 круглий стіл «Державотворчі концепції у працях Івана Франка» та участь у засіданні комітету Київської міської ради щодо побудови пам’ятника Іванові Франкові у Києві. Також підписано угоду про стратегічну співпрацю з Міським Головою міста Дрогобич та залучено нових фондодавців.

Директор-розпорядник Фонду І.Курус повідомив, що за звітний період дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Було організовано презентації Фонду у Канаді, які дали позитивний результат. Зокрема, за звітний період на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога від: Української  кредитовоі спілки (Канада) – 5000 доларів США; Родини Степана, Роми та Івана Франків (Канада) – 5000 канадських доларів ; Теренії Тонкович (Канада) – 2000 доларів США; Артистичного Товариства «LATKA» (Канада) – 2250 канадських доларів; СПА-готелю «RESPECT» – 200 000 грн. А також інші дрібніші пожертви. Разом ці надходження становлять 538 150 грн.

Витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називатися, та власними коштами Роланда Франка та Ігоря Куруса.

Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить 1 260 419 грн.

Збори учасників одноголосно вирішили затвердити щорічний звіт Фонду та основні фінансові показники.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

У Дрогобичі відбулася урочиста церемонія вручення Міжнародної премії ім. Івана Франка

У неділю, 27 серпня, у м. Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року.

IMG_7984

Цьогорічну Премію було вручено двом Лауреатам. У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” золотий знак, диплом та грошову винагороду здобув професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер.

IMG_8019

У номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду вручили Академіку, почесному професору Львівського національного університету імені Івана Франка – Олегу Шаблію.

IMG_8018

Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, у своєму виступі зазначив, що мріє, щоб премія, яка має ім’я українського вченого і мислителя, посіла почесне місце у науковому світі та постала поруч із премією Нобеля.

IMG_8017
«Уже сьогодні наша премія стала явищем, яке є новим для України. Міжнародна премія імені Івана Франка – це своєрідний ліфт для українських вчених. Це шанс стати відомим і поширити свої надбання світом», – наголосив Роланд Франко.
Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що діяльність і місія Фонду знайшли підтримку серед українських і закордонних вчених, зокрема у Канаді та Європі. Так, у 2017 році до комітету премії було подано 21 наукову роботу з 16 вишів 4-х країн: Австрії, Ізраїлю, Польщі та України. До складу номінаційних комітетів та Ради експертів увійшли 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Великої Британії, Канади, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словаччини, Ізраїлю, Італії, США та України.

IMG_7978
«Міжнародна премія ім. Івана Франка поступово стає українським міжнародним змагальним майданчиком серед науковців-гуманітаріїв. І в цій справі Фонд дотримується найвищого рівня об’єктивності, міжнародних академічних та етичних стандартів», – наголосив директор Фонду.
Ігор Курус також подякував благодійникам, що внесли свої кошти до преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка, який цього року становив 500 тисяч гривень, і підтримали сталий розвиток важливої української справи у світі.
Члени міжнародного журі – професор Ягеллонського університету, доктор соціологічних наук Лешек Корпорович і професор Львівського університету, доктор філологічних наук Ярослав Гарасим – представили лауреатські роботи.

IMG_7994
“Хочу зазначити, що цьогорічну перемогу справедливо вибороли праці, скеровані на сучасне осмислення складної історичної чи історико-лінгвістичної проблематики, тобто тих важливих пластів нашого минулого, які мають безпосереднє значення для розбудови подальших культурно-історичних та суспільно-політичних перспектив українського націєтворення», – підкреслив проректор Львівського національного університету імені Івана Франка професор Ярослав Гарасим, презентуючи працю професора Віденського університету Міхаеля Мозера.
Своєю чергою професор Ягеллонського університету доктор Лешек Корпорович, представляючи працю Олега Шаблія «Суспільна географія», зауважив, що «…книга є важливою спробою поєднати нове і класичне розуміння наукового дослідження загалом, але також суспільних наук…»
На церемонії нагородження були присутні члени міжнародного журі, вчені з Австрії, Польщі, Словаччини, України, франкознавці, представники влади, громадськість та родина Івана Франка.

