Міхаель Мозер: Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії розвитку української мови

27 вересня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка знаний австрійський мовознавець, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, лауреат цьогорічної Міжнародної премії імені Івана Франка Міхаель Мозер прочитав лекцію «Ще раз про «Руську Трійцю» і її роль в історії української мови».

IMG_8270

Під час виступу австрійський науковець представив аналіз мовних процесів у Галичині ХІХ століття і їхнього впливу на формування літературної української мови.

«Ми не достатньо цінуємо роль Галичини в історії української мови», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що навіть поза «Руською Трійцею» і її учасниками просвітницькі і літературні рухи в Галичині ХІХ століття активно розвивалися.

Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича Міхаель Мозер називає «великими героями України», «провідними інтелектуалами з кола галицьких українців», чиє значення у процесі національного відродження Галичини є надзвичайно великим. Усі їхні напрацювання, а також зусилля інших людей, які були долучені до легендарного угрупування, науковець розцінює як важливий чинник розвитку української мови.

Втім, Міхаель Мозер опротестував поширену тезу, що до «Руської Трійці» і поза нею в Галичині більше нічого вагомого для українського суспільного і культурного простору не відбувалося. За його словами, чимало активних письменників і науковців публічно піднімали питання української мови і часто нею створювали дуже хороші і якісні тексти.

IMG_8271

Для прикладу науковець навів праці Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, Івана Могильницького та інших, які підтверджують велике значення всього тогочасного покоління галицьких інтелектуалів для розвитку української мови. Навіть так звану «Азбучну війну» в Галичині Міхаель Мозер назвав фактором, який мав у собі багато позитивного потенціалу.

«Ми звикли до наших наративів, які нав’язують факт розвитку української мови майже виключно у так званій Великій Україні. Через це ми досі не знаємо і не розуміємо, що відбувалося тоді в Галичині, і не лише завдяки «Руській Трійці», але й завдячуючи цілому поколінню галицьких інтелектуалів», – зазначив Міхаель Мозер.

А відтак, дослідник закликав активніше досліджувати різноманітні тексти того періоду – і художні та поетичні твори, і наукові та публіцистичні праці.

Також Міхаель Мозер розповів про історію видання альманаху «Русалка Дністорвая», проаналізував його зміст і наголосив на важливості видання для розвитку української мови. За словами дослідника, і зміст альманаху, і джерельна база підтверджують, що він має велике значення для всіх українців і вміщує національну традицію всієї України.

«Коли вам розповідають, що Галичина і так звана Велика Україна були різними, ви мусите розуміти, що це дуже поверхневий аналіз. Галичани завжди дивилися через Збруч, а мешканці Великої України завжди дивились на Галичину», – наголосив Міхаель Мозер, додавши, що культурні зв’язки між роз’єднаними українськими землями завжди призводили до взаємозбагачення і взамопідсилення і мовних, і суспільних процесів.

Після завершення лекції усі присутні мали нагоду взяти участь у дискусії щодо історії розвитку української мови.

IMG_8272



Наші партнери