Лекція про Івана Франка від лауреата міжнародної премії Ярослави Мельник  

12 листопада в Червоній залі відбулася зустріч із відомим науковцем, професором Львівського національного університету імені Івана Франка, доктором філологічних наук Ярославою Мельник. Приводом до події стало присудження пані Ярославі цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка. На правах засновника премії Міжнародний фонд Івана Франка зобов’язує лауреатів виступити з лекціями в кожному з університетів-співзасновників: Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Це зобов’язання виявилося вельми приємним для нашої гості, оскільки випала нагода вперше за тривалий час повернутися в «чудові Чернівці» та вперше побачити «найкращий у світі» університет, в якому, до того ж, навчався Іван Франко.

До слова, ректор Чернівецького університету С. Мельничук, декан філологічного факультету Б. Бунчук та завідувач кафедри української літератури В. Антофійчук входять до правління Міжнародного фонду Івана Франка. Присутній на заході директор фонду Ігор Курус подякував їм за роботу та вручив почесну відзнаку членові журі премії 2018 року, завідувачу кафедри історії та культури української мови Мар’янові Скабу.

Лекція Я. Мельник була присвячена останнім рокам життя І. Франка, як і монографія, відзначена премією його імені, – «…І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908 – 1916 роках» (Дрогобич, 2016). Б. Бунчук назвав цю книгу «вступом до наукової біографії І. Франка». Він відзначив сміливість авторки наблизитися до тяжкого, болісного періоду в житті письменника, тоді як інші не мали «ні зваги, ні совісті» (П. Карманський), а також чесність, об’єктивність і водночас надзвичайну делікатність.

Я. Мельник зізналася, що свідомо оминала надто дражливі моменти. На її думку, одним із заповітів для біографа І. Франка має бути смиренність: «Замість виносити вердикт, усе розуміти, все пояснити, краще зупинитися перед порогом. Треба пам’ятати про «недовідоме в людині і в природі» (І. Франко). Біограф І. Франка повинен бути сміливою людиною, щоби взятися за цей безмір, енциклопедичною, освіченою, а також людиною, якій ця робота приносить радість. Мені – приносить. Мені це цікаво».

Лектор розповіла про те, як І. Франко став її «основним науковим сюжетом» і що з його творчості шанує найбільше, про інтертекстуальність творів і міфи про письменника. А ще – про І. Франка як «живого чоловіка», про його жертовність і любов до життя: «Попри хворобу, він вірив, що життя є найбільшим скарбом, в якому людина ніколи не повинна зневіритися». Саме тому монографія «…І остатня часть дороги…», за словами Я. Мельник, – це книга «не про хворобу І. Франка, а про силу духу, про гуманістичний сенс його життя».



Наші партнери