 

IMG_7967
З вітальним словом до присутніх також звернувся голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова міста Дрогобича Тарас Кучма та ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Надія Скотна.
Вітання лауреатам премії та Міжнародному фонду Івана Франка надіслав президент Світового конгресу українців доктор Євген Чолій.

IMG_7981
***
Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко. Міжнародна премія вручається у двох номінаціях: “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” та “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук”.
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви, за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму“.

ПРОГРАМА церемонії нагородження Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2017

Місце проведення: м. Дрогобич, с. Нагуєвичі (Дрогобицького району)

Дата проведення:  27 серпня 2017 року (неділя)

Час проведення:  10:00 -17:00 год.

10:00-11:00 Покладання квітів до пам’ятника Іванові Франкові у с.Нагуєвичі с. Нагуєвичі

 

12:00 – 14:20 Церемонія нагородження Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка м. Дрогобич, Народний дім

(вул. І. Франка, 20)

 

14:20 – 14:30 Покладання квітів до пам’ятника Іванові Франкові у м. Дрогобичі Лауреатами Міжнародної премії ім. Івана Франка м. Дрогобич,

площа І. Франка

14:50 – 15:30 Прес-конференція Лауреатів премії Приміщення Народного дому

м. Дрогобич,

вул. І. Франка, 20

16:00 – 17:00 Презентація монографій  Лауреатів премії у  Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка Зала університету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (м.Дрогобич, вул. І.Франка, 24)
17:30

 

Урочиста академія-концерт присвячена 161 річниці з Дня народження Івана Франка с. Нагуєвичі

Особлива подяка благочинцям, які взяли участь у формуванні преміального фонду: родині Івана, Степана та Роми Франків (Торонто, Канада); «Українській кредитовій спілці» (керівник Тарас Підзамецький, Канада); СПА-готелю «RESPECT» (Східниця, Україна); Товариству «LAТCA» (керівник Марія Антонів, Канада); Tеrenya Tonkovіch (Канада), Kvitka Lopushanski (Канада),  Olya Pylypiak (Канада), Михайлу Цимбалюку (Львів); Альберту Фельдману (Київ); Ігорю Яворському (Борислав); Ігорю Кобилецькому (Борислав); Віктору Кривенку (Київ)

Стало відомо імена Лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2017 році

У суботу, 24 червня 2017 року, в Інституті славістики Віденського університету відбулося засідання журі Міжнародної премії Івана Франка, в ході якого було визначено цьогорічних лауреатів.

2

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” перемогу здобула монографія професора Віденського університету, президента україністів світу – Міхаеля Мозера. Його праця „Нові причинки до історії української мови“ була визнана найкращою у цій номінації.

IMG_7150

Як зазначив рецензент монографії польський професор Роман Мніх, праця професора М. Мозера є дуже важливою для піднесення міжнародного престижу української мови, а самого автора можна назвати своєрідним адвокатом українства у світі: “монографія презентує широкий спектр української мови від початків Київської Русі до лінгвістично-політичних дискусій сьогодення.”

У номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом визнано почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Олега Шаблія з його науковою роботою “Суспільна географія”. Як наголосив рецензент проф. О.Топчієв: “Ця монографія відображає методологічні зміни до української суспільної географії,  як наукової дисципліни, та її послідовну інтеграцію у світову географічну науку”.

5

Після завершення засідання, директор Міжнародного Фонду Івана Франка – Ігор Курус, висловив щиру подяку членам міжнародного журі за їхню плідну роботу, а також за обрання беззаперечних Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році.

“Дирекція Фонду зробила усе необхідне, щоб члени Міжнародного журі мали змогу вивчити та обговорити подані на здобуття Премії наукові праці та проаналізувати їхню наукову цінність, актуальність і всебічність”,- зазначив Ігор Курус.

Зазначимо, що цього року до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Чехії, Польщі та США.

1

Нагадаємо, що переможці Міжнародної премії ім. Івана Франка отримують грошову винагороду (цього року преміальний фонд становить 500 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2017 року на батьківщині І. Франка у Дрогобичі на Львівщині.

Лауреат премії протягом шести місяців після вручення йому нагороди має виступити з лекцією – популярним викладом змісту наукової роботи, яка була відзначена – у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, Львівському національному університеті ім. І.Франка, Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.

Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка у 2015 році. Щорічна Премія є почесним визнанням наукових відкритів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціатльно-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став внук Івана Франка – Роланд Франко.

Минулого року лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка (у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”) став кир Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви за монографію “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму“.

 

 

 

Засідання Міжнародного журі 2017

У п’ятницю, 23 червня 2017 року, у Віденському університеті відбулося установче засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка.

IMG_7004

Цього року до складу Міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, Австрії, Польщі, Чехії, ФРН таСША.

Як повідомив директор Фонду Ігор Курус, сьогодні члени журі обрали голову та секретаря, а також затвердили черговість розгляду наукових робіт за номінаціями.

“24 червня, на ранковому засіданні будуть розглядатися роботи у номінації “за вагомі досягнення у галузі україністики, а в другій половині дня журі визначатиме лауреата в номінації “за вагомі досягнення у галузі суспільно-гуманітарних наук”,- зазначив директор Міжнародного Фонду Івана Франка.

IMG_7011Ігор Курус також наголосив, що дирекція Фонду зробила все необхідне, щоб члени Міжнародного журі приступили до роботи.

“Ми сподіваємося на обрання об’єктивних та незаперечних лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2017 році”,- зазначив він.

Також із привітанням виступив радник-посланник Посольста України в Австрії – Юрій Токарський.

Іван Франко. Державотворчі концепції у працях

25 травня, у Києві, за участі широкого кола столичних та львівських науковців,  в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему “Державотворчі концепції у працях Івана Франка: актуальність на сучасному етапі”.

18620211_714391102096535_6428341666143467552_n

“Це – чи не перший такий захід у столиці України, в ході якого ми пробуємо подивитися на праці Івана Франка в цікавому і широкому контексті. Минає 101 рік від смерті генія, але його спадок, який ми отримали, – під цілісною концепцією розбудови України. Нам залишилося лише правильно його зрозуміти”, – сказав голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, онук Івана Яковича – Роланд Франко під час круглого столу в Укрінформі.

Він підкреслив при цьому, наскільки важливо сьогодні показати, хто такий Іван Франко і як він працює на Україну, а також висловив сподівання, “що це не остання така розмова в Києві і що в науковій спадщині Івана Франка  можна вибрати все необхідне для побудови сильної, потужної держави, у якій вільно житиме щасливий народ”.

18620153_714391048763207_3291269608192429726_n

Проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим нагадав, що широка Україна і все світове українство відзначили торік 160-річчя від дня народження Івана Франка.

“І цьогорічні травневі дні вийшли за рамки Галичини, і в Києві є дуже розгорнутий план заходів, присвячений вшануванню пам’яті Івана Франка, популяризації його постаті”, – зазначив науковець.

Водночас Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – звернувся до президента НАПНУ, президента Товариства “Знання” Василя Кременя.

“Так сталося, що всі франкознавці живуть у Львові і Дрогобичі, а вся спадщина Франка – у Києві. Франка начебто розірвали. Все, що він створив, перевезли в Київ, а всі вчені живуть у Галичині. Варто було би Товариству “Знання” у Києві започаткувати Лабораторію франкознавства, в якій би почали вивчати Франка і, можливо, переписувати 50-томник його творів, який був покритий радянською пропагандистською мішурою, що не дає можливості його прочитати”, – сказав Курус.

Державотворчі концепції у працях Івана Франка є дуже актуальні на сучасному етапі розвитку України.

На цьому наголосив академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства “Знання” Василь Кремень під час сьогоднішнього круглого столу, що відбувся в Укрінформі.

“В сучасних умовах, коли надзвичайно актуальним завданням є подальше зміцнення Української держави, є важливим опертися на творчу спадщину наших видатних діячів і зокрема Івана Франка –  людину, яка має, мабуть, найбільше праць, людину, всебічно діючу в різноманітних напрямках – від науки до прози та поезії, людину, яка щиро любила Україну, яка вболівала за Україну, яка будила громадську думку щодо державності України”, – наголосив Кремень.

