Події

Стартував прийом робіт на здобуття Міжнародної премії ім. І.Франка у 2019 році

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року.  Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії можна ознайомитися тут. Друковані екземпляри наукових праць слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15; супровідні документи – на електронну адресу: frankoprize@ukr.net

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно. Лауреати Премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) та золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Нагадаємо, що Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна  Премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами Премії були: у 2016 році – Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг  Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Міжнародна премія імені Івана Франка 2019

Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у січні 2019.

Наукові роботи (монографії) та усі супровідні документи прийматимуться з 15 січня до 1 березня.

З переліком документів та з положенням про Міжнародну премію ім. Івана Франка можна ознайомитися тут.

Оригінали робіт, які претендують на здобуття Премії, слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15 або на електронну адресу: frankofund@ukr.net.

Завершився прийом робіт на учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

Оргкомітет завершив приймати роботи на Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у 2018 році.

Як повідомила координатор проекту Ольга Нижник, цього року до участі у конкурсі допущено 1756 робіт учнів з усієї України, які змагатимуться у чотирьох номінаціях – «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – у двох вікових категоріях: 6-11 років та 12-16 років відповідно.

«На адресу Оргкомітету премії було надіслано понад 2000 творчих робіт. Але обов’язковою умовою Конкурсу було заповнення електронної форми, тому до участі у змаганні було допущено лише ті роботи, автори яких виконали всі умови, а це 1756 учасників з усієї України», – зазначила координатор проекту.

Найбільше творчих робіт представлено у номінації «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка» – 54,7%; у номінації «Поезія» – 24,3%; «Проза» – 19,7%; «Драматургія» -1,7%.

Варто наголосити, що учні старшої школи були більш ініціативними, від них надійшло 53,3% робіт від загальної кількості.

Найактивнішими за кількістю робіт були школярі зі східних і центральних областей України. Так, найбільше творчих робіт надійшло з Донецької області – 334, Запорізької – 141, Дніпропетровської – 132 і Львівської – 131 конкурсна робота.

До 1 лютого організатори мають опублікувати списки учасників у кожній із номінацій на офіційному сайті Міжнародного фонду Івана Франка й на сторінці конкурсу «Стежками Каменяра» у «Фейсбуці» та сформувати журі, яке вивчатиме роботи та визначатиме переможців.

Відповідно до Положення про Конкурс, оголосити переможців у кожній із номінацій та в обох вікових категоріях мають до 30 квітня 2019 року, а нагородження відбудеться у м. Києві біля погруддя Іванові Франкові, напередодні річниці смерті Великого Каменяра.

Нагадаємо, що всеукраїнський учнівський літературно-мистецький  конкурс «Стежками Каменяра» проводиться вдруге і має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював І. Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Організаторами  конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міжнародний фонд Івана Франка, Львівське товариство у м. Києві та Львівський національний університет ім. І. Франка.

У КНУ ім. Т. Шевченка відкрили «Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка»

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито «Центр вивчення спадщини Івана Франка», діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила Положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові «Центру вивчення спадщини Івана Франка».

На урочистому відкритті були присутні:

  • Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка;
  • Володимир Бугров, кандидат філософських наук, професор, проректор КНУ ім. Т.Шевченка з науково-педагогічної роботи;
  • Анатолій Конверський, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, декан філософського факультету КНУ ім.Т. Шевченка;
  • Ярослав Гарасим, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка;
  • Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України;
  • Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету і Українського вільного університету, лауреат Міжнародної премії ім. І.Франка 2018 року;
  • Тамара Гундорова, доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;
  • Тарас Кононенко, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри історії філософії КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Сергій Руденко,доктор філософських наук, доцент кафедри української філософії і культури філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Лариса Комаха, доктор філософських наук, заступник декана філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка;
  • Ігор Курус, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка.

Ольга Нижник: Працювати з онуком Франка для мене – це велика честь

15 листопада стартує літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», що відкритий для учнів українських шкіл у двох вікових категоріях: 6–11 років і 12–16 років.

Співзасновник Міжнародного фонду Івана Франка, координатор проекту Ольга Нижник докладно розповіла про особливості та родзинки конкурсу й запросила усіх охочих долучатися до участі. Все, що потрібно для цього – мати талант до написання прози чи віршів, неперевершено малювати та заповнити електронну форму для участі.

Вам подобається працювати в Міжнародному фонді Івана Франка?

