Іван Франко. Державотворчі концепції у працях

25 травня, у Києві, за участі широкого кола столичних та львівських науковців,  в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему “Державотворчі концепції у працях Івана Франка: актуальність на сучасному етапі”.

18620211_714391102096535_6428341666143467552_n

“Це – чи не перший такий захід у столиці України, в ході якого ми пробуємо подивитися на праці Івана Франка в цікавому і широкому контексті. Минає 101 рік від смерті генія, але його спадок, який ми отримали, – під цілісною концепцією розбудови України. Нам залишилося лише правильно його зрозуміти”, – сказав голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, онук Івана Яковича – Роланд Франко під час круглого столу в Укрінформі.

Він підкреслив при цьому, наскільки важливо сьогодні показати, хто такий Іван Франко і як він працює на Україну, а також висловив сподівання, “що це не остання така розмова в Києві і що в науковій спадщині Івана Франка  можна вибрати все необхідне для побудови сильної, потужної держави, у якій вільно житиме щасливий народ”.

18620153_714391048763207_3291269608192429726_n

Проректор Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим нагадав, що широка Україна і все світове українство відзначили торік 160-річчя від дня народження Івана Франка.

“І цьогорічні травневі дні вийшли за рамки Галичини, і в Києві є дуже розгорнутий план заходів, присвячений вшануванню пам’яті Івана Франка, популяризації його постаті”, – зазначив науковець.

Водночас Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка – звернувся до президента НАПНУ, президента Товариства “Знання” Василя Кременя.

“Так сталося, що всі франкознавці живуть у Львові і Дрогобичі, а вся спадщина Франка – у Києві. Франка начебто розірвали. Все, що він створив, перевезли в Київ, а всі вчені живуть у Галичині. Варто було би Товариству “Знання” у Києві започаткувати Лабораторію франкознавства, в якій би почали вивчати Франка і, можливо, переписувати 50-томник його творів, який був покритий радянською пропагандистською мішурою, що не дає можливості його прочитати”, – сказав Курус.

Державотворчі концепції у працях Івана Франка є дуже актуальні на сучасному етапі розвитку України.

На цьому наголосив академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства “Знання” Василь Кремень під час сьогоднішнього круглого столу, що відбувся в Укрінформі.

“В сучасних умовах, коли надзвичайно актуальним завданням є подальше зміцнення Української держави, є важливим опертися на творчу спадщину наших видатних діячів і зокрема Івана Франка –  людину, яка має, мабуть, найбільше праць, людину, всебічно діючу в різноманітних напрямках – від науки до прози та поезії, людину, яка щиро любила Україну, яка вболівала за Україну, яка будила громадську думку щодо державності України”, – наголосив Кремень.

Як зазначив академік АПН, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко, ми мусимо знати і використовувати величезне надбання української політико-правової думки, “але не робити це прямолінійно, голобельно, шукаючи прямі паралелі між минулим і сучасністю, намагаючись в минулому знайти ідеальну картинку сьогодення”.

“Потрібне, як би сказав сам Франко, “неупереджене дослідження правди”. Він закликав всіх до школи політичного думання для того, щоб запобігти партійній заїлості і фанатизму. Це звучить абсолютно актуально”, – підкреслив Копиленко.

Він зазначив, зокрема, що Франко писав про необхідність емансипації народу для того, щоб запобігти страшному, кривавому вибухові народного гніву, який би був для всього поступу дуже шкідливим. Те ж саме у 1918 році писав і Михайло Грушевський.

“Франко демонструє шляхи розв’язання цих проблем, і це – основа його державотворчих поглядів. Ідеться про широкий розвиток парламентаризму і участі народу в парламентській діяльності з активним використанням інститутів парламентської демократії. У нього в 1893 році вийшла дуже цікава робота як приклад його діяльності на цій парламентській ниві, що так і називалася – “Десять заповідей виборців”. Це абсолютно сучасний підхід до виборчого процесу, гарантій прав громадян. Наприклад, він пише, що український селянин, коли зустрічає австрійського урядовця, має право не говорити про те, куди він іде, за кого збирається голосувати і взагалі яка його політична позиція”, – сказав науковець.

За його словами, з цього народжується суспільний ідеал Івана Франка – він пише про народ, який “сам собою управляє, і править, і захищається”. А основне гасло, яке витікає з цього, – щоби запобігти утиску бюрократії на кожну людську одиницю.

Як наголосив член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства “Знання” Василь Кушерець, на тему філософії державотворення Іван Франко має більше сотні робіт, а щодо державного управління – далеко за двісті, також Франко присвятив багато праць економічним підвалинам держави.

Учасники: Роланд Франко – голова правління Міжнародного фонду Івана Франка; Василь Кремень – академік НАНУ, президент НАПНУ, президент Товариства «Знання» України; Олександр Копиленко – доктор юридичних наук, професор, академік АПН, член-кореспондент НАН України; Василь Кушерець – член-кореспондент НАПНУ, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Володимир Сергійчук – доктор історичних наук, професор; Петро Леоненко – віце-президент державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Ярослав Гарасим – проректор Львівського національного університету ім. І. Франка,  доктор філологічних наук, професор; Ігор Бегей – професор кафедри менеджменту та соціальних наук Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ “Університет банківської справи”, доктор політичних наук; Анфіса Нашинець-Наумова – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного та приватного права факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Б. Грінченка;  Зоя Скринник – доктор філософських наук, професор; Михайло Цимбалюк -доктор юридичних наук, професор;   Ігор Курус – директор Міжнародного фонду Івана Франка, модератор.

Наші партнери