Як зазначив академік АПН, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко, ми мусимо знати і використовувати величезне надбання української політико-правової думки, “але не робити це прямолінійно, голобельно, шукаючи прямі паралелі між минулим і сучасністю, намагаючись в минулому знайти ідеальну картинку сьогодення”.

“Потрібне, як би сказав сам Франко, “неупереджене дослідження правди”. Він закликав всіх до школи політичного думання для того, щоб запобігти партійній заїлості і фанатизму. Це звучить абсолютно актуально”, – підкреслив Копиленко.

Він зазначив, зокрема, що Франко писав про необхідність емансипації народу для того, щоб запобігти страшному, кривавому вибухові народного гніву, який би був для всього поступу дуже шкідливим. Те ж саме у 1918 році писав і Михайло Грушевський.

“Франко демонструє шляхи розв’язання цих проблем, і це – основа його державотворчих поглядів. Ідеться про широкий розвиток парламентаризму і участі народу в парламентській діяльності з активним використанням інститутів парламентської демократії. У нього в 1893 році вийшла дуже цікава робота як приклад його діяльності на цій парламентській ниві, що так і називалася – “Десять заповідей виборців”. Це абсолютно сучасний підхід до виборчого процесу, гарантій прав громадян. Наприклад, він пише, що український селянин, коли зустрічає австрійського урядовця, має право не говорити про те, куди він іде, за кого збирається голосувати і взагалі яка його політична позиція”, – сказав науковець.

За його словами, з цього народжується суспільний ідеал Івана Франка – він пише про народ, який “сам собою управляє, і править, і захищається”. А основне гасло, яке витікає з цього, – щоби запобігти утиску бюрократії на кожну людську одиницю.

Як наголосив член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства “Знання” Василь Кушерець, на тему філософії державотворення Іван Франко має більше сотні робіт, а щодо державного управління – далеко за двісті, також Франко присвятив багато праць економічним підвалинам держави.

Учасники: Роланд Франко – голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Василь Кремень – академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства «Знання» України; Олександр Копиленко – доктор юридичних наук, професор, академік АПН, член-кореспондент НАН України; Василь Кушерець – член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Володимир Сергійчук – доктор історичних наук, професор; Петро Леоненко – віце-президент державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Ярослав Гарасим – проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Ігор Бегей – професор кафедри менеджменту та соціальних наук Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ “Університет банківської справи”, доктор політичних наук; Анфіса Нашинець-Наумова – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного та приватного права факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Б. Грінченка;  Зоя Скринник – доктор філософських наук, професор; Михайло Цимбалюк -доктор юридичних наук, професор;   Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка, модератор.

Оголошено імена 6 номінантів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка-2017

Міжнародна рада експертів обрала шістьох номінантів (по три у кожній номінації) цьогорічної Міжнародної премії ім. Івана Франка, яка відзначає найкращі наукові роботи з усього світу у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Про це сьогодні на прес-конференції в ІА “Укрінформ” оголосили представники Міжнародного фонду Івана Франка.

Укрінформ 10.05.2017

Цього року на здобуття премії було подано 20 наукових робіт з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук»  члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі тритомну монографію авторського колективу у складі Юрія Макара, Михайла Горного, Віталія Макара, Анатолія Салюка «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915-1947 рр.). Дослідження. Спогади. Документи» (м. Чернівці); монографію Софії Боньковської «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х – XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості» (м. Львів); наукову роботу Олега Шаблія «Суспільна географія» у 2-х томах (м. Львів).

У номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі буде представлено монографію Міхаеля Мозера  «Нові причинки до історії української мови» (м. Відень, Австрія);  монографію Зоряни Купчинської «Стратиграфія архаїчної ойконімії України» (м. Львів); монографію Володимира Сергійчука  «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (м. Київ).

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 23-25 червня.

Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка-2017 оголосять 25 червня. Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі.

Премія є щорічною і вручається з 2016 року. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком. У 2017 році призовий фонд становить 500 тисяч гривень.

Нагадаємо, що у 2016 році Лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка став Любомир Гузар. Монографію Блаженнішого Любомира, під назвою «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму», було визнано найкращою у номінації «за визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук».

Наші партнери