Мені подобається робити те, чим я займаюсь, і з кожним роком нарощувати результати. І навіть коли виникають сумніви в тому, чи моя робота є для когось корисною, я згадую слова свого друга, який говорить, що кожен з нас є частинкою історії, тому треба зробити щось значуще і залишити слід для історії, щоб через десятиліття про тебе сказали, що ти був не просто людиною, яка йшла за покликом серця, а особистістю, яка прагнула зробити щось корисне для інших.

Що є тією силою тяжіння, яка вас змушує популяризувати Франка?

По-перше, це – досвід. По-друге, важливо прокидатися з думками про прийдешній день, взяти на себе свою роль і демонструвати готовність рухатися тільки вперед. Я вважаю, що Фонд Івана Франка працює над фундаментальними речами, які є основою наших проектів.

Чи може бути Франко цікавим для сучасної молоді?

Думаю, що так, але треба Франка щоденно популяризувати і пізнавати. Всі ми чули про Франка, знаємо, що він був талановитим письменником, поетом, публіцистом, громадським діячем і перекладачем, який володів 14-ма мовами. На цьому, мабуть, все. Але більшість навіть не уявляють сутність його творчого феномена, таємницю його величі. Сьогодення потребує новацій, молодь треба постійно зацікавлювати й заохочувати, над чим ми у Фонді активно працюємо. Пізнавати Франка для нас, українців, означає пізнавати себе, своє минуле і своє майбутнє. Адже Франко — за його власною поетичною формулою — „пролог, не епілог“.

Які, на Вашу думку, із проектів фонду є найцікавішими? 

Думаю, що так чи інакше всі наші проекти є важливими для України. Наразі Фонд Івана Франка веде п`ять напрямів. Найважливішим проектом, який забирає найбільше часу, сил і підготовки, є Міжнародна премія ім. Івана Франка. Нею ми займаємося 365 днів на рік. Це цілий цикл, який не переривається і триває від 27 серпня до 27 серпня наступного року. Інший напрям, який було відкрито у 2016-му, – Квартира-музей родини Івана Франка у Києві. Це є приватний музей, здебільшого в ньому експонуються речі родини Тараса Франка, екскурсії  ми проводимо лише за передньою домовленістю. Інший проект – організація виставок художніх картин Тараса Франка, батька голови правління Фонду пана Роланда. Крім того, Фонд консультує творчу групу, яка знімає художній фільм «Захар Беркут». І, нарешті, моє дітище – всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс «Стежками Каменяра», який було започатковано минулого року Фондом за підтримки Міністерства освіти та ГО «Львівське товариство» у м. Києві. Цього року до засновників долучився також Львівський національний університет ім. Івана Франка.

В чому родзинка конкурсу?

Фонд у такий спосіб заохочує молодь цікавитися Франком, читати та досліджувати його. Наша мета – посилити мотивацію у вивченні учнями шкіл творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

Це спроба навчити учнів критично мислити і бути істинними громадянами своєї країни.

Що ви очікуєте від конкурсу?

Цього року конкурс проводитиметься вдруге. Я очікую, що учні будуть ще активнішими. Минулого року ми отримали понад 2500 тисяч робіт у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Найкраща ілюстрація до творів Івана Франка», але лише 1811 з них відповідали вимогам і були допущені до конкурсу. На жаль, хтось не дочитав до кінця вимоги, хтось забув заповнити електронну форму, а деякі школи вибирали не найкращі роботи, які могли б перемогти, а надсилали все, що було або встигли за урок намалювати.

Сподіваюся, що цього року й учні, й вчителі поставляться відповідальніше до участі у конкурсі. Тому від учнів ми очікуємо більшої мотивації та достойних робіт. Від учителів та батьків ми очікуємо активності, зацікавленості та плідної співпраці.

І ще одна важлива річ. Я сподіваюся на підтримку ЗМІ, щоб представники цієї сфери більше уваги приділяли питанням культури, освіти і науки. Бо ми знаємо в обличчя політиків, чиновників та депутатів, але ми не знаємо науковців, учителів чи учнів, які перемогли у всеукраїнських чи міжнародних конкурсах.

Головою правління Міжнародного фонду є пан Роланд, онук Івана Франка. Ми багато знаємо про нього. Скажіть, який він керівник?

Найкращий!!! Працювати з онуком Івана Франка для мене – це велика честь. Роланд Тарасович зі своєю життєвою позицією завжди діє за принципом свого діда: з людьми і для людей. Я багато чого вчуся в нього… Навіть у свої 86 він не перестає бути високоосвіченим інтелігентом, принциповим керівником і гідним продовжувачем франкового роду.

Лекція про Івана Франка від лауреата міжнародної премії Ярослави Мельник  

12 листопада в Червоній залі відбулася зустріч із відомим науковцем, професором Львівського національного університету імені Івана Франка, доктором філологічних наук Ярославою Мельник. Приводом до події стало присудження пані Ярославі цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка. На правах засновника премії Міжнародний фонд Івана Франка зобов’язує лауреатів виступити з лекціями в кожному з університетів-співзасновників: Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Це зобов’язання виявилося вельми приємним для нашої гості, оскільки випала нагода вперше за тривалий час повернутися в «чудові Чернівці» та вперше побачити «найкращий у світі» університет, в якому, до того ж, навчався Іван Франко.

До слова, ректор Чернівецького університету С. Мельничук, декан філологічного факультету Б. Бунчук та завідувач кафедри української літератури В. Антофійчук входять до правління Міжнародного фонду Івана Франка. Присутній на заході директор фонду Ігор Курус подякував їм за роботу та вручив почесну відзнаку членові журі премії 2018 року, завідувачу кафедри історії та культури української мови Мар’янові Скабу.

Лекція Я. Мельник була присвячена останнім рокам життя І. Франка, як і монографія, відзначена премією його імені, – «…І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908 – 1916 роках» (Дрогобич, 2016). Б. Бунчук назвав цю книгу «вступом до наукової біографії І. Франка». Він відзначив сміливість авторки наблизитися до тяжкого, болісного періоду в житті письменника, тоді як інші не мали «ні зваги, ні совісті» (П. Карманський), а також чесність, об’єктивність і водночас надзвичайну делікатність.

Я. Мельник зізналася, що свідомо оминала надто дражливі моменти. На її думку, одним із заповітів для біографа І. Франка має бути смиренність: «Замість виносити вердикт, усе розуміти, все пояснити, краще зупинитися перед порогом. Треба пам’ятати про «недовідоме в людині і в природі» (І. Франко). Біограф І. Франка повинен бути сміливою людиною, щоби взятися за цей безмір, енциклопедичною, освіченою, а також людиною, якій ця робота приносить радість. Мені – приносить. Мені це цікаво».

Лектор розповіла про те, як І. Франко став її «основним науковим сюжетом» і що з його творчості шанує найбільше, про інтертекстуальність творів і міфи про письменника. А ще – про І. Франка як «живого чоловіка», про його жертовність і любов до життя: «Попри хворобу, він вірив, що життя є найбільшим скарбом, в якому людина ніколи не повинна зневіритися». Саме тому монографія «…І остатня часть дороги…», за словами Я. Мельник, – це книга «не про хворобу І. Франка, а про силу духу, про гуманістичний сенс його життя».

Оголошено про початок Всеукраїнського учнівського конкурсу «Стежками Каменяра» 2018

У п’ятницю, 9 листопада 2018 року у Міністерстві освіти і науки України відбулося Засідання Ради засновників Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Під час заходу було прийнято рішення про початок прийому конкурсних робіт з 15 листопада 2018 року. Оргкомітет прийматиме конкурсні роботи до 15 грудня 2018 року.

Переможці Конкурсу визначатимуться у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія» та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка». У кожній з номінації переможців визначатимуть у двох вікових категоріях: учасники віком 6-11 років і учасники 12-16 років.

Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми.

Крім того, організатори конкурсу звертають увагу на вимоги до робіт у номінаціях «Проза», «Поезія», «Драматургія»: обсяг роботи має бути не більше 5 сторінок друкованого тексту на папері формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Конкурсна робота, яка подається на номінацію «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» виконується у вигляді зображення, яке супроводжує і доповнює тексти до творів Івана Франка (малюнки, гравюри, графіка), на 1 сторінці формату не більшого за «А2» і крім заповнення електронної форми оригінал конкурсної роботи надсилається поштою на адресу 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48 а, оф.15, Міжнародний фонд Івана Франка з позначкою «На конкурс «Стежками Каменяра».
Нагородження переможців відбудеться 26 травня 2019 року у м. Києві біля пам’ятника Іванові Франкові.

Змагання проводитиметься вдруге за підтримки Міністерства освіти і науки України, спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, ГО «Львівське товариство» у м. Києві та Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Нагадаємо, що у минулому році у конкурсі взяли участь 1811 школярів з усіх областей України. Конкурс має на меті посилити творчу мотивацію у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких працював Іван Франко, та дослідити його літературну спадщину, наукову, культурологічну та громадську діяльність.

З Положенням про конкурс можна ознайомитися тут.

Як отримати Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2019 році?  

Міжнародний фонд Івана Франка прийматиме наукові роботи на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка з 15 січня до 1 березня 2019 року.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук. Комітет премії прийматиме наукові праці опубліковані у 2016-2018 роках і які мають мати ISBN. Подання на здобуття премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів Премії попередніх років.

Для участі у конкурсі на здобуття Премії обов’язково надіслати на адресу Фонду:

а) рішення академічної установи, вищого навчального закладу про подання наукової роботи на здобуття Премії;

б) довідка про особу (осіб), наукова робота якої (яких) подається на здобуття Премії, з контактними даними претендента (ів) на здобуття Премії;

в) наукова робота (дослідження, монографія, дисертація, книга, цикли лекцій)  обсягом не менше 6 видавничих аркушів, яка обов’язково містить імена рецензентів і бібліографію з теми дослідження;

г) наукова робота подається у 3-екземплярах друкованої версії, а також у форматі PDF, з правом розсилки наукової роботи членам номінаційних комітетів, членам Експертної ради та журі;

д) розширена анотація до наукової роботи, що подається на здобуття Премії українською і англійською мовами;

е) особиста письмова згода автора (авторів) наукової праці на участь у конкурсі на здобуття Премії.

З умовами участі у конкурсі на здобуття Премії  можна ознайомитися на сайті Фонду: www.frankoprize.com.ua.   Наукові роботи на здобуття Премії слід надсилати на поштову адресу: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф. 15, супровідні документи на електронну адресу: frankoprize@ukr.net

Міжнародну премію Івана Франка присуджують щорічно. Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається 27 серпня – у День народження  Івана Франка.

   У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар. У 2017 році у номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій. У 2018 році у номінації  “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”  лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг  доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

   Нагадаємо, Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського вченого Роланд Франко. У 2016 та 2017  роках  призовий фонд становив 500 000 гривень, у 2018 – 400 тисяч гривень. Фонд Премії формується за рахунок благодійних унесків. Окрім грошової винагороди, Лауреатам премії вручають диплом і  золотий нагрудний знак  (медаль).

Лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ярослава Мельник зустрілася зі студентами Львівського університету

3 вересня 2018 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, професором Українського католицького університету й Українського вільного університету, лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка Ярославою Мельник.

З вітальним словом до гостей звернувся проректор з науково-педагогічної роботи, професор Ярослав Гарасим. Ярослав Іванович розповів про традицію присвоєння Премії імені Івана Франка, зазначивши, що її вручають уже втретє за вагомі досягнення в галузі україністики й у галузі соціально-гуманітарних наук. Вручення цьогорічної премії Ярославі Мельник, за словами проректора, цілком закономірне, оскільки мало хто так добре знає, може відчути і вміє представити творчість та особистість Івана Франка широкій громадськості.

Привітав присутніх і директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус. Він коротко окреслив суть самої премії, зазначивши, що Львівський університет завжди відзначався конкурентними роботами, які пропонував на здобуття премії. Ігор Курус із вдячністю згадав двох попередніх лауреатів – архієпископа-емерита, Блаженнішого Любомира Гузара та його наукову монографію «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму» і Заслуженого професора Львівського університету Олега Шаблія, який став лауреатом у галузі соціально-гуманітарних наук із науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.  Ярослава Мельник з книгою «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» цьогоріч доповнила перелік лауреатів премії, наукові праці яких мають безпосередній стосунок до Львівського університету.

Під час свого виступу Ярослава Мельник відійшла від канонів академічної лекції та вільно спілкувалася з усіма присутніми. Вона поділилася своєю історією становлення як дослідника літератури і біографа, розповівши про три «оази натхнення», які дали їй поштовх до вивчення спадщини великого Каменяра: Музей Івана Франка, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича та – особливо! – Інститут франкознавства Львівського університету. Велику увагу Ярослава Мельник приділила постаті професора Івана Денисюка. «Під час моєї праці в Інституті франкознавства нас найбільше об’єднувала любов до Івана Франка. Ми з Іваном Овксентійовичем встигали поговорити про все, що нас тоді цікавило, зокрема і про ключові аспекти життя і творчості Франка», – згадувала пані Ярослава.

Тож не дивно, що одним із найважливіших питань для Ярослави Мельник залишається належне наукове опрацювання біографії Івана Франка та видання повного академічного зібрання його творів. «Біографія – один із найскладніших наукових жанрів. Про потребу створення наукової біографії Івана Франка почали говорити ще у 1916 року, одразу після його смерті, спираючись на ще «свіжі» факти. Але складність підготовки біографії Франка полягає в тому, що це неймовірно великий обсяг даних, які треба відповідно опрацювати. Слід згадати й практику радянського франкознавства. Біографи того часу підпадали під ідеологічні впливи. Можливо, саме тому Франко не настільки присутній у сучасному світі, як він на те заслуговує», – розповіла Ярослава Мельник.

Тож яким має бути ідеальний біограф Івана Франка? На думку Ярослави Мельник, це повинна бути, попри свою всебічну освіченість, ще й вельми смілива людина. Адже, беручись за біографію Франка, доведеться опрацювати величезну кількість матеріалу, знати чи не всю творчість письменника, перевірити чимало листів, переглянути безліч періодики. Це довгий і виснажливий процес.

Іншою важливою спонукою біографа, за словами Ярослави Мельник, повинна бути… любов: «Це те, завдяки чому людина береться за справу. Але любов повинна бути не лише до письменника чи поета, життя якого ви описуєте, а й до інших митців і загалом тогочасних суспільних, літературних та історичних процесів. Бо ж не можна поставити, скажімо, Грушевського вище за будь-якого іншого історика лише через те, він вам безмежно подобається. Потрібно бути об’єктивним».

Ярослава Мельник наголосила, що біограф повинен бути ще й морально відповідальним: «Справжній біограф не може дозволити собі викривити історію життя великої людини, приховати факти або навпаки – вказати те, чого не було. Особливо обережно слід ставитися до чужих таємниць, адже у кожного є право на особисте життя».

«Добра біографія та, яка показує всі можливі точи зору щодо певної людини, розкриває і хороші, й погані її сторони, – зауважила Ярослава Мельник, завершуючи свій виступ. – Біографія – це той жанр, який повинен бути читабельним, адже призначений він для широкого кола читачів».

Надалі зустріч перейшла у формат взаємозацікавленого діалогу, під час якого студенти й викладачі Львівського університету обговорили з Ярославою Мельник різні аспекти Франкової біографії, а також особливості наукової діяльності самої дослідниці.

 

Христина Борсук

Фото Олега Вівчарика

У Міжнародному фонді Івана Франка затвердили річний звіт

У п’ятницю, 28 вересня 2018  року, відбулося засідання Зборів учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка».

Під час засідання було заслухано звіт директора-розпорядника Фонду Ігоря Куруса.

Протягом року Міжнародний фонд Івана Франка зумів розширити географію науковців, які взяли участь у Міжнародній премії імені Івана Франка, як претендентів на Премію так і експертів. Збільшено кількість ВУЗів, які подали наукові праці на здобуття Премії.

Разом з Міносвіти та Львівським Товариством у м. Києві започатковано новий проект для школярів – Всеукраїнський учнівський літературно – мистецький конкурс «Стежками Каменяра» у якому взяли участь 1811 школярів з усіх областей України. Фонд продовжив управляти своїми проектами: Міжнародною премією ім. Івана Франка та Квартирою – музеєм родини Івана Франка у м. Києві.

Крім того, за звітний період проведено: Церемонію нагородження Лауреатів премії 2018 року;  4 прес-конференції;  8  Лауреатських лекцій;  3 публічних заходи присвячених пам’яті Івана Франка та презентація Фонду  в університеті м. Ломжа (Польща). Також підписано  Меморандум  про співпрацю зі студією Kinorob, яка працює над  історичним фільмом «Захар Беркут» та організовано відповідні консультації.

Директор-розпорядник Фонду І. Курус повідомив, що за звітний період Дирекція продовжила активну роботу по залученню благодійників і партнерів Фонду. Зокрема, на рахунки Фонду надійшла благодійна допомога у розмірі 391 325 грн. Учасники Фонду висловили вдячність фондодавцям, які у звітний період зробили благодійні внески у Фонд. Це зокрема: Михайло Хом’як (Львів), Михайло Цимбалюк (Львів), Катерина Ющенко (Київ), Віталій Романчукевич (Київ), Ігор Кобилецький (Борислав), Ігор Яворський (Борислав), Михайло Бенько (Київ), а також підприємства: СПА-готель «RESPECT» зі Східниці, ТОВ Юридична фірма «ЮМАС» з Києва та Готельно-курортний комплекс «Карпати» з Трускавця.

Також витрати Фонду були дофінансовані благодійниками, які побажали не називати їхні імена. Таким чином, бюджет Фонду у звітному періоді є бездефіцитним і в абсолютних числах становить  1 018 948 грн.

За результатами розгляду,  учасниками Фону було затверджено річний звіт Благодійної організації «Міжнародний фонд Івана Франка» за період з 1 вересня 2017 по 28 вересня 2018 року та основні фінансові показники.

Збори учасників БО «Міжнародний фонд Івана Франка» також внесли зміни до Положення «Про Міжнародну премію імені Івана Франка» та у Положення «Про Міжнародне журі Міжнародної премії імені Івана Франка».

Також було затверджено новий склад Правління Фонду.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

Наші